Металогенія Африки Відповідно до особливостей геол будови Африки на її території розвинені родов корисних копалин головн

Металогенія Африки

Відповідно до особливостей геол. будови Африки на її території розвинені родов. корисних копалин головних металогенічних епох: архейської, протерозойської, палеозойської і мезозой-кайнозойської.

Родовища архейської епохи зосереджені в Зах., Центр. і Півд. мегаблоках фундаменту А., пов'язані з породами базальтового і гранітного рядів. До базальтоїдів належать древні родов. золотих, хромових, нікелевих, платинових руд, а також азбесту. З гранітоїдами пов'язані найдревніші пегматити з літієвими і берилієвими рудами.

Протерозой. Значно більш різноманітна і економічно істотніша протерозойська металогенія. У цей час сформувалися три гол. групи род-щ: постмагматич. гранітоїдні родов. уранових (Россінг), золотомідних (Окіп), поліметалічних (Цумеб) руд, а також протерозойських рідкісно-метальних пегматитів А.; магматич. родов. базальтоїдного ряду, асоційовані з розшарованими інтрузивами періоду протерозойської активізації архейської платформи найбільш яскраво виражені в Бушвелдському комплексі ПАР і та Великій дайці Зімбабве з родов. хромових руд, титано-магнетитів, нікелю і платиноїдів; стратиформні родов. залізистих кварцитів, пластових тіл мідних, кобальтових і уранових руд відомого мідного поясу Центр. А. і рудоносних конґломератів Вітватерсранда в ПАР з їх великими запасами золота і урану.

Палеозойська металогенічна епоха характеризується послабленням процесів формування родов. к.к. У цей час в породах палеозойського платформного чохла і геосинкліналях Півн. А. виникають незначні стратиформні родов. свинцево-цинкових руд Атласу, а також родов. нафти і газу Сахаро-Середземноморського нафтогазового бас., Алжиро-Лівійського бас. і бас. Суецької затоки.

Мезозой-кайнозойська металогенічна епоха виявилася в А. в утворенні геосинклінальних родов. Атласу, представлених рудами свинцю, цинку і ртуті, і у виникненні родов., пов'язаних з виявом мезозой-кайнозойської тектономагматич. активізації Африк. платформи; до них належать алмазоносні кімберліти і рідкіснометалічні карбонатити, а також платобазальтові поля трапів з латеритовими бокситами. В цей же час виникли осадові родов. Аравійсько-Африканської фосфоритоносної провінції, а також великі родов. нафти і газу Півн., Схід. і Зах. А.

Див. також

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .