Ця стаття не містить . (травень 2019) |
Павліна Вінсентівна Меделко, псевдоніми Павлінка, криптоніми — М. (біл. Паўліна Вінцэнтаўна МядзЁлка; *12 (24) вересня 1893, Будслав, Вілейський повіт, Вільнюська губернія, тепер Медельський район Мінської області — †13 лютого 1974, Будслав) — білоруська артистка, педагог, мемуаристка.
Меделко Павліна Вінсентівна | |
---|---|
біл. Паўліна Вінцэнтаўна Мядзёлка | |
Псевдо | Паўлінка |
Народилася | 12 (24) вересня 1893 Будслав, Вілейський повіт, Віленська губернія, Російська імперія |
Померла | 13 лютого 1974 (80 років) Будслав, Мядельський район, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія Польська Республіка Латвія СРСР |
Діяльність | письменниця, акторка театру, педагог |
Alma mater | d (1914) |
Знання мов | білоруська |
Заклад | d, Q13028798?, Інститут білоруської культури і Білоруська сільськогосподарська академія |
Партія | Білоруська партія соціалістів-революціонерів (1924) |
У шлюбі з | Тамаш Гриб |
Нагороди | |
|
Біографія
Закінчила Глибоцьке церковноприходське училище. З 1907 році мешкала в Ризі, навчалася на вечірніх курсах для дорослих. З 1909 у Вільнюсі займалася у приватній жіночій гімназії Надюрової та Райсмілер. Там зблизилася з вільнюським білоруським та соціалістичним рухами. Восени 1912 року, після закінчення гімназії, відправилася у Петербург на Вищі комерційні курси, які закінчила у 1914 році. У 1913 році виконала роль Павлінки у перербурзькій прем'єрі п'єси Янки Купали.
Під час Першої світової війни перебувала в евакуації в Царицині. З осені 1916 року у Петрограді працювала секретарем Білоруського комітету допомоги жертвам війни. У 1917 році працювала в Києві, у Спілці міст. У жовтні 1917 року за домовленістю з княгинею Магдаленою Радзивіл організувала білоруську школу в селі Жорнівка Ігуменського повіту. Після того як у квітні школа була закрита, Павліна Вінсентівна переїхала до Мінська. Працювала викладачкою, брала участь у постановах Першого товариства білоруської драми та комедії. Відвідувала Вільнюс та Гродно.
З 1918 року друкувала свої вірші. З весни 1919 року працювала інспектором білоруських шкіл, керівником Громади білоруської молоді і драматичного гуртка у Гродно. 20 липня була заарештованою польською владою за участь у видані газети «Рідний край» (Гродно), де, до речі, і друкувалася. З початку 1920 року перебувала у Мінську, керувала жіночою школою. Знову була заарештована зі своїм чоловіком Т. Грибом польською владою у травні 1920 року. Перед наступом Червоної армії була вивезена у Варшаву, сиділа у в'язниці Вронки на Познанщині.
Після звільнення вона була направлена на проживання в Лодзь з забороною переїжджати до «східних околиць». Використавши підроблені документи вона виїхала у Вільнюс, потім, у лютому 1921, потрапила в Литву. У Каунасі займалася видавництвом агітаційної літератури, спрямованої проти польської окупації Західної Білорусі. Друкувалася у газеті «Селянська доля».
З осені 1921 року за пропозицією Т. Гартного працювала у видавничому відділі при радянському посольстві у Берліні. У 1922 році переїхала у Латвію, викладала у білоруській гімназії у Двинську ()тепер Даугаупілс. У травні 1924 року була заарештована латиськими органами разом з іншими викладачами. Була виправдана судом у квітні 1925 року.
22 травня 1925 року разом з братом приїхала в БРСР. Працювала в секторі мистецтва Інбілкульту. У 1927—1030 роках викладала білоруську мову у Гороцькій сільськогосподарчій академії. Була заарештована ДПУ БРСР 18 липня 1930 року у справі «Спілки визволення Білорусі»; була вислана у Казань.
З осені 1932 року викладала російську мову і літературу в одній з московських шкіл Влітку 1947 року переїхала в Будслав. До 1958 року працювала викладачкою. В Будславі написала свій найзначніший твір — мемуари «Стежинами життя», які частинами почали друкуватися з 1958 року (окремим виданням вийшли в 1974 році; друга частина була надрукована в 1993). Заслужена діячка культури Білорусі (1966).
Творі
- Мядзёлка П. В. Сцежкамі жыцця. — Мн .: Лімарыус, 2018. — 610 с. — (Беларуская мемуарная бібліятэка). — 300 экз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2019 Pavlina Vinsentivna Medelko psevdonimi Pavlinka kriptonimi M bil Paylina Vincentayna MyadzYolka 12 24 veresnya 1893 18930924 Budslav Vilejskij povit Vilnyuska guberniya teper Medelskij rajon Minskoyi oblasti 13 lyutogo 1974 Budslav biloruska artistka pedagog memuaristka Medelko Pavlina Vinsentivnabil Paylina Vincentayna MyadzyolkaPsevdoPaylinkaNarodilasya12 24 veresnya 1893 Budslav Vilejskij povit Vilenska guberniya Rosijska imperiyaPomerla13 lyutogo 1974 1974 02 13 80 rokiv Budslav Myadelskij rajon Minska oblast Biloruska RSR SRSRPohovannyadKrayina Rosijska imperiya Polska Respublika Latviya SRSRDiyalnistpismennicya aktorka teatru pedagogAlma materd 1914 Znannya movbiloruskaZakladd Q13028798 Institut biloruskoyi kulturi i Biloruska silskogospodarska akademiyaPartiyaBiloruska partiya socialistiv revolyucioneriv 1924 U shlyubi zTamash GribNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZakinchila Glibocke cerkovnoprihodske uchilishe Z 1907 roci meshkala v Rizi navchalasya na vechirnih kursah dlya doroslih Z 1909 u Vilnyusi zajmalasya u privatnij zhinochij gimnaziyi Nadyurovoyi ta Rajsmiler Tam zblizilasya z vilnyuskim biloruskim ta socialistichnim ruhami Voseni 1912 roku pislya zakinchennya gimnaziyi vidpravilasya u Peterburg na Vishi komercijni kursi yaki zakinchila u 1914 roci U 1913 roci vikonala rol Pavlinki u pererburzkij prem yeri p yesi Yanki Kupali Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni perebuvala v evakuaciyi v Caricini Z oseni 1916 roku u Petrogradi pracyuvala sekretarem Biloruskogo komitetu dopomogi zhertvam vijni U 1917 roci pracyuvala v Kiyevi u Spilci mist U zhovtni 1917 roku za domovlenistyu z knyagineyu Magdalenoyu Radzivil organizuvala bilorusku shkolu v seli Zhornivka Igumenskogo povitu Pislya togo yak u kvitni shkola bula zakrita Pavlina Vinsentivna pereyihala do Minska Pracyuvala vikladachkoyu brala uchast u postanovah Pershogo tovaristva biloruskoyi drami ta komediyi Vidviduvala Vilnyus ta Grodno Z 1918 roku drukuvala svoyi virshi Z vesni 1919 roku pracyuvala inspektorom biloruskih shkil kerivnikom Gromadi biloruskoyi molodi i dramatichnogo gurtka u Grodno 20 lipnya bula zaareshtovanoyu polskoyu vladoyu za uchast u vidani gazeti Ridnij kraj Grodno de do rechi i drukuvalasya Z pochatku 1920 roku perebuvala u Minsku keruvala zhinochoyu shkoloyu Znovu bula zaareshtovana zi svoyim cholovikom T Gribom polskoyu vladoyu u travni 1920 roku Pered nastupom Chervonoyi armiyi bula vivezena u Varshavu sidila u v yaznici Vronki na Poznanshini Pislya zvilnennya vona bula napravlena na prozhivannya v Lodz z zaboronoyu pereyizhdzhati do shidnih okolic Vikoristavshi pidrobleni dokumenti vona viyihala u Vilnyus potim u lyutomu 1921 potrapila v Litvu U Kaunasi zajmalasya vidavnictvom agitacijnoyi literaturi spryamovanoyi proti polskoyi okupaciyi Zahidnoyi Bilorusi Drukuvalasya u gazeti Selyanska dolya Z oseni 1921 roku za propoziciyeyu T Gartnogo pracyuvala u vidavnichomu viddili pri radyanskomu posolstvi u Berlini U 1922 roci pereyihala u Latviyu vikladala u biloruskij gimnaziyi u Dvinsku teper Daugaupils U travni 1924 roku bula zaareshtovana latiskimi organami razom z inshimi vikladachami Bula vipravdana sudom u kvitni 1925 roku 22 travnya 1925 roku razom z bratom priyihala v BRSR Pracyuvala v sektori mistectva Inbilkultu U 1927 1030 rokah vikladala bilorusku movu u Gorockij silskogospodarchij akademiyi Bula zaareshtovana DPU BRSR 18 lipnya 1930 roku u spravi Spilki vizvolennya Bilorusi bula vislana u Kazan Z oseni 1932 roku vikladala rosijsku movu i literaturu v odnij z moskovskih shkil Vlitku 1947 roku pereyihala v Budslav Do 1958 roku pracyuvala vikladachkoyu V Budslavi napisala svij najznachnishij tvir memuari Stezhinami zhittya yaki chastinami pochali drukuvatisya z 1958 roku okremim vidannyam vijshli v 1974 roci druga chastina bula nadrukovana v 1993 Zasluzhena diyachka kulturi Bilorusi 1966 TvoriMyadzyolka P V Scezhkami zhyccya Mn Limaryus 2018 610 s Belaruskaya memuarnaya bibliyateka 300 ekz ISBN 978 985 6968 69 6