Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маттео Джованнетті (*Matteo Giovannetti, д/н —†1370) — італійський художник, один із значних представників «авіньйонської школи».
| Маттео Джованнетті | |
|---|---|
 Благовіщення. 1345 рік. | |
| Народився | невідомо Вітербо |
| Помер | 1370 Рим |
| Національність | італієць |
| Діяльність | художник |
| Галузь | d[1], стінопис[1] і техніка фрески[1] |
| Знання мов | італійська[1] |
| Роки активності | 2 червня 1322[2] — 1369[2] |
| Magnum opus | d і d |
| Конфесія | католицтво |
| |
Життя та творчість
Народився в Вітербо, звідки походила його родина. Ім'я Джованетті вперше згадується в папському листі від 1322 року. В іншому листі від 1328 року повідомляється про призначення Маттео священиком до церкви святого Луки у Вітербо. Документ підписаний папою Бенедиктом XII (1334–1342) у 1336 році, де повідомлялося про призначення Джованетті настоятелем у церкві Сан Мартіно, а документ від 1348 року свідчить, що Маттео був призначений головним настоятелем Верселя у Провансі. Відомо, що до того Джованнетті навчався у Сімоне Мартіні.
В Авіньйоні він вперше згадується в 1343 році, коли разом з італійськими і французькими майстрами розписував фрески вежу Гард-Роб в папським палаці.
Фрески у вежі Гард-Роб із зображеннями полювання та рибної ловлі написані в натуралістичній манері, характерній для французької готики. Проте трактування простору апелює до італійської культури, відомої в Провансі завдяки таким тосканським і сієнським художникам. У фресках вежі Гард-Роб досить важко визначити руку Маттео, тому більшість фахівців називає ці фрески «твором невідомого майстра». Набагато яскравіше художня натура Маттео Джованнетти проявилася у фресках капели Сен Мартіаль в папському палаці (1344–1345 роки), які він виконав самостійно або з помічниками. В них є і послідовність розповіді, і яскраві портрети. Ці фрески добре збереглися на відміну від інших стінних розписів, створених в цей період — у капели Сен Мішель в папському палаці, і в Вільньов-лез-Авіньйоні, які написані на замовлення Климента VI і Наполеоне Орсіні.
Крім того, Джованнетті на замовлення папи Климента VI розписав зал консисторії в папському палаці, який був незабаром зруйнований пожежею, а також виконав фрески в капелі Іоанна Хрестителя, що збереглися до тепер. У цьому ж стилі Джованнетти розписав стіни залу Гранд Од'єнс (зал прийомів), в якому панувала велика фреска «Страшний суд», проте від цього ансамблю зберігся лише фрагмент розписів на склепіннях із зображенням «Дванадцяти пророків і Сивіли Еритрейської» (1352–1353 роки). Це твір, в якому сузір'я пророків сусідить із зірками неба і веде суперечки щодо священних текстів. Його витримано в дусі французької готики.
Після довгої перерви художник в 1365 році знову на папській службі — в Урбана V. Його роботи цього періоду виповнені для папського палацу (сцени з життя св. Бенедикта, написані в 1367 році на лляному полотні з 50 частин) не збереглися. Тоді ж художник супроводжує Урбана V і його двір до Риму. У січні 1368 році він отримує платню за роботу у Ватикані. Це останній відомий документ, в якому згадується його ім'я.
Джерела
- Enrico Castelnuovo, Un pittore italiano alla corte di Avignone. Matteo Giovannetti e la pittura in Provenza nel secolo XIV, Einaudi, 1991
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маттео Джованнетті |
Примітки
- Czech National Authority Database
- Angelelli W. Dizionario Biografico degli Italiani — 2001. — Vol. 55.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matteo Dzhovannetti Matteo Giovannetti d n 1370 italijskij hudozhnik odin iz znachnih predstavnikiv avinjonskoyi shkoli Matteo DzhovannettiBlagovishennya 1345 rik Narodivsyanevidomo ViterboPomer1370 RimNacionalnistitaliyecDiyalnisthudozhnikGaluzd 1 stinopis 1 i tehnika freski 1 Znannya movitalijska 1 Roki aktivnosti2 chervnya 1322 2 1369 2 Magnum opusd i dKonfesiyakatolictvo Mediafajli u VikishovishiSan Fortunato Muzej bigu VeneciyaZhittya ta tvorchistNarodivsya v Viterbo zvidki pohodila jogo rodina Im ya Dzhovanetti vpershe zgaduyetsya v papskomu listi vid 1322 roku V inshomu listi vid 1328 roku povidomlyayetsya pro priznachennya Matteo svyashenikom do cerkvi svyatogo Luki u Viterbo Dokument pidpisanij papoyu Benediktom XII 1334 1342 u 1336 roci de povidomlyalosya pro priznachennya Dzhovanetti nastoyatelem u cerkvi San Martino a dokument vid 1348 roku svidchit sho Matteo buv priznachenij golovnim nastoyatelem Verselya u Provansi Vidomo sho do togo Dzhovannetti navchavsya u Simone Martini V Avinjoni vin vpershe zgaduyetsya v 1343 roci koli razom z italijskimi i francuzkimi majstrami rozpisuvav freski vezhu Gard Rob v papskim palaci Freski u vezhi Gard Rob iz zobrazhennyami polyuvannya ta ribnoyi lovli napisani v naturalistichnij maneri harakternij dlya francuzkoyi gotiki Prote traktuvannya prostoru apelyuye do italijskoyi kulturi vidomoyi v Provansi zavdyaki takim toskanskim i siyenskim hudozhnikam U freskah vezhi Gard Rob dosit vazhko viznachiti ruku Matteo tomu bilshist fahivciv nazivaye ci freski tvorom nevidomogo majstra Nabagato yaskravishe hudozhnya natura Matteo Dzhovannetti proyavilasya u freskah kapeli Sen Martial v papskomu palaci 1344 1345 roki yaki vin vikonav samostijno abo z pomichnikami V nih ye i poslidovnist rozpovidi i yaskravi portreti Ci freski dobre zbereglisya na vidminu vid inshih stinnih rozpisiv stvorenih v cej period u kapeli Sen Mishel v papskomu palaci i v Vilnov lez Avinjoni yaki napisani na zamovlennya Klimenta VI i Napoleone Orsini Krim togo Dzhovannetti na zamovlennya papi Klimenta VI rozpisav zal konsistoriyi v papskomu palaci yakij buv nezabarom zrujnovanij pozhezheyu a takozh vikonav freski v kapeli Ioanna Hrestitelya sho zbereglisya do teper U comu zh stili Dzhovannetti rozpisav stini zalu Grand Od yens zal prijomiv v yakomu panuvala velika freska Strashnij sud prote vid cogo ansamblyu zberigsya lishe fragment rozpisiv na sklepinnyah iz zobrazhennyam Dvanadcyati prorokiv i Sivili Eritrejskoyi 1352 1353 roki Ce tvir v yakomu suzir ya prorokiv susidit iz zirkami neba i vede superechki shodo svyashennih tekstiv Jogo vitrimano v dusi francuzkoyi gotiki Pislya dovgoyi perervi hudozhnik v 1365 roci znovu na papskij sluzhbi v Urbana V Jogo roboti cogo periodu vipovneni dlya papskogo palacu sceni z zhittya sv Benedikta napisani v 1367 roci na llyanomu polotni z 50 chastin ne zbereglisya Todi zh hudozhnik suprovodzhuye Urbana V i jogo dvir do Rimu U sichni 1368 roci vin otrimuye platnyu za robotu u Vatikani Ce ostannij vidomij dokument v yakomu zgaduyetsya jogo im ya DzherelaEnrico Castelnuovo Un pittore italiano alla corte di Avignone Matteo Giovannetti e la pittura in Provenza nel secolo XIV Einaudi 1991 ISBN 88 06 12247 9Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Matteo DzhovannettiPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Angelelli W Dizionario Biografico degli Italiani 2001 Vol 55 d Track Q1128537d Track Q111432412