Металі́чні криста́ли — кристалічні речовини, всі атоми яких об'єднані металічними зв'язками, валентні електрони металу при цьому делокалізовані по всьому простору кристалічної ґратки, утвореної його позитивно зарядженими йонами. Стабілізуються електронним газом, який може вільно переміщатись у кристалі, що зумовлює високу електричну провідність металів.
Металічні кристали внаслідок нелокалізованого зв'язку характеризуються високим координаційним числом (КЧ), електро- і теплопровідністю, блиском, пластичністю й ковкістю. Для них найхарактерніші три типи ґраток: кубічна гранецентрована (КЧ 12), гексагональна (КЧ 12) та кубічна об'ємноцентрована (КЧ 8). У щільній гексагональній ґратці кристалізуються Mg, Be, Zn; у щільній кубічній гранецентрованій — Al, Cu, Ag, Au, Ni; у кубічній об'ємноцентрованій (ОЦК) — лужні метали, Cr, V, Pb, W та ін. У перших двох ґратках кожний атом на однаковій відстані оточений 12 іншими атомами. Таке розміщення відповідає найщільнішому заповненню простору однаковими сферами. ОЦК ґратка більш пориста. Кожний атом має вісім рівновіддалених сусідів і шість віддаленіших, тому можна вважати, що КЧ центрального атома дорівнює 14. Між кулями найщільнішої упаковки містяться октаедричні та тетраедричні порожнини, наявність яких пояснює деякі властивості металів та їхніх сполук.
Існують речовини, кристалічні ґратки яких можна розглядати як проміжні. Наприклад, у графіті, який має шарувату гексагональну структуру, атоми Карбону у межах одного шару утворюють три ковалентні зв'язки з трьома іншими атомами. Четвертий зв'язок атомів делокалізований у межах усього кристалу. Вуглецеві шари об'єднуються в кристалічну ґратку за рахунок міжмолекулярних сил. Міцність зв'язків у площині значно більша, ніж між шарами. Тому ґратку графіту можна розглядати і як атомну, і як металічну, що пояснює електропровідність графіту, його м'якість і металічний блиск.
Багатьом металам, особливо перехідним, властивий поліморфізм.
У кристалічних ґратках металів можуть бути як точкові, так і лінійні дефекти, які впливають на їхні фізико-хімічні властивості.
Хімічні та фізичні властивості металічних кристалів зумовлені утворенням металічного зв'язку.
Джерела
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — .
- УГАТУ. Теория по химии для ВУЗов. [1]
- МЕТАЛЛИЧЕСКИЕ КРИСТАЛЛЫ
- Уманский Я. С., Скаков Ю. А., Физика металлов. Атомное строение металлов и сплавов, М., 1978.
- Годовиков А. А., Кристаллохимия простых веществ, Новосиб., 1979.
- Григорович В. К., Металлическая связь и структура металлов, М., 1988.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metali chni krista li kristalichni rechovini vsi atomi yakih ob yednani metalichnimi zv yazkami valentni elektroni metalu pri comu delokalizovani po vsomu prostoru kristalichnoyi gratki utvorenoyi jogo pozitivno zaryadzhenimi jonami Stabilizuyutsya elektronnim gazom yakij mozhe vilno peremishatis u kristali sho zumovlyuye visoku elektrichnu providnist metaliv Metalichni kristali vnaslidok nelokalizovanogo zv yazku harakterizuyutsya visokim koordinacijnim chislom KCh elektro i teploprovidnistyu bliskom plastichnistyu j kovkistyu Dlya nih najharakternishi tri tipi gratok kubichna granecentrovana KCh 12 geksagonalna KCh 12 ta kubichna ob yemnocentrovana KCh 8 U shilnij geksagonalnij gratci kristalizuyutsya Mg Be Zn u shilnij kubichnij granecentrovanij Al Cu Ag Au Ni u kubichnij ob yemnocentrovanij OCK luzhni metali Cr V Pb W ta in U pershih dvoh gratkah kozhnij atom na odnakovij vidstani otochenij 12 inshimi atomami Take rozmishennya vidpovidaye najshilnishomu zapovnennyu prostoru odnakovimi sferami OCK gratka bilsh porista Kozhnij atom maye visim rivnoviddalenih susidiv i shist viddalenishih tomu mozhna vvazhati sho KCh centralnogo atoma dorivnyuye 14 Mizh kulyami najshilnishoyi upakovki mistyatsya oktaedrichni ta tetraedrichni porozhnini nayavnist yakih poyasnyuye deyaki vlastivosti metaliv ta yihnih spoluk Isnuyut rechovini kristalichni gratki yakih mozhna rozglyadati yak promizhni Napriklad u grafiti yakij maye sharuvatu geksagonalnu strukturu atomi Karbonu u mezhah odnogo sharu utvoryuyut tri kovalentni zv yazki z troma inshimi atomami Chetvertij zv yazok atomiv delokalizovanij u mezhah usogo kristalu Vuglecevi shari ob yednuyutsya v kristalichnu gratku za rahunok mizhmolekulyarnih sil Micnist zv yazkiv u ploshini znachno bilsha nizh mizh sharami Tomu gratku grafitu mozhna rozglyadati i yak atomnu i yak metalichnu sho poyasnyuye elektroprovidnist grafitu jogo m yakist i metalichnij blisk Bagatom metalam osoblivo perehidnim vlastivij polimorfizm U kristalichnih gratkah metaliv mozhut buti yak tochkovi tak i linijni defekti yaki vplivayut na yihni fiziko himichni vlastivosti Himichni ta fizichni vlastivosti metalichnih kristaliv zumovleni utvorennyam metalichnogo zv yazku DzherelaGlosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 UGATU Teoriya po himii dlya VUZov 1 METALLIChESKIE KRISTALLY Umanskij Ya S Skakov Yu A Fizika metallov Atomnoe stroenie metallov i splavov M 1978 Godovikov A A Kristallohimiya prostyh veshestv Novosib 1979 Grigorovich V K Metallicheskaya svyaz i struktura metallov M 1988