Архієпи́скоп Меле́тій (в миру: Миха́йло Іва́нович Леонто́вич; 6 (17) листопада 1784, Старі Санжари — 29 лютого (12 березня) 1840, Харків) — український та білоруський релігійний діяч, педагог. Місіонер на Уралі та Бурятії.
Мелетій | |
---|---|
Народився | 17 листопада 1784 або 6 (17) листопада 1784[1] Старі Санжари, Новосанжарський район, Україна |
Помер | 29 лютого (12 березня) 1840[1] (55 років) Харків, Російська імперія |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | священник |
Alma mater | Санкт-Петербурзька духовна академія |
Посада | єпископ |
Конфесія | православ'я |
|
Єпископ Чигиринський, вікарій Київської митрополії; єпископ Пермський; єпископ Іркутський; архієпископ Харківський і Охтирський РПЦ. Ректор Могильовської духовної семінарії.
Канонізований Московської патріархією як святий (Пам'ять: 12 (25) лютого — тезоіменитство і 29 лютого (13 березня); (28 лютого (12 березня) в невисокосний рік) — кончина.
Життєпис
Народився 6 листопада 1784 р. в селі Старі Санжари на Гетьманщині. Предки його були духовного звання. З чотирирічного віку навчався в будинку свого батька читання за книгами церковного та суспільного друку, краснопису і основ граматики.
2 вересня 1794 р. вступив до Полтавського парафіяльного училища, яке успішно закінчив у дванадцятирічному віці. Продовжував навчання у Катеринославській бурсі, в якій був одним із найкращих учнів та нагороджений похвальним листом. У вересні 1799 р. переведений в Катеринославську семінарію, яку закінчив в 1808 р: як найкращий її учень направлений в Санкт-Петербурзьку духовну академію, яку закінчив у серпні 1814 р. по першому розряду зі ступенем магістра. Став в академії бакалавром грецької мови і через 2 місяці після її закінчення — призначений конференц-секретарем, викладав грецьку мову. Одночасно готувався стати ченцем.
7 січня 1816 р. вніс академічному начальству прохання про намір стати ченцем; прохання не було задоволено. 30 липня 1817 р. Михайло переведений у створену Київську духовну семінарію на посаду інспектора і професора церковної історії та грецької мови. 27 жовтня 1817 р. відкрито Київську духовну семінарію — і Михайло Леонтович став її інспектором.
Чернецтво
11 лютого 1820 р. у братській обителі Київської духовної академії був пострижений в чернецтво митрополитом Євгенієм у день пам'яті святителя Мелетія Антіохійського, чиїм ім'ям і був названий при постризі. 22 лютого 1820 р. Мелетія висвячено в ієродиякона, а через 2 дні — в ієромонаха.
9 серпня 1821 р. Мелетій отримав призначення на посаду ректора Могилівської духовної семінарії і настоятеля Кутенського Оршанського монастиря, де його посвячено у архімандрита.
У серпні 1823 року Мелетія перевели на посаду ректора Псковської духовної семінарії. У 1824 р. повернувся в Київ ректором академії.
Єпископство
21 листопада 1826 р. Мелетія возвели в сан єпископа Чигиринського, вікарія Київської єпархії і настоятеля Київського Золотоверхого Михайлівського монастиря.
21 квітня 1828 р. переведений з України до країни Комі, на Пермську кафедру. За час єпископства в Пермі написав «Ставленніческій катехізис» для підготовки кандидатів у священство, а також розпочав місіонерську діяльність серед великоруських старообрядців. Навесні 1829 р. Мелетій здійснив поїздку по своїй єпархії, служив в парафіяльних храмах.
У серпні 1831 р. Мелетія перевели на Іркутську кафедру з возведенням у сан архієпископа, де й займався проповідницькою і місіонерською діяльністю у віддалених районах Бурятії.
Повернення в Україну
22 червня 1835 р. переведений на Слобідсько-Українську кафедру РПЦ, у зв'язку з поганим здоров'ям. 9 листопада 1835 р. прибув у Харків; у лютому 1836 року його єпархію перейменовано в Харківську та Охтирську.
В 1839 р. тяжко захворів; 6 грудня 1839 р., не звертаючи уваги на хворобу, архієпископ Мелетій відслужив літургію: через погану погоду захворів ще сильніше. 29 лютого 1840 р. архієпископ Мелетій помер.
Праведника поховали за передплатою, тому що отримуючи великий казенний оклад і великі доходи з єпархії, він залишив після себе всього-на-всього 350 карбованців асигнаціями, 2 підзорних труби, два шматки оксамиту, книги, та необхідну натільну білизну. Поховали Мелетія 5 березня 1840 р. в усипальниці Покровського монастиря.
3 грудня 1875 р. в Покровській церкві почалася пожежа: згоріло все — але вогонь не зачепив труну Мелетія. У 1948 році мощі святителя Мелетія в Благовіщенський собор Харкова, де вони знаходяться по нинішній день у лівому Свято-Варваринському приділі: біля стіни поблизу кліроса.
21 лютого 1978 р. Священний синод Російської православної церкви Мелетія канонізовано для загальноцерковного шанування. Служба і акафіст святителю були складені харківським архієпископом РПЦ Никодимом (Руснаком), а відредаговані митрополитом РПЦ Никодимом (Ротовим).
Посилання
- Харьковский святитель Мелетий Леонтович / сост. Гр. Ив. Кулжинский. — Изд. 3-е Харьков. Покров. первоклас. муж. монастыря (бер перемен). — Одесса: Харьков. Покров. первоклас. муж. монастыря, 1918. — 40 с. [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Житиє святителя Мелетія [ 19 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Святитель Мелетій (Леонтович), архієпископ Харьковский [ 1 грудня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Православие.Ru
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhiyepi skop Mele tij v miru Miha jlo Iva novich Leonto vich 6 17 listopada 1784 Stari Sanzhari 29 lyutogo 12 bereznya 1840 Harkiv ukrayinskij ta biloruskij religijnij diyach pedagog Misioner na Urali ta Buryatiyi MeletijNarodivsya 17 listopada 1784 1784 11 17 abo 6 17 listopada 1784 1 Stari Sanzhari Novosanzharskij rajon UkrayinaPomer 29 lyutogo 12 bereznya 1840 1 55 rokiv Harkiv Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist svyashennikAlma mater Sankt Peterburzka duhovna akademiyaPosada yepiskopKonfesiya pravoslav ya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Meletij Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Leontovich Mihajlo Yepiskop Chigirinskij vikarij Kiyivskoyi mitropoliyi yepiskop Permskij yepiskop Irkutskij arhiyepiskop Harkivskij i Ohtirskij RPC Rektor Mogilovskoyi duhovnoyi seminariyi Kanonizovanij Moskovskoyi patriarhiyeyu yak svyatij Pam yat 12 25 lyutogo tezoimenitstvo i 29 lyutogo 13 bereznya 28 lyutogo 12 bereznya v nevisokosnij rik konchina ZhittyepisNarodivsya 6 listopada 1784 r v seli Stari Sanzhari na Getmanshini Predki jogo buli duhovnogo zvannya Z chotiririchnogo viku navchavsya v budinku svogo batka chitannya za knigami cerkovnogo ta suspilnogo druku krasnopisu i osnov gramatiki 2 veresnya 1794 r vstupiv do Poltavskogo parafiyalnogo uchilisha yake uspishno zakinchiv u dvanadcyatirichnomu vici Prodovzhuvav navchannya u Katerinoslavskij bursi v yakij buv odnim iz najkrashih uchniv ta nagorodzhenij pohvalnim listom U veresni 1799 r perevedenij v Katerinoslavsku seminariyu yaku zakinchiv v 1808 r yak najkrashij yiyi uchen napravlenij v Sankt Peterburzku duhovnu akademiyu yaku zakinchiv u serpni 1814 r po pershomu rozryadu zi stupenem magistra Stav v akademiyi bakalavrom greckoyi movi i cherez 2 misyaci pislya yiyi zakinchennya priznachenij konferenc sekretarem vikladav grecku movu Odnochasno gotuvavsya stati chencem 7 sichnya 1816 r vnis akademichnomu nachalstvu prohannya pro namir stati chencem prohannya ne bulo zadovoleno 30 lipnya 1817 r Mihajlo perevedenij u stvorenu Kiyivsku duhovnu seminariyu na posadu inspektora i profesora cerkovnoyi istoriyi ta greckoyi movi 27 zhovtnya 1817 r vidkrito Kiyivsku duhovnu seminariyu i Mihajlo Leontovich stav yiyi inspektorom Chernectvo 11 lyutogo 1820 r u bratskij obiteli Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi buv postrizhenij v chernectvo mitropolitom Yevgeniyem u den pam yati svyatitelya Meletiya Antiohijskogo chiyim im yam i buv nazvanij pri postrizi 22 lyutogo 1820 r Meletiya visvyacheno v iyerodiyakona a cherez 2 dni v iyeromonaha 9 serpnya 1821 r Meletij otrimav priznachennya na posadu rektora Mogilivskoyi duhovnoyi seminariyi i nastoyatelya Kutenskogo Orshanskogo monastirya de jogo posvyacheno u arhimandrita U serpni 1823 roku Meletiya pereveli na posadu rektora Pskovskoyi duhovnoyi seminariyi U 1824 r povernuvsya v Kiyiv rektorom akademiyi Yepiskopstvo 21 listopada 1826 r Meletiya vozveli v san yepiskopa Chigirinskogo vikariya Kiyivskoyi yeparhiyi i nastoyatelya Kiyivskogo Zolotoverhogo Mihajlivskogo monastirya 21 kvitnya 1828 r perevedenij z Ukrayini do krayini Komi na Permsku kafedru Za chas yepiskopstva v Permi napisav Stavlennicheskij katehizis dlya pidgotovki kandidativ u svyashenstvo a takozh rozpochav misionersku diyalnist sered velikoruskih staroobryadciv Navesni 1829 r Meletij zdijsniv poyizdku po svoyij yeparhiyi sluzhiv v parafiyalnih hramah U serpni 1831 r Meletiya pereveli na Irkutsku kafedru z vozvedennyam u san arhiyepiskopa de j zajmavsya propovidnickoyu i misionerskoyu diyalnistyu u viddalenih rajonah Buryatiyi Povernennya v Ukrayinu 22 chervnya 1835 r perevedenij na Slobidsko Ukrayinsku kafedru RPC u zv yazku z poganim zdorov yam 9 listopada 1835 r pribuv u Harkiv u lyutomu 1836 roku jogo yeparhiyu perejmenovano v Harkivsku ta Ohtirsku V 1839 r tyazhko zahvoriv 6 grudnya 1839 r ne zvertayuchi uvagi na hvorobu arhiyepiskop Meletij vidsluzhiv liturgiyu cherez poganu pogodu zahvoriv she silnishe 29 lyutogo 1840 r arhiyepiskop Meletij pomer Pravednika pohovali za peredplatoyu tomu sho otrimuyuchi velikij kazennij oklad i veliki dohodi z yeparhiyi vin zalishiv pislya sebe vsogo na vsogo 350 karbovanciv asignaciyami 2 pidzornih trubi dva shmatki oksamitu knigi ta neobhidnu natilnu biliznu Pohovali Meletiya 5 bereznya 1840 r v usipalnici Pokrovskogo monastirya 3 grudnya 1875 r v Pokrovskij cerkvi pochalasya pozhezha zgorilo vse ale vogon ne zachepiv trunu Meletiya U 1948 roci moshi svyatitelya Meletiya v Blagovishenskij sobor Harkova de voni znahodyatsya po ninishnij den u livomu Svyato Varvarinskomu pridili bilya stini poblizu klirosa 21 lyutogo 1978 r Svyashennij sinod Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Meletiya kanonizovano dlya zagalnocerkovnogo shanuvannya Sluzhba i akafist svyatitelyu buli skladeni harkivskim arhiyepiskopom RPC Nikodimom Rusnakom a vidredagovani mitropolitom RPC Nikodimom Rotovim PosilannyaHarkovskij svyatitel Meletij Leontovich sost Gr Iv Kulzhinskij Izd 3 e Harkov Pokrov pervoklas muzh monastyrya ber peremen Odessa Harkov Pokrov pervoklas muzh monastyrya 1918 40 s 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine Zhitiye svyatitelya Meletiya 19 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Svyatitel Meletij Leontovich arhiyepiskop Harkovskij 1 grudnya 2011 u Wayback Machine na sajti Pravoslavie Ru Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915