1 зображення Файл Масляник Олександр ІвановичНародився5 серпня 1956 1956 08 05 67 років м Рахів Закарпатська областьГром

Масляник Олександр Іванович

Народився

5 серпня 1956 (67 років)
м. Рахів, Закарпатська область

Громадянство

України

Національність

українець

Діяльність

журналіст, письменник, публіцист, редактор

Alma mater

Львівський національний університет імені Івана Франка

Членство

Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України

У шлюбі з

Олена Дзюба

Діти

донька Олена (1979), син Володимир (1986)

Нагороди

Міжнародні літературні премії імені Ірини Вільде та імені В. Винниченка, журналістська премія імені В. Чорновола

Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня

лірики «Згадай мене у вранішній молитві…» (2011),
есеїв «Люди з Вавилону» (2005)
есеїв "Звір зі Сходу" (2020).

Публіцистика

«Гуцульщина у Львові» (2012),
«Художники Закарпатської Гуцульщини» (2013),
«Сповідь душі» (2014),
«На крутозламі» (2016)
"300 імен Рахівщини" (2020)
"Словник говірки Закарпатської Гуцульщини" (2022)

Сценарії та продюсування телефільмів

«Побачення зі Львовом»,
«Україна вітає Папу»,
«Мости єднання»,
«Маленькі історії Руського Керестура».

Упорядник і редактор книг[ред. • ред. код]

· «Народний владика Іван Маргітич» (2013),

· «Черемошу» грають хвилі» (2013),

"Ясіня в гомоні століть" (2013),

«Пісні «Черемошу» (2013),

Саманта Рац-Стоїлькович «Десь близько» (2014),

Михайло Ломацький «Заворожений світ» (2014),

· Леся Жигайло-Сусідко «Я повернулась у весну…» (2014),

· Юрій Боберський «Журавлі» праукраїнської землі» (2014),

· Василь Шпіцер «Рікою пам’яті» (2014),

· Дмитро Коренюк «На дарабі до Європи» (2015),

· Юрій Шкрумеляк «Загублений черевичок» (2015),

· Микола Волощук, Олена Масляник «Рахівщини славні імена» (2016),

· «Гуцульщина в плині віків: історія і культура» (2016),

· Петро Гавука, Олена Масляник «Гуцульська кухня» (2016),

Михайло Гафія Трайста "Між коханням і смертю" (2018),

"Долі на вістрі пера" (2019),

о. Василь Носа "Скріплені вірою й окрилені Церквою" (2020),

Володимир Кобринський. Будитель і будівничий (2022),

Богдан Ткачук Безодня гріха. Від Голокосту до геноциду (2022),

Василь Шорбан Вішовельські співанки (2023),

Богдан Ткачук "Гарвіла" (2023),

Богдан Ящун "Нас весна не там зустріла" (2023),.

Відзнаки

Заслужений журналіст України (2003);
(2007);
Лауреат премії імені В.Чорновола (2008);
Нагорода Національної спілки журналістів України (2009);
Медаль «До 100-річчя від дня народження С. Бандери» (2009);
Орден-відзнака «Патріот Гуцульщини» (2012);
Лауреат Міжнародної літературної премії імені Ірини Вільде (2016);
Лауреат Міжнародної літературної премії імені В. Винниченка (2016);
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня УПЦ КП (2017);
Відзнака "За особливі заслуги перед Гуцульщиною" (2018);
Лауреат літературної премії "Князь роси" імені Тараса Мельничука (2021);
Відзнака УГКЦ "Ієрусалимський хрест"(2021);
Лауреат Міжнародної літературно-наукової премії імені Воляників-Швабінських Українського Вільного університету (США, 2021);
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Вільгельма Маґера (Німеччина, 2022);
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2024) .

Посилання

http://buknews.com.ua/page/syn-ternopillia-iakyi-proslavyv-hutsuliv-bukovyny-prykarpattia-ta-zakarpattia.html [ 23 травня 2018 у Wayback Machine.]
http://zakarpattya.net.ua/News/128025-Malovidomi-fakty-Zakarpatskoi-Hutsulshchyny-zibralysia-v-knyzi-Mykhaila-Lomatskoho [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.]
http://rakhivcrb.blogspot.com/2013/07/blog-post_18.html [ 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
http://rakhivcrb.blogspot.com/2013/07/blog-post_17.html [ 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/hto-e-hto/netilkiprosebeknigatretacastina16avtorgorinbogdan [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
http://photo.unian.net/rus/detail/218855.html
http://zolotapektoral.te.ua/припадання-до-рідності-рівновага-ду/ [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
http://zik.ua/news/2017/02/15/nyni_pysmennyk_ne_maie_prava_movchaty__oleksandr_maslyanyk_pid_chas_zustrichi_1044103 [ 23 лютого 2017 у Wayback Machine.]
https://www.facebook.com/groups/753905184715607/
http://zik.ua/news/2017/04/25/oleksandr_maslyanyk_zhyttya_lyudyny_zachynyaietsya_u_mushli_de_ie_tilky_internet_i_1085607 [ 12 грудня 2017 у Wayback Machine.]
http://litforum.com.ua/index.php?r=18&a=7548 [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
http://zolotapektoral.te.ua/голоси-з-перехрестя-епох/
https://zakarpattya.net.ua/News/209060-Zvir-zi-Skhodu.-Koly-pero-avtora-–-bahnet-voina [ 2 лютого 2021 у Wayback Machine.]
http://www.golos.com.ua/article/342622 [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]

Джерела

Олександр Масляник. У кн. Українська журналістика в іменах — Львів. 2003, вип. 10, с. 319—321
Олександр Масляник. У кн.. Хто є хто в Україні — Київ, 2004 с. 515
Борис Козловський. Люди з Вавилону — Високий Замок — 5 серпня 2006
Олександр Масляник. У жур.. «Ґражда» — 2009 ч.2, с. 35
Богдан Горинь. Не тільки про себе –- Київ. 2010, т.3 с.424, 468—469
Олександр Масляник. У кн.: Гуцульщина у Львові — Львів, 2013, с. 153—156
Анна Грапенюк. 60 відтінків світлого. Гуцульський календар — 2016, с. 60-61
Олександр Масляник. У кн.: Рахівщини славні імена — Львів, 2016, с. 75-76
Василь Гейніш. З гір Карпат та їх потоків… Зоря Рахівщини, 30 липня 2016
Ігор Фарина. Припадання до рідності — рівновага душі. Золота пектораль. 31 січня 2017
Нині письменник не має права мовчати, — Олександр Масляник під час зустрічі у Львові . ЗІК, 15 лютого 2017
Аделя Григорук. Щоб відкрилися думки сердець багатьох. У жур.. «Дзвін» — 2017, ч.2, с.205-206
Ігор Гулик. «Олександр Масляник: Життя людини зачиняється у мушлі, де є тільки інтернет і мобільний», ЗІК, 25 квітня 2017
Олександр Масляник. www.facebook.com
Олександр Масляник. На сайті htth://grazda.lviv.ua [ 17 червня 2017 у Wayback Machine.]
Олександр Масляник. У кн.: 300 імен Рахівщини — Львів, 2020, с. 243-245
Марія Порох. Книга розширює кругозір — Свобода — ч. 3 від 15 січня 2021 року, с. 8 і 12.
Аделя Григорук. Крізь приціл пера. Слово Просвіти, ч. 8, 2021.
Василь Лизанчук. Тяглість московських злочинів. Буковинський журнал, ч. 1 (119) 2021, с.208-215.
Василь Пилипчинець. Коли перо автора – багнет воїна. Голос України, 24 лютого 2021
Зимомря Микола, Зимомря Іван. Кольористика творчості Олександра Масляника. У зб. «Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи. Том XII: якісні дослідження для покращення життя людини». – Посвіт, Конін-Ужгород-Перемишль – 2022, с. 130-137

Це незавершена стаття про українського письменника.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.