Менхеперра (д/н — 992 до н. е.) — давньоєгипетський політичний діяч, верховний жрець Амона у Фівах та фактичний володар Верхнього Єгипту в 1045—992 роках до н. е.
Менхеперра | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення Менхеперри на стелі (Музей Лувр) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Давньоєгипетський фараон | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Правління | 1045-992 до н. е. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Попередник | Джедхонсуефанх | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Наступник | Смендес II | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Верховний жрець Амона»
Менхеперра — «Непоборний образ Ра»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Діти | 3 сина та 4 доньки | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Батько | Пінеджем I | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мати | Дуатхатгор-Хенуттауї | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народився | Фіви | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Помер | 992 до н. е. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Династія | династія Герігора |
Життєпис
Походив з роду Герігора. Син фараона Пінеджема I і цариці Дуатхатгор-Хенуттауї, доньки фараона Смендеса, онуки Рамсеса XI. Стосовно дати народження немає відомостей. У 1045 році до н. е. після смерті свого зведеного брата Джедхонсуефанха отримав посаду верховного жерця Амона. Він дотримувався традиції, встановленої ще Герігором, вміщав титул «Верховного жерця» в царський картуш.
Менхеперра одружився з донькою свого старшого брата Псусеннеса I і цариці Уаї. Тим самим продовживши традиції родинних зв'язків між володарями Верхнього і Нижнього Єгипту, що було започатковано батьком Менхеперри.
Разом з батьком підтримував діяльність свого брата фараона Псусеннеса I, що правив Нижнім Єгиптом в Танісі. Незабаром фактично став співволодарем свого батька. Після смерті останнього близько 1032 року до н. е. успадкував владу над Верхнім Єгиптом. Але невідомо стосовно прийняття Менхеперрою титулу фараона. Напевне намагався підтримувати видимість єдиної держави за номінального володарювання Псусеннеса I.
Найзначущою подією, що сталася за його панування, стало повстання представників деяких знатних фіванських родин, яке датують або одночасно з обранням Менхеперра на посаду верховного жерця Амона, або після смерті Пінеджема I. Була здійснена спроба відновити порядок, який існував до захопленням влади родом Герігора — тоді право обрання Верховного жерця Амона належало місцевим аристократам.
Впливові аристократи і жерці змогли організувати соціальний виступ проти Менхеперра, але той зумів успішно придушити і, скориставшись "порадою оракула Амона", депортував всіх призвідників бунту до Ель-Харги, віддаленої оази в Лівійській пустелі. Виходячи з політичної доцільності, цей же оракул незабаром порадив Менхеперрі надати всемилостиву амністію повстанцям, що дозволило їм повернутися назад до Фів, що було задокументовано на так званій Стелі Вигнання.
Будівельна діяльність під час довгого правління Менхеперри виявляється значно скромнішою через скорочення надходжень до скарбниці храму Амона. Збереглися свідчення про будівництво стіни навколо Карнакського храму, покликаної захистити його від поширення житлових будівель; про зміцнення прикордонної фортеці Тенджаї на півночі Середнього Єгипту біля сучасної Ель-Хіби.
Родина
Дружина — Ісетемхеб III, донька фараона Псусеннеса I
Діти:
- Смендес II (д/н—990 до н. е.), Верховний жрець Амона у 992—990 роках до н. е.
- Хенуттауї III, дружина Смендеса II
- Пінеджем II (д/н—969 до н. е.), Верховний жрець Амона у 990—969 роках до н. е.
- Ісетемхеб, дружина Пінеджема II
- Горі, жрець Амона і Сета
- Мерітамон
- Гаутсешен, дружина Танеферу, 3-го жерця Амона
Джерела
- Federico Arborio Mella, L'Egitto dei faraoni, Milano, Mursia, 1976
- Philippe Collombert, Quand Menkheperre s'adresse à Amon (Stèle du Bannissement, L.12), RdÉ 48 (1997), 257—259.
- Jürgen von Beckerath: Chronologie des pharaonischen Ägypten — Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. von Zabern, Mainz 1997, , S. 99–102.
- Aidan Dodson & Dyan Hilton, The Complete Royal Families of Ancient Egypt, Thames & Hudson (2004) , p.207
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Менхеперра |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Menheperra d n 992 do n e davnoyegipetskij politichnij diyach verhovnij zhrec Amona u Fivah ta faktichnij volodar Verhnogo Yegiptu v 1045 992 rokah do n e MenheperraZobrazhennya Menheperri na steli Muzej Luvr Davnoyegipetskij faraonPravlinnya1045 992 do n e PoperednikDzhedhonsuefanhNastupnikSmendes IITitulni imenaTronne im ya prenomen Ḥm nṯr tpj n Jmn Hemnecher tepienamon Verhovnij zhrec Amona Vlasne im ya nomen Mn ḫpr Rˁn Menheperra Nepobornij obraz Ra Diti3 sina ta 4 donkiBatkoPinedzhem IMatiDuathatgor HenuttauyiNarodivsyaFiviPomer992 do n e Dinastiyadinastiya GerigoraZhittyepisPohodiv z rodu Gerigora Sin faraona Pinedzhema I i carici Duathatgor Henuttauyi donki faraona Smendesa onuki Ramsesa XI Stosovno dati narodzhennya nemaye vidomostej U 1045 roci do n e pislya smerti svogo zvedenogo brata Dzhedhonsuefanha otrimav posadu verhovnogo zhercya Amona Vin dotrimuvavsya tradiciyi vstanovlenoyi she Gerigorom vmishav titul Verhovnogo zhercya v carskij kartush Menheperra odruzhivsya z donkoyu svogo starshogo brata Psusennesa I i carici Uayi Tim samim prodovzhivshi tradiciyi rodinnih zv yazkiv mizh volodaryami Verhnogo i Nizhnogo Yegiptu sho bulo zapochatkovano batkom Menheperri Razom z batkom pidtrimuvav diyalnist svogo brata faraona Psusennesa I sho praviv Nizhnim Yegiptom v Tanisi Nezabarom faktichno stav spivvolodarem svogo batka Pislya smerti ostannogo blizko 1032 roku do n e uspadkuvav vladu nad Verhnim Yegiptom Ale nevidomo stosovno prijnyattya Menheperroyu titulu faraona Napevne namagavsya pidtrimuvati vidimist yedinoyi derzhavi za nominalnogo volodaryuvannya Psusennesa I Najznachushoyu podiyeyu sho stalasya za jogo panuvannya stalo povstannya predstavnikiv deyakih znatnih fivanskih rodin yake datuyut abo odnochasno z obrannyam Menheperra na posadu verhovnogo zhercya Amona abo pislya smerti Pinedzhema I Bula zdijsnena sproba vidnoviti poryadok yakij isnuvav do zahoplennyam vladi rodom Gerigora todi pravo obrannya Verhovnogo zhercya Amona nalezhalo miscevim aristokratam Vplivovi aristokrati i zherci zmogli organizuvati socialnij vistup proti Menheperra ale toj zumiv uspishno pridushiti i skoristavshis poradoyu orakula Amona deportuvav vsih prizvidnikiv buntu do El Hargi viddalenoyi oazi v Livijskij pusteli Vihodyachi z politichnoyi docilnosti cej zhe orakul nezabarom poradiv Menheperri nadati vsemilostivu amnistiyu povstancyam sho dozvolilo yim povernutisya nazad do Fiv sho bulo zadokumentovano na tak zvanij Steli Vignannya Budivelna diyalnist pid chas dovgogo pravlinnya Menheperri viyavlyayetsya znachno skromnishoyu cherez skorochennya nadhodzhen do skarbnici hramu Amona Zbereglisya svidchennya pro budivnictvo stini navkolo Karnakskogo hramu poklikanoyi zahistiti jogo vid poshirennya zhitlovih budivel pro zmicnennya prikordonnoyi forteci Tendzhayi na pivnochi Serednogo Yegiptu bilya suchasnoyi El Hibi RodinaDruzhina Isetemheb III donka faraona Psusennesa I Diti Smendes II d n 990 do n e Verhovnij zhrec Amona u 992 990 rokah do n e Henuttauyi III druzhina Smendesa II Pinedzhem II d n 969 do n e Verhovnij zhrec Amona u 990 969 rokah do n e Isetemheb druzhina Pinedzhema II Gori zhrec Amona i Seta Meritamon Gautseshen druzhina Taneferu 3 go zhercya AmonaDzherelaFederico Arborio Mella L Egitto dei faraoni Milano Mursia 1976 ISBN 88 425 3328 9 Philippe Collombert Quand Menkheperre s adresse a Amon Stele du Bannissement L 12 RdE 48 1997 257 259 Jurgen von Beckerath Chronologie des pharaonischen Agypten Die Zeitbestimmung der agyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v Chr von Zabern Mainz 1997 ISBN 3 8053 2310 7 S 99 102 Aidan Dodson amp Dyan Hilton The Complete Royal Families of Ancient Egypt Thames amp Hudson 2004 ISBN 0 500 05128 3 p 207Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Menheperra