Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Меморіа́льний музе́й-сади́ба Марка́ Вовчка́ — освітньо-культурний заклад у м. Богуслав Київської області, філія Музею історії Богуславщини. Відкритий 10 серпня 1985 року.
| Музей-садиба Марка Вовчка | |
|---|---|
| 49°32′32″ пн. ш. 30°51′54″ сх. д. / 49.54222° пн. ш. 30.86500° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |  Україна |
| Адреса | 09700, Київська область, м. Богуслав, вул. , 15 |
| Засновано | 10 серпня 1985 |
| Відкрито | 10 серпня 1985 |
| Фонд | більше 500 експонатів |
| Директор | Петро Гогуля |
  Меморіальний музей Марка Вовчка (Богуслав) (Україна) | |
Історія музею
За сприяння та безпосередньої участі Заслуженого працівника культури УРСР, директора богуславського краєзнавчого музею Бориса Левченка, створено меморіальний музей-садибу Марка Вовчка у будинку, де письменниця мешкала у 1885—1886 роках, та встановлено погруддя письменниці роботи скульптора Тараса Братерського. 10 серпня 1985 року, у 100-літній ювілей перебування Марка Вовчка у місті, відбулося відкриття погруддя та музею-садиби Марка Вовчка на Зароссі у Богуславі.
Експозиція музею
Експозиція музею, присвячена богуславському періоду у творчості Марка Вовчка, зосереджена у п'яти кімнатах (залах) будинку.
У першій кімнаті, при самому вході до якої, стоїть погруддя письменниці, а на стіні — її висловлювання: «Живу і мислю думою одною про ті світлі часи, коли людина стане володарем своєї долі, свого щастя». Далі у кімнаті — матеріали, що дають уявлення про формування особистості письменниці до приїзду в Богуслав (1833-1885 роки). Окремі факти її біографії, портрети оточення, літературні досягнення… Як, наприклад, знайомство із німецьким композитором Едуардом Мертке в 1864 році і результат цього спілкування — вихід у світ збірника «200 українських пісень».
Друга кімната, присвячена богуславському періоду життя Марка Вовчка, де відтворено інтер'єр початку XX століття — піаніно, майстерно розписане ліжко, шафа. Тут, у Богуславі, вона мешкала з 10 серпня 1885 року до кінця червня 1886 року.
10 серпня 1885 року Марія Олександрівна Вілінська разом зі своїм чоловіком Михайлом Дем'яновичем Лобач-Жученком — управляючим третім Богуславським округом оселилася на тодішній околиці міста, у орендованому удільним відомством будинку мирового судді Володимира Антоновича Колосовського. Спочатку приїхав чоловік Марії, Михайло Лобач-Жученко. У своїх листах до дружини він писав, що хата сільська, лише «має панські широкі половиці», додаючи до листа план будівлі. Письменниця приєдналася до сім’ї пізніше. Довгі роки напруженої праці та переживань, пов’язаних із літературними скандалами й особистими проблемами, арешт та заслання сина, якому вона, незважаючи на свої зв’язки, не змогла допомогти, спричинили важку хворобу. Вона обстежувалася у київських лікарів, і на додачу до серцевих проблем, у неї виявили ще й онкологічне захворювання. Однак від оперативного втручання Марія відмовилася.
Всі ці фактори призвели до того, що у Богуславі вона фактично ні з ким не спілкувалася та перебувала у вкрай депресивному стані; за спогадами її чоловіка «могла тижнями, місяцями не виходити з хати». На щастя, страшний діагноз у 1886 році було спростовано. Важка хвороба онука Бориса теж певним чином посприяла поверненню до нормального життя — Марко Вовчок зосередилася на клопотах за хворим. Наприкінці червня 1886 року подружжя переїхало до с. Хохітва, що за 3 версти від Богуслава.
Наступна, третя кімната, розповідає про перебування Марка Вовчка у Хохітві. Саме, з кінця червня 1886 року до грудня 1893 року подружжя Лобачів мешкало у сільському будинку, що колись належав графам Браницьким, а пізніше викуплений удільним відомством під контору та помешкання управляючого. Тут письменниця вже «ожила» і навіть повернулася до літературної діяльності. Загалом на Богуславщині родина Лобач-Жученків прожила майже дев'ять років.
Щодо інтер'єру кімнати, то тут зібрано дещо з речей кінця XIX — початку XX століть: вигадлива люстра, стіл зі стільцями, дерев'яна скриня. На стінах фотокопії архівних матеріалів, що стосуються цього періоду життя Марка Вовчка. Зокрема, вражає репродукція портрета Лева Толстого, виконаного С. Хазіним. Якщо придивитися уважно, то видно, що одяг письменниці утворює рядки її «Крейцерової сонати», котрий Марія переписувала з чоловіком у 1890 році.
Четверта та п'ята кімнати музею присвячені останнім рокам життя (1893—1907) видатної літераторки. Наприкінці 1893 року подружжя Лобачів переїздить до Саратова. Але Марія Олександрівна ще раз відвідала Богуславщину. У жовтні 1896 року вона приїздила сюди збирати показання свідків на захист свого чоловіка, що став жертвою наклепу. Свідчення 129 осіб — мешканців Богуслава, Хохітви, Стеблева, були нею власноруч переписані й передані судовому слідчому.
В останні роки свого життя Марія Олександрівна не раз виявляла бажання відвідати ці мальовничі місцевості над Россю. Зокрема, у експозиції є лист, у якому Марко Вовчок з ностальгією згадує «милу Рось» та її зелені береги, де так вільно дихалося… Після виходу чоловіка у відставку подружжя назавжди вирішило повернутися до Богуслава, але обставини склалися так, що Лобачі переїхали до Нальчика, де письменниця й померла 10 серпня 1907 року.
Примітки
- Алла Ромашко. Марко Вовчок на Богуславщині. peacekeeping-centre.in.ua. Всеукраїнський проєкт «Школа миру». оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 22 квітня 2022.
- Богуславщина, 1994.
Джерела
- Ніколенко І. Богуславщина: Нариси з історії краю. — Богуслав : МПП «Квадрат», 1994. — 112 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Memorialnij muzej Marka Vovchka Memoria lnij muze j sadi ba Marka Vovchka osvitno kulturnij zaklad u m Boguslav Kiyivskoyi oblasti filiya Muzeyu istoriyi Boguslavshini Vidkritij 10 serpnya 1985 roku Muzej sadiba Marka Vovchka49 32 32 pn sh 30 51 54 sh d 49 54222 pn sh 30 86500 sh d 49 54222 30 86500Tip muzejKrayina UkrayinaAdresa 09700 Kiyivska oblast m Boguslav vul 15Zasnovano 10 serpnya 1985Vidkrito 10 serpnya 1985Fond bilshe 500 eksponativDirektor Petro GogulyaMemorialnij muzej Marka Vovchka Boguslav Ukrayina Istoriya muzeyuZa spriyannya ta bezposerednoyi uchasti Zasluzhenogo pracivnika kulturi URSR direktora boguslavskogo krayeznavchogo muzeyu Borisa Levchenka stvoreno memorialnij muzej sadibu Marka Vovchka u budinku de pismennicya meshkala u 1885 1886 rokah ta vstanovleno pogruddya pismennici roboti skulptora Tarasa Braterskogo 10 serpnya 1985 roku u 100 litnij yuvilej perebuvannya Marka Vovchka u misti vidbulosya vidkrittya pogruddya ta muzeyu sadibi Marka Vovchka na Zarossi u Boguslavi Ekspoziciya muzeyuEkspoziciya muzeyu prisvyachena boguslavskomu periodu u tvorchosti Marka Vovchka zoseredzhena u p yati kimnatah zalah budinku U pershij kimnati pri samomu vhodi do yakoyi stoyit pogruddya pismennici a na stini yiyi vislovlyuvannya Zhivu i mislyu dumoyu odnoyu pro ti svitli chasi koli lyudina stane volodarem svoyeyi doli svogo shastya Dali u kimnati materiali sho dayut uyavlennya pro formuvannya osobistosti pismennici do priyizdu v Boguslav 1833 1885 roki Okremi fakti yiyi biografiyi portreti otochennya literaturni dosyagnennya Yak napriklad znajomstvo iz nimeckim kompozitorom Eduardom Mertke v 1864 roci i rezultat cogo spilkuvannya vihid u svit zbirnika 200 ukrayinskih pisen Druga kimnata prisvyachena boguslavskomu periodu zhittya Marka Vovchka de vidtvoreno inter yer pochatku XX stolittya pianino majsterno rozpisane lizhko shafa Tut u Boguslavi vona meshkala z 10 serpnya 1885 roku do kincya chervnya 1886 roku 10 serpnya 1885 roku Mariya Oleksandrivna Vilinska razom zi svoyim cholovikom Mihajlom Dem yanovichem Lobach Zhuchenkom upravlyayuchim tretim Boguslavskim okrugom oselilasya na todishnij okolici mista u orendovanomu udilnim vidomstvom budinku mirovogo suddi Volodimira Antonovicha Kolosovskogo Spochatku priyihav cholovik Mariyi Mihajlo Lobach Zhuchenko U svoyih listah do druzhini vin pisav sho hata silska lishe maye panski shiroki polovici dodayuchi do lista plan budivli Pismennicya priyednalasya do sim yi piznishe Dovgi roki napruzhenoyi praci ta perezhivan pov yazanih iz literaturnimi skandalami j osobistimi problemami aresht ta zaslannya sina yakomu vona nezvazhayuchi na svoyi zv yazki ne zmogla dopomogti sprichinili vazhku hvorobu Vona obstezhuvalasya u kiyivskih likariv i na dodachu do sercevih problem u neyi viyavili she j onkologichne zahvoryuvannya Odnak vid operativnogo vtruchannya Mariya vidmovilasya Vsi ci faktori prizveli do togo sho u Boguslavi vona faktichno ni z kim ne spilkuvalasya ta perebuvala u vkraj depresivnomu stani za spogadami yiyi cholovika mogla tizhnyami misyacyami ne vihoditi z hati Na shastya strashnij diagnoz u 1886 roci bulo sprostovano Vazhka hvoroba onuka Borisa tezh pevnim chinom pospriyala povernennyu do normalnogo zhittya Marko Vovchok zoseredilasya na klopotah za hvorim Naprikinci chervnya 1886 roku podruzhzhya pereyihalo do s Hohitva sho za 3 versti vid Boguslava Nastupna tretya kimnata rozpovidaye pro perebuvannya Marka Vovchka u Hohitvi Same z kincya chervnya 1886 roku do grudnya 1893 roku podruzhzhya Lobachiv meshkalo u silskomu budinku sho kolis nalezhav grafam Branickim a piznishe vikuplenij udilnim vidomstvom pid kontoru ta pomeshkannya upravlyayuchogo Tut pismennicya vzhe ozhila i navit povernulasya do literaturnoyi diyalnosti Zagalom na Boguslavshini rodina Lobach Zhuchenkiv prozhila majzhe dev yat rokiv Shodo inter yeru kimnati to tut zibrano desho z rechej kincya XIX pochatku XX stolit vigadliva lyustra stil zi stilcyami derev yana skrinya Na stinah fotokopiyi arhivnih materialiv sho stosuyutsya cogo periodu zhittya Marka Vovchka Zokrema vrazhaye reprodukciya portreta Leva Tolstogo vikonanogo S Hazinim Yaksho pridivitisya uvazhno to vidno sho odyag pismennici utvoryuye ryadki yiyi Krejcerovoyi sonati kotrij Mariya perepisuvala z cholovikom u 1890 roci Chetverta ta p yata kimnati muzeyu prisvyacheni ostannim rokam zhittya 1893 1907 vidatnoyi literatorki Naprikinci 1893 roku podruzhzhya Lobachiv pereyizdit do Saratova Ale Mariya Oleksandrivna she raz vidvidala Boguslavshinu U zhovtni 1896 roku vona priyizdila syudi zbirati pokazannya svidkiv na zahist svogo cholovika sho stav zhertvoyu naklepu Svidchennya 129 osib meshkanciv Boguslava Hohitvi Stebleva buli neyu vlasnoruch perepisani j peredani sudovomu slidchomu V ostanni roki svogo zhittya Mariya Oleksandrivna ne raz viyavlyala bazhannya vidvidati ci malovnichi miscevosti nad Rossyu Zokrema u ekspoziciyi ye list u yakomu Marko Vovchok z nostalgiyeyu zgaduye milu Ros ta yiyi zeleni beregi de tak vilno dihalosya Pislya vihodu cholovika u vidstavku podruzhzhya nazavzhdi virishilo povernutisya do Boguslava ale obstavini sklalisya tak sho Lobachi pereyihali do Nalchika de pismennicya j pomerla 10 serpnya 1907 roku PrimitkiAlla Romashko Marko Vovchok na Boguslavshini peacekeeping centre in ua Vseukrayinskij proyekt Shkola miru originalu za 19 lyutogo 2020 Procitovano 22 kvitnya 2022 Boguslavshina 1994 DzherelaNikolenko I Boguslavshina Narisi z istoriyi krayu Boguslav MPP Kvadrat 1994 112 s