Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марґарет Браун (при народжені: Тобін; англ. Margaret Brown; 18 липня 1867, Ганнібал, Міссурі, США — 26 жовтня 1932, Нью-Йорк, США) — американська світська левиця, філантроп і активістка. Стала широко відомою завдяки історії порятунку з потопленого лайнера Титанік, після якого отримала прізвисько «непотоплювана Моллі». Під такою назвою про неї був поставлений бродвейський мюзикл у 1960 році.
| Марґарет Браун | |
|---|---|
| Margaret Brown | |
 | |
| Ім'я при народженні | Марґарет Тобін |
| Псевдо | Моллі Браун, Меґґі Браун |
| Народилася | 18 липня 1867 Ганнібал, Міссурі, США |
| Померла | 26 жовтня 1932 (65 років) Нью-Йорк, США ·рак головного мозку[d] |
| Поховання | d |
| Країна |  США |
| Місце проживання | Денвер |
| Діяльність | Світська левиця, активістка |
| Знання мов | англійська |
| Конфесія | Римо-католик |
| Батько | d[1] |
| Мати | d[1] |
| У шлюбі з | Джеймс Джозеф Браун (1886–1922, до його смерті) |
| Діти (13) | 2 |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 1016006 |
| |
Біографія
Марґарет Тобін народилася в місті Ганнібал, штат Міссурі і була одним з шести дітей ірландських іммігрантів. У 18 років вона з сестрою переїхала в Лідвілл, штат Колорадо, де влаштувалася на роботу в універмаг. Там на недільній проповіді в церкві вона познайомилася з Джеймсом Джозефом Брауном (Джей-Джей), ініціативним, самоосвіченим чоловіком, і в 1886 році вони одружилися.
Також в Лідвілл вона стала займатися дотриманням жіночих прав, допомагаючи затвердити «Главу про жіноче виборче право», а також працювала в їдальні, допомагаючи сім'ям шахтарів. Але незабаром удача посміхнулася сімейству Браунів: на скромній ділянці чоловіка була виявлена золота жила і подружжя стали мільйонерами.
У 1894 році Брауни переїхали в Денвер. Марґарет стала членом «Клубу Денверських жінок», місія якого була розширення жіночих прав. Стала активісткою феміністського руху, брала участь у роботі «Ліги політичної рівності». У 1901 році вона була одним з перших студентів, які поступили в «Інститут Карнегі» в Нью-Йорку. Пристосовуючись до життя у світському суспільстві, Марґарет занурилася у вивчення мистецтва та іноземних мов: французької, німецької. У 1909 і 1914 вона намагалася пройти в американський Сенат і Конгрес. Вона багато їздила по країні, займаючись захистом прав шахтарів і золотошукачів.
Згодом у подружжі Браунів стало проявлятися різне ставлення до життя. Джей-Джей ніколи не хотів бути в центрі уваги, Марґарет ж не могла перебувати в тіні. У 1899 році Джей-Джей переніс серцевий напад, залишившись наполовину паралізованим, і вирішив переїхати до Каліфорнії — клімат там був трохи краще. Марґарет ж, почала подорожувати. Подружжя майже не бачилися, і в 1909 році, проживши разом 23 роки, вони розлучилися. За обопільною домовленістю Меггі отримувала після розлучення 700 доларів на місяць і їй залишився будинок.
У 1911 році будучи захопленою грою Сари Бернар на гастролях у Денвері, Марґарет вирушила до Парижа вчитися у її викладача і навіть грала у виставах «Клеопатра» і «Венеціанський купець». Так почався її знаменитий тур країнами Старого світу, який потрапив на перші шпальти газет.
На борту Титаніка
Марґарет з дочкою Гелен була в Лондоні, коли отримала повідомлення, що її онук дуже хворий. Вона тут же кинулася в Штати, а Гелен в останній момент вирішила залишитися в Лондоні. Найшвидше опинитися в США можна було, купивши квиток на Титанік.
Ввечері 14 квітня 1912 Марґарет рано повернулася в каюту, їй хотілося дочитати книгу. Зіткнення з айсбергом виявилося настільки сильним, що вона впала на підлогу. Всі вибігли з кают, але були впевнені, що нічого страшного не сталося. Коли з'ясувалося, в чому справа, було вже пізно. Виникла паніка. Марґарет садила людей в рятувальні шлюпки, сама ж відмовлялася сідати туди: «Якщо станеться найгірше, я випливу», — говорила вона, але зрештою хтось силою зіштовхнув її в шлюпку номер 6. В шлюпці могло поміститися 65 пасажирів, але насправді їх було лише 26. Коли вони відпливали, на кораблі почали вибухати бойлери. «Раптово море відкрилося, і немов гігантські руки обхопили корабель», — писала вона. Сидячи в рятувальній шлюпці в оточені 24 жінок і двох чоловіків, вона відчайдушно сперечалася зі старшим човна Робертом Гітченсом, вимагаючи повернутися до корабля і підібрати потопаючих. Коли одній з пасажирок стало холодно, Маргарет віддала їй своє хутряне манто. А коли холод «доконав» навіть її, вона наказала жінкам сідати за весла і гребти, щоб зігрітися. Їм вдалося допливти до судна — «Карпатії», і там Марґарет зайнялася тим, що вміла робити найкраще: організацією. Вона знала кілька мов і могла говорити з пасажирами з різних країн; шукала для них ковдри та продукти, складала списки тих, хто вижив, збирала гроші для тих, хто втратив разом з «Титаніком» все: і сім'ю, і заощадження. До моменту прибуття «Карпатії» в порт Марґарет зібрала для тих, що вижили 10 000 доларів. Коли корабель прибув в Нью-Йорк і журналісти запитали Марґарет, чим вона зобов'язана своєму везінню, вона відповіла: «Звичайна удача Браунів. Адже ми непотоплювані!»
Пізніше Браун організувала «Фонд врятованих з Титаніка». Вона особисто вручила Артуру Рострону, капітану «Карпатії», і його команді кубок любові від імені виживших пасажирів «Титаніка».
Пізніше життя
Після порятунку Моллі Браун рідко залишалася в рідному маєтку в Денвері. Незважаючи на гіркий досвід з Титаніком, вона багато подорожувала по світу з сином Лоренсом. Пізніше, організований нею «Фонд врятованих з Титаніка», був названий її ім'ям.
Під час Першої світової війни вона працювала у Франції в складі американського «Комітету зі звільнення Франції». Там вона допомагала пораненим французьким і американським солдатам. Незадовго до смерті вона була представлена французькому «Легіону честі» за її допомогу Франції в роки Першої світової, її допомогу виживших пасажирам «Титаніка» та її громадську діяльність на батьківщині.
Марґарет Тобін Браун померла від пухлини мозку 26 жовтня 1932 в Нью-Йорку у віці 65 років.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марґарет Браун |
- (англ.)
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Margaret Braun pri narodzheni Tobin angl Margaret Brown 18 lipnya 1867 Gannibal Missuri SShA 26 zhovtnya 1932 Nyu Jork SShA amerikanska svitska levicya filantrop i aktivistka Stala shiroko vidomoyu zavdyaki istoriyi poryatunku z potoplenogo lajnera Titanik pislya yakogo otrimala prizvisko nepotoplyuvana Molli Pid takoyu nazvoyu pro neyi buv postavlenij brodvejskij myuzikl u 1960 roci Margaret BraunMargaret BrownIm ya pri narodzhenniMargaret TobinPsevdoMolli Braun Meggi BraunNarodilasya18 lipnya 1867 1867 07 18 Gannibal Missuri SShAPomerla26 zhovtnya 1932 1932 10 26 65 rokiv Nyu Jork SShA rak golovnogo mozku d PohovannyadKrayina SShAMisce prozhivannyaDenverDiyalnistSvitska levicya aktivistkaZnannya movanglijskaKonfesiyaRimo katolikBatkod 1 Matid 1 U shlyubi zDzhejms Dzhozef Braun 1886 1922 do jogo smerti Diti 13 2NagorodiKavaler ordena Pochesnogo legionuIMDbID 1016006Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMargaret Tobin narodilasya v misti Gannibal shtat Missuri i bula odnim z shesti ditej irlandskih immigrantiv U 18 rokiv vona z sestroyu pereyihala v Lidvill shtat Kolorado de vlashtuvalasya na robotu v univermag Tam na nedilnij propovidi v cerkvi vona poznajomilasya z Dzhejmsom Dzhozefom Braunom Dzhej Dzhej iniciativnim samoosvichenim cholovikom i v 1886 roci voni odruzhilisya Takozh v Lidvill vona stala zajmatisya dotrimannyam zhinochih prav dopomagayuchi zatverditi Glavu pro zhinoche viborche pravo a takozh pracyuvala v yidalni dopomagayuchi sim yam shahtariv Ale nezabarom udacha posmihnulasya simejstvu Brauniv na skromnij dilyanci cholovika bula viyavlena zolota zhila i podruzhzhya stali miljonerami U 1894 roci Brauni pereyihali v Denver Margaret stala chlenom Klubu Denverskih zhinok misiya yakogo bula rozshirennya zhinochih prav Stala aktivistkoyu feministskogo ruhu brala uchast u roboti Ligi politichnoyi rivnosti U 1901 roci vona bula odnim z pershih studentiv yaki postupili v Institut Karnegi v Nyu Jorku Pristosovuyuchis do zhittya u svitskomu suspilstvi Margaret zanurilasya u vivchennya mistectva ta inozemnih mov francuzkoyi nimeckoyi U 1909 i 1914 vona namagalasya projti v amerikanskij Senat i Kongres Vona bagato yizdila po krayini zajmayuchis zahistom prav shahtariv i zolotoshukachiv Zgodom u podruzhzhi Brauniv stalo proyavlyatisya rizne stavlennya do zhittya Dzhej Dzhej nikoli ne hotiv buti v centri uvagi Margaret zh ne mogla perebuvati v tini U 1899 roci Dzhej Dzhej perenis sercevij napad zalishivshis napolovinu paralizovanim i virishiv pereyihati do Kaliforniyi klimat tam buv trohi krashe Margaret zh pochala podorozhuvati Podruzhzhya majzhe ne bachilisya i v 1909 roci prozhivshi razom 23 roki voni rozluchilisya Za obopilnoyu domovlenistyu Meggi otrimuvala pislya rozluchennya 700 dolariv na misyac i yij zalishivsya budinok U 1911 roci buduchi zahoplenoyu groyu Sari Bernar na gastrolyah u Denveri Margaret virushila do Parizha vchitisya u yiyi vikladacha i navit grala u vistavah Kleopatra i Venecianskij kupec Tak pochavsya yiyi znamenitij tur krayinami Starogo svitu yakij potrapiv na pershi shpalti gazet Na bortu Titanika Margaret z dochkoyu Gelen bula v Londoni koli otrimala povidomlennya sho yiyi onuk duzhe hvorij Vona tut zhe kinulasya v Shtati a Gelen v ostannij moment virishila zalishitisya v Londoni Najshvidshe opinitisya v SShA mozhna bulo kupivshi kvitok na Titanik Margaret Braun vruchaye kapitanu Arturu Rostronu kubok lyubovi vid imeni vizhivshih pasazhiriv Titanika 29 travnya 1912 Vvecheri 14 kvitnya 1912 Margaret rano povernulasya v kayutu yij hotilosya dochitati knigu Zitknennya z ajsbergom viyavilosya nastilki silnim sho vona vpala na pidlogu Vsi vibigli z kayut ale buli vpevneni sho nichogo strashnogo ne stalosya Koli z yasuvalosya v chomu sprava bulo vzhe pizno Vinikla panika Margaret sadila lyudej v ryatuvalni shlyupki sama zh vidmovlyalasya sidati tudi Yaksho stanetsya najgirshe ya viplivu govorila vona ale zreshtoyu htos siloyu zishtovhnuv yiyi v shlyupku nomer 6 V shlyupci moglo pomistitisya 65 pasazhiriv ale naspravdi yih bulo lishe 26 Koli voni vidplivali na korabli pochali vibuhati bojleri Raptovo more vidkrilosya i nemov gigantski ruki obhopili korabel pisala vona Sidyachi v ryatuvalnij shlyupci v otocheni 24 zhinok i dvoh cholovikiv vona vidchajdushno sperechalasya zi starshim chovna Robertom Gitchensom vimagayuchi povernutisya do korablya i pidibrati potopayuchih Koli odnij z pasazhirok stalo holodno Margaret viddala yij svoye hutryane manto A koli holod dokonav navit yiyi vona nakazala zhinkam sidati za vesla i grebti shob zigritisya Yim vdalosya doplivti do sudna Karpatiyi i tam Margaret zajnyalasya tim sho vmila robiti najkrashe organizaciyeyu Vona znala kilka mov i mogla govoriti z pasazhirami z riznih krayin shukala dlya nih kovdri ta produkti skladala spiski tih hto vizhiv zbirala groshi dlya tih hto vtrativ razom z Titanikom vse i sim yu i zaoshadzhennya Do momentu pributtya Karpatiyi v port Margaret zibrala dlya tih sho vizhili 10 000 dolariv Koli korabel pribuv v Nyu Jork i zhurnalisti zapitali Margaret chim vona zobov yazana svoyemu vezinnyu vona vidpovila Zvichajna udacha Brauniv Adzhe mi nepotoplyuvani Piznishe Braun organizuvala Fond vryatovanih z Titanika Vona osobisto vruchila Arturu Rostronu kapitanu Karpatiyi i jogo komandi kubok lyubovi vid imeni vizhivshih pasazhiriv Titanika Piznishe zhittya Pislya poryatunku Molli Braun ridko zalishalasya v ridnomu mayetku v Denveri Nezvazhayuchi na girkij dosvid z Titanikom vona bagato podorozhuvala po svitu z sinom Lorensom Piznishe organizovanij neyu Fond vryatovanih z Titanika buv nazvanij yiyi im yam Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vona pracyuvala u Franciyi v skladi amerikanskogo Komitetu zi zvilnennya Franciyi Tam vona dopomagala poranenim francuzkim i amerikanskim soldatam Nezadovgo do smerti vona bula predstavlena francuzkomu Legionu chesti za yiyi dopomogu Franciyi v roki Pershoyi svitovoyi yiyi dopomogu vizhivshih pasazhiram Titanika ta yiyi gromadsku diyalnist na batkivshini Margaret Tobin Braun pomerla vid puhlini mozku 26 zhovtnya 1932 v Nyu Jorku u vici 65 rokiv PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Margaret Braun angl Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326