Махамаду Іссуфу

Махамаду Іссуфу (фр. Mahamadou Issoufou; нар. 1952, Дандажі (сучасний департамент ) Французька Західна Африка) — нігерський політик, прем'єр-міністр країни у 1993—1994 роках, Президент Нігеру (вступив на посаду 7 квітня 2011 року), переобраний у березні 2016 року. Керівник партії за демократію і соціалізм Нігеру.

Махамаду Іссуфу фр. Mahamadou Issoufou
Махамаду Іссуфу
Прапор Президент Нігеру
квітень 2016 року — квітень 2021
Попередник:
Наступник:	Мохамед Базум
Народження:	1952(1952) Французька Західна Африка
Національність:	Хауса
Країна:	Нігер
Освіта:	École nationale supérieure des mines de Saint-Étienne
Партія:	Партія за демократію і соціалізм Нігеру
Шлюб:	^d і ^d
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Ранні роки

Належить до народності хауса.

Освіта

З жовтня 1959 року по червень 1964 року навчався у початковій школі , з жовтня 1964 по червень 1968 року — у середній школі міста Мадауа. У жовтні 1968 року вступив у національний ліцей Ніамея, який закінчив у 1971 році, отримавши диплом бакалавра серії C (Фізико-математичні науки). У 1971—1974 роках навчався у Центрі вищої освіти в Ніамеї, отримав диплом наукового дослідження (DUES) в області математики і фізики. У 1974—1975 роках навчався в , де отримав ступінь бакалавра математики, у 1975—1976 роках в Паризькому Університеті. З 1976 по 1977 рік проходив курс підвищення кваліфікації у вищій національній школі гірничорудної справи у Сент-Етьєні по теорії ймовірностей і статистиці. У 1979 році закінчує школу Сент-Етьєна зі ступенем «Інженер-будівельник шахт».

Кар'єра

Працював у гірничодобувній промисловості, у 1980—1985 роках на посаді Генерального секретаря гірничодобувної компанії Нігеру (SOMAIR).

Початок політичної діяльності

З початку 1990-х Махамаду Іссуфу активно бере участь в політиці. Після парламентських виборів 1993 року, де його партія НПДС отримала 183 085 (14,6 %) голосів і 13 місць у з 83, опозиційні партії сформували коаліцію і висунули Іссуфу на посаду прем'єр-міністра. Перед цим Іссуфу виставив свою кандидатуру на президентських виборах (вони відбулися у лютому-березні) і посів третє місце в першому турі, отримавши 205 707 (15,92 %) голосів. У 1994 році подав у відставку через незгоду з політикою президента , якого він підтримав перед другим туром виборів. Після дострокових парламентських виборах 1995 року Іссуфу був призначений спікером Національних зборів. Після Іссуфу був заарештований, але був допущений до участі в проведених під контролем голови Ради національного порятунку президентських виборах і набрав 183 826 (7,6 %) голосів, посівши четверте місце.

Лідер опозиції

Після брав участь у президентських виборах і зайняв друге місце за підсумками двох турів (435 041 (22,79 %) голосів у першому турі і 710 923 (40,11 %) у другому), поступившись . У період його правління був одним з лідерів опозиції. Брав участь у президентських виборах 2004 року і набрав 599 792 (24,6 %) голосів у першому турі і 794 357 (34,47 %) у другому. У 2009 році закликав населення до бойкоту проведеного Танджа референдуму щодо скасування обмежень на кількість термінів переобрання. Був заарештований і на деякий час покинув країну, перебравшись до Нігерії. Після чергового військового перевороту 2010 року повернувся до легальної політичної діяльності.

Президент Нігеру

У першому турі отримав 1 217 527 (36,06 %) голосів, у другому турі — 1 820 639 (57,95 %), в результаті чого був обраний новим президентом.

У другому турі , Махамаду Іссуфу отримав 4 105 514 голосів або 92,49 %

Примітки

1. SE.M. El HADJ ISSOUFOU MAHAMADOU (PDF). La Présidence de la République du Niger. Процитовано 5 грудня 2011.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
2. . Africanelections.tripod.com. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 31 грудня 2011.
3. . Unisa.ac.za. Архів оригіналу за 16 березня 2009. Процитовано 31 грудня 2011.
4. . Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()