Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Меморіальний парк Нав'є (словен. Spominski park Navje) — меморіальний парк у столиці Словенії Любляні, перепланована частина колишнього кладовища св. Христофора (словен. pokopališče pri sv. Krištofu). Розташований у районі Бежиград, відразу за люблянським залізничним вокзалом.
| Меморіальний парк Нав'є | |
 | |
| Країна |  Словенія[1] |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Любляна |
| Статус спадщини | d[2] |
 Меморіальний парк Нав'є у Вікісховищі | |
Координати: 46°03′39″ пн. ш. 14°30′42″ сх. д. / 46.06083463202777750° пн. ш. 14.51192055102777800° сх. д.
Історія
Цвинтар св. Христофора з кінця XVIII до початку XX століття був центральним міським кладовищем. 1906 року поряд із церквою Святого Хреста було засновано нове кладовище і відтоді дедалі більше поховань відбувалося на ньому. Після 1926 року похорони на кладовищі св. Христофора припинилися остаточно, а сам цвинтар 1955 року разом із двома пов'язаними з ним церквами було зруйновано з метою розчистити місце для проведення VII з'їзду Комуністичної партії Югославії. Різні зібрані там останки було перенесено у поблизьку братську могилу біля приміщення, призначеного під семінарію Барага, і лише Єрней Копітар та Іван Тушек були перепоховані в Нав'є.
У 1930-х роках невелику ділянку старого кладовища, включаючи аркадний ґанок, побудований близько 1865 року, було перетворено на «пантеон» славетних словенців. Меморіальний парк спроєктували архітектори Йоже Плечник та Іво Спинчич у співпраці із садівником Антоном Лахом. Вже 1932 року Плечник запропонував побудувати на тому ж місці монументальну церкву, яка би включала склеп із могилами визначних словенців. Проте цей запланований спільно з його учнем Едвардом Равникаром проєкт було відхилено, і тому Плечник запропонував створити Меморіальний парк Нав'є.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Registry of Cultural Heritage of Slovenia — Міністерство культури Словенії.
- Hočevar, Ksenja. 2014. «Nekoč slavno pokopališče, danes konjenica prestolnice.» Družina (6 липня). [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (словен.)
- «Navje — spominski park slovenske zgodovine.» 2007. RTV SLO (1 листопада). [ 26 листопада 2017 у Wayback Machine.] (словен.)
- «Gospodarsko razstavišče.» DEDI. [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (словен.)
- Benedik, Metod, & Angel Kralj. 1998. Škofijske vizitacije Tomaža Hrena. Ljubljana: Inštitut za zgodovino Cerkve pri Teološki fakulteti Univerze v Ljubljani, p. 339.
- Kolar, Ivan (1958). Literarni sprehod po Ljubljani. Jezik in slovstvo. 3 (7): 314. Процитовано 23 липня 2020.
Na stavbišču za projektirano in v kolobarju zidano 'Baragovo semenišče' so kosti umrlih prekopali v skupno jamo .... Tu sta ostala v svojem grobu samo Ivan Tušek in Jernej Kopitar ...
- Sapač, Igor. [Шахтний театр в Ідрії]. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 18 жовтня 2012. (словен.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Memorialnij park Nav ye sloven Spominski park Navje memorialnij park u stolici Sloveniyi Lyublyani pereplanovana chastina kolishnogo kladovisha sv Hristofora sloven pokopalisce pri sv Kristofu Roztashovanij u rajoni Bezhigrad vidrazu za lyublyanskim zaliznichnim vokzalom Memorialnij park Nav ye Krayina Sloveniya 1 Administrativna odinicyaLyublyana Status spadshinid 2 Memorialnij park Nav ye u Vikishovishi Koordinati 46 03 39 pn sh 14 30 42 sh d 46 06083463202777750 pn sh 14 51192055102777800 sh d 46 06083463202777750 14 51192055102777800IstoriyaCvintar sv Hristofora z kincya XVIII do pochatku XX stolittya buv centralnim miskim kladovishem 1906 roku poryad iz cerkvoyu Svyatogo Hresta bulo zasnovano nove kladovishe i vidtodi dedali bilshe pohovan vidbuvalosya na nomu Pislya 1926 roku pohoroni na kladovishi sv Hristofora pripinilisya ostatochno a sam cvintar 1955 roku razom iz dvoma pov yazanimi z nim cerkvami bulo zrujnovano z metoyu rozchistiti misce dlya provedennya VII z yizdu Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi Rizni zibrani tam ostanki bulo pereneseno u poblizku bratsku mogilu bilya primishennya priznachenogo pid seminariyu Baraga i lishe Yernej Kopitar ta Ivan Tushek buli perepohovani v Nav ye U 1930 h rokah neveliku dilyanku starogo kladovisha vklyuchayuchi arkadnij ganok pobudovanij blizko 1865 roku bulo peretvoreno na panteon slavetnih slovenciv Memorialnij park sproyektuvali arhitektori Jozhe Plechnik ta Ivo Spinchich u spivpraci iz sadivnikom Antonom Lahom Vzhe 1932 roku Plechnik zaproponuvav pobuduvati na tomu zh misci monumentalnu cerkvu yaka bi vklyuchala sklep iz mogilami viznachnih slovenciv Prote cej zaplanovanij spilno z jogo uchnem Edvardom Ravnikarom proyekt bulo vidhileno i tomu Plechnik zaproponuvav stvoriti Memorialnij park Nav ye PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Registry of Cultural Heritage of Slovenia Ministerstvo kulturi Sloveniyi d Track Q18375284d Track Q30290519 Hocevar Ksenja 2014 Nekoc slavno pokopalisce danes konjenica prestolnice Druzina 6 lipnya 23 veresnya 2015 u Wayback Machine sloven Navje spominski park slovenske zgodovine 2007 RTV SLO 1 listopada 26 listopada 2017 u Wayback Machine sloven Gospodarsko razstavisce DEDI 23 veresnya 2015 u Wayback Machine sloven Benedik Metod amp Angel Kralj 1998 Skofijske vizitacije Tomaza Hrena Ljubljana Institut za zgodovino Cerkve pri Teoloski fakulteti Univerze v Ljubljani p 339 Kolar Ivan 1958 Literarni sprehod po Ljubljani Jezik in slovstvo 3 7 314 Procitovano 23 lipnya 2020 Na stavbiscu za projektirano in v kolobarju zidano Baragovo semenisce so kosti umrlih prekopali v skupno jamo Tu sta ostala v svojem grobu samo Ivan Tusek in Jernej Kopitar Sapac Igor Shahtnij teatr v Idriyi Arhiv originalu za 25 lyutogo 2014 Procitovano 18 zhovtnya 2012 sloven