Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мексико-Мару — транспортне судно, яке під час Другої світової війни брало участь у операціях японських збройних сил на Тихому океані.
| Історія | |
|---|---|
 Японія | |
| Назва: | Мексико-Мару |
| Власник: |
|
| Будівник: | верф Mitsubishi Dockyard & Engineering Works у Нагасаці |
| Будівельний номер: | 201 |
| Закладений: | 28 травня 1907 |
| Спуск на воду: | 3 липня 1910 |
| Завершений: | 12 жовтня 1910 |
| Доля: | 29 серпня 1944 потоплене у морі Сулавесі |
| Основні характеристики | |
| Тип: | вантажопасажирське |
| Тоннаж: | 5785 GRT |
| Довжина: | 121,9 м |
| Ширина: | 15,5 м |
| Осадка: | 9,8 м |
| Двигуни: | 2 парові машини потрійного розширення, 578 к.с. (на гвинті) |
| Швидкість: | 13 |
Судно спорудили у 1910 році на верфі Mitsubishi Dockyard & Engineering Works у Нагасаці для компанії Osaka Shosen, яка спершу використовувала його на рейсах до Північної Америки. 31 жовтня 1918-го в районі Сіеттлу «Мексико-Мару» в густому тумані наскочило на дерев’яне рибальське судно «A. J. Fuller», яке унаслідок зіткнення затонуло.
В подальшому «Мексико-Мару» перевели на рейси до Південної Америки та східної Африки, а з 1931-го поставили на лінію до Філіппін.
В 1937-му на тлі початку Другої японо-китайської війни судно задіяли у операціях Імперської армії Японії. 12 серпня «Мексико-Мару» вийшло з Кобе із військовослужбовцями одного з батальонів 40-го піхотного полку та 18 серпня висадило їх в районі Дагу (поблизу Тяньцзіня). 13 – 18 вересня судно доставило з Осаки до Дагу ще одну партію військовослужбовців. Наприкінці 1938-го «Мексико-Мару» повернули власникам.
В жовтні 1941-го судно знову реквізували для потреб Імперської армії Японії. 13 – 16 грудня «Мексико-Мару» та ще 4 транспорти вийшли з бухти Камрань (центральна частина узбережжя В’єтнаму) та 16 грудня почали розвантаження доправлених військ у Кота-Бару на узбережжі Малаї. 20 грудня «Мексико-Мару» полишило Кота-Бару.
1 квітня 1942-го судно прибуло до затоки Лінгайєн на західному узбережжі філіппінського острова Лусон, а 5 квітня вийшло звідси у складу загону, який перевозив війська для зайняття островів у централній частині архіпелагу. 10 квітня японські кораблі прибули до острова Себу, при цьому «Мексико-Мару» відносилось до підрозділу, що висаджувало десант на західному узбережжі. 26 – 29 квітня японський конвой прослідував до острова Мінданао та висадив війська у Котабато на південно-західному узбережжі.
14 грудня 1942-го – 3 січня 1943-го «Мексико-Мару» в конвої «I» операції «Військові перевезення №8» прослідувало з японського порту Саєкі до Рабаулу – головної передової бази у архіпелазі Бісмарка, з якої провадились японські операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї.
4 – 13 липня 1943-го судно в перейшло з Саєкі до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів), а 17 – 24 липня в конвої SO-705 знову досягнуло Рабаула. Потім судно повернулось на Палау та 18 – 28 серпня прослідувало до японського порту Уджина в .
16 вересня 1943-го «Мексико-Мару» почало новий рейс до Меланезії. Спершу воно рухалось в , який 27 вересня прибув на Палау, а потім 3 – 10 жовтня прослідувало в конвої до Рабаула. 15 – 23 жовтня припали на зворотній шлях до Палау в конвої O-504, а 26 жовтня – 4 листопада судно з перейшло до Саєкі.
Третій рейс до Меланезії почався 21 листопада 1943-го, коли «Мексико-Мару» вийшло з Саєкі до Палау в . Перехід до Рабаула відбувся 17 – 24 грудня в конвої SO-705, а повернення на Палау в конвої O-805 припало на 8 – 15 січня 1944-го. Далі 23 січня – 3 лютого 1944-го «Мексико-Мару» здійснило круговий рейс до Нової Гвінеї в конвої «Вевак № 18», а станом на початок березня 1944-го судно вже було у Такао (наразі Гаосюн на Тайвані), звідки 7 – 17 березня прослідувало до японського порту Моджі в конвої TAMO-08.
Станом на другу половину травня 1944-го «Мексико-Мару» перебувало у Мірі (центр нафтовидобутку на північному узбережжі Борнео), звідки 24 – 29 травня прослідувало до Сінгапура в конвої MISHI-02, а 4 – 8 липня повернулось назад до Мірі в конвої SHIMI-05. 10 – 16 липня «Мексико-Мару» прослідувало до Маніли в конвої MI-08.
15 серпня 1944-го судно рушило з Маніли в конвої H-33 (конвої серії "Н" ходили до острова Хальмахера в північній частині Молуккського архіпелагу). На борту судна знаходились 4020 військовослужбовців з складу трьох батальонів 57-ї окремої змішаної бригади та численних інших підрозділів. Також судно перевозило кілька тисяч тон вантажів, зокрема, сотню ємностей з бензином, біля тисячі ємностей з мазутом та 8 тон пороха. 23 серпня в районі острова Голо (архіпелаг Сулу) належний до конвою транспорт «» зазнав проблем з гребним пропелером та втратив хід. «Мексико-Мару» спробувало узяти це судно на буксир, проте не змогло через обриви буксирувальних канатів. Втім, іншому кораблю у підсумку вдалось відбуксирувати «Гавр-Мару» на Голо. 27 серпня конвой рушив далі.
29 серпня 1944-го в південно-західній частині моря Сулавесі «Мексико-Мару» було торпедоване американським підводним човном . Торпеда потрапила у трюм, де перевозили нафтопродукти, так що судно вибухнуло і затонуло. Загинули 22 члена екіпажу та 825 військовослужбовців. Патрульний корабель примудрився підібрати 1600 осіб, а мисливці за підводними човнами та підняли з води 935 та 760 осіб відповідно.
Примітки
- 138557.
- Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 7 червня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meksiko Maru transportne sudno yake pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bralo uchast u operaciyah yaponskih zbrojnih sil na Tihomu okeani IstoriyaYaponiyaNazva Meksiko MaruVlasnik Imperska armiya Yaponiyi Osaka ShosenBudivnik verf Mitsubishi Dockyard amp Engineering Works u NagasaciBudivelnij nomer 201Zakladenij 28 travnya 1907Spusk na vodu 3 lipnya 1910Zavershenij 12 zhovtnya 1910Dolya 29 serpnya 1944 potoplene u mori Sulavesi Osnovni harakteristikiTip vantazhopasazhirskeTonnazh 5785 GRTDovzhina 121 9 mShirina 15 5 mOsadka 9 8 mDviguni 2 parovi mashini potrijnogo rozshirennya 578 k s na gvinti Shvidkist 13 29 08 44Rajon potoplennya Meksiko Maru Sudno sporudili u 1910 roci na verfi Mitsubishi Dockyard amp Engineering Works u Nagasaci dlya kompaniyi Osaka Shosen yaka spershu vikoristovuvala jogo na rejsah do Pivnichnoyi Ameriki 31 zhovtnya 1918 go v rajoni Siettlu Meksiko Maru v gustomu tumani naskochilo na derev yane ribalske sudno A J Fuller yake unaslidok zitknennya zatonulo V podalshomu Meksiko Maru pereveli na rejsi do Pivdennoyi Ameriki ta shidnoyi Afriki a z 1931 go postavili na liniyu do Filippin V 1937 mu na tli pochatku Drugoyi yapono kitajskoyi vijni sudno zadiyali u operaciyah Imperskoyi armiyi Yaponiyi 12 serpnya Meksiko Maru vijshlo z Kobe iz vijskovosluzhbovcyami odnogo z bataloniv 40 go pihotnogo polku ta 18 serpnya visadilo yih v rajoni Dagu poblizu Tyanczinya 13 18 veresnya sudno dostavilo z Osaki do Dagu she odnu partiyu vijskovosluzhbovciv Naprikinci 1938 go Meksiko Maru povernuli vlasnikam V zhovtni 1941 go sudno znovu rekvizuvali dlya potreb Imperskoyi armiyi Yaponiyi 13 16 grudnya Meksiko Maru ta she 4 transporti vijshli z buhti Kamran centralna chastina uzberezhzhya V yetnamu ta 16 grudnya pochali rozvantazhennya dopravlenih vijsk u Kota Baru na uzberezhzhi Malayi 20 grudnya Meksiko Maru polishilo Kota Baru 1 kvitnya 1942 go sudno pribulo do zatoki Lingajyen na zahidnomu uzberezhzhi filippinskogo ostrova Luson a 5 kvitnya vijshlo zvidsi u skladu zagonu yakij perevoziv vijska dlya zajnyattya ostroviv u centralnij chastini arhipelagu 10 kvitnya yaponski korabli pribuli do ostrova Sebu pri comu Meksiko Maru vidnosilos do pidrozdilu sho visadzhuvalo desant na zahidnomu uzberezhzhi 26 29 kvitnya yaponskij konvoj prosliduvav do ostrova Mindanao ta visadiv vijska u Kotabato na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi 14 grudnya 1942 go 3 sichnya 1943 go Meksiko Maru v konvoyi I operaciyi Vijskovi perevezennya 8 prosliduvalo z yaponskogo portu Sayeki do Rabaulu golovnoyi peredovoyi bazi u arhipelazi Bismarka z yakoyi provadilis yaponski operaciyi na Solomonovih ostrovah ta shodi Novoyi Gvineyi 4 13 lipnya 1943 go sudno v perejshlo z Sayeki do Palau vazhlivij transportnij hab na zahodi Karolinskih ostroviv a 17 24 lipnya v konvoyi SO 705 znovu dosyagnulo Rabaula Potim sudno povernulos na Palau ta 18 28 serpnya prosliduvalo do yaponskogo portu Udzhina v 16 veresnya 1943 go Meksiko Maru pochalo novij rejs do Melaneziyi Spershu vono ruhalos v yakij 27 veresnya pribuv na Palau a potim 3 10 zhovtnya prosliduvalo v konvoyi do Rabaula 15 23 zhovtnya pripali na zvorotnij shlyah do Palau v konvoyi O 504 a 26 zhovtnya 4 listopada sudno z perejshlo do Sayeki Tretij rejs do Melaneziyi pochavsya 21 listopada 1943 go koli Meksiko Maru vijshlo z Sayeki do Palau v Perehid do Rabaula vidbuvsya 17 24 grudnya v konvoyi SO 705 a povernennya na Palau v konvoyi O 805 pripalo na 8 15 sichnya 1944 go Dali 23 sichnya 3 lyutogo 1944 go Meksiko Maru zdijsnilo krugovij rejs do Novoyi Gvineyi v konvoyi Vevak 18 a stanom na pochatok bereznya 1944 go sudno vzhe bulo u Takao narazi Gaosyun na Tajvani zvidki 7 17 bereznya prosliduvalo do yaponskogo portu Modzhi v konvoyi TAMO 08 Stanom na drugu polovinu travnya 1944 go Meksiko Maru perebuvalo u Miri centr naftovidobutku na pivnichnomu uzberezhzhi Borneo zvidki 24 29 travnya prosliduvalo do Singapura v konvoyi MISHI 02 a 4 8 lipnya povernulos nazad do Miri v konvoyi SHIMI 05 10 16 lipnya Meksiko Maru prosliduvalo do Manili v konvoyi MI 08 15 serpnya 1944 go sudno rushilo z Manili v konvoyi H 33 konvoyi seriyi N hodili do ostrova Halmahera v pivnichnij chastini Molukkskogo arhipelagu Na bortu sudna znahodilis 4020 vijskovosluzhbovciv z skladu troh bataloniv 57 yi okremoyi zmishanoyi brigadi ta chislennih inshih pidrozdiliv Takozh sudno perevozilo kilka tisyach ton vantazhiv zokrema sotnyu yemnostej z benzinom bilya tisyachi yemnostej z mazutom ta 8 ton poroha 23 serpnya v rajoni ostrova Golo arhipelag Sulu nalezhnij do konvoyu transport zaznav problem z grebnim propelerom ta vtrativ hid Meksiko Maru sprobuvalo uzyati ce sudno na buksir prote ne zmoglo cherez obrivi buksiruvalnih kanativ Vtim inshomu korablyu u pidsumku vdalos vidbuksiruvati Gavr Maru na Golo 27 serpnya konvoj rushiv dali 29 serpnya 1944 go v pivdenno zahidnij chastini morya Sulavesi Meksiko Maru bulo torpedovane amerikanskim pidvodnim chovnom Torpeda potrapila u tryum de perevozili naftoprodukti tak sho sudno vibuhnulo i zatonulo Zaginuli 22 chlena ekipazhu ta 825 vijskovosluzhbovciv Patrulnij korabel primudrivsya pidibrati 1600 osib a mislivci za pidvodnimi chovnami ta pidnyali z vodi 935 ta 760 osib vidpovidno Primitki138557 Japanese Army Auxiliary Transports www combinedfleet com Procitovano 7 chervnya 2024