Матильда де Ено (фр. Mathilde de Hainaut; 29 листопада 1293 — 1331) — володарка Ахейського князівства в 1313—1318 роках.
Матильда де Ено | |
---|---|
фр. Mathilde de Hainaut | |
Народилася | 30 листопада 1293 |
Померла | 1331 Аверса, Італія |
Діяльність | політична діячка |
Титул | d і принцеса |
Посада | d |
Рід | d |
Батько | Флоріс де Ено |
Мати | Ізабелла де Віллардуен |
У шлюбі з | Гі II де ла Рош, Людовик Бургундський і Іоанн Гравінський |
|
Життєпис
Походила з династії Авен і Віллардуен. Донька Флоріса де Ено та Ізабелли де Віддардуен, князя і княгині Ахейських. Народилася 1293 року. 1297 року помер її батько. Невдовзі барони князівства стали пропонувати Ізабеллі кандидатури майбутнього чоловіка для Матильди, що стала спадкоємицею матері. Вибір в підсумку впав на Гі II де ла Роша, герцога Афінського. Поте на цей шлюб не було отримано згоду неаполітанського короля Карла II та Папського престолу. В результаті король в липні 1298 року зажадав повернути наречену матері. Лише після тривалих перемовин 1300 року він погодився на шлюб. Папа римський Боніфацій VIII також надав свій дозвіл.
1307 року її мати було позбавлено прав на Ахейське князівство, владу над яким перебрав Філіп I Тарентський. Матильда перебралася до Афін. 1308 року помирає її чоловік.
1313 року було влаштовано її шлюб з Людовиком, представником Старшого Бургундського дому. Того ж року Матильді та чоловікові надано титули княгині й князя Ахейських. разом з тим їх сюзереном став Філіп Тарентський.
Матильда рушила з Марселя до Пілоса, взявши з собою 1 тис. солдатів, а Людовик вирушив до Венеції в пошуках допомоги проти іншого претендента — Фернандо Майоркського, одруженого зі стриєчною сестрою Маргарити. 1315 року у битві під Пікотіном (в Еліді) Матильда зазнала поразки від Фернандо, але потім прибув Людовик з підкріпленням. Невдовзі на бік Маргарити перейшов пфальцграф Джованні I Орсіні. У липні 1316 року у битві при Маноладі Фернандо було переможено, а він сам загинув. Незабаром помер і Людовик. Вона уклала секретний шлюб з Гуго де ла Паліс
В цей час Філіп Тарентський змушував Маргариту вступити в шлюб зі своїм братом Джованні. Зрештою княгиню викрали та відправили до Неаполя. Тут 1318 року відбувся шлюб. Того ж року вона прибула до Авіньйону, де розповіла про свій шлюб з дела Палісом. В результаті її шлюб з де Гравіною було анульовано, а Філіп Тарентський позбавив Маргариту Ахейського князівства. Її запроторено до замку Кастель-делль-Ово.
Після звільнення 1321 року оселилася в Аверсі, де померла 1331 року.
Джерела
- Setton, Kenneth M.; Hazard, Harry W. (1975). A History of the Crusades, Volume III: The Fourteenth and Fifteenth Centuries. Madison and London: University of Wisconsin Press. pp. 104—140. .
- Marie Guérin, Les dames de la Morée franque (XIIIe-XVe siècle): Représentation, rôle et pouvoir des femmes de l’élite latine en Grèce médiévale, Thèse de doctorat en Histoire médiévale, dir. Jean-Claude Cheynet, Université Paris-Sorbonne, 2014, 545 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matilda de Eno fr Mathilde de Hainaut 29 listopada 1293 1331 volodarka Ahejskogo knyazivstva v 1313 1318 rokah Matilda de Enofr Mathilde de HainautNarodilasya30 listopada 1293Pomerla1331 Aversa ItaliyaDiyalnistpolitichna diyachkaTituld i princesaPosadadRiddBatkoFloris de EnoMatiIzabella de VillarduenU shlyubi zGi II de la Rosh Lyudovik Burgundskij i Ioann Gravinskij Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodila z dinastiyi Aven i Villarduen Donka Florisa de Eno ta Izabelli de Viddarduen knyazya i knyagini Ahejskih Narodilasya 1293 roku 1297 roku pomer yiyi batko Nevdovzi baroni knyazivstva stali proponuvati Izabelli kandidaturi majbutnogo cholovika dlya Matildi sho stala spadkoyemiceyu materi Vibir v pidsumku vpav na Gi II de la Rosha gercoga Afinskogo Pote na cej shlyub ne bulo otrimano zgodu neapolitanskogo korolya Karla II ta Papskogo prestolu V rezultati korol v lipni 1298 roku zazhadav povernuti narechenu materi Lishe pislya trivalih peremovin 1300 roku vin pogodivsya na shlyub Papa rimskij Bonifacij VIII takozh nadav svij dozvil 1307 roku yiyi mati bulo pozbavleno prav na Ahejske knyazivstvo vladu nad yakim perebrav Filip I Tarentskij Matilda perebralasya do Afin 1308 roku pomiraye yiyi cholovik 1313 roku bulo vlashtovano yiyi shlyub z Lyudovikom predstavnikom Starshogo Burgundskogo domu Togo zh roku Matildi ta cholovikovi nadano tituli knyagini j knyazya Ahejskih razom z tim yih syuzerenom stav Filip Tarentskij Matilda rushila z Marselya do Pilosa vzyavshi z soboyu 1 tis soldativ a Lyudovik virushiv do Veneciyi v poshukah dopomogi proti inshogo pretendenta Fernando Majorkskogo odruzhenogo zi striyechnoyu sestroyu Margariti 1315 roku u bitvi pid Pikotinom v Elidi Matilda zaznala porazki vid Fernando ale potim pribuv Lyudovik z pidkriplennyam Nevdovzi na bik Margariti perejshov pfalcgraf Dzhovanni I Orsini U lipni 1316 roku u bitvi pri Manoladi Fernando bulo peremozheno a vin sam zaginuv Nezabarom pomer i Lyudovik Vona uklala sekretnij shlyub z Gugo de la Palis V cej chas Filip Tarentskij zmushuvav Margaritu vstupiti v shlyub zi svoyim bratom Dzhovanni Zreshtoyu knyaginyu vikrali ta vidpravili do Neapolya Tut 1318 roku vidbuvsya shlyub Togo zh roku vona pribula do Avinjonu de rozpovila pro svij shlyub z dela Palisom V rezultati yiyi shlyub z de Gravinoyu bulo anulovano a Filip Tarentskij pozbaviv Margaritu Ahejskogo knyazivstva Yiyi zaprotoreno do zamku Kastel dell Ovo Pislya zvilnennya 1321 roku oselilasya v Aversi de pomerla 1331 roku DzherelaSetton Kenneth M Hazard Harry W 1975 A History of the Crusades Volume III The Fourteenth and Fifteenth Centuries Madison and London University of Wisconsin Press pp 104 140 ISBN 0 299 06670 3 Marie Guerin Les dames de la Moree franque XIIIe XVe siecle Representation role et pouvoir des femmes de l elite latine en Grece medievale These de doctorat en Histoire medievale dir Jean Claude Cheynet Universite Paris Sorbonne 2014 545 p