Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матвієнко Володи мир Олекса ндрович Матвіє нко 6 січня 1935 Київ 6 бер

Матвієнко Володимир Олександрович

Матвієнко Володимир Олександрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матвієнко.

Володи́мир Олекса́ндрович Матвіє́нко (6 січня 1935, Київ — 6 березня 1996, там само) — український музикознавець, фольклорист, педагог.

Матвієнко Володимир Олександрович
image
Фото близько 1977 р.
Фото близько 1977 р.
Народився6 січня 1935(1935-01-06)
м. Київ
Помер6 березня 1996(1996-03-06) (61 рік)
м. Київ
Країнаimage СРСР, image Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьмузикознавець, фольклорист, педагог
Alma materКиївська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Галузьмузикознавство, українська музична фольклористика
ЗакладНаціональна музична академія України імені Петра Чайковського
Посадавикладач
Відомі учніО. Васильєв, Т. Ганзіна, Є. Єфремов, , А. Калениченко, А. Мигай, , В. Пономаренко, І. Стецюк, Ол. Шевчук, І. Щербаков
БатькоМатвієнко Олександр Григорович (1906—1981), викладач Київського інституту інженерів цивільної авіації
МатиГубіна Марія Михайлівна (1897—1984), лікар у Київській спеціальній музичній школі-десятирічці ім. М. Лисенка
У шлюбі зГанзіна Тетяна Іванівна (1948—2022), музикознавець, викладач Київської дитячої школи мистецтв № 6 імені Германа Жуковського
Дітинемає

Біографія

Народився 6 січня 1935 року в Києві. Його батько, Матвієнко Олександр Григорович, працював у Київському інституті інженерів цивільної авіації, викладав дисципліни з організації складної системи цивільного повітряного флоту. Мати, Губіна Марія Михайлівна, медик, працювала шкільним лікарем у музичній школі-десятирічці ім. М. Лисенка.

До 1940 року родина жила в Німеччині, де батько працював у Торговельному представництві СРСР у Берліні. Після повернення в 1940 році сім'ї до Києва батько почав викладати в Інституті інженерів цивільної авіації. Під час війни 1941—1945 років разом з інститутом Матвієнки евакуювалися до міста Чарджоу в Туркменії. По війні, знову опинишись у Києві, Володимир навчався спершу в загальноосвітній школі, потім — у музичній школі-десятиріччі ім. М.Лисенка в класах фортепіано та віолончелі, а в старших класах — на музично-теоретичному відділенні. Закінчив школу 1952 року з відзнакою та вступив до Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського на композиторський факультет у клас Л. М. Ревуцького, а через рік перевівся на історико-теоретичний факультет. Своє рішення пояснив так: «Писати як Ревуцький я не хочу, а писати як Лятошинський — не зможу».

1957 року закінчив консерваторію, захистивши дипломну роботу на тему «Про деякі питання сучасної системи темперації» (керівник професор ). З 1957 року й до кінця життя, паралельно з іншими місцями роботи й навчання, працював як фахівець з фольклору в Українському народному хорі ім. Г. Верьовки.

1960 року вступив до аспірантури Інституту музикознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського, почав під науковим керівництвом П. П. Барановського займатися експериментальною акустикою, але по смері наставника в 1963 році обрав спеціалізацію фольклориста. По закінченні аспірантури залишився працювати в тому ж інституті старшим лаборантом, згодом молодшим науковим співробітником.

Діяльність

Ще в аспірантурі розпочалась активна діяльність Матвієнка як професійного фольклориста й науковця у сфері музичного фольклору. У складі колективних експедицій за участю, зокрема, відомих фольклористів з Інституту фольклору та етнографії АН України (Л. Ященка, А. Гуменюка, О. Правдюка та інших) він об'їздив і дослідив усю Україну. Збирали не тільки український фольклор, а й творчість інших народів, що населяють Україну, зокрема греків і болгар. Наприклад, В. О. Матвієнко разом з записали 216 болгарських пісенних і танцювальних народних мелодій в районах Азовського моря, де здавна живуть болгари (особливо в селі Преслав у Ногайських степах). Аналогічні завдання від Академії наук виконувались у Білорусії та Західній Україні. Також брав участь у фольклорних експедиціях Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 1962 року перейшов на роботу до Київськлї консерваторії, де до 1984 року очолював Кабінет народної творчості та викладав курс української народної творчості. Під орудою Матвієнка робота Кабінету значно активізувалася. Було започатковано й упроваджено студентські фольклорні експедиції державним коштом; до навчальних планів музикознавців і композиторів введено предмет «Музично-етнографічна практика»; обов'язковою стала нотація зібраних матеріалів. Матвієнко стояв біля початку розробки спеціальної знакової системи нотації, яка дозволяє деталізувати у візуально-графічній формі інтонаційні особливості фольклорного співу, що є істотно важливим з погляду як наукової, так і фольклористичної виконавської реконструкції фольклорної музики. Крім того, студенти-музикознавці отримали можливість спеціалізуватися в галузі фольклористики.

Педагогічну роботу поєднував із збиранням пісенного фольклору. Упродовж 22 років був організатором і керівником щорічних студентських фольклорних експедицій до різних областей України (Закарпаття, Волинь, Рівненщина, Київщина, Полтавщина, Чернігівщина та ін.), етнічних українських земель поза межами України — півдня Білорусії (Берестейщина, ) та Росії (Курщина). Його діяльність на цій ниві була справді подвижницькою. Він здійснив запис декількох тисяч зразків народної музики. Записані Матвієнком народні пісні ввійшли до серії наукових збірок ІМФЕ. Добре відомий серед фольклористів з різних місць Радянського Союзу, він брав участь у роботі Всесоюзної Фольклорної комісії СК СРСР, був учасником організовуваних нею фольклорних експедицій, організованих а також щорічних республіканських і всесоюзних конференцій та семінарів з проблем дослідження народної творчості.

Як музикознавця-дослідника Володимира Олександровича цікавили передусім проблеми позатемперованого інтонування. У ракурсах різної музикознавчої проблематики ця галузь фігурувала в нього часто як складова наукової ідеї. Під час однієї з поїздок до Москви сталося лихо: на вокзалі в нього вкрали портфель з текстом дисертації — плоду багаторічних роздумів і досліджень у галузі вивчення музичного мислення взагалі, а не тільки у зв'язках з фольклором. Зміст цієї роботи так і не вийшов на офіційну апробацію.

З-поміж його наукових статей найбільш цінною видається «Про деякі особливості українського народного багатоголосся», котра з'явилася в той час, коли в офіційній українській музичній фольклористиці панувала ідея, котру Володимир Олександрович, у властивій йому гіперболізованій манері висловлюватися, формулював так: «В українському пісенному фольклорі багатоголосся немає, тому що основоположник української музики М. В. Лисенко не записав жодної багатоголосної пісні».

Матвієнко відкрив унікальний осередок українського пісенного багатоголосся — село Крячківка Пирятинського району Полтавської області. Тамтешній ансамбль народних виконавців, уперше записаний на магніну стрічку саме Матвієнком, завдяки йому став відомим не тільки в Україні, а й в усьому Радянському Союзі та за його межами.

Найбагатша в плані розвиненої багатоголосної народної поліфонії пісня з Крячківки «Ой, у полі древо» дала назву першому в Україні професійному ансамблеві автентичного фольклору — гурту «Древо», що виник 1979 року за активної підтримки В. О. Матвієнка. Згодом співпрацював також із колективами «Берегиня», «Калина».

Будучи абсолютно вільним у своєму внутрішньому світі, він прагнув так само вільно поводитися й у світі реальному. На своїх лекціях він, тільки-но виникав для цього привід, торкався найширшого кола суміжних питань — етики, релігії, філософії, психології, фізики, не кажучи вже про музикознавство в різних його аспектах. Виникали раптові паралелі, системні порівняння, здавалося б, непорівнянних речей — у музиці чи в будь-яких явищах світу. Його цікавило майже все. Володіючи мистецтвом швидкочитання, він дуже багато читав. Цікавився найрізноманітнішими галузями знань — гуманітарних і технічних. Хоч би яких питань торкались його учні в спілкуванні з ним, на все у Матвієнка був свій погляд, підкріплений багатою ерудицією. Своєю обізнаністю майже про все на світі він багатьох вражав. Композитор В. Рунчак, колишній слухач його курсу народної творчості, у студентські роки інакше як генієм його не називав.

Матвієнко добре знав французьку мову, був дуже гарним фотографом, у тім числі в галузі художньої фотографії. Багато мандрував, часто пішки, поїздами, пароплавами, літаками… Майже все, що він вважав вартим уваги, фіксував на кіноплівку за допомогою портативної кінокамери. Активність його творчої натури в усвідомленні чи вивченні будь-чого, здавалося, не мала меж.

Один з близьких друзів Матвієнка, музикознавець згадував:

«Працюючи з ним, завжди помічав його різноманітні навички й прийоми діяльності професіонала-фольклориста, досвідченого й талановитого вченого. Володіючи абсолютним слухом й музичною пам'яттю, він сформував свої методи фіксації музичного матеріалу часто у некомфортних польових умовах спілкування з виконавцями пісень — вдома, на природі, бувало й не за дуже „ласкавій“ погоді у різних порах року і доби. Він мав дар „розговорити“ і „розспівати“ соромливих, умовити проспівати найбільш цінне для збирача народної творчості, оскільки досконало знав безліч варіантів однієї пісні і розумів, що потрібно, а що вже й зайве. Володів технікою нотної фіксації з голосу, часто коригуючи недосконалу інтонацію виконавця. Ретельно вивіряв ритміку в мелодіях, коли непрофесійне інтонування виходило зі справжньої неперіодичності народного співу і треба було виявити ритмічну „істину“. … До цієї тонкої професійної „кухні“ Володимир Олександрович намагався залучити і студентів під час лекцій та експедицій по збиранню фольклору».

Не дивно, що В. О. Матвієнко зазнав переслідувань з боку партійних органів за «вільнодумство». Хоча він ніколи не був дисидентом. Чітко розуміючи неправду існуючого ладу й не приховуючи цього, він був абсолютно далекий від якихось бунтівних настроїв. Будучи вільною творчою особистістю, він намагався навчити цього тих своїх учнів, хто здатен був оцінити, з якою неординарною особистістю звела їх доля. Справив вплив на професійне становлення багатьох фольклористів, музикознавців, композиторів, журналістів, виконавців, що починали в 1970-1980-ті роки, не тільки пов'язаних з консерваторією: О. Васильєва, Є. Єфремова, , А. Калениченка, Г. Когута, Н. Матвієнко, А. Мигай, , , І. Стецюка, Ол. Шевчук, І. Щербакова та ін.

Народна артистка України Ніна Матвієнко згадувала:

«Першим, хто по-справжньому відкрив мені Україну, був фольклорист, викладач Київської консерваторії Володимир Олександрович Матвієнко, коли ще я співала в хорі імені Григорія Верьовки. Увімкнув запис колективу із Полтавського села Крячківки — і все моє життя пішло шкереберть. Я зрозуміла, що нашому раю нема кінця-краю».

Змушений під ідеологічним тиском піти з консерваторії, з 1984 року зосередився на роботі в хорі ім. Г. Верьовки. Також його запросили на роботу до Державного університету ім. Т. Г. Шевченка на щойно організоване відділення фольклору при факультеті журналістики, де він читав лекції з різних питань музичного фольклору. Крім того, він писав статті для наукових часописів та енциклопедій.

В. О. Матвієнко помер 6 березня 1996 року від лейкемії.

Вибрані публікації

  • Записи болгарського фольклору на Україні // «Народна творчість та етнографія», 1961, № 1
  • Про деякі особливості українського народного багатоголосся // Українське музикознавство. Вип. 2. — К., 1967
  • Закарпатські пісні. Збірка українських народних пісень (упорядник). — К., 1963
  • Радянські пісні. Збірка українських народних пісень (упорядник). — К., 1967
  • Рекрутські та солдатські пісні. Збірка українських народних пісень (упорядник). — К., 1974
  • Наймитські та заробітчанські пісні. Збірка українських народних пісень (упорядник). — К., 1975
  • Весільні пісні. Збірка українських народних пісень у 2-х кн. (упорядник). — К., 1982

Примітки

  1. Самохвалов, В. Я. Незабутні колеги, друзі… // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 114. До 100-річчя Київської консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського. Композитори і музикознавці Київської консерваторії у 1941–2010-х роках. Збірник статей — К., 2016. — С. 266—269.
  2. Шевчук О. Ю. Матвієнко Володимир Олександрович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 334—335.
  3. Шевчук О. Ю. Сучасний Центр української етномузикології (до 25-річчя діяльності Лабораторії етномузикології НМАУ імені П. І. Чайковського) // Проблеми етномузикології. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 12. — К., 2017. — С. 117—121.
  4. Шевчук О. Ю. Матвієнко Володимир Олександрович [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .
  5. Самохвалов, Віктор. Матвієнко Володимир Олександрович. // У статті: Самохвалов, Віктор. Незабутні колеги, друзі… // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип.114. До 100-річчя Київської консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського. Композитори і музикознавці Київської консерваторії у 1941–2010-х роках. Збірник статей — К., 2016. — С. 266—269.
  6. Пасемко Іван. Хранителька українського народного мелосу (Повна версія) // Рідна школа. — 2004. — № 138 (трав.). — С. 1—6; Українознавство. — 2003. — № 1(6). — С. 212—215.[недоступне посилання]

Джерела

  • Шевчук О. Ю. Матвієнко Володимир Олександрович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 334—335.
  • Шевчук О. Ю. Матвієнко Володимир Олександрович [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .
  • Клименко І., Мурзіна О. Київська лабораторія етномузикології: 1992—2007 // Проблеми етномузикології: Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 3. — К., 2008.
  • Шевчук О. Ю. Сучасний Центр української етномузикології (до 25-річчя діяльності Лабораторії етномузикології НМАУ імені П. І. Чайковського) // Проблеми етномузикології. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 12. — К., 2017. — С. 117—121.
  • Самохвалов, В. Я. Незабутні колеги, друзі… // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 114. До 100-річчя Київської консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського. Композитори і музикознавці Київської консерваторії у 1941–2010-х роках. Збірник статей — К., 2016. — С. 266—269.

Посилання

  • Беленький М. Д.. Сотрудник киевской консерватории Владимир Александрович Матвиенко был настоящим гением. [ 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.] // livejournal, 2 жовтня 2010

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Matviyenko Volodi mir Oleksa ndrovich Matviye nko 6 sichnya 1935 Kiyiv 6 bereznya 1996 tam samo ukrayinskij muzikoznavec folklorist pedagog Matviyenko Volodimir OleksandrovichFoto blizko 1977 r Foto blizko 1977 r Narodivsya6 sichnya 1935 1935 01 06 m KiyivPomer6 bereznya 1996 1996 03 06 61 rik m KiyivKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistmuzikoznavec folklorist pedagogAlma materKiyivska derzhavna konservatoriya imeni P I ChajkovskogoGaluzmuzikoznavstvo ukrayinska muzichna folkloristikaZakladNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni Petra ChajkovskogoPosadavikladachVidomi uchniO Vasilyev T Ganzina Ye Yefremov A Kalenichenko A Migaj V Ponomarenko I Stecyuk Ol Shevchuk I SherbakovBatkoMatviyenko Oleksandr Grigorovich 1906 1981 vikladach Kiyivskogo institutu inzheneriv civilnoyi aviaciyiMatiGubina Mariya Mihajlivna 1897 1984 likar u Kiyivskij specialnij muzichnij shkoli desyatirichci im M LisenkaU shlyubi zGanzina Tetyana Ivanivna 1948 2022 muzikoznavec vikladach Kiyivskoyi dityachoyi shkoli mistectv 6 imeni Germana ZhukovskogoDitinemayeBiografiyaNarodivsya 6 sichnya 1935 roku v Kiyevi Jogo batko Matviyenko Oleksandr Grigorovich pracyuvav u Kiyivskomu instituti inzheneriv civilnoyi aviaciyi vikladav disciplini z organizaciyi skladnoyi sistemi civilnogo povitryanogo flotu Mati Gubina Mariya Mihajlivna medik pracyuvala shkilnim likarem u muzichnij shkoli desyatirichci im M Lisenka Do 1940 roku rodina zhila v Nimechchini de batko pracyuvav u Torgovelnomu predstavnictvi SRSR u Berlini Pislya povernennya v 1940 roci sim yi do Kiyeva batko pochav vikladati v Instituti inzheneriv civilnoyi aviaciyi Pid chas vijni 1941 1945 rokiv razom z institutom Matviyenki evakuyuvalisya do mista Chardzhou v Turkmeniyi Po vijni znovu opinishis u Kiyevi Volodimir navchavsya spershu v zagalnoosvitnij shkoli potim u muzichnij shkoli desyatirichchi im M Lisenka v klasah fortepiano ta violoncheli a v starshih klasah na muzichno teoretichnomu viddilenni Zakinchiv shkolu 1952 roku z vidznakoyu ta vstupiv do Kiyivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi imeni P I Chajkovskogo na kompozitorskij fakultet u klas L M Revuckogo a cherez rik perevivsya na istoriko teoretichnij fakultet Svoye rishennya poyasniv tak Pisati yak Revuckij ya ne hochu a pisati yak Lyatoshinskij ne zmozhu 1957 roku zakinchiv konservatoriyu zahistivshi diplomnu robotu na temu Pro deyaki pitannya suchasnoyi sistemi temperaciyi kerivnik profesor Z 1957 roku j do kincya zhittya paralelno z inshimi miscyami roboti j navchannya pracyuvav yak fahivec z folkloru v Ukrayinskomu narodnomu hori im G Verovki 1960 roku vstupiv do aspiranturi Institutu muzikoznavstva folkloru ta etnografiyi im M T Rilskogo pochav pid naukovim kerivnictvom P P Baranovskogo zajmatisya eksperimentalnoyu akustikoyu ale po smeri nastavnika v 1963 roci obrav specializaciyu folklorista Po zakinchenni aspiranturi zalishivsya pracyuvati v tomu zh instituti starshim laborantom zgodom molodshim naukovim spivrobitnikom DiyalnistShe v aspiranturi rozpochalas aktivna diyalnist Matviyenka yak profesijnogo folklorista j naukovcya u sferi muzichnogo folkloru U skladi kolektivnih ekspedicij za uchastyu zokrema vidomih folkloristiv z Institutu folkloru ta etnografiyi AN Ukrayini L Yashenka A Gumenyuka O Pravdyuka ta inshih vin ob yizdiv i doslidiv usyu Ukrayinu Zbirali ne tilki ukrayinskij folklor a j tvorchist inshih narodiv sho naselyayut Ukrayinu zokrema grekiv i bolgar Napriklad V O Matviyenko razom z zapisali 216 bolgarskih pisennih i tancyuvalnih narodnih melodij v rajonah Azovskogo morya de zdavna zhivut bolgari osoblivo v seli Preslav u Nogajskih stepah Analogichni zavdannya vid Akademiyi nauk vikonuvalis u Bilorusiyi ta Zahidnij Ukrayini Takozh brav uchast u folklornih ekspediciyah Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka Z 1962 roku perejshov na robotu do Kiyivsklyi konservatoriyi de do 1984 roku ocholyuvav Kabinet narodnoyi tvorchosti ta vikladav kurs ukrayinskoyi narodnoyi tvorchosti Pid orudoyu Matviyenka robota Kabinetu znachno aktivizuvalasya Bulo zapochatkovano j uprovadzheno studentski folklorni ekspediciyi derzhavnim koshtom do navchalnih planiv muzikoznavciv i kompozitoriv vvedeno predmet Muzichno etnografichna praktika obov yazkovoyu stala notaciya zibranih materialiv Matviyenko stoyav bilya pochatku rozrobki specialnoyi znakovoyi sistemi notaciyi yaka dozvolyaye detalizuvati u vizualno grafichnij formi intonacijni osoblivosti folklornogo spivu sho ye istotno vazhlivim z poglyadu yak naukovoyi tak i folkloristichnoyi vikonavskoyi rekonstrukciyi folklornoyi muziki Krim togo studenti muzikoznavci otrimali mozhlivist specializuvatisya v galuzi folkloristiki Pedagogichnu robotu poyednuvav iz zbirannyam pisennogo folkloru Uprodovzh 22 rokiv buv organizatorom i kerivnikom shorichnih studentskih folklornih ekspedicij do riznih oblastej Ukrayini Zakarpattya Volin Rivnenshina Kiyivshina Poltavshina Chernigivshina ta in etnichnih ukrayinskih zemel poza mezhami Ukrayini pivdnya Bilorusiyi Berestejshina ta Rosiyi Kurshina Jogo diyalnist na cij nivi bula spravdi podvizhnickoyu Vin zdijsniv zapis dekilkoh tisyach zrazkiv narodnoyi muziki Zapisani Matviyenkom narodni pisni vvijshli do seriyi naukovih zbirok IMFE Dobre vidomij sered folkloristiv z riznih misc Radyanskogo Soyuzu vin brav uchast u roboti Vsesoyuznoyi Folklornoyi komisiyi SK SRSR buv uchasnikom organizovuvanih neyu folklornih ekspedicij organizovanih a takozh shorichnih respublikanskih i vsesoyuznih konferencij ta seminariv z problem doslidzhennya narodnoyi tvorchosti Yak muzikoznavcya doslidnika Volodimira Oleksandrovicha cikavili peredusim problemi pozatemperovanogo intonuvannya U rakursah riznoyi muzikoznavchoyi problematiki cya galuz figuruvala v nogo chasto yak skladova naukovoyi ideyi Pid chas odniyeyi z poyizdok do Moskvi stalosya liho na vokzali v nogo vkrali portfel z tekstom disertaciyi plodu bagatorichnih rozdumiv i doslidzhen u galuzi vivchennya muzichnogo mislennya vzagali a ne tilki u zv yazkah z folklorom Zmist ciyeyi roboti tak i ne vijshov na oficijnu aprobaciyu Z pomizh jogo naukovih statej najbilsh cinnoyu vidayetsya Pro deyaki osoblivosti ukrayinskogo narodnogo bagatogolossya kotra z yavilasya v toj chas koli v oficijnij ukrayinskij muzichnij folkloristici panuvala ideya kotru Volodimir Oleksandrovich u vlastivij jomu giperbolizovanij maneri vislovlyuvatisya formulyuvav tak V ukrayinskomu pisennomu folklori bagatogolossya nemaye tomu sho osnovopolozhnik ukrayinskoyi muziki M V Lisenko ne zapisav zhodnoyi bagatogolosnoyi pisni Matviyenko vidkriv unikalnij oseredok ukrayinskogo pisennogo bagatogolossya selo Kryachkivka Piryatinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Tamteshnij ansambl narodnih vikonavciv upershe zapisanij na magninu strichku same Matviyenkom zavdyaki jomu stav vidomim ne tilki v Ukrayini a j v usomu Radyanskomu Soyuzi ta za jogo mezhami Najbagatsha v plani rozvinenoyi bagatogolosnoyi narodnoyi polifoniyi pisnya z Kryachkivki Oj u poli drevo dala nazvu pershomu v Ukrayini profesijnomu ansamblevi avtentichnogo folkloru gurtu Drevo sho vinik 1979 roku za aktivnoyi pidtrimki V O Matviyenka Zgodom spivpracyuvav takozh iz kolektivami Bereginya Kalina Buduchi absolyutno vilnim u svoyemu vnutrishnomu sviti vin pragnuv tak samo vilno povoditisya j u sviti realnomu Na svoyih lekciyah vin tilki no vinikav dlya cogo privid torkavsya najshirshogo kola sumizhnih pitan etiki religiyi filosofiyi psihologiyi fiziki ne kazhuchi vzhe pro muzikoznavstvo v riznih jogo aspektah Vinikali raptovi paraleli sistemni porivnyannya zdavalosya b neporivnyannih rechej u muzici chi v bud yakih yavishah svitu Jogo cikavilo majzhe vse Volodiyuchi mistectvom shvidkochitannya vin duzhe bagato chitav Cikavivsya najriznomanitnishimi galuzyami znan gumanitarnih i tehnichnih Hoch bi yakih pitan torkalis jogo uchni v spilkuvanni z nim na vse u Matviyenka buv svij poglyad pidkriplenij bagatoyu erudiciyeyu Svoyeyu obiznanistyu majzhe pro vse na sviti vin bagatoh vrazhav Kompozitor V Runchak kolishnij sluhach jogo kursu narodnoyi tvorchosti u studentski roki inakshe yak geniyem jogo ne nazivav Matviyenko dobre znav francuzku movu buv duzhe garnim fotografom u tim chisli v galuzi hudozhnoyi fotografiyi Bagato mandruvav chasto pishki poyizdami paroplavami litakami Majzhe vse sho vin vvazhav vartim uvagi fiksuvav na kinoplivku za dopomogoyu portativnoyi kinokameri Aktivnist jogo tvorchoyi naturi v usvidomlenni chi vivchenni bud chogo zdavalosya ne mala mezh Odin z blizkih druziv Matviyenka muzikoznavec zgaduvav Pracyuyuchi z nim zavzhdi pomichav jogo riznomanitni navichki j prijomi diyalnosti profesionala folklorista dosvidchenogo j talanovitogo vchenogo Volodiyuchi absolyutnim sluhom j muzichnoyu pam yattyu vin sformuvav svoyi metodi fiksaciyi muzichnogo materialu chasto u nekomfortnih polovih umovah spilkuvannya z vikonavcyami pisen vdoma na prirodi buvalo j ne za duzhe laskavij pogodi u riznih porah roku i dobi Vin mav dar rozgovoriti i rozspivati soromlivih umoviti prospivati najbilsh cinne dlya zbiracha narodnoyi tvorchosti oskilki doskonalo znav bezlich variantiv odniyeyi pisni i rozumiv sho potribno a sho vzhe j zajve Volodiv tehnikoyu notnoyi fiksaciyi z golosu chasto koriguyuchi nedoskonalu intonaciyu vikonavcya Retelno viviryav ritmiku v melodiyah koli neprofesijne intonuvannya vihodilo zi spravzhnoyi neperiodichnosti narodnogo spivu i treba bulo viyaviti ritmichnu istinu Do ciyeyi tonkoyi profesijnoyi kuhni Volodimir Oleksandrovich namagavsya zaluchiti i studentiv pid chas lekcij ta ekspedicij po zbirannyu folkloru Ne divno sho V O Matviyenko zaznav peresliduvan z boku partijnih organiv za vilnodumstvo Hocha vin nikoli ne buv disidentom Chitko rozumiyuchi nepravdu isnuyuchogo ladu j ne prihovuyuchi cogo vin buv absolyutno dalekij vid yakihos buntivnih nastroyiv Buduchi vilnoyu tvorchoyu osobististyu vin namagavsya navchiti cogo tih svoyih uchniv hto zdaten buv ociniti z yakoyu neordinarnoyu osobististyu zvela yih dolya Spraviv vpliv na profesijne stanovlennya bagatoh folkloristiv muzikoznavciv kompozitoriv zhurnalistiv vikonavciv sho pochinali v 1970 1980 ti roki ne tilki pov yazanih z konservatoriyeyu O Vasilyeva Ye Yefremova A Kalenichenka G Koguta N Matviyenko A Migaj I Stecyuka Ol Shevchuk I Sherbakova ta in Narodna artistka Ukrayini Nina Matviyenko zgaduvala Pershim hto po spravzhnomu vidkriv meni Ukrayinu buv folklorist vikladach Kiyivskoyi konservatoriyi Volodimir Oleksandrovich Matviyenko koli she ya spivala v hori imeni Grigoriya Verovki Uvimknuv zapis kolektivu iz Poltavskogo sela Kryachkivki i vse moye zhittya pishlo shkerebert Ya zrozumila sho nashomu rayu nema kincya krayu Zmushenij pid ideologichnim tiskom piti z konservatoriyi z 1984 roku zoseredivsya na roboti v hori im G Verovki Takozh jogo zaprosili na robotu do Derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka na shojno organizovane viddilennya folkloru pri fakulteti zhurnalistiki de vin chitav lekciyi z riznih pitan muzichnogo folkloru Krim togo vin pisav statti dlya naukovih chasopisiv ta enciklopedij V O Matviyenko pomer 6 bereznya 1996 roku vid lejkemiyi Vibrani publikaciyiZapisi bolgarskogo folkloru na Ukrayini Narodna tvorchist ta etnografiya 1961 1 Pro deyaki osoblivosti ukrayinskogo narodnogo bagatogolossya Ukrayinske muzikoznavstvo Vip 2 K 1967 Zakarpatski pisni Zbirka ukrayinskih narodnih pisen uporyadnik K 1963 Radyanski pisni Zbirka ukrayinskih narodnih pisen uporyadnik K 1967 Rekrutski ta soldatski pisni Zbirka ukrayinskih narodnih pisen uporyadnik K 1974 Najmitski ta zarobitchanski pisni Zbirka ukrayinskih narodnih pisen uporyadnik K 1975 Vesilni pisni Zbirka ukrayinskih narodnih pisen u 2 h kn uporyadnik K 1982PrimitkiSamohvalov V Ya Nezabutni kolegi druzi Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo Vip 114 Do 100 richchya Kiyivskoyi konservatoriyi NMAU im P I Chajkovskogo Kompozitori i muzikoznavci Kiyivskoyi konservatoriyi u 1941 2010 h rokah Zbirnik statej K 2016 S 266 269 Shevchuk O Yu Matviyenko Volodimir Oleksandrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 334 335 Shevchuk O Yu Suchasnij Centr ukrayinskoyi etnomuzikologiyi do 25 richchya diyalnosti Laboratoriyi etnomuzikologiyi NMAU imeni P I Chajkovskogo Problemi etnomuzikologiyi Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo Vip 12 K 2017 S 117 121 Shevchuk O Yu Matviyenko Volodimir Oleksandrovich 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Samohvalov Viktor Matviyenko Volodimir Oleksandrovich U statti Samohvalov Viktor Nezabutni kolegi druzi Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo Vip 114 Do 100 richchya Kiyivskoyi konservatoriyi NMAU im P I Chajkovskogo Kompozitori i muzikoznavci Kiyivskoyi konservatoriyi u 1941 2010 h rokah Zbirnik statej K 2016 S 266 269 Pasemko Ivan Hranitelka ukrayinskogo narodnogo melosu Povna versiya Ridna shkola 2004 138 trav S 1 6 Ukrayinoznavstvo 2003 1 6 S 212 215 nedostupne posilannya DzherelaShevchuk O Yu Matviyenko Volodimir Oleksandrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 334 335 Shevchuk O Yu Matviyenko Volodimir Oleksandrovich 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Klimenko I Murzina O Kiyivska laboratoriya etnomuzikologiyi 1992 2007 Problemi etnomuzikologiyi Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo Vip 3 K 2008 Shevchuk O Yu Suchasnij Centr ukrayinskoyi etnomuzikologiyi do 25 richchya diyalnosti Laboratoriyi etnomuzikologiyi NMAU imeni P I Chajkovskogo Problemi etnomuzikologiyi Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo Vip 12 K 2017 S 117 121 Samohvalov V Ya Nezabutni kolegi druzi Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo Vip 114 Do 100 richchya Kiyivskoyi konservatoriyi NMAU im P I Chajkovskogo Kompozitori i muzikoznavci Kiyivskoyi konservatoriyi u 1941 2010 h rokah Zbirnik statej K 2016 S 266 269 PosilannyaBelenkij M D Sotrudnik kievskoj konservatorii Vladimir Aleksandrovich Matvienko byl nastoyashim geniem 7 zhovtnya 2010 u Wayback Machine livejournal 2 zhovtnya 2010

Дата публікації:
Топ