Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мерові нзьке письмо різновид середньовічного письма що розповсюдилось за часів династії Меровінгів франкських королів За

Меровінгове письмо

Мерові́нзьке письмо́ — різновид середньовічного письма, що розповсюдилось за часів династії Меровінгів — франкських королів. Застосовувалось упродовж VII–VIII століть, аж поки його не заступив каролінзький мінускул.

Меровінзьке письмо
image
Названо на честь Меровінги
Країна Франкське королівство
image Меровінзьке письмо у Вікісховищі
image
Взірець міровінгового письма VIII століття

Різновиди

Меровінзьке письмо постало з пізньоантичного римського курсиву, ймовірно з того його різновиду, що ним послуговувались у . Перші приклади меровінзького письма ми знаходимо в документах, зокрема в виданих королями Меровінгами грамотах. Літери письма стиснуті з боків, виносні елементи літер дуже витягнені, система лігатур дуже ускладнює читання й розшифровку текстів.

Вживане для написання документів письмо було занадто складне й незрозуміле для застосування його в книжках. Знадобився процес впорядкування системи лігатур і перегляду вигляду окремих літер (іноді запозичуючи їх з унціального й напівунціального письма). В цьому процесі, незалежно один від одного, брали участь кілька монастирських скрипторіїв, що в VI–VIII століттях спромоглися розвинути годяще для написання книжок письмо.

Існували чотири центри, що створили головні типи меровінзького письма: монастирі Люксе́й, Лан, Корбі́ і Шель, розташовані на території сучасної Франції.

Люксейський тип

image
Взірець люксейського меровінгового письма. Люксейський лекціонарій

У люксейському типі письма вживані великі літери витягнені й тонкі, кінчики літер клиноподібні. Поперечна риска літери «А» виглядає як літера «v», тоді як риска літери «H» хвиляста. Літера «O» часто має форму діаманта, із вписаною всередині малою літерою «о». Маленька літера «a» зазвичай виглядає як дві сполучені літери «c» (cc), «b» має відкриту дужечку, а додаткова лінія з'єднує її з наступною літерою; через усі ті риси люксейський тип меровінзького письма іноді називають «a-b тип». Літера «d» іноді має прямий виносний елемент, подеколи схилений ліворуч; «i» дуже висока, виглядає як «l», «n» може мати унціальну форму (великої «N»); «o» часто овальна, з рискою, що сполучає її з наступною літерою; «t» має петлю ліворуч від вершини вертикального елементу. Літера «t» також часто застосовується в численних лігатурах, де вона має багато інших форм. У лігатурах також трапляються літери «e» й «r».

Ланський тип

Великі літери ланського типу меровінгового письма грубіші, аніж у люксейськім письмі. Початкові великі літери часто оздоблено малюнками тварин. Це письмо містить численні лігатури з літерою «i», як у (візіготськім письмі), є навіть дві різні лігатури для «ti» на позначення двох різних звуків — твердого й м'якого. Літери «d» і «q» часто мають відкриту дужечку, а ось літера «a» досить унікальна, вона має форму двох загострених клинів («<<»), літера «z», не надто вживана в латині, в ланському письмі вельми своєрідна, з закрученою ліворуч угорі вилюжкою. Через такі риси ланське письмо іноді зветься «a-z тип».

Корбійський тип

image
Взірець корбійського меровінгового письма типу a-b, з рукопису Etymologiae Ісідора Сивільського. Характерні літери видно в 9 рядку у першім слові tribuant

Корбійський штиб застосовувався в VIII столітті, ґрунтувався на унціальному письмі й люксейському типі меровінгового, до того ж був схожий з (напівунціалом) і острівним письмом, з елементами римського курсиву. Іноді цей тип зветься «eN-тип», бо літера «e» має високу відкриту горішню дужку, а «n» — унціальний вигляд (як велике «N»). Після середини VIII століття літера «a» має відкритий з верху обідок, уподібнюючись літері «u», такий штиб зветься «eNa-тип». Відмітніший штиб цього письма розвився в IX столітті, так званий «a-b тип». Літера «b» подібна до люксейського типу, але літера «a» має першу риску пряму, що нагадує сполучення «i» з «c».

Шельський тип

Шельський штиб письма був подібний до люксейського типу a-b. Поміж основних рис — унціальне «n» із схиленими ліворуч рисками, виносний елемент літери «d» також хилиться ліворуч, «g» має виносний елемент, що нагадує «s», сама ж літера «s» має дуже маленький горішній обідок, «x» має перехрестя вгорі, а не посередині.

Див. також

Примітки

  1. Armando Petrucci, Breve storia della scrittura latina, Bagatto Libri, 1989, p.83

Джерела

  • Bernhard Bischoff, Latin Palaeography: Antiquity and the Middle Ages, Cambridge University Press, 1989.
  • E. A. Lowe, Codices Latini Antiquiores: A Palaeographical Guide to Latin Manuscripts Prior to the Ninth Century, Clarendon Press, 1972.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Merovi nzke pismo riznovid serednovichnogo pisma sho rozpovsyudilos za chasiv dinastiyi Merovingiv frankskih koroliv Zastosovuvalos uprodovzh VII VIII stolit azh poki jogo ne zastupiv karolinzkij minuskul Merovinzke pismo Nazvano na chestMerovingi KrayinaFrankske korolivstvo Merovinzke pismo u Vikishovishi Vzirec mirovingovogo pisma VIII stolittyaRiznovidiMerovinzke pismo postalo z piznoantichnogo rimskogo kursivu jmovirno z togo jogo riznovidu sho nim poslugovuvalis u Pershi prikladi merovinzkogo pisma mi znahodimo v dokumentah zokrema v vidanih korolyami Merovingami gramotah Literi pisma stisnuti z bokiv vinosni elementi liter duzhe vityagneni sistema ligatur duzhe uskladnyuye chitannya j rozshifrovku tekstiv Vzhivane dlya napisannya dokumentiv pismo bulo zanadto skladne j nezrozumile dlya zastosuvannya jogo v knizhkah Znadobivsya proces vporyadkuvannya sistemi ligatur i pereglyadu viglyadu okremih liter inodi zapozichuyuchi yih z uncialnogo j napivuncialnogo pisma V comu procesi nezalezhno odin vid odnogo brali uchast kilka monastirskih skriptoriyiv sho v VI VIII stolittyah spromoglisya rozvinuti godyashe dlya napisannya knizhok pismo Isnuvali chotiri centri sho stvorili golovni tipi merovinzkogo pisma monastiri Lyukse j Lan Korbi i Shel roztashovani na teritoriyi suchasnoyi Franciyi Lyuksejskij tip Vzirec lyuksejskogo merovingovogo pisma Lyuksejskij lekcionarij U lyuksejskomu tipi pisma vzhivani veliki literi vityagneni j tonki kinchiki liter klinopodibni Poperechna riska literi A viglyadaye yak litera v todi yak riska literi H hvilyasta Litera O chasto maye formu diamanta iz vpisanoyu vseredini maloyu literoyu o Malenka litera a zazvichaj viglyadaye yak dvi spolucheni literi c cc b maye vidkritu duzhechku a dodatkova liniya z yednuye yiyi z nastupnoyu literoyu cherez usi ti risi lyuksejskij tip merovinzkogo pisma inodi nazivayut a b tip Litera d inodi maye pryamij vinosnij element podekoli shilenij livoruch i duzhe visoka viglyadaye yak l n mozhe mati uncialnu formu velikoyi N o chasto ovalna z riskoyu sho spoluchaye yiyi z nastupnoyu literoyu t maye petlyu livoruch vid vershini vertikalnogo elementu Litera t takozh chasto zastosovuyetsya v chislennih ligaturah de vona maye bagato inshih form U ligaturah takozh traplyayutsya literi e j r Lanskij tip Veliki literi lanskogo tipu merovingovogo pisma grubishi anizh u lyuksejskim pismi Pochatkovi veliki literi chasto ozdobleno malyunkami tvarin Ce pismo mistit chislenni ligaturi z literoyu i yak u vizigotskim pismi ye navit dvi rizni ligaturi dlya ti na poznachennya dvoh riznih zvukiv tverdogo j m yakogo Literi d i q chasto mayut vidkritu duzhechku a os litera a dosit unikalna vona maye formu dvoh zagostrenih kliniv lt lt litera z ne nadto vzhivana v latini v lanskomu pismi velmi svoyeridna z zakruchenoyu livoruch ugori vilyuzhkoyu Cherez taki risi lanske pismo inodi zvetsya a z tip Korbijskij tip Vzirec korbijskogo merovingovogo pisma tipu a b z rukopisu Etymologiae Isidora Sivilskogo Harakterni literi vidno v 9 ryadku u pershim slovi tribuant Korbijskij shtib zastosovuvavsya v VIII stolitti gruntuvavsya na uncialnomu pismi j lyuksejskomu tipi merovingovogo do togo zh buv shozhij z napivuncialom i ostrivnim pismom z elementami rimskogo kursivu Inodi cej tip zvetsya eN tip bo litera e maye visoku vidkritu gorishnyu duzhku a n uncialnij viglyad yak velike N Pislya seredini VIII stolittya litera a maye vidkritij z verhu obidok upodibnyuyuchis literi u takij shtib zvetsya eNa tip Vidmitnishij shtib cogo pisma rozvivsya v IX stolitti tak zvanij a b tip Litera b podibna do lyuksejskogo tipu ale litera a maye pershu risku pryamu sho nagaduye spoluchennya i z c Shelskij tip Shelskij shtib pisma buv podibnij do lyuksejskogo tipu a b Pomizh osnovnih ris uncialne n iz shilenimi livoruch riskami vinosnij element literi d takozh hilitsya livoruch g maye vinosnij element sho nagaduye s sama zh litera s maye duzhe malenkij gorishnij obidok x maye perehrestya vgori a ne poseredini Div takozhMayuskulnij kursiv Minuskul Minuskulnij kursiv Minuskulni cifri Karolinzkij minuskulPrimitkiArmando Petrucci Breve storia della scrittura latina Bagatto Libri 1989 p 83DzherelaBernhard Bischoff Latin Palaeography Antiquity and the Middle Ages Cambridge University Press 1989 E A Lowe Codices Latini Antiquiores A Palaeographical Guide to Latin Manuscripts Prior to the Ninth Century Clarendon Press 1972 PosilannyaKorbijske pismo Luksejske pismo Merovinzke pismo 307 318 Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 276 307 318 ISBN 978 966 439 921 7
Топ