Витегорський або Маріїнський канал — ключова ланка Маріїнської водної системи, що сполучає річки Ковжа (звідки по природних водних шляхах можна проплисти в Каспійське море) і Витегра (сточище Онезького озера, далі у Балтійське море). У 1886 р. прорито Ново-Маріїнський канал.
Маріїнський канал | |
Притоки | d |
---|---|
Країна | Росія[1] |
Координати: 60°55′00″ пн. ш. 36°48′00″ сх. д. / 60.9166666666947733688175504° пн. ш. 36.80000000002777227336991928° сх. д.
Маріїнський канал
Передмова
Будівництво Витегорського каналу планувалося ще Петром I. Початку робіт перешкоджав нестача фінансування. Кошти в сумі 400 тис. рублів на рік були виділені позичково з підлягаючої зберіганню казни виховних будинків. Цим фондом завідувала імператриця Марія Федорівна. Її чоловік імператор Павло I 20 січня 1799 року підписав указ про початок будівництва.
Будівництво
Будівництво було розпочато у 1799 році. Система будувалася силами Департаменту водних комунікацій, який очолював . Безпосереднє керівництво будівництвом системи було покладено на інженер-генерала Ф. П. Деволанта, для чого при ньому було створено спеціальне управління.
По первинному плану передбачалося будівництво 26-ти шлюзів і у 1801 році 8 з них було побудовано і прорито з'єднувальний канал. Вже дещо пізніше спорудили два непередбачених проектом шлюзи в Шестовській і Білоусовській бистрині р. Витегри.
- У 1808 році з Ковжі у Витегру пройшло перше судно з осіданням менше 1 м.
- 21 липня 1810 року було офіційно оголошено про відкриття судноплавства по Маріїнській водній системі. Вартість будівництва склала 2 771 000 руб.
Опис Маріїнського каналу
- Св. Катерини (двокамерний; загальне падіння (напір) — 10,09 фут.). Гирло Маріїнського каналу.
- Св. Олександра (трикамерний, 17,73 фут.), Побудований у 1802 р, перебудований у 1859—1862 рр.
- Св. Катерини (двокамерний, 12,62 фут.)
- Найвища точка вододілу. Роздільна частина, протяжністю 3 версти 429 саж. складалася з Катерининського басейну, прокопаного каналу і Матко-озера. Висота над рівнем Балтійського моря (по Кронштадтській рейці) — 60,17 саж. Судна піднімалися в канал з Ковжі на 40,44 фути, опускалися до Витегри на 36,36 футів.
- Починався у 9-ти верстах від шлюзу Св. Анни біля села Грязний Омут на Ковжі. Прорізав два озерця, Матко-озеро, Катерининський басейн.
- На каналі влаштували 6 шлюзів. Живився водами Ковзького озера за допомогою Костянтинівського водогону (завдовжки 10 верст 266 саж .; падіння — близько 105 футів; ширина по дну від 10 до 14 футів; з висячими інтервалами — своєрідними дерев'яними акведуками).
- У селі Петровське (нині Старе Петровське) у шлюзу Св. Петра поставлено кам'яний чотиригранний обеліск з написом «Петрову мысль Мария свершила» («Петровий задум Марія здійснила») (1810) і дерев'яна каплиця в пам'ять Петра I (не збереглася).
- Св. Петра (двокамерний, 15,6 фут.)
- Св. Олени (однокамерний, 8,33 фут.)
- Св. Марії (двокамерний, 12,43 фут.)
Нижче шлюзу Св. Марії, пройшовши Лудозьке озеро канал виводив до р. Витегри біля села .
Ново-Маріїнський — Кам'яний канал
У зв'язку з розвитком капіталізму після відміни кріпацтва і зростанням експорту пшениці в Європу пропускна спроможність Маріїнської системи була визнана недостатньою. У серпні 1882 року розпочаті роботи по будівництву Ново-Маріїнського каналу, його було побудовано на північний схід від старого.
- Канал побудовано в обхід Матко-озера на північний схід від старого в серпні 1882 — квітні 1886 Південне гирлі нового каналу знаходилося у шл. № 30, на одну версту вище старого шлюзу Св. Катерини. Від нового шлюзу № 29 до гирла старого каналу — 2,7 версти. Загальна частина зі старим Маріїнським каналом до з'єднання з Шимою (назва р. Витегра у верхній течії) — 1 верста 213 саж.
- Протяжність 8,2 верст, з них 6 верст становив роздільне плесо (б'єф) всієї системи. Роздільний б'єф знижений на 4,32 саж., Відпала необхідність у шлюзах Св. Марії, Св. Олени, Св. Катерини та Св. Єлизавети (8 камер) та Костянтинівському водогоні. Ширина по дну 10 саж., глибина — 1 саж., радіус заокруглень — 120 саж.
- Новий канал живився водою верхньої частини р. Ковжа, підпертою греблею біля витоку річки з Ковзького озера, за допомогою Олександрівського водоспуску (водогону).
- Роботи були завершені до 1-го травня 1886. Спорудження обійшлися в два мільйони руб. Найвища точка вододілувисота над рівнем Балтійського моря (по Кронштадтській рейці) — 55,85 саж.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Э. Г. Истомина. Водные пути России во второй половине XVIII-начала XIX века. Наука, 1982. Стр. 229.
- Марговенко, Алексей. «Дороги царей» (рос.). журнал «Урал» 2004 год, № 10. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 января.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|datepublished=
(); Проігноровано невідомий параметр|accessyear=
(можливо,|access-date=
?) ()
Література
- Житков С. М. Исторический обзор устройства и содержания водных путей и портов в России за столетний период 1798—1898. СПб. 1900 г.
- Петрашень И. В. Мариинская система. 1810—1910. СПб. 1910 г.
- По водным путям Северо-Запада. Путеводитель. Г. Е. Евгеньев (Пащенко). Л.: «Речной транспорт». 1958 г.
- Кублицкий Г. Волга — Балтика. Волго-Балтийский водный путь в прошлом и настоящем. М.: «Водный транспорт». 1961 г.
- Волго-Балт. От Волги до Балтики. Альбом. Авт.-сост.: В. В. Лапин, А. Н. Чистиков. СПб.: «Лики России». 2004 г.
- Мариинская водная система. Выдающиеся гидротехнические сооружения мира. Автор-сост. Чистиков А. Н. СПб.: «Лики России». 2011 г.
- Кашина Л. И., Кузнецов И. Н., Першина А. Б., Кучумова Н. Л. История Мариинской водной системы: аннотированный указатель документов ГУ «Государственный архив Вологодской области» (досоветский период). Вологда: ВГПУ. 2011 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vitegorskij abo Mariyinskij kanal klyuchova lanka Mariyinskoyi vodnoyi sistemi sho spoluchaye richki Kovzha zvidki po prirodnih vodnih shlyahah mozhna proplisti v Kaspijske more i Vitegra stochishe Onezkogo ozera dali u Baltijske more U 1886 r prorito Novo Mariyinskij kanal Mariyinskij kanal Pritokid Krayina Rosiya 1 Koordinati 60 55 00 pn sh 36 48 00 sh d 60 9166666666947733688175504 pn sh 36 80000000002777227336991928 sh d 60 9166666666947733688175504 36 80000000002777227336991928Mariyinskij kanalPeredmova Budivnictvo Vitegorskogo kanalu planuvalosya she Petrom I Pochatku robit pereshkodzhav nestacha finansuvannya Koshti v sumi 400 tis rubliv na rik buli vidileni pozichkovo z pidlyagayuchoyi zberigannyu kazni vihovnih budinkiv Cim fondom zaviduvala imperatricya Mariya Fedorivna Yiyi cholovik imperator Pavlo I 20 sichnya 1799 roku pidpisav ukaz pro pochatok budivnictva Budivnictvo Budivnictvo bulo rozpochato u 1799 roci Sistema buduvalasya silami Departamentu vodnih komunikacij yakij ocholyuvav Bezposerednye kerivnictvo budivnictvom sistemi bulo pokladeno na inzhener generala F P Devolanta dlya chogo pri nomu bulo stvoreno specialne upravlinnya Po pervinnomu planu peredbachalosya budivnictvo 26 ti shlyuziv i u 1801 roci 8 z nih bulo pobudovano i prorito z yednuvalnij kanal Vzhe desho piznishe sporudili dva neperedbachenih proektom shlyuzi v Shestovskij i Bilousovskij bistrini r Vitegri U 1808 roci z Kovzhi u Vitegru projshlo pershe sudno z osidannyam menshe 1 m 21 lipnya 1810 roku bulo oficijno ogolosheno pro vidkrittya sudnoplavstva po Mariyinskij vodnij sistemi Vartist budivnictva sklala 2 771 000 rub Opis Mariyinskogo kanalu Sv Katerini dvokamernij zagalne padinnya napir 10 09 fut Girlo Mariyinskogo kanalu Sv Oleksandra trikamernij 17 73 fut Pobudovanij u 1802 r perebudovanij u 1859 1862 rr Sv Katerini dvokamernij 12 62 fut Najvisha tochka vododilu Rozdilna chastina protyazhnistyu 3 versti 429 sazh skladalasya z Katerininskogo basejnu prokopanogo kanalu i Matko ozera Visota nad rivnem Baltijskogo morya po Kronshtadtskij rejci 60 17 sazh Sudna pidnimalisya v kanal z Kovzhi na 40 44 futi opuskalisya do Vitegri na 36 36 futiv Pochinavsya u 9 ti verstah vid shlyuzu Sv Anni bilya sela Gryaznij Omut na Kovzhi Prorizav dva ozercya Matko ozero Katerininskij basejn Na kanali vlashtuvali 6 shlyuziv Zhivivsya vodami Kovzkogo ozera za dopomogoyu Kostyantinivskogo vodogonu zavdovzhki 10 verst 266 sazh padinnya blizko 105 futiv shirina po dnu vid 10 do 14 futiv z visyachimi intervalami svoyeridnimi derev yanimi akvedukami U seli Petrovske nini Stare Petrovske u shlyuzu Sv Petra postavleno kam yanij chotirigrannij obelisk z napisom Petrovu mysl Mariya svershila Petrovij zadum Mariya zdijsnila 1810 i derev yana kaplicya v pam yat Petra I ne zbereglasya Sv Petra dvokamernij 15 6 fut Sv Oleni odnokamernij 8 33 fut Sv Mariyi dvokamernij 12 43 fut Nizhche shlyuzu Sv Mariyi projshovshi Ludozke ozero kanal vivodiv do r Vitegri bilya sela Novo Mariyinskij Kam yanij kanalU zv yazku z rozvitkom kapitalizmu pislya vidmini kripactva i zrostannyam eksportu pshenici v Yevropu propuskna spromozhnist Mariyinskoyi sistemi bula viznana nedostatnoyu U serpni 1882 roku rozpochati roboti po budivnictvu Novo Mariyinskogo kanalu jogo bulo pobudovano na pivnichnij shid vid starogo Kanal pobudovano v obhid Matko ozera na pivnichnij shid vid starogo v serpni 1882 kvitni 1886 Pivdenne girli novogo kanalu znahodilosya u shl 30 na odnu verstu vishe starogo shlyuzu Sv Katerini Vid novogo shlyuzu 29 do girla starogo kanalu 2 7 versti Zagalna chastina zi starim Mariyinskim kanalom do z yednannya z Shimoyu nazva r Vitegra u verhnij techiyi 1 versta 213 sazh Protyazhnist 8 2 verst z nih 6 verst stanoviv rozdilne pleso b yef vsiyeyi sistemi Rozdilnij b yef znizhenij na 4 32 sazh Vidpala neobhidnist u shlyuzah Sv Mariyi Sv Oleni Sv Katerini ta Sv Yelizaveti 8 kamer ta Kostyantinivskomu vodogoni Shirina po dnu 10 sazh glibina 1 sazh radius zaokruglen 120 sazh Novij kanal zhivivsya vodoyu verhnoyi chastini r Kovzha pidpertoyu grebleyu bilya vitoku richki z Kovzkogo ozera za dopomogoyu Oleksandrivskogo vodospusku vodogonu Roboti buli zaversheni do 1 go travnya 1886 Sporudzhennya obijshlisya v dva miljoni rub Najvisha tochka vododiluvisota nad rivnem Baltijskogo morya po Kronshtadtskij rejci 55 85 sazh PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 E G Istomina Vodnye puti Rossii vo vtoroj polovine XVIII nachala XIX veka Nauka 1982 Str 229 Margovenko Aleksej Dorogi carej ros zhurnal Ural 2004 god 10 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 yanvarya a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka Proignorovano nevidomij parametr accessyear mozhlivo access date dovidka LiteraturaZhitkov S M Istoricheskij obzor ustrojstva i soderzhaniya vodnyh putej i portov v Rossii za stoletnij period 1798 1898 SPb 1900 g Petrashen I V Mariinskaya sistema 1810 1910 SPb 1910 g Po vodnym putyam Severo Zapada Putevoditel G E Evgenev Pashenko L Rechnoj transport 1958 g Kublickij G Volga Baltika Volgo Baltijskij vodnyj put v proshlom i nastoyashem M Vodnyj transport 1961 g Volgo Balt Ot Volgi do Baltiki Albom Avt sost V V Lapin A N Chistikov SPb Liki Rossii 2004 g Mariinskaya vodnaya sistema Vydayushiesya gidrotehnicheskie sooruzheniya mira Avtor sost Chistikov A N SPb Liki Rossii 2011 g Kashina L I Kuznecov I N Pershina A B Kuchumova N L Istoriya Mariinskoj vodnoj sistemy annotirovannyj ukazatel dokumentov GU Gosudarstvennyj arhiv Vologodskoj oblasti dosovetskij period Vologda VGPU 2011 g