Маценко Іван Антонович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 8 жовтня 1921 Шевченкове | |||
Помер | 5 червня 2011 (89 років) | |||
Громадянство | УРСР → Україна | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка | |||
Мова творів | українська, російська | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Іва́н Анто́нович Маценко (8 жовтня 1921 — † 5 червня 2011) — український письменник, член Спілки письменників України (з 1982 року). Нагороджений орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни, Богдана Хмельницького, медалями «За взяття Берліна» та «За визволення Праги».
Життєпис
Народився 8 жовтня 1921 року на хуторі Маценки Куликівської волості Кобеляцького повіту Полтавської губернії (нині в межах Шевченківської сільської ради Решетилівського району) в козацькій родині.
Перед війною працював у школі, викладав російську та українську мови.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Лейтенант, старший лейтенант. Учасник визволення України та Білорусі в складі партизанського загону. У лавах Радянської армії штурмував Берлін, визволяв Прагу. Після війни повертається в Кременчук. У 1950 році почав друкуватися в періодичних виданнях.
1955 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Шевченка. Майже 30 років працював журналістом, згодом редактором районних газет, власним кореспондентом газети «Зоря Полтавщини».
З 1995 року допомагав становленню газети кременчуцького міському та райкому КПУ «Набат», писав оповідання, повісті, нариси.
Із 2003 року — почесний громадянин Кременчуцького району.
Загалом вийшло друком 10 його книг оповідань та повістей, із них:
- «Джерело під Пристін-горою», 1982,
- «Біль давніх розлук», 1986,
- «Вінок житніх колосків»,
- «Під небом отчого краю»,
- «Побачення»,
- роман «Калини цвіт гіркий», 1990,
- «Ой берези та сосни» — 2010.
Джерела
- Експерт [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Почесний громадянин Кременчуцького району [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Macenko Ivan AntonovichNarodivsya8 zhovtnya 1921 1921 10 08 ShevchenkovePomer5 chervnya 2011 2011 06 05 89 rokiv Gromadyanstvo URSR UkrayinaDiyalnistpismennikAlma materNNI zhurnalistiki KNU im T ShevchenkaMova tvorivukrayinska rosijskaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniNagorodiMedal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Pragi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Macenko Iva n Anto novich Macenko 8 zhovtnya 1921 5 chervnya 2011 ukrayinskij pismennik chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z 1982 roku Nagorodzhenij ordenami Chervonoyi zirki Vitchiznyanoyi vijni Bogdana Hmelnickogo medalyami Za vzyattya Berlina ta Za vizvolennya Pragi ZhittyepisNarodivsya 8 zhovtnya 1921 roku na hutori Macenki Kulikivskoyi volosti Kobelyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi nini v mezhah Shevchenkivskoyi silskoyi radi Reshetilivskogo rajonu v kozackij rodini Pered vijnoyu pracyuvav u shkoli vikladav rosijsku ta ukrayinsku movi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Lejtenant starshij lejtenant Uchasnik vizvolennya Ukrayini ta Bilorusi v skladi partizanskogo zagonu U lavah Radyanskoyi armiyi shturmuvav Berlin vizvolyav Pragu Pislya vijni povertayetsya v Kremenchuk U 1950 roci pochav drukuvatisya v periodichnih vidannyah 1955 roku zakinchiv fakultet zhurnalistiki Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im Shevchenka Majzhe 30 rokiv pracyuvav zhurnalistom zgodom redaktorom rajonnih gazet vlasnim korespondentom gazeti Zorya Poltavshini Z 1995 roku dopomagav stanovlennyu gazeti kremenchuckogo miskomu ta rajkomu KPU Nabat pisav opovidannya povisti narisi Iz 2003 roku pochesnij gromadyanin Kremenchuckogo rajonu Zagalom vijshlo drukom 10 jogo knig opovidan ta povistej iz nih Dzherelo pid Pristin goroyu 1982 Bil davnih rozluk 1986 Vinok zhitnih koloskiv Pid nebom otchogo krayu Pobachennya roman Kalini cvit girkij 1990 Oj berezi ta sosni 2010 DzherelaEkspert 24 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Pochesnij gromadyanin Kremenchuckogo rajonu 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine