Медіа-економіка

Медіа-економіка як галузь науки досліджує економічні умови функціонування засобів масової інформації (ЗМІ). Якщо у минулому під засобами масової інформації розуміли журналістські медіа, то на сьогоднішній день такі ЗМІ (або медіа) охоплюють також усі розгалудження цифрових медіа, як наприклад, Facebook, WhatsApp, Google тощо. Мета медіа-економіка полягає насамперед у дослідженні засобів масової інформації як окремих підприємств, ринків ЗМІ, споживацьких інтересів, державного регулювання та впливу ЗМІ на суспільство за допомогою методів економічного аналізу.

Поруч з іншими дисциплінами, як наприклад, медіаграмотність, медіа-освіта, медіа-культура тощо медіа-економіка може бути віднесеною до медіазнавства.

Через те, що в Україні економічна гілка в журналістиці є малорозвиненою, медіа-економіка як дисципліна виникла досить недавно. Усього кілька університетів, такі як ЛНУ ім. Франка, ХНУ ім. Каразіна тощо пропонують курси під відповідними назвами.

Медіа-економіка виникла в США у 1960-70 рр. у період економічної трансформації різних секторів економіки, зокрема, кабельних мереж, ринку телебачення, та набула подальшого розповсюдження у період популяризації WWW та соціальних мереж. Засновником медіа-економіки можна вважати дослідника Роберта Пікарда, який у 1989 році опублікував відповідну монографію.

Медіа-економіка граничить з . На відміну від медіа-економіки, медіа-менеджмент піклується про керівництво та функціонування медіа-підприємств. На відміну від медіа-економіки, маркетинг, рекламний менеджмент та медіа-планування вивчаються питання, як використовувати мас-медіа у маркетингових цілях.

Примітки

1. Хаб'юк, Олексій (2012). Концептуальні основи медіа-економіки (PDF). Львів: ЛНУ ім. І. Франка. с. 27 та наступні. ISBN .
2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2019.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2019.
4. Picard, Robert G. (1989). Media Economics. Concepts and Issues (анлійською) . Newbury Park; London; New Dehli: Sage.