Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кві́дзин (пол. Kwidzyn, каш. Kwidzëno, нім. Marienwerder) — місто в північній Польщі, на річці Ліва. Адміністративний центр Квідзинського повіту Поморського воєводства.
| Квідзин Kwidzyn | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 53°44′ пн. ш. 18°55′ сх. д. / 53.733° пн. ш. 18.917° сх. д.Координати: 53°44′ пн. ш. 18°55′ сх. д. / 53.733° пн. ш. 18.917° сх. д. | |||||
| Країна |  Польща | ||||
| Регіон | Поморське воєводство | ||||
| Столиця для | Квідзинський повіт | ||||
| Засновано | 1233 | ||||
| Магдебурзьке право | 1336 | ||||
| Площа | 21,54 км² | ||||
| Населення | 38632 (2011) | ||||
| · густота | 1762 (2008) осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 42 м | ||||
| Міста-побратими | Целле (1993)[3], Бар, Улофстрем, Ґубін | ||||
| Телефонний код | (48) 55 | ||||
| Часовий пояс | і | ||||
| Номери автомобілів | GKW | ||||
| GeoNames | 7532624 | ||||
| OSM | ↑1551638 ·R (Квідзинський повіт) | ||||
| SIMC | 0932790 | ||||
| Поштові індекси | 82-500 до 82-505 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | kwidzyn.pl | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
| | |||||
 Квідзин у Вікісховищі | |||||
Історія
У XI-му столітті в Помезанії існувало укріплене поселення під назвою Кведіс (у літописах згадується також як Кведін, Кідіно, Кедзин (лат. Quedin, Quidino, Quedzyn), яке, ймовірно, було знищено під час боїв у цих районах. У 1233 році поселення було відновлено Тевтонським орденом магістром Германном фон Балком як вихідний пункт з прусської Помезанії. У 1285—1587 роках столиця Помезанської єпархії. У 1466 році місто опинилося у складі Західної Пруссії. з 1772 центр департаменту, з 1818 р., регентство в провінції Західна Пруссія.
З кінця XVIII-го ст. почалася інтенсивна германізація, яка призвела до закриття польської школи в 1836 році. У 1828 році було прокладено тверду дорогу з Квідзина до річкового порту в Корзенево, в 1860 році були відкриті гідротехнічні споруди і прокладено каналізацію. У 1873 році прусським істориком Максом Теппеном у монографії Stadt Marienwerder була описана історія Квідзина. У 1883 р. було прокладено залізничну лінію, яка сполучала Мальборку із Грудзадземом.
У 1900 році була розпочата газифікація міста, а в 1909 році було введено в експлуатацію залізничне сполучення з Прабутами. З 1907 року за ініціативою Союзу поляків заснована приватна польська гімназія.
У 1919 році Тадеуш Одровський очолив Польську народну раду. З 1920 року і до початку Другої світової війни в місті діяли польське консульство та польські культурні та освітні організації. Незважаючи на антипольські настрої, що зростали з 1933 року, у 1937 році була створена польська молодша школа.
30 січня 1945 р. місто окупували загони 2-й ударної армії 2-го Білоруського фронту. Під час окупації червоноармійців Квідзин перетворився на польовий шпиталь, у якому перебували близько 20 тис. поранених. Під час того як залишити місто, радянські війська спалили історичну частину міста разом з ратушею.
Після того, як місто було передано польській адміністрації, цегла із згорілих будинків використовувалася для відбудови Варшави. Починаючи з 1950-х років у місті отримала розвиток харчова, керамічна та будівельна промисловість. На базі колишньої харчевні, створеної в 1934 році, було створено Вармінський плодоовочевий завод «Квідзин», створено Будинок молодіжної культури та обласний краєзнавчий музей. З середини 1960-х років почалася часткова відбудова площі Старого міста. У 1973 році розпочалося будівництво Квідзинського целюлозо-паперового заводу.
Після адміністративної реформи 1998 року Квідзин став містом у складі Поморського воєводства.
У травні 2007 р. у склепах Квідзину були знайдені залишки 3 тіл тевтонських магістрів, яких вдалося іденфікувати: Вернер фон Орсельн, Людольф Кеніга фон Ваттцау та Генрік фон Плаен. 23 вересня 2007 року в Квідзині сталася пожежа в управлінні старост (мерії).
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 18739 | 4021 | 13318 | 1400 |
| Жінки | 19893 | 3743 | 12301 | 3849 |
| Разом | 38632 | 7764 | 25619 | 5249 |
Відомі люди
- — польський лікар, астроном, званий також Абстеміус.
- Роберт Віттгефт-Емден (1886—1960) — німецький офіцер, віце-адмірал крігсмаріне.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Квідзин |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 14 травня 2015.
Література
- Kwidzyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 20. (пол.).— S. 20-30. (пол.)
- Квідзин // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 207. (пол.) (пол.)
- Joseph Bender: Begrenzung, Einteilung und Kirchen der ehemaligen Diözese Pomesanien. In: Zeitschrift für die Geschichte und Altertumskunde Ermlands, Band 2, Jahrgang 1861—1863, Mainz 1863, стор. 178—191(нім.)
- Georg Gerullis: Die altpreußischen Ortsnamen. Berlin, Leipzig 1922, стор.130(нім.)
- v. Tettau: Volkssagen Ostpreußens, Litthauens und Westpreußens. Berlin 1837(нім.)
- Na Ziemi Ojców, Rocznik Ziem Zachodnich i Północnych, 1962, Towarzystwo Rozwoju Ziem Zachodnich, s. 205. (пол.)
- Słownik geograficzno-krajoznawczy Polski, Elżbieta Bajkiewicz-Grabowska (red.), Iwona Swenson (red.), Zofia Aleksandrowicz, Warszawa: PWN, 1998, s. 358, , OCLC 830195866. (пол.)
- «Miasta polskie w Tysiącleciu», przewodn. kom. red. Stanisław Pazyra, Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wrocław — Warszawa — Kraków, 1965—1967 tom I s. 385—386 (пол.)
- Czesław Czubryt-Borkowski (oprac.), Zygmunt Czarnocki (oprac.), Warszawa: Sport i Turystyka, 1988, s. 180, , OCLC 830085367(пол.)
- Piotr Skurzyński «Warmia, Mazury, Suwalszczyzna» Wyd. Sport i Turystyka — Muza S.A. Warszawa 2004 s. 44–45 (пол.)
Джерела
- Oficjalna strona miasta [ 23 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
- Ludność. Stan i struktura ludności oraz ruch naturalny w przekroju terytorialnym [ 12 Лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvi dzin pol Kwidzyn kash Kwidzeno nim Marienwerder misto v pivnichnij Polshi na richci Liva Administrativnij centr Kvidzinskogo povitu Pomorskogo voyevodstva Kvidzin KwidzynGerb PraporKvidzinOsnovni dani53 44 pn sh 18 55 sh d 53 733 pn sh 18 917 sh d 53 733 18 917 Koordinati 53 44 pn sh 18 55 sh d 53 733 pn sh 18 917 sh d 53 733 18 917Krayina PolshaRegion Pomorske voyevodstvoStolicya dlya Kvidzinskij povitZasnovano 1233Magdeburzke pravo 1336Plosha 21 54 km Naselennya 38632 2011 gustota 1762 2008 osib km Visota NRM 42 mMista pobratimi Celle 1993 3 Bar Ulofstrem GubinTelefonnij kod 48 55Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv GKWGeoNames 7532624OSM 1551638 R Kvidzinskij povit SIMC 0932790Poshtovi indeksi 82 500 do 82 505Miska vladaVebsajt kwidzyn plMapa Kvidzin u VikishovishiIstoriyaU XI mu stolitti v Pomezaniyi isnuvalo ukriplene poselennya pid nazvoyu Kvedis u litopisah zgaduyetsya takozh yak Kvedin Kidino Kedzin lat Quedin Quidino Quedzyn yake jmovirno bulo znisheno pid chas boyiv u cih rajonah U 1233 roci poselennya bulo vidnovleno Tevtonskim ordenom magistrom Germannom fon Balkom yak vihidnij punkt z prusskoyi Pomezaniyi U 1285 1587 rokah stolicya Pomezanskoyi yeparhiyi U 1466 roci misto opinilosya u skladi Zahidnoyi Prussiyi z 1772 centr departamentu z 1818 r regentstvo v provinciyi Zahidna Prussiya Z kincya XVIII go st pochalasya intensivna germanizaciya yaka prizvela do zakrittya polskoyi shkoli v 1836 roci U 1828 roci bulo prokladeno tverdu dorogu z Kvidzina do richkovogo portu v Korzenevo v 1860 roci buli vidkriti gidrotehnichni sporudi i prokladeno kanalizaciyu U 1873 roci prusskim istorikom Maksom Teppenom u monografiyi Stadt Marienwerder bula opisana istoriya Kvidzina U 1883 r bulo prokladeno zaliznichnu liniyu yaka spoluchala Malborku iz Grudzadzemom U 1900 roci bula rozpochata gazifikaciya mista a v 1909 roci bulo vvedeno v ekspluataciyu zaliznichne spoluchennya z Prabutami Z 1907 roku za iniciativoyu Soyuzu polyakiv zasnovana privatna polska gimnaziya U 1919 roci Tadeush Odrovskij ocholiv Polsku narodnu radu Z 1920 roku i do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v misti diyali polske konsulstvo ta polski kulturni ta osvitni organizaciyi Nezvazhayuchi na antipolski nastroyi sho zrostali z 1933 roku u 1937 roci bula stvorena polska molodsha shkola 30 sichnya 1945 r misto okupuvali zagoni 2 j udarnoyi armiyi 2 go Biloruskogo frontu Pid chas okupaciyi chervonoarmijciv Kvidzin peretvorivsya na polovij shpital u yakomu perebuvali blizko 20 tis poranenih Pid chas togo yak zalishiti misto radyanski vijska spalili istorichnu chastinu mista razom z ratusheyu Pislya togo yak misto bulo peredano polskij administraciyi cegla iz zgorilih budinkiv vikoristovuvalasya dlya vidbudovi Varshavi Pochinayuchi z 1950 h rokiv u misti otrimala rozvitok harchova keramichna ta budivelna promislovist Na bazi kolishnoyi harchevni stvorenoyi v 1934 roci bulo stvoreno Varminskij plodoovochevij zavod Kvidzin stvoreno Budinok molodizhnoyi kulturi ta oblasnij krayeznavchij muzej Z seredini 1960 h rokiv pochalasya chastkova vidbudova ploshi Starogo mista U 1973 roci rozpochalosya budivnictvo Kvidzinskogo celyulozo paperovogo zavodu Pislya administrativnoyi reformi 1998 roku Kvidzin stav mistom u skladi Pomorskogo voyevodstva U travni 2007 r u sklepah Kvidzinu buli znajdeni zalishki 3 til tevtonskih magistriv yakih vdalosya idenfikuvati Verner fon Orseln Lyudolf Keniga fon Vattcau ta Genrik fon Plaen 23 veresnya 2007 roku v Kvidzini stalasya pozhezha v upravlinni starost meriyi DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 18739 4021 13318 1400Zhinki 19893 3743 12301 3849Razom 38632 7764 25619 5249Vidomi lyudi polskij likar astronom zvanij takozh Abstemius Robert Vittgeft Emden 1886 1960 nimeckij oficer vice admiral krigsmarine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KvidzinPrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 https www celle de Celle entdecken Partnerstadte Kwidzyn Polen php object tx 2727 5 amp ModID 7 amp FID 2092 178 1 amp NavID 2727 396 amp La 1 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 Veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Arhiv originalu za 11 lipnya 2015 Procitovano 14 travnya 2015 LiteraturaKwidzyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 20 pol S 20 30 pol Kvidzin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 207 pol pol Joseph Bender Begrenzung Einteilung und Kirchen der ehemaligen Diozese Pomesanien In Zeitschrift fur die Geschichte und Altertumskunde Ermlands Band 2 Jahrgang 1861 1863 Mainz 1863 stor 178 191 nim Georg Gerullis Die altpreussischen Ortsnamen Berlin Leipzig 1922 stor 130 nim v Tettau Volkssagen Ostpreussens Litthauens und Westpreussens Berlin 1837 nim Na Ziemi Ojcow Rocznik Ziem Zachodnich i Polnocnych 1962 Towarzystwo Rozwoju Ziem Zachodnich s 205 pol Slownik geograficzno krajoznawczy Polski Elzbieta Bajkiewicz Grabowska red Iwona Swenson red Zofia Aleksandrowicz Warszawa PWN 1998 s 358 ISBN 83 01 12677 9 OCLC 830195866 pol Miasta polskie w Tysiacleciu przewodn kom red Stanislaw Pazyra Zaklad Narodowy imienia Ossolinskich Wroclaw Warszawa Krakow 1965 1967 tom I s 385 386 pol Czeslaw Czubryt Borkowski oprac Zygmunt Czarnocki oprac Warszawa Sport i Turystyka 1988 s 180 ISBN 83 217 2709 3 OCLC 830085367 pol Piotr Skurzynski Warmia Mazury Suwalszczyzna Wyd Sport i Turystyka Muza S A Warszawa 2004 s 44 45 ISBN 83 7200 631 8 pol DzherelaOficjalna strona miasta 23 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine pol Ludnosc Stan i struktura ludnosci oraz ruch naturalny w przekroju terytorialnym 12 Lyutogo 2019 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi