Таде́уш (Тадей) Станісла́вович Маєрський (29 червня 1888, Львів — 16 жовтня 1963, Львів) — український педагог, композитор, піаніст і музичний діяч.
Маєрський Тадеуш (Тадей) Станіславович | |
---|---|
Tadeusz Majerski | |
Основна інформація | |
Дата народження | 29 червня 1888 |
Місце народження | Львів |
Дата смерті | 16 жовтня 1963 (75 років) |
Місце смерті | Львів |
Громадянство | Австро-Угорщина → СРСР |
Професія | Педагог, композитор, піаніст |
Освіта | Львівський університет, Консерваторія Галицького Музичного Товариства (Львів), Лейпцизька консерваторія |
Інструменти | фортепіано |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Закінчив філософський факультет Львівського університету і Консерваторію Галицького Музичного Товариства (ГМТ, 1911) по класах фортепіано і композиції у Людомира Ружицького, потім в 1912–1914 рр. удосконалював виконавську майстерність у Лейпцизькій консерваторії у Йозефа Пембауера.
У 1910–1920 рр. активно концертував як соліст і ансамбліст у Польщі, в тому числі в ансамблі з віолончелістом Д. Данчовським. Ним було здійснено артистичне турне (Белград, Відень, Будапешт) з братом Яном Маєрським — тенором, артистом Паризької опери; він провів цикл концертів з співачкоюі А. Яновською (Львів, 1923), з 1927 р. виступав також як ансамбліст в складі тріо (разом з С. Кребсом і А. Шмаром). З 1920 р. викладав фортепіано і методику фортепіанної гри в Консерваторії ГМТ, з 1927 р. — професор вищого і концертного курсів ГМТ. У 1931 р. заснував Товариство аматорів музики і опери. У 1930-х роках займався, в основному, фортепіанною педагогікою і композицією, іноді виступав з публікаціями як музичний критик.
У 1939–1941 рр. та 1944–1955 рр. він викладав загальне фортепіано у Львівській державній консерваторії, у 1955 р. отримав класс спеціального фортепіано, де працював до кінця життя Серед учнів — А. Дунда, В. Задерацький, Л. Компанієць, Л. Мазепа, Г. Мозер, А. Нікодемович, Е. Чехаровська.
Помер у Львові , похований на 63 полі Личаківського цвинтаря.
Характеристика творчості
Композиторська творчість Маєрського охоплює різні жанри вокальної та інструментальної музики. Перші твори були написані ним ще в молоді роки, а в 1920-х р. він, за свідченнями сучасників, досяг вже творчої зрілості. Особливе місце Маєрського серед львівських композиторів визначається тим, що в 1930-х роках він, як і Ю. Кофлер, зацікавився додекафонною технікою і випробував її застосування у своїх творах. Це були два перші і єдині в той час не тільки у Львові, але й у цілій Польщі музиканти, які освоїли цю новаторську композиторську техніку. Саме в цей час ним були написані центральні твори, симфонічні і фортепіанні. «Симфонічні етюди» для великого оркестру — головний додекафонний твір композитора виконувались на різних естрадах, зокрема 1938 р. у Львові, а пізніше — в Базелі. Додекафонні твори композитора не становлять якоїсь окремої групи, але природно обмежені відрізком 1930-х років. Це три фортепіанні цикли (4 Прелюдії, 3 Твори, Музичні картинки). Додекафонна техніка застосована Маєрським зовсім не ортодоксально. Композитор застосовує не тільки характерні для додекафонії, але й прийняті в тональній музиці способи розвитку.
У 1948 р. композитора була зараховано до «формалістів», що супровождувалося критикою з політичним забарвленням і прикрощами для нього. Серед творів післявоєнного періоду одним з найзначніших можна вважати другий Концерт для фортепіано з оркестром. У творах цього часу він повернувся до тональності і більш явних жанрово-побутових зв'язків. Незважаючи на те, що на різних етапах творчості його музика та композиторська техніка зазнавали істотних змін, стиль Маєрського являє собою цілісне і достатньо індивідуальне явище. Його сфера — лірико-драматична. З цим пов'язана схильність до непрограмної інструментальної музики (хорових творів немає зовсім) і до жанрів, що передбачають можливість більш особистого висловлювання: концертів для соліста з оркестром, п'єс для окремих інструментів (фортепіано, органа, скрипки) або ж творів для камерного ансамблю. В 1940–1950 роках Маєрський, мабуть, єдиний із львівських композиторів продовжував послідовно і плідно розвивати ці жанри.
Більшість творів Маєрського мають тональну гармонію, сильно хроматизовану і насичену модуляціями. Комплексне використання різних засобів створення тематичного контрасту дозволяє Маєрському досягати виразного зіставлення тем у формі великого твору, а образно-емоційний зміст і стилістика музики відтворюють своєрдний духовний світ львівського інтелігента другої третини ХХ століття. Ця музика має свою неповторну чарівність і заслуговує виконання та глибшого вивчення.
Твори
- муз. комедія на власне лібрето «Місс Елліс» («Блакитний вітер»), (1915; 1930);
- музика до вистави Ростана «Далека принцеса» (партитура і голоси, 1928);
- музика до вистави Рибіцького «Снігова ніч»;
- оркестровка незакінченої опери М. Леонтовича «На русалчин Великдень»*;
- для симф. оркестру
- «Симфонічні етюди» (1934),
- «Ноктюрн» (1937),
- Симфонія (1939),
- Симфонієта (1942),
- Токата і фуга (1947),
- Марш на тему польської народної пісні (1947), твір без назви;
- для фортепіано і симф. оркестру – концерти: № 1* (1934), № 2 (1946);
- для скрипки и симфонічного оркестру — концерт (1957—1962);
- для камерного оркестру — Сюїта (1930)*,
- фортепіанний квінтет «Пам'яті М. Карловича» (1953),
- струнне тріо (1932),
- для віолончелі і фортепіано — Сюїта (1934—1936)*, Соната (1949);
- для фортепіано — Варіації*(1928), Варіації*(1950), 4 прелюдії (1935), Прелюдії та фуги* (1934), 3 твори (1935), Музичні картинки: 3 п'єси (1948), Сюїта (1951 — Полонез, Мазурка, Колискова, Краков'як), «Експресії» (1957), Два етюди, присвячених пані М. Крушельницькій (1963);
- для скрипки і фортепіано — «Оркестра» (Lento) (1954);
- для скрипки соло — Варіації (1952);
- 4 твори для органа (1953);
- для голосу і фортепіано — 4 пісні (1935), пісня «Засмучений» (рік невідомий), Романси* (3 — 1935—1937);
- методичні праці з фортепіанної педагогіки: «Школа гри на фортепіано», «Методологія гри на фортепіано»;
- статті про А. Скрябіна, К. Шимановського та ін.
* твори згадані в літературі, місце знаходження яких невідоме.
Примітки
Джерела
Література:
- 1. Mendysowa J. List // Ruch Muzyczny. 1964. № 23;
- 2. Nikodemowicz A.. Zapomniany kompozytor // Ruch Muzyczny. 1989. № 12;
- 3. Кашкадамова Н. Фортеп'янне мистецтво у Львові: Статті. Рецензії. Матеріали — Тернопіль, СМТ «АСТОН», 2001;
- 4. Лабанців-Попко З. Сто піаністів Галичини. — Львів, НТШ ім. Шевченка, 2008.
- 5. Spis spuscisny kompozytorskiej Tadeusza Majerskiego. — Biblioteka Narodowa, Warszawa. — Машинопис.
- 6. Каліберда С. Органи Львова і Галичини, історія та сучасність. — Львів, Апріорі, 2014.
Посилання
- Маєрський Тадеуш Станіславович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 264.
Енциклопедія сучасної України: Маєрський Тадеуш
- УРЕ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Прес-центр[недоступне посилання з липня 2019]
Примітки
- . esu.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tade ush Tadej Stanisla vovich Mayerskij 29 chervnya 1888 Lviv 16 zhovtnya 1963 Lviv ukrayinskij pedagog kompozitor pianist i muzichnij diyach Mayerskij Tadeush Tadej StanislavovichTadeusz MajerskiZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya29 chervnya 1888 1888 06 29 Misce narodzhennyaLvivData smerti16 zhovtnya 1963 1963 10 16 75 rokiv Misce smertiLvivGromadyanstvo Avstro Ugorshina SRSRProfesiyaPedagog kompozitor pianistOsvitaLvivskij universitet Konservatoriya Galickogo Muzichnogo Tovaristva Lviv Lejpcizka konservatoriyaInstrumentifortepiano Fajli u VikishovishiBiografiya Zakinchiv filosofskij fakultet Lvivskogo universitetu i Konservatoriyu Galickogo Muzichnogo Tovaristva GMT 1911 po klasah fortepiano i kompoziciyi u Lyudomira Ruzhickogo potim v 1912 1914 rr udoskonalyuvav vikonavsku majsternist u Lejpcizkij konservatoriyi u Jozefa Pembauera U 1910 1920 rr aktivno koncertuvav yak solist i ansamblist u Polshi v tomu chisli v ansambli z violonchelistom D Danchovskim Nim bulo zdijsneno artistichne turne Belgrad Viden Budapesht z bratom Yanom Mayerskim tenorom artistom Parizkoyi operi vin proviv cikl koncertiv z spivachkoyui A Yanovskoyu Lviv 1923 z 1927 r vistupav takozh yak ansamblist v skladi trio razom z S Krebsom i A Shmarom Z 1920 r vikladav fortepiano i metodiku fortepiannoyi gri v Konservatoriyi GMT z 1927 r profesor vishogo i koncertnogo kursiv GMT U 1931 r zasnuvav Tovaristvo amatoriv muziki i operi U 1930 h rokah zajmavsya v osnovnomu fortepiannoyu pedagogikoyu i kompoziciyeyu inodi vistupav z publikaciyami yak muzichnij kritik U 1939 1941 rr ta 1944 1955 rr vin vikladav zagalne fortepiano u Lvivskij derzhavnij konservatoriyi u 1955 r otrimav klass specialnogo fortepiano de pracyuvav do kincya zhittya Sered uchniv A Dunda V Zaderackij L Kompaniyec L Mazepa G Mozer A Nikodemovich E Cheharovska Pomer u Lvovi pohovanij na 63 poli Lichakivskogo cvintarya Harakteristika tvorchostiKompozitorska tvorchist Mayerskogo ohoplyuye rizni zhanri vokalnoyi ta instrumentalnoyi muziki Pershi tvori buli napisani nim she v molodi roki a v 1920 h r vin za svidchennyami suchasnikiv dosyag vzhe tvorchoyi zrilosti Osoblive misce Mayerskogo sered lvivskih kompozitoriv viznachayetsya tim sho v 1930 h rokah vin yak i Yu Kofler zacikavivsya dodekafonnoyu tehnikoyu i viprobuvav yiyi zastosuvannya u svoyih tvorah Ce buli dva pershi i yedini v toj chas ne tilki u Lvovi ale j u cilij Polshi muzikanti yaki osvoyili cyu novatorsku kompozitorsku tehniku Same v cej chas nim buli napisani centralni tvori simfonichni i fortepianni Simfonichni etyudi dlya velikogo orkestru golovnij dodekafonnij tvir kompozitora vikonuvalis na riznih estradah zokrema 1938 r u Lvovi a piznishe v Bazeli Dodekafonni tvori kompozitora ne stanovlyat yakoyis okremoyi grupi ale prirodno obmezheni vidrizkom 1930 h rokiv Ce tri fortepianni cikli 4 Prelyudiyi 3 Tvori Muzichni kartinki Dodekafonna tehnika zastosovana Mayerskim zovsim ne ortodoksalno Kompozitor zastosovuye ne tilki harakterni dlya dodekafoniyi ale j prijnyati v tonalnij muzici sposobi rozvitku U 1948 r kompozitora bula zarahovano do formalistiv sho suprovozhduvalosya kritikoyu z politichnim zabarvlennyam i prikroshami dlya nogo Sered tvoriv pislyavoyennogo periodu odnim z najznachnishih mozhna vvazhati drugij Koncert dlya fortepiano z orkestrom U tvorah cogo chasu vin povernuvsya do tonalnosti i bilsh yavnih zhanrovo pobutovih zv yazkiv Nezvazhayuchi na te sho na riznih etapah tvorchosti jogo muzika ta kompozitorska tehnika zaznavali istotnih zmin stil Mayerskogo yavlyaye soboyu cilisne i dostatno individualne yavishe Jogo sfera liriko dramatichna Z cim pov yazana shilnist do neprogramnoyi instrumentalnoyi muziki horovih tvoriv nemaye zovsim i do zhanriv sho peredbachayut mozhlivist bilsh osobistogo vislovlyuvannya koncertiv dlya solista z orkestrom p yes dlya okremih instrumentiv fortepiano organa skripki abo zh tvoriv dlya kamernogo ansamblyu V 1940 1950 rokah Mayerskij mabut yedinij iz lvivskih kompozitoriv prodovzhuvav poslidovno i plidno rozvivati ci zhanri Bilshist tvoriv Mayerskogo mayut tonalnu garmoniyu silno hromatizovanu i nasichenu modulyaciyami Kompleksne vikoristannya riznih zasobiv stvorennya tematichnogo kontrastu dozvolyaye Mayerskomu dosyagati viraznogo zistavlennya tem u formi velikogo tvoru a obrazno emocijnij zmist i stilistika muziki vidtvoryuyut svoyerdnij duhovnij svit lvivskogo inteligenta drugoyi tretini HH stolittya Cya muzika maye svoyu nepovtornu charivnist i zaslugovuye vikonannya ta glibshogo vivchennya Tvorimuz komediya na vlasne libreto Miss Ellis Blakitnij viter 1915 1930 muzika do vistavi Rostana Daleka princesa partitura i golosi 1928 muzika do vistavi Ribickogo Snigova nich orkestrovka nezakinchenoyi operi M Leontovicha Na rusalchin Velikden dlya simf orkestru Simfonichni etyudi 1934 Noktyurn 1937 Simfoniya 1939 Simfoniyeta 1942 Tokata i fuga 1947 Marsh na temu polskoyi narodnoyi pisni 1947 tvir bez nazvi dlya fortepiano i simf orkestru koncerti 1 1934 2 1946 dlya skripki i simfonichnogo orkestru koncert 1957 1962 dlya kamernogo orkestru Syuyita 1930 fortepiannij kvintet Pam yati M Karlovicha 1953 strunne trio 1932 dlya violoncheli i fortepiano Syuyita 1934 1936 Sonata 1949 dlya fortepiano Variaciyi 1928 Variaciyi 1950 4 prelyudiyi 1935 Prelyudiyi ta fugi 1934 3 tvori 1935 Muzichni kartinki 3 p yesi 1948 Syuyita 1951 Polonez Mazurka Koliskova Krakov yak Ekspresiyi 1957 Dva etyudi prisvyachenih pani M Krushelnickij 1963 dlya skripki i fortepiano Orkestra Lento 1954 dlya skripki solo Variaciyi 1952 4 tvori dlya organa 1953 dlya golosu i fortepiano 4 pisni 1935 pisnya Zasmuchenij rik nevidomij Romansi 3 1935 1937 metodichni praci z fortepiannoyi pedagogiki Shkola gri na fortepiano Metodologiya gri na fortepiano statti pro A Skryabina K Shimanovskogo ta in tvori zgadani v literaturi misce znahodzhennya yakih nevidome PrimitkiDzherelaLiteratura 1 Mendysowa J List Ruch Muzyczny 1964 23 2 Nikodemowicz A Zapomniany kompozytor Ruch Muzyczny 1989 12 3 Kashkadamova N Fortep yanne mistectvo u Lvovi Statti Recenziyi Materiali Ternopil SMT ASTON 2001 4 Labanciv Popko Z Sto pianistiv Galichini Lviv NTSh im Shevchenka 2008 5 Spis spuscisny kompozytorskiej Tadeusza Majerskiego Biblioteka Narodowa Warszawa Mashinopis 6 Kaliberda S Organi Lvova i Galichini istoriya ta suchasnist Lviv Apriori 2014 PosilannyaMayerskij Tadeush Stanislavovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 264 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Mayerskij Tadeush URE 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Pres centr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Primitki esu com ua ua Arhiv originalu za 18 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017