Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юлій Сергійович Мейтус 28 січня 1903 Єлисаветград 2 квітня 1997 Київ український композитор єврейського походження Керів

Мейтус

Мейтус

Юлій Сергійович Мейтус (28 січня 1903, Єлисаветград — 2 квітня 1997, Київ) — український композитор єврейського походження. Керівник одного з перших джаз-бендів України (1924). Автор музики популярного естрадного ревю «Алло на хвилі 477». Народний артист УРСР (1973). Лавреат Шевченківської премії (1996).

Мейтус Юлій Сергійович
image
Основна інформація
Дата народження28 січня 1903(1903-01-28)[1][2][…]
Місце народженняЄлисаветград, Російська імперія
Дата смерті2 квітня 1997(1997-04-02)[1][4](94 роки)
Місце смертіКиїв, Україна
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоСРСР і Україна
Професіїкомпозитор, кінокомпозитор
ОсвітаЄлисаветградська чоловіча гімназія
Жанриопера
Нагороди
image image image image image image
image image image image

Життєпис

Народився в Єлисаветграді (нині — Кропивницький) в єврейській родині. Юлій був не єдиний в сім’ї, в нього була менша сестра. Так склалося, що діти увібрали всю батьківську любов до музики, вони змалку стали на музичнім терену, Юлій ходив до музичної школи і навчався грі на фортепіано, а його сестра — на скрипці. В 1919 році закінчив музичну школу по класу фортепіано в Генріха Нейгауза. Під час громадянської війни Юлій пристав до частин Першої кінної армії Будьонного — був піаністом при політвідділі, організовував концерти для червоноармійців.

1924 року Юлій Мейтус створив один із перших в СРСР джаз-бендів.

Закінчив Харківський музично-драматичний інститут по класу композиції С. С. Богатирьова в 1931 року.

З 1926 року він співпрацював зі славетним театром «Березіль» Леся Курбаса, для якого створив музику до 13-ти вистав, зокрема, «Диктатури» й «Прологу». За спогадами композитора, партитура «Диктатури» налічувала понад 400 сторінок. Часом Курбас сам награвав композиторові речитативні мелодії, які зберігали вільний ритм розмовної мови, а Мейтус записував і обробляв музичні ескізи. Розгром театру «Березіль» та розстріл Леся Курбаса за наказом радянської влади, загрожувало репресіями і молодому композиторові. Йому довелося, як приспускають дослідники, під тиском та погрозами, засудити діяльність славетного українського режисера у низці статей для журналу «Радянська музика». Після такого «відступництва», оминувши радянські репресії та погодившись співпрацювати із владою, композитор повсякчас мусить створювати «ідеологічно правильні» твори поруч із неповторними авторськими композиціями, для яких характерні тонке розкриття психологічної драми, колористичність й пошук нових нюансів виразності.

image
Будинок, у якому народився Юлій Мейтус

У роки війни Мейтус перебував у Ашгабаді та Іркутську — допомагав створювати туркменську національну оперу («Абадан», «Лейлі і Меджнун», «Махтумкулі»), за що удостоївся звання заслуженого діяча мистецтв Туркменської РСР. У Іркутську з киянами поставив власну оперу «Гайдамаки». У 1944 році приїхав до столиці України. Тут став народним артистом УРСР, лавреатом Державної премії СРСР (за оперу «Молода гвардія», 1951).

У 1984 році на базі Кіровоградської дитячої музичної школи №2 відкрито Народний меморіальний музей Ю. С. Мейтуса. У музеї розміщено афіші авторських концертів композитора, фото із заходів та конкурсів, присвячених Ю. Мейтуса, а також його особисті речі - копії листів, авторських збірок поетів і композиторів. Окрему цінність представляє робочий куточок композитора : письмовий стіл, стільці, настінна лампа, телефон, якими він користувався протягом останніх сорока років життя. Ці експонати у 2005 році в музей передала родина Ю. С. Мейтуса.

У 1999 році на честь композитора названа одна з вулиць Києва. У 2003 році в приміщенні музичної школи №1 ім. Г. Г. Нейгауза міста Кропивницького відкрито пам’ятну кімнату Юлія Мейтуса, а на фасаді розміщено меморіальну дошку.

Помер 2 квітня 1997 року у віці 94 років у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Творчість

Юлій Мейтус вважається фундатором модерної української опери, він є автором 17 різноманітних за жанрами опер (з них 4 у співавторстві): побутові («Украдене щастя»), історико-епічні («Ярослав Мудрий»), романтично-казкові («Донька вітру», «Лейлі і Меджнун»), героїчні («Молода гвардія», «Абакан»). Значне місце в його творчості займає вокальна музика — він є автором близько 300 романсів на слова Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка, В. Сосюри, А. Малишка, П. Тичини, Д. Павличка, О. Пушкіна, та інших. Багато інструментальних та хорових творів написано для дітей.

Через час та обставини, у які жив і творив митець, його творчість нерівноцінна: поруч з художньо вартісними творами є чимало створених під впливом політично-ідеологічних обмежень радянської доби.

Статуси

Список творів

image
Меморіальна дошка на будинку, у якому жив Юлій Мейтус у Києві (скульптор Є. О. Карпов, архітектор О. К. Стукалов)
image
Могила Мейтуса Ю. С. на Байковому цвинтарі

Опери

  1. «Перекоп» (у співававторстві з В.Рибальченком і М.Тіцем, 1937-38),
  2. «Гайдамаки» (за поемою Т.Шевченка. 1940-41)
  3. «Абадан» (співавтор А.Кулієв, 1942-43, 2-а ред. 1950),
  4. «Лейла і Меджнун» (співавтор Д.Овезов, 1945-46),
  5. (лібр. А. Малишка за романом О. Фадєєва, 1947, 2-а ред. 1950),
  6. «Зоря над Двіною» (за романом М.Нікітіна, пер. М. Рильського, 1951-55; 2-а ред. — «Північні зорі», 1957);
  7. «Украдене щастя» (лібр. М. Рильського за драмою І. Франка, 1958-59),
  8. «Махтумкулі» (лібр. А. Карлієва і Б. Кербабаєва, 1962),
  9. «Вітрова донька» (за п'єсою В. Зубаря, 1965),
  10. «Брати Ульянови» (1966),
  11. «Анна Кареніна» (за романом Л. Толстого, 1970),
  12. «Ярослав Мудрий» (за поемою І. Кочерги, 1972),
  13. «Ріхард Зорге» (1975),
  14. «Мар'яна Пінеда» (за п'єсою Ф. Г. Лорки, 1978),
  15. «Марія Волконська» (1988),
  16. «Іван Грозний» (за повістю О. Толстого, 1980-83),
  17. «Антоній і Клеопатра» (лібр. О. Васильєвої, 1993);

вокально-симфонічні твори

  • 5 українських народних пісень у вільній обробці для низького голосу з орк. (1934), версії для високого голосу з оркестром (1937) і для хору з орк. (1939),
  • Поема «Дорош Молибога» (сл. Дм. Кедріна, 1967-68) для баритона, хору та орк.,
  • Кантата «Клятва» (сл. М. Бажана, 1941);

для симфонічного оркестру

  • 5 сюїт (1927, 1929, 1939, 1942, 1944),
  • Поема «Шляхами слави» (1945),
  • «Туркменська симфонія» (1946),
  • Увертюра (1954);

камерно-інструментальні твори

  • Варіації на українську тему для скрипки і фп. (1930),
  • Поема, Ноктюрн, Алегро для скрипки і фп. (1965),
  • «В Карпатах» для фп. (1973),
  • 12 дитячих п'єс (1979);

хорові твори

  • «Партизанська сюїта» (з фортепіано, 1942),
  • Хори без супроводу на сл. Т. Шевченка, О. Пушкіна, П. Воронька,
  • 5 хорів на сл. О. Твардовського;

вокальні твори

  • Цикли на сл. М.Джаліля («Із Моабітських зошитів» — 1956, 1973, 1979), А.Малишка (1962), Л.Вишеславського (1963), Е.Межелайтіса (1964), Дм. Кедріна (1967), Є.Винокурова (1969), Лесі Українки (1971), М.Каріма (1973), К.Кулієва (1976), болгарських поетів,
  • Романси і балади (24) на слова сучасних поетів (1983—1984), на слова П.Бровки, Л.Мартинова (1985), Р.Гамзатова (1987), Д.Кугультінова, А.Ахматової,
  • Романси на слова Т.Шевченка, І.Франка, П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри, Л.Первомайського, А.Малишка, , М.Гумільова та ін.;

інше

Джерела та література

Література

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Musicalics
    d:Track:Q63484499
  5. Корифей джаз-бенду Юлій Мейтус - kropyvnytskyi.in.ua (укр.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  6. Квітка, Віталій (28 січня 2022). Юлій Мейтус – корифей джаз-бенду та двох національних опер. Український інтерес. Процитовано 12 вересня 2022.
  7. Украдене щастя. Львівський Національний Академічний театр опери та балету (укр.). Процитовано 12 вересня 2022.
  8. . kr-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  9. Босько В.М. Історичний календар Кіровоградщини на 2013 рік. Люди. Події. Факти. [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] — Кіровоград: Центр. – Укр. вид-во, 2012. — 256 с.

Посилання

  • Мейтус Юлій Сергійович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 354-356.
  • Мейтус Юлій Сергійович // ЕСУ
  • Мейтус Юлій Сергійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 142.
  • Марко Роберт Стех. «Очима культури» 70. Юлій Мейтус.
  • Ноти творів Юлія Мейтуса [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті ukrnotes.in.ua [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yulij Sergijovich Mejtus 28 sichnya 1903 Yelisavetgrad 2 kvitnya 1997 Kiyiv ukrayinskij kompozitor yevrejskogo pohodzhennya Kerivnik odnogo z pershih dzhaz bendiv Ukrayini 1924 Avtor muziki populyarnogo estradnogo revyu Allo na hvili 477 Narodnij artist URSR 1973 Lavreat Shevchenkivskoyi premiyi 1996 Mejtus Yulij SergijovichOsnovna informaciyaData narodzhennya28 sichnya 1903 1903 01 28 1 2 Misce narodzhennyaYelisavetgrad Rosijska imperiyaData smerti2 kvitnya 1997 1997 04 02 1 4 94 roki Misce smertiKiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvoSRSR i UkrayinaProfesiyikompozitor kinokompozitorOsvitaYelisavetgradska cholovicha gimnaziyaZhanrioperaNagorodiZhittyepisNarodivsya v Yelisavetgradi nini Kropivnickij v yevrejskij rodini Yulij buv ne yedinij v sim yi v nogo bula mensha sestra Tak sklalosya sho diti uvibrali vsyu batkivsku lyubov do muziki voni zmalku stali na muzichnim terenu Yulij hodiv do muzichnoyi shkoli i navchavsya gri na fortepiano a jogo sestra na skripci V 1919 roci zakinchiv muzichnu shkolu po klasu fortepiano v Genriha Nejgauza Pid chas gromadyanskoyi vijni Yulij pristav do chastin Pershoyi kinnoyi armiyi Budonnogo buv pianistom pri politviddili organizovuvav koncerti dlya chervonoarmijciv 1924 roku Yulij Mejtus stvoriv odin iz pershih v SRSR dzhaz bendiv Zakinchiv Harkivskij muzichno dramatichnij institut po klasu kompoziciyi S S Bogatirova v 1931 roku Z 1926 roku vin spivpracyuvav zi slavetnim teatrom Berezil Lesya Kurbasa dlya yakogo stvoriv muziku do 13 ti vistav zokrema Diktaturi j Prologu Za spogadami kompozitora partitura Diktaturi nalichuvala ponad 400 storinok Chasom Kurbas sam nagravav kompozitorovi rechitativni melodiyi yaki zberigali vilnij ritm rozmovnoyi movi a Mejtus zapisuvav i obroblyav muzichni eskizi Rozgrom teatru Berezil ta rozstril Lesya Kurbasa za nakazom radyanskoyi vladi zagrozhuvalo represiyami i molodomu kompozitorovi Jomu dovelosya yak prispuskayut doslidniki pid tiskom ta pogrozami zasuditi diyalnist slavetnogo ukrayinskogo rezhisera u nizci statej dlya zhurnalu Radyanska muzika Pislya takogo vidstupnictva ominuvshi radyanski represiyi ta pogodivshis spivpracyuvati iz vladoyu kompozitor povsyakchas musit stvoryuvati ideologichno pravilni tvori poruch iz nepovtornimi avtorskimi kompoziciyami dlya yakih harakterni tonke rozkrittya psihologichnoyi drami koloristichnist j poshuk novih nyuansiv viraznosti Budinok u yakomu narodivsya Yulij Mejtus U roki vijni Mejtus perebuvav u Ashgabadi ta Irkutsku dopomagav stvoryuvati turkmensku nacionalnu operu Abadan Lejli i Medzhnun Mahtumkuli za sho udostoyivsya zvannya zasluzhenogo diyacha mistectv Turkmenskoyi RSR U Irkutsku z kiyanami postaviv vlasnu operu Gajdamaki U 1944 roci priyihav do stolici Ukrayini Tut stav narodnim artistom URSR lavreatom Derzhavnoyi premiyi SRSR za operu Moloda gvardiya 1951 U 1984 roci na bazi Kirovogradskoyi dityachoyi muzichnoyi shkoli 2 vidkrito Narodnij memorialnij muzej Yu S Mejtusa U muzeyi rozmisheno afishi avtorskih koncertiv kompozitora foto iz zahodiv ta konkursiv prisvyachenih Yu Mejtusa a takozh jogo osobisti rechi kopiyi listiv avtorskih zbirok poetiv i kompozitoriv Okremu cinnist predstavlyaye robochij kutochok kompozitora pismovij stil stilci nastinna lampa telefon yakimi vin koristuvavsya protyagom ostannih soroka rokiv zhittya Ci eksponati u 2005 roci v muzej peredala rodina Yu S Mejtusa U 1999 roci na chest kompozitora nazvana odna z vulic Kiyeva U 2003 roci v primishenni muzichnoyi shkoli 1 im G G Nejgauza mista Kropivnickogo vidkrito pam yatnu kimnatu Yuliya Mejtusa a na fasadi rozmisheno memorialnu doshku Pomer 2 kvitnya 1997 roku u vici 94 rokiv u Kiyevi Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a TvorchistYulij Mejtus vvazhayetsya fundatorom modernoyi ukrayinskoyi operi vin ye avtorom 17 riznomanitnih za zhanrami oper z nih 4 u spivavtorstvi pobutovi Ukradene shastya istoriko epichni Yaroslav Mudrij romantichno kazkovi Donka vitru Lejli i Medzhnun geroyichni Moloda gvardiya Abakan Znachne misce v jogo tvorchosti zajmaye vokalna muzika vin ye avtorom blizko 300 romansiv na slova Lesi Ukrayinki I Franka T Shevchenka V Sosyuri A Malishka P Tichini D Pavlichka O Pushkina ta inshih Bagato instrumentalnih ta horovih tvoriv napisano dlya ditej Cherez chas ta obstavini u yaki zhiv i tvoriv mitec jogo tvorchist nerivnocinna poruch z hudozhno vartisnimi tvorami ye chimalo stvorenih pid vplivom politichno ideologichnih obmezhen radyanskoyi dobi Statusi Zasluzhenij diyach mistectv Turkmenskoyi RSR 1944 ta Ukrayinskoyi RSR 1948 Narodnij artist URSR 1973 laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1996 Spisok tvoriv Memorialna doshka na budinku u yakomu zhiv Yulij Mejtus u Kiyevi skulptor Ye O Karpov arhitektor O K Stukalov Mogila Mejtusa Yu S na Bajkovomu cvintari Operi Perekop u spivavavtorstvi z V Ribalchenkom i M Ticem 1937 38 Gajdamaki za poemoyu T Shevchenka 1940 41 Abadan spivavtor A Kuliyev 1942 43 2 a red 1950 Lejla i Medzhnun spivavtor D Ovezov 1945 46 libr A Malishka za romanom O Fadyeyeva 1947 2 a red 1950 Zorya nad Dvinoyu za romanom M Nikitina per M Rilskogo 1951 55 2 a red Pivnichni zori 1957 Ukradene shastya libr M Rilskogo za dramoyu I Franka 1958 59 Mahtumkuli libr A Karliyeva i B Kerbabayeva 1962 Vitrova donka za p yesoyu V Zubarya 1965 Brati Ulyanovi 1966 Anna Karenina za romanom L Tolstogo 1970 Yaroslav Mudrij za poemoyu I Kochergi 1972 Rihard Zorge 1975 Mar yana Pineda za p yesoyu F G Lorki 1978 Mariya Volkonska 1988 Ivan Groznij za povistyu O Tolstogo 1980 83 Antonij i Kleopatra libr O Vasilyevoyi 1993 vokalno simfonichni tvori 5 ukrayinskih narodnih pisen u vilnij obrobci dlya nizkogo golosu z ork 1934 versiyi dlya visokogo golosu z orkestrom 1937 i dlya horu z ork 1939 Poema Dorosh Moliboga sl Dm Kedrina 1967 68 dlya baritona horu ta ork Kantata Klyatva sl M Bazhana 1941 dlya simfonichnogo orkestru 5 syuyit 1927 1929 1939 1942 1944 Poema Shlyahami slavi 1945 Turkmenska simfoniya 1946 Uvertyura 1954 kamerno instrumentalni tvori Variaciyi na ukrayinsku temu dlya skripki i fp 1930 Poema Noktyurn Alegro dlya skripki i fp 1965 V Karpatah dlya fp 1973 12 dityachih p yes 1979 horovi tvori Partizanska syuyita z fortepiano 1942 Hori bez suprovodu na sl T Shevchenka O Pushkina P Voronka 5 horiv na sl O Tvardovskogo vokalni tvori Cikli na sl M Dzhalilya Iz Moabitskih zoshitiv 1956 1973 1979 A Malishka 1962 L Visheslavskogo 1963 E Mezhelajtisa 1964 Dm Kedrina 1967 Ye Vinokurova 1969 Lesi Ukrayinki 1971 M Karima 1973 K Kuliyeva 1976 bolgarskih poetiv Romansi i baladi 24 na slova suchasnih poetiv 1983 1984 na slova P Brovki L Martinova 1985 R Gamzatova 1987 D Kugultinova A Ahmatovoyi Romansi na slova T Shevchenka I Franka P Tichini M Rilskogo V Sosyuri L Pervomajskogo A Malishka M Gumilova ta in inshe Muzika do teatralnih vistav zokrema spivpracyuvav z teatrom Berezil Lesya Kurbasa Muzika do kinofilmiv Nichnij viznik 1930 Ivan 1932 u spivavt Strata 1935 Konduyit 1936 Stara fortecya 1937 Simnadcyatilitni 1939 Makar Nechaj 1940 U mirni dni 1950 V stepah Ukrayini 1952 Bogatir jde v Marto 1954 Dva Fedori Kinec Chirvi Kozirya 1958 Nebo kliche 1959 Dzherela ta literaturaP M Bondarchuk Mejtus Yulij Sergijovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 591 ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 235 Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 ISBN 966 8259 08 4 Malyshev Yu Yu S Mejtus Ocherk tvorchestva M 1962 Arhimovich L Mamchur I Yulij Mejtus Ocherk zhizni i tvorchestva M 1983 Irina Sikorska Vid Ukradenogo shastya do Molodoyi gvardiyi 1 listopada 2016 u Wayback Machine Meitus Yulii 1 bereznya 2022 u Wayback Machine angl PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Musicalics d Track Q63484499 Korifej dzhaz bendu Yulij Mejtus kropyvnytskyi in ua ukr Procitovano 30 zhovtnya 2022 Kvitka Vitalij 28 sichnya 2022 Yulij Mejtus korifej dzhaz bendu ta dvoh nacionalnih oper Ukrayinskij interes Procitovano 12 veresnya 2022 Ukradene shastya Lvivskij Nacionalnij Akademichnij teatr operi ta baletu ukr Procitovano 12 veresnya 2022 kr rada gov ua Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 Bosko V M Istorichnij kalendar Kirovogradshini na 2013 rik Lyudi Podiyi Fakti 20 sichnya 2022 u Wayback Machine Kirovograd Centr Ukr vid vo 2012 256 s PosilannyaMejtus Yulij Sergijovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 354 356 Mejtus Yulij Sergijovich ESU Mejtus Yulij Sergijovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 142 Marko Robert Steh Ochima kulturi 70 Yulij Mejtus Noti tvoriv Yuliya Mejtusa 11 serpnya 2017 u Wayback Machine na sajti ukrnotes in ua 11 serpnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ