Металі́чний зв'язо́к — тип хімічного зв'язку, при якому валентні електрони атомів делокалізуються і починають взаємодіяти з атомними усього тіла.
При встановленні металічного типу зв'язку з атомів утворюється метал, в якому позитивно заряджені іони занурені в електронний газ. Незважаючи на заряджений стан іонів, взаємодія між ними екранується рухливими електронами, й не поширюється на далекі відстані.
Наявність вільних електронів визначає всю сукупність властивостей речовин у металічному стані: високу електро- і теплопровідність; позитивний температурний коефіцієнт електроопору, здатність добре відбивати світлові хвилі (що зумовлює їхній характерний блиск і непрозорість), високу пластичність (ковкість), термоелектронну емісію, явище фотоефекту, магнітні властивості та ін.
На відміну від ковалентних і іонних сполук у металах невелике число електронів одночасно зв'язує велике число атомних ядер. Успільненням валентних електронів металічний зв'язок дещо нагадує ковалентний. Проте у металів спільні електрони не належать окремим парам атомів, вони повністю делокалізовані. Цим пояснюється відсутність просторової напрямленості та насичуваності металічного зв'язку. Делокалізація валентних електронів є наслідком багатоцентрового характеру металічного зв'язку й причиною високої електро- та теплопровідності металів.
Отже, металічний зв'язок є багатоцентровим хімічним зв'язком з дефіцитом електронів і базується на узагальненні зовнішніх електронів атомів. Тому він характерний лише для конденсованого стану речовини. У газуватому стані атоми всіх речовин, у тому числі й металів, зв'язані між собою тільки ковалентним зв'язком.
Більшість металів утворює одну з наступних високосиметричних ґраток зі щільною упаковкою атомів: кубічну об'ємно центровану, кубічну гранецентровану і гексагональну. У кубічній об'ємно центрованій ґратці атоми розташовані у вершинах куба і один атом в центрі обсягу куба. Кубічну об'ємно центровану ґратку мають метали: Pb, K, Na, Li, β-Ti, β-Zr, Ta, W, V, α-Fe, Cr, Nb, Ba та інші. У кубічній гранецентрованій ґратці атоми розташовані у вершинах куба і в центрі кожної грані. Ґратки такого типу мають метали: α-Ca, Ce, α-Sr, Pb, Ni, Ag, Au, Pd, Pt, Rh, γ-Fe, Cu, α-Co та інші. У гексагональній ґратці атоми розташовані у вершинах і центрі шестигранних основ призми, а три атоми - у середній площині призми. Таку упаковку атомів мають метали: : Mg, α-Ti, Cd, Re, Os, Ru, Zn, β-Co, Be, β-Ca та інші. Вільно рухомі електрони зумовлюють високу електро- і теплопровідність. Речовини, для яких властивий металічний зв'язок, часто поєднують міцність з пластичністю, тому що при зміщенні атомів один щодо одного не відбувається розриву зв'язків.
Див. також
Джерела
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с.
- УГАТУ. Теория по химии для ВУЗов. [1]
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metali chnij zv yazo k tip himichnogo zv yazku pri yakomu valentni elektroni atomiv delokalizuyutsya i pochinayut vzayemodiyati z atomnimi usogo tila Metalichnij tip zv yazku vstanovlyuyetsya v metalah na zrazok cinku Pri vstanovlenni metalichnogo tipu zv yazku z atomiv utvoryuyetsya metal v yakomu pozitivno zaryadzheni ioni zanureni v elektronnij gaz Nezvazhayuchi na zaryadzhenij stan ioniv vzayemodiya mizh nimi ekranuyetsya ruhlivimi elektronami j ne poshiryuyetsya na daleki vidstani Nayavnist vilnih elektroniv viznachaye vsyu sukupnist vlastivostej rechovin u metalichnomu stani visoku elektro i teploprovidnist pozitivnij temperaturnij koeficiyent elektrooporu zdatnist dobre vidbivati svitlovi hvili sho zumovlyuye yihnij harakternij blisk i neprozorist visoku plastichnist kovkist termoelektronnu emisiyu yavishe fotoefektu magnitni vlastivosti ta in Na vidminu vid kovalentnih i ionnih spoluk u metalah nevelike chislo elektroniv odnochasno zv yazuye velike chislo atomnih yader Uspilnennyam valentnih elektroniv metalichnij zv yazok desho nagaduye kovalentnij Prote u metaliv spilni elektroni ne nalezhat okremim param atomiv voni povnistyu delokalizovani Cim poyasnyuyetsya vidsutnist prostorovoyi napryamlenosti ta nasichuvanosti metalichnogo zv yazku Delokalizaciya valentnih elektroniv ye naslidkom bagatocentrovogo harakteru metalichnogo zv yazku j prichinoyu visokoyi elektro ta teploprovidnosti metaliv Otzhe metalichnij zv yazok ye bagatocentrovim himichnim zv yazkom z deficitom elektroniv i bazuyetsya na uzagalnenni zovnishnih elektroniv atomiv Tomu vin harakternij lishe dlya kondensovanogo stanu rechovini U gazuvatomu stani atomi vsih rechovin u tomu chisli j metaliv zv yazani mizh soboyu tilki kovalentnim zv yazkom Bilshist metaliv utvoryuye odnu z nastupnih visokosimetrichnih gratok zi shilnoyu upakovkoyu atomiv kubichnu ob yemno centrovanu kubichnu granecentrovanu i geksagonalnu U kubichnij ob yemno centrovanij gratci atomi roztashovani u vershinah kuba i odin atom v centri obsyagu kuba Kubichnu ob yemno centrovanu gratku mayut metali Pb K Na Li b Ti b Zr Ta W V a Fe Cr Nb Ba ta inshi U kubichnij granecentrovanij gratci atomi roztashovani u vershinah kuba i v centri kozhnoyi grani Gratki takogo tipu mayut metali a Ca Ce a Sr Pb Ni Ag Au Pd Pt Rh g Fe Cu a Co ta inshi U geksagonalnij gratci atomi roztashovani u vershinah i centri shestigrannih osnov prizmi a tri atomi u serednij ploshini prizmi Taku upakovku atomiv mayut metali Mg a Ti Cd Re Os Ru Zn b Co Be b Ca ta inshi Vilno ruhomi elektroni zumovlyuyut visoku elektro i teploprovidnist Rechovini dlya yakih vlastivij metalichnij zv yazok chasto poyednuyut micnist z plastichnistyu tomu sho pri zmishenni atomiv odin shodo odnogo ne vidbuvayetsya rozrivu zv yazkiv Div takozhHimichnij zv yazok Jonnij zv yazok Kovalentnij zv yazok Vodnevij zv yazokDzherelaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 UGATU Teoriya po himii dlya VUZov 1 Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi