Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євти́хій Костянти́нович Адасо́вський (*6 (18) квітня 1846 — †22 січня (3 лютого) 1898) — генерал-майор артилерії Російської імператорської армії, теоретик артилерійської справи, учасник Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Брат М. К. Заньковецької.
| Євтихій Костянтинович Адасовський Евтихій Константиновичъ Адасовскій | |
|---|---|
 Генерал-майор | |
 Євтихій Адасовський у мундирі генерал-майора артилерії | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 18 квітня 1846 Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 3 лютого 1898 (51 рік) |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1864-1898 |
| Приналежність |  Російська імперія |
| Рід військ | Артилерія |
| Війни / битви | Російсько-турецька війна 1877-1878 |
| Командування | |
| Навчальний артилерійський полігон Петербурзького військового округу (з 1892) | |
     | |
Життєпис
Народився 6 (18) квітня 1846 року в збіднілій дворянській родині К. К. Адасовського та М. В. Нефедової.
Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус і 17 липня 1864 року зведений в офіцери.
Згодом закінчує 2-е Костянтинівське військове училище (1866) та Михайлівське артилерійське училище (при випуску 16 липня 1867 року зведений у підпоручики).
Від 30 жовтня 1869 року поручик, а з 31 жовтня 1871 року — штабс-капітан.
Проходить навчання в Михайлівській артилерійській академії, закінчивши яку в 1873 році, як перший за результатами екзамену (1-й розряд), отримує право служби у гвардії.
Поручик гвардії від 23 серпня 1874 року, штабс-капітан гвардії з 13 квітня 1875 року.
Із початком Російсько-турецької війни 1877-1878 років перебуває на фронті. Під час бою під Араб-Конаком унаслідок розриву гранати на позиції зазнав важкої контузії (ускладнення від якої у подальшому стали причиною смерті генерала). За свій героїзм та професійні якості впродовж 1878 року почергово отримує одразу три ордени з військовими відзнаками (мечами): Св. Анни III ступеня, Св. Станіслава II ступеня та Св. Володимира IV ступеня. 30 серпня 1878 року зведений у чин капітана гвардії.
Від 3 грудня 1885 року призначений командиром 3-ї батареї лейб-гвардії 1-ї артилерійської бригади. 13 квітня 1886 року зведений у чин полковника гвардії.
22 серпня 1892 року отримує призначення начальником навчального артилерійського полігону Петербурзького військового округу. З 1896 — генерал-майор артилерії.
Помер 22 січня (3 лютого) 1898 року, похований на цвинтарі Миколаївської церкви в Заньках.
Повідомлення про смерть Є. К. Адасовського (рос.):
 | 22 янв. скончался генералъ-маіоръ ЕВТИХІЙ КОНСТАНТИНОВИЧЪ АДАСОВСКІЙ. Въ лицѣ покойнаго наша артиллерія потеряла одного изъ лучшихъ своихъ мастеровъ и руководителѣй. |  |
— Нива, 1898, № 7 | ||
У 1930-ті роки могила генерала Є. К. Адасовського була відкрита комсомольськими активістами села з метою виявлення та конфіскації можливих цінностей. На сьогодні місце, де знаходиться поховання, невідоме.
Нагороди
- Орден Св. Володимира III ступеня (1888)
- Орден Св. Володимира IV ступеня з мечами й бантом (1878)
- Орден Св. Анни II ступеня (1883)
- Орден Св. Анни III ступеня з мечами й бантом(1878)
- Орден Св. Станіслава I ступеня (1896)
- Орден Св. Станіслава II ступеня з мечами (1878)
- Орден Св. Станіслава III ступеня (1875)
- Медаль «В пам'ять Російсько-турецької війни 1877–1878»
- Медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III»
Родина
Був одружений з Олександрою Семенівною Жур'ярі. Мав доньку Євгенію (у шлюбі Мейснер).
Примітки
- Тут і далі дати вказано за старим стилем.
- Малороссийский родословник. Том 1 (стр. 1-291). histpol.pl.ua. Процитовано 20 листопада 2022.
Джерела
- Адасовский, Евтихий Константинович [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Adasovskij Yevti hij Kostyanti novich Adaso vskij 6 18 kvitnya 1846 18460418 22 sichnya 3 lyutogo 1898 general major artileriyi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi teoretik artilerijskoyi spravi uchasnik Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rr Brat M K Zankoveckoyi Yevtihij Kostyantinovich Adasovskij Evtihij Konstantinovich Adasovskij General majorYevtihij Adasovskij u mundiri general majora artileriyiZagalna informaciyaNarodzhennya18 kvitnya 1846 1846 04 18 Nizhinskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaSmert3 lyutogo 1898 1898 02 03 51 rik Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi1864 1898PrinalezhnistRosijska imperiyaRid vijskArtileriyaVijni bitviRosijsko turecka vijna 1877 1878KomanduvannyaNavchalnij artilerijskij poligon Peterburzkogo vijskovogo okrugu z 1892 ZhittyepisNarodivsya 6 18 kvitnya 1846 18460418 roku v zbidnilij dvoryanskij rodini K K Adasovskogo ta M V Nefedovoyi Zakinchiv Petrovskij Poltavskij kadetskij korpus i 17 lipnya 1864 roku zvedenij v oficeri Zgodom zakinchuye 2 e Kostyantinivske vijskove uchilishe 1866 ta Mihajlivske artilerijske uchilishe pri vipusku 16 lipnya 1867 roku zvedenij u pidporuchiki Vid 30 zhovtnya 1869 roku poruchik a z 31 zhovtnya 1871 roku shtabs kapitan Prohodit navchannya v Mihajlivskij artilerijskij akademiyi zakinchivshi yaku v 1873 roci yak pershij za rezultatami ekzamenu 1 j rozryad otrimuye pravo sluzhbi u gvardiyi Poruchik gvardiyi vid 23 serpnya 1874 roku shtabs kapitan gvardiyi z 13 kvitnya 1875 roku Iz pochatkom Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv perebuvaye na fronti Pid chas boyu pid Arab Konakom unaslidok rozrivu granati na poziciyi zaznav vazhkoyi kontuziyi uskladnennya vid yakoyi u podalshomu stali prichinoyu smerti generala Za svij geroyizm ta profesijni yakosti vprodovzh 1878 roku pochergovo otrimuye odrazu tri ordeni z vijskovimi vidznakami mechami Sv Anni III stupenya Sv Stanislava II stupenya ta Sv Volodimira IV stupenya 30 serpnya 1878 roku zvedenij u chin kapitana gvardiyi Vid 3 grudnya 1885 roku priznachenij komandirom 3 yi batareyi lejb gvardiyi 1 yi artilerijskoyi brigadi 13 kvitnya 1886 roku zvedenij u chin polkovnika gvardiyi 22 serpnya 1892 roku otrimuye priznachennya nachalnikom navchalnogo artilerijskogo poligonu Peterburzkogo vijskovogo okrugu Z 1896 general major artileriyi Pomer 22 sichnya 3 lyutogo 1898 roku pohovanij na cvintari Mikolayivskoyi cerkvi v Zankah Povidomlennya pro smert Ye K Adasovskogo ros 22 yanv skonchalsya general maior EVTIHIJ KONSTANTINOVICh ADASOVSKIJ V licѣ pokojnago nasha artilleriya poteryala odnogo iz luchshih svoih masterov i rukovoditelѣj Niva 1898 7 U 1930 ti roki mogila generala Ye K Adasovskogo bula vidkrita komsomolskimi aktivistami sela z metoyu viyavlennya ta konfiskaciyi mozhlivih cinnostej Na sogodni misce de znahoditsya pohovannya nevidome NagorodiOrden Sv Volodimira III stupenya 1888 Orden Sv Volodimira IV stupenya z mechami j bantom 1878 Orden Sv Anni II stupenya 1883 Orden Sv Anni III stupenya z mechami j bantom 1878 Orden Sv Stanislava I stupenya 1896 Orden Sv Stanislava II stupenya z mechami 1878 Orden Sv Stanislava III stupenya 1875 Medal V pam yat Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 Medal V pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III RodinaBuv odruzhenij z Oleksandroyu Semenivnoyu Zhur yari Mav donku Yevgeniyu u shlyubi Mejsner PrimitkiTut i dali dati vkazano za starim stilem Malorossijskij rodoslovnik Tom 1 str 1 291 histpol pl ua Procitovano 20 listopada 2022 DzherelaPortal Chernigivshina Portal Istoriya Adasovskij Evtihij Konstantinovich 9 serpnya 2016 u Wayback Machine