Маховиков Сергій Анатолійович

Сергій Анатолійович Маховиков (нар. 22 жовтня 1963, Ленінград, Російська РФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру, кіно і озвучування, кінорежисер, автор-виконавець, сценарист, кінокомпозитор, телеведучий і громадський діяч. Заслужений артист Російської Федерації (2018).

Маховиков Сергій Анатолійович
Зображення
Дата народження	22 жовтня 1963(1963-10-22) (60 років)
Місце народження	Ленінград, Російська РФСР, СРСР
Громадянство	СРСР→ Росія
Професія	актор, кінорежисер, поет, композитор, співак, гітарист, автор-виконавець, сценарист, телеведучий
Кар'єра	1994 — дотепер
Нагороди	^d ^d
IMDb	ID 0538558
makhovikov.ru
Маховиков Сергій Анатолійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

У грудні 2015 року внесений до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України за незаконний перетин державного кордону України, посібництво терористам так званих «ДНР» та «ЛНР». Внесений у вересні 2014 року до бази «Миротворець».

Біографія

Сергій Маховиков народився 22 жовтня 1963 року. в Ленінграді. Дитинство провів у Павловську.

Після закінчення школи вступив на штурманський факультет Ленінградського військово-морського інституту імені М. В. Фрунзе. Згодом перевівся до Військово-механічного інституту на відділення «Ракети», але вже після першого курсу відрахувався з інституту.

У 1983 році вступив до Ленінградського державного інституту сценічних мистецтв на акторський факультет (курс народного артиста СРСР Ігоря Горбачова). Починаючи з другого курсу, був зайнятий в спектаклях Александринського театру. Паралельно навчався режисурі у Мара Сулимова.

Громадська і політична позиція

Сергій Маховиков на урочистому прийомі з нагоди 74-ї річниці Перемоги у німецько-радянській війні 9 травня 2019 року

Брав участь у виборах за партійними списками в Московську міську Думу в 2009 році, був у загальноміській трійці партії «Патріоти Росії». Партія не подолала прохідний бар'єр.

У 2015 році брав участь в проекті Державної філармонії Алтайського краю «Майстер» на музику Едуарда Артем'єва за творчістю Василя Шукшина і гастролював з ним в Санкт-Петербурзі, Іваново, Ярославлі і Москві.

Восени 2014 роки порушив державний кордон України, приїхавши на територію ДНР. Тут він дав кілька концертів. Пізніше неодноразово відвідував ЛНР і ДНР з гуманітарною місією. У грудні 2015 року внесений до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України за незаконний перетин державного кордону України, посібництво терористам так званих «ДНР» та «ЛНР».. У лютому 2016 року виступив з концертом для російських військовослужбовців на авіабазі Хмеймім у Сирії.

Підтримав російське вторгнення в Україну.

Творчість

Актор театру

•  — Заблукавший трамвай (телеспектакль)
•  — Тату, тату, бідний тато… (Джонатан, Хабаровський театр драми)
•  — Молочний фургон не зупиняється більше тут… (Крістофер Фландерс, МХАТ — ОРТ)
• 2015 — Розкрийте вікно любові (Марк О'Конор, «ORANGE Theatre»)
• 2016 — «Від Пушкіна до Висоцького» (моноспектакль)
• 2017 — Відчайдушні шахраї (Лоренс Джеймсон, Продюсерський будинок «Невський»)

Актор кіно

• 1994 — Простодушний — Геркулес де Керкабон .
• 1995 —  — Діма Волков, журналіст .
• 1997 —  — Віктор .
• 1997 —  — Олексій .
• 1999 —  — Віталік, кримінальний авторитет .
• 2000 — Марш Турецького. Брудні ігри — Павло Бородін, хокеїст .
• 2001 —  — Новицький, журналіст .
• 2001 —  — Андрій Петров, бізнесмен .
• 2003 —  — Микола Негорін .
• 2003 —  — Костя .
• 2004 —  — Борис Кондрашов .
• 2004 —  — Вадим Савелов .
• 2004 —  — Віталій Панін .
• 2004 —  — Гліб Северов, Сліпий .
• 2005 —  — «Батя», підполковник Зимородок Костянтин Іванович, командир групи наружки ФСБ .
• 2006 — Громови — Федір Громов .
• 2006 —  — Сергій Усманов .
• 2006 —  — Юрій Гриньов .
• 2006 —  — Володимир Ладигін .
• 2007 — 07-й змінює курс — Віктор Кірсанов .
• 2007 —  — Петро Гриневський, «Таксист» .
• 2007 —  — Георгій Іванович Бекешев, майор міліції, начальник відділу УБОЗ .
• 2007 —  — слідчий військової прокуратури, майор .
• 2008 — Ми з майбутнього — політрук Карпенко .
• 2008 — Головний доказ — Юрій Михайлович Клімов, бізнесмен, колишній опер .
• 2008 —  — Павло Андрійович Матвєєв, бізнесмен .
• 2008 —  — Богодухів .
• 2008 — 2011 —  — Лев Іванович Гуров .
• 2009 —  — Петро Гриневський .
• 2009 —  — Борис Сергійович .
• 2010 —  — батько Вадька .
• 2010 —  — Олег .
• 2010 —  — Сергій Петрович Рюмін, капітан МВС .
• 2011 —  — старшина Віктор Філіппов .
• 2011 —  — Леонід Вісников, опер ОРБ .
• 2012 —  — Лев Іванович Гуров .
• 2013 — Будинок з лілеями — Михайло Говоров .
• 2015 —  — боцман .
• 2016 —  — Володимир Бєлов, підполковник .
• 2017 —  — Іван Архипов .
• 2018 —  — Євген Ільїн, директор школи.

Режисер кіно

• 1990 — .
• 2001 — Ловець
• 2004 — Сліпий
• 2011 —

Сценарист

• 2001 — Ловець
• 2011 —

Ведучий

• 2008 — «Греція і греки» (цикл з дванадцяти документальних фільмів «Планета православ'я», виробництво кіно-телекомпанії «Православна енциклопедія»).
• 2013 — (цикл з восьми документальних фільмів про німейцько-радянську війну, виробництво РОО Асоціація «Наше Кино» на замовлення ВАТ «Телекомпанія НТВ», прем'єра на телеканалі НТВ — 9 та 10 травня 2013 року).
• 2013 — «Украдене дитинство» (документальний фільм В'ячеслава Серкеза про дітей-в'язнів концтаборів) — провідний, автор тексту.
• 2015 — «20-й блок. Полювання на зайців» (документальний фільм В'ячеслава Серкеза) — провідний, автор тексту.
• 2016 — «Червоні камені Тавриди» (документальний фільм В'ячеслава Серкеза) — ведучий.
• 2017 — «Він переміг смерть» (документальний фільм В'ячеслава Серкеза) — ведучий, співавтор тексту.

Родина

Сергій Маховиков одружений на актрисі Ларисі Шахворостовій. Сергій і Лариса спочатку обвінчалися, а згодом зареєстрували свої стосунки офіційно. У подружжя є донька Олександра, яка народилася 22 листопада 2002 року і знімається в кіно (зіграла дочку Говорова — героя Маховикова — в серіалі «Будинок з ліліями»).

Нагороди

Зовнішні зображення
	Сергій Маховиков з частиною своїх нагород

Державні нагороди

• Заслужений артист Російської Федерації (3 травня 2018) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність.

Премія ФСБ Росії

• Премія ФСБ Росії (номінація «Акторська робота», 2006) — за створення образів співробітників органів безпеки в телевізійних художніх фільмах.
• Премія ФСБ Росії (номінація «Кіно- і телефільми», 2011) — за сценарій і постановку художнього фільму « Тиха застава».

Кінофестиваль "Віват, кіно Росії! "

• Кінофестиваль «Віват, кіно Росії!» (приз глядацьких симпатій, 1995).
• Кінофестиваль «Віват, кіно Росії!» (приз глядацьких симпатій, 2007).
• Кінофестиваль «Віват, кіно Росії!» (номінація «Найкращий актор телесеріалу», 2015) — за серіал " Будинок з ліліями «.

Телекінофорум „Разом“

• Телекінофорум „Разом“ (номінація „Найкраща чоловіча роль“, 2008) — за художній фільм „Головний доказ“.
• Телекінофорум „Разом“ (номінація „За творчі успіхи“, срібна медаль, 2009) — за створення образів мужніх героїв в кіно і на телебаченні.
• Телекінофорум „Разом“ (номінація „Актор“, перша премія, 2015) — » Будинок з ліліями ".
• Спецприз «Літературної газети» «За вірність темі служіння Батьківщині» (в рамках телекінофоруму XVI «Разом»; 2015).

Фестиваль військового кіно імені Юрія Озерова

• Міжнародний фестиваль військового кіно імені Юрія Озерова («Приз імені прикордонника Євгенія Родіонова», 2011) — за художній фільм «Тиха застава», як найбільш правдиво відображає тему патріотизму в кіно про війну.
• Міжнародний фестиваль військового кіно імені Юрія Озерова (Приз «Золотий меч», 2012) — за найкраще виконання головної чоловічої ролі художнього фільму « Наркомовский обоз».

Фестиваль детективних фільмів «Детектив-Фест»

• Міжнародний фестиваль детективних фільмів і телепрограм правоохоронної тематики «Детектив-Фест» (номінація «Акторська гра в детективному фільмі / серіалі» — «Герой», спецприз, 2010) — за роль Сергія Рюміна в серіалі «Особиста справа капітана Рюміна».
• Міжнародний фестиваль детективних фільмів і телепрограм правоохоронної тематики «Детектив-Фест» (номінація «Ігровий фільм детективної і правоохоронної тематики», спеціальний приз, 2011) — за фільм «Тиха застава».

Визнання і нагороди

• Перша премія Міжрегіонального конкурсу акторських робіт Сибіру і Далекого Сходу, присвяченого 100-річчю Бориса Пастернака ().
• Найкраща чоловіча роль Міжрегіонального фестивалю театрів Сибіру і Далекого Сходу (Гамлет, Джонотан, Лопахін; 1990).
• Найкраща чоловіча роль Фестивалю самостійних робіт професійних театрів в Сочі («Швидкий обмін» Д. Гордон; 1991).
• Гран-прі Першого Міжнародного Фестивалю Акторської Пісні ім. Андрія Миронова. Спеціальний приз АіФ (1991).
• Лауреат Міжнародного Берлінського фестивалю авангардних театрів («Пельмені» В. Сорокін; 1992).
• Кращий кінодебют року МКФ «Сузір'я-1994» (роль Простодушного; 1994).
• Найкраща чоловіча роль МКФ комедійних і музичних фільмів «Посміхнися, Росія!» (1996).
• Лауреат Першої Національної музичної премії «Голос Батьківщини» в номінації «Авторська пісня» (2008).
• Фільм Сергія Маховикова «Тиха застава» отримав приз глядацьких симпатій на XVII Російському фестивалі «Література і кіно» в Гатчині (2011).
• Художній фільм «Тиха застава» і його творці нагороджені премією «Золоте перо кордону» (2011).
• Художній фільм Сергія Маховикова «Тиха застава» удостоєний титулу «Най-най фільм» на XIX Міжнародному дитячому кінофестивалі «Червоні вітрила» в Артеку (2011).
• Художній фільм Сергія Маховикова " Тиха застава " отримав Головний приз IV Всеросійського кінофестивалю акторів-режисерів «Золотий Фенікс» в Смоленську (2011).
• XIV Міжнародний фестиваль «ДетектівФЕСТ» (Москва, 25-28 квітня). Спеціальний приз журі за роль Вестнікова в серіалі «Справжні» (2012).
• Лауреат громадської премії ім. Ф. Е. Дзержинського в галузі кіно і телебачення (2012).
• Лауреат Всеросійської премії «Золотий вінець Перемоги» (2013).
• Подяка Міністра культури Російської федерації «за великий внесок у розвиток культури, багаторічну плідну роботу» (2016).
• Відомчі та громадські ордена, медалі та знаки .
• Почесний громадянин міста Кіровська (ЛНР), 2015.

Примітки

1. у базі Миротворця (рос.)
2. . Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
3. . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 16 липня 2021.
4. . официальный сайт Сергея Маховикова. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
5. . официальный сайт Сергея Маховикова. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
6. . wellnesso.ru. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 24 вересня 2020.
7. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 16 липня 2021.
8. . Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.

Посилання

• Сергея Маховикова
• Офіційний акаунт в Instagram
• Олександр Карпенко Сергій Маховиков. [ 18 липня 2021 у Wayback Machine.] Штірліц XXI століття [ 18 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Сергей Маховиков — стаття в Лентапедії. 2012 р. (рос.)
• Інтерв'ю Сергія Маховикова на "Радіо Маяк", у гостях у Вадима Тихомирова і Ольги Кокорекина
• Сергей Маховиков на сайті IMDb (англ.)
• Сергей Маховиков: «Поездка на Афон» на YouTube