Марія Елеонора Еттінген-Шпільберг (нім. Maria Eleonore von Oettingen-Spielberg), також Елеонора Ліхтенштейнська (нім. Eleonore von Liechtenstein), (нар. 7 липня 1745 — пом. 26 листопада 1812) — донька князя Еттінгена-Шпільберга Йоганна Алоїза I та Терези Шлезвіг-Гольштейн-Візенбурзької, дружина принца Карла Борромеуса Ліхтенштейна. Фрейліна імператриці Марії-Терезії. Одна з «Кола п'яти принцес», які мали вплив на імператора Священної Римської імперії Йосифа II. Покровительствувала канцлеру Меттерніху. Була господаркою салона.
Марія Елеонора Еттінген-Шпільберг | |
---|---|
Maria Eleonore von Oettingen-Spielberg | |
Ім'я при народженні | Марія Елеонора Габріела Вальбурга Еуфімія |
Псевдо | Еленонора Ліхтейнштейнська |
Народилася | 7 липня 1745 Еттінген |
Померла | 26 листопада 1812 (67 років) Відень, Австрійська імперія |
Поховання | Моравський Крумлов |
Діяльність | господиня літературного салону, аристократка |
Суспільний стан | аристократія |
Титул | принцеса |
Рід | Еттінген-Шпільберги, Ліхтенштейни |
Батько | Йоганн Алоїз Еттінген-Шпільберг |
Мати | Тереза Гольштейн-Візенбурзька |
У шлюбі з | Карл Борромеус Ліхтенштейн |
Діти | Марія Йозефа, Карл Борромеус, Йозеф Венцель, Еммануель Йозеф, Моріц Йозеф, Франц де Паула, Алоїз Гонзага |
|
Залишила листи, які дають уявлення про життя при дворі та тогочасне суспільство.
Біографія
Марія Елеонора народилась 7 липня 1745 року в Еттінгені. Вона була третьою дитиною та третьою донькою в родині князя Еттінгена-Шпільберга Йоганна Алоїза I та його дружини Терези Шлезвіг-Гольштейн-Візенбурзької. Мала старшу сестру Марію Леопольдіну, інша сестра померла до її народження.
Матір померла за тиждень після народження Елеонори і з чотирьох років дівчинка виховувалася в монастирі. Там вона перебувала до 13 років. Монастир знаходився у Страсбурзі та був франкомовним. Дівчинка знаходилася там і з сестрою, і з часом вони майже повністю забули рідну мову, перейшовши на французьку. Дівчат навчали історії та географії з релігійним підходом. Вони також займалися вишивкою подушок для вівтаря. Після виходу з монастиря Елеонора жила в Еттінгені, часто бувала у Швабії та Відні.
У квітні 1760 року померла бездітна тітка Марії Елеонори, удова Джузеппе Гонзага, яка залишила племінниці великі маєтки в Моравії. Ставши багатою, Елеонора була представлена при дворі. І вона, і її старша сестра були обрані імператрицею Марією-Терезією собі у фрейліни, тому життя дівчат регулювалося жорстким придворним протоколом. Однак, приєднавшись до кола юних аристократок вищого світу, вони почували себе комфортно. При дворі їх тепер кликали Лорі та Польді. Також обидві сестри були в близьких відносинах із дочками імператорської родини.
У той час як Леопольдіна стала дружиною старшого сина канцлера Кауніца, для Елеонори був знайдений наречений з дому Ліхтенштейнів. За два місяця після весілля сестри, відбувся шлюб Елеонори із князем Карлом Борромеусом Ліхтенштейном. Весілля пройшло 30 березня 1761 у придворній каплиці Гофбургу у Відні. Нареченій було 15 років, наречений був вдвічі старшим за неї. У той час родина Ліхтенштейнів належала до важливих осіб в імперській політиці. Сам Карл Борромеус був одним із тих, хто мав сильний вплив на кронпринца Йозефа.
У подружжя народилося семеро дітей, з яких пішла карлістська гілка династії Ліхтенштейнів:
- Марія Йозефа (1763—1833) — дружина графа Йоганна Непомука Гаррахського, дітей не мала;
- Карл Борромеус (1765—1795) — був одруженим з графинею Марією Анною фон Кевенхюллер-Меч, мав двох синів;
- Йозеф Венцель (1767—1842) — ченець у Зальцбурзі, одруженим не був, мав позашлюбну доньку від Анни Фогель;
- Еммануель Йозеф (1770—1773) — прожив 3 роки;
- Моріц Йозеф (1775—1819) — був одруженим із принцесою Марією Леопольдіною Естергазі де Галата, мав чотирьох дітей;
- Франц де Паула (1776—1794) — загинув у бою, одруженим не був, дітей не мав;
- Алоїз Гонзага (1780—1833) — одруженим не був, дітей не мав.
Сімейство жило поперемінно у Відні та Моравському Крумлові. В останньому Марія Елеонора переобладнала місцевий замок так щоб він міг слугувати резиденцією родини, а також розбила англійський парк навколо будівлі. Так, у ньому були встановлені статуї та створений пруд із золотими рибками. 17 серпня 1762 року кронпринц дорогою до Росії завітав до Моравського Крумлова, виказавши хазяям та городянам велику честь.
У 1760-х роках Марія Елеонора мала роман із генералом кінноти Чарльзом О'Доннеллом, ірландцем за походженням. У 1771 році він помер, і княгиня знову почала приділяти багато часу дітям.
У 1768 році сформувалося т.з. «коло п'яти принцес», куди входили княгині Марія Йозефа Кларі, Марія Сидонія Кінські, Леопольдіна Ліхтенштейн, Марія Леопольдіна Кауніц та власне Марія Елеонора. Жінки мали дружні стосунки із імператором Йосифом II і впливали на його політику протягом наступних двох десятиліть. Вони часто бачилася із імператором у Шенбрунні та Гофбурзі, разом вечеряли та дебатували. Так, Марія Елеонора виступила проти агресивної релігійної політики. Зазвичай їхні зустрічі відбувалися раз на тиждень.
Закоханий в Марію Елеонору Йосиф намагався зробити її своєю коханкою у 1771—1772 роках. На той час він був самотнім, поховав другу дружину і незадовго перед цим втратив єдину доньку. Аби вберегтися від його переслідувань, Марія Елеонора виїхала з Відня до Моравії. Туди імператор продовжував надсилати ніжні листи до неї, однак княгиня йому відмовила. Згодом йому вдалося налагодити із нею товариські відносини, які прийшли на місце пристрасті.
У 1789 році помер Карл Борромеус Ліхтенштейн. Після його смерті Марія Елеонора звеліла звести родинну усипальницю у Крумлові поблизу церкви Всіх Святих, де князь і знайшов останній спочинок. Княгиня продовжувала жити у Крумлові та Відні.
Менш ніж за рік не стало і кайзера Йосифа. «Коло п'яти принцес» розпалося і не мало більше великого впливу.
На Раштаттському конгресі Марія Елеонора виступала в опозиції до політики канцлера Франца фон Тугута. Згодом покровительствувала канцлеру Меттерніху, який у 1795 році оженився з її племінницею Елеонорою Кауніц. Тим не менш була проти організації ним шлюбу ерцгерцогині Марії Луїзи із Наполеоном.
Померла у Відні 26 листопада 1812 у віці 67 років. Похована поруч із чоловіком в усипальниці Моравського Крумлова.
Генеалогія
Йоганн Франц Еттінген-Шпільберг | Людовіка фон Аттемс | Франц Ігнац фон Швенді | Марія Маргарита Фуґер фон Кірхберг | Леопольд Шлезвіг-Гольштейн-Візенбурзький | Кароліна Лігницька | Ганс Адам I фон Ліхтенштейн | Ердмута Дітріхштайн | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франц Альбрехт Еттінген-Шпільберг | Йоганна Маргарита фон Швенді | Леопольд Шлезвіг-Гольштейн-Візенбурзький | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоганн Алоїз Еттінген-Шпільберг | Тереза Шлезвіг-Гольштейн-Візенбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Елеонора | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Леопольдіна Еттінген-Шпільберг та її сестра Елеонора (нім.)
- Історія Моравського Крумлова [2] [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] (чес.)
- Пам'ятки Моравського Крумлова [3] [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.] (чес.)
Література
- Adam Wolf: Fürstin Eleonore Liechtenstein, 1745–1812, nach Briefen und Memoiren ihrer Zeit. Wien 1875.
- Jacob von Falke: Geschichte des fürstlichen Hauses Liechtenstein. 3. Band, Wien 1882.
- Raoul Auernheimer: Metternich. Staatsmann und Kavalier. München 1977, стор. 37.
- Günther Ebersold: August Reichsfürst von Bretzenheim. Norderstedt 2004, стор. 242.
- Derek Beales: Joseph II. 2 Bände, Cambridge University Press 1987/2009, Band 1, стор. 324–337, Abbildung 17a, Band 2, стор. 20–25.
- Rebecca Gates-Coon: The Charmed Circle. Joseph II and the «Five Princesses» 1765–1790. Purdue University Press, West Lafayette, Indiana 2015.
Посилання
- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Генеалогія Марії Елеонори Еттінген-Шпільберг [Архівовано 5 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Карла Борромеуса Ліхтенштейна [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Eleonora Ettingen Shpilberg nim Maria Eleonore von Oettingen Spielberg takozh Eleonora Lihtenshtejnska nim Eleonore von Liechtenstein nar 7 lipnya 1745 pom 26 listopada 1812 donka knyazya Ettingena Shpilberga Joganna Aloyiza I ta Terezi Shlezvig Golshtejn Vizenburzkoyi druzhina princa Karla Borromeusa Lihtenshtejna Frejlina imperatrici Mariyi Tereziyi Odna z Kola p yati princes yaki mali vpliv na imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Josifa II Pokrovitelstvuvala kancleru Metternihu Bula gospodarkoyu salona Mariya Eleonora Ettingen ShpilbergMaria Eleonore von Oettingen SpielbergIm ya pri narodzhenniMariya Eleonora Gabriela Valburga EufimiyaPsevdoElenonora LihtejnshtejnskaNarodilasya7 lipnya 1745 1745 07 07 EttingenPomerla26 listopada 1812 1812 11 26 67 rokiv Viden Avstrijska imperiyaPohovannyaMoravskij KrumlovDiyalnistgospodinya literaturnogo salonu aristokratkaSuspilnij stanaristokratiyaTitulprincesaRidEttingen Shpilbergi LihtenshtejniBatkoJogann Aloyiz Ettingen ShpilbergMatiTereza Golshtejn VizenburzkaU shlyubi zKarl Borromeus LihtenshtejnDitiMariya Jozefa Karl Borromeus Jozef Vencel Emmanuel Jozef Moric Jozef Franc de Paula Aloyiz Gonzaga Mediafajli u Vikishovishi Zalishila listi yaki dayut uyavlennya pro zhittya pri dvori ta togochasne suspilstvo Zmist 1 Biografiya 2 Genealogiya 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiyared Mariya Eleonora narodilas 7 lipnya 1745 roku v Ettingeni Vona bula tretoyu ditinoyu ta tretoyu donkoyu v rodini knyazya Ettingena Shpilberga Joganna Aloyiza I ta jogo druzhini Terezi Shlezvig Golshtejn Vizenburzkoyi Mala starshu sestru Mariyu Leopoldinu insha sestra pomerla do yiyi narodzhennya Matir pomerla za tizhden pislya narodzhennya Eleonori i z chotiroh rokiv divchinka vihovuvalasya v monastiri Tam vona perebuvala do 13 rokiv Monastir znahodivsya u Strasburzi ta buv frankomovnim Divchinka znahodilasya tam i z sestroyu i z chasom voni majzhe povnistyu zabuli ridnu movu perejshovshi na francuzku Divchat navchali istoriyi ta geografiyi z religijnim pidhodom Voni takozh zajmalisya vishivkoyu podushok dlya vivtarya 1 Pislya vihodu z monastirya Eleonora zhila v Ettingeni chasto buvala u Shvabiyi ta Vidni U kvitni 1760 roku pomerla bezditna titka Mariyi Eleonori udova Dzhuzeppe Gonzaga yaka zalishila pleminnici veliki mayetki v Moraviyi Stavshi bagatoyu Eleonora bula predstavlena pri dvori I vona i yiyi starsha sestra buli obrani imperatriceyu Mariyeyu Tereziyeyu sobi u frejlini tomu zhittya divchat regulyuvalosya zhorstkim pridvornim protokolom Odnak priyednavshis do kola yunih aristokratok vishogo svitu voni pochuvali sebe komfortno Pri dvori yih teper klikali Lori ta Poldi 1 Takozh obidvi sestri buli v blizkih vidnosinah iz dochkami imperatorskoyi rodini U toj chas yak Leopoldina stala druzhinoyu starshogo sina kanclera Kaunica dlya Eleonori buv znajdenij narechenij z domu Lihtenshtejniv Za dva misyacya pislya vesillya sestri vidbuvsya shlyub Eleonori iz knyazem Karlom Borromeusom Lihtenshtejnom Vesillya projshlo 30 bereznya 1761 u pridvornij kaplici Gofburgu u Vidni Narechenij bulo 15 rokiv narechenij buv vdvichi starshim za neyi U toj chas rodina Lihtenshtejniv nalezhala do vazhlivih osib v imperskij politici Sam Karl Borromeus buv odnim iz tih hto mav silnij vpliv na kronprinca Jozefa nbsp Zamok u Moravskomu Krumlovi U podruzhzhya narodilosya semero ditej z yakih pishla karlistska gilka dinastiyi Lihtenshtejniv Mariya Jozefa 1763 1833 druzhina grafa Joganna Nepomuka Garrahskogo ditej ne mala Karl Borromeus 1765 1795 buv odruzhenim z grafineyu Mariyeyu Annoyu fon Kevenhyuller Mech mav dvoh siniv Jozef Vencel 1767 1842 chenec u Zalcburzi odruzhenim ne buv mav pozashlyubnu donku vid Anni Fogel Emmanuel Jozef 1770 1773 prozhiv 3 roki Moric Jozef 1775 1819 buv odruzhenim iz princesoyu Mariyeyu Leopoldinoyu Estergazi de Galata mav chotiroh ditej Franc de Paula 1776 1794 zaginuv u boyu odruzhenim ne buv ditej ne mav Aloyiz Gonzaga 1780 1833 odruzhenim ne buv ditej ne mav Simejstvo zhilo popereminno u Vidni ta Moravskomu Krumlovi V ostannomu Mariya Eleonora pereobladnala miscevij zamok tak shob vin mig sluguvati rezidenciyeyu rodini a takozh rozbila anglijskij park navkolo budivli 2 Tak u nomu buli vstanovleni statuyi ta stvorenij prud iz zolotimi ribkami 3 17 serpnya 1762 roku kronprinc dorogoyu do Rosiyi zavitav do Moravskogo Krumlova vikazavshi hazyayam ta gorodyanam veliku chest U 1760 h rokah Mariya Eleonora mala roman iz generalom kinnoti Charlzom O Donnellom irlandcem za pohodzhennyam U 1771 roci vin pomer i knyaginya znovu pochala pridilyati bagato chasu dityam nbsp Imperator Josif II U 1768 roci sformuvalosya t z kolo p yati princes kudi vhodili knyagini Mariya Jozefa Klari Mariya Sidoniya Kinski Leopoldina Lihtenshtejn Mariya Leopoldina Kaunic ta vlasne Mariya Eleonora Zhinki mali druzhni stosunki iz imperatorom Josifom II i vplivali na jogo politiku protyagom nastupnih dvoh desyatilit Voni chasto bachilasya iz imperatorom u Shenbrunni ta Gofburzi razom vecheryali ta debatuvali Tak Mariya Eleonora vistupila proti agresivnoyi religijnoyi politiki Zazvichaj yihni zustrichi vidbuvalisya raz na tizhden Zakohanij v Mariyu Eleonoru Josif namagavsya zrobiti yiyi svoyeyu kohankoyu u 1771 1772 rokah Na toj chas vin buv samotnim pohovav drugu druzhinu i nezadovgo pered cim vtrativ yedinu donku Abi vberegtisya vid jogo peresliduvan Mariya Eleonora viyihala z Vidnya do Moraviyi Tudi imperator prodovzhuvav nadsilati nizhni listi do neyi odnak knyaginya jomu vidmovila Zgodom jomu vdalosya nalagoditi iz neyu tovariski vidnosini yaki prijshli na misce pristrasti U 1789 roci pomer Karl Borromeus Lihtenshtejn Pislya jogo smerti Mariya Eleonora zvelila zvesti rodinnu usipalnicyu u Krumlovi poblizu cerkvi Vsih Svyatih de knyaz i znajshov ostannij spochinok 3 Knyaginya prodovzhuvala zhiti u Krumlovi ta Vidni Mensh nizh za rik ne stalo i kajzera Josifa Kolo p yati princes rozpalosya i ne malo bilshe velikogo vplivu Na Rashtattskomu kongresi Mariya Eleonora vistupala v opoziciyi do politiki kanclera Franca fon Tuguta Zgodom pokrovitelstvuvala kancleru Metternihu yakij u 1795 roci ozhenivsya z yiyi pleminniceyu Eleonoroyu Kaunic Tim ne mensh bula proti organizaciyi nim shlyubu ercgercogini Mariyi Luyizi iz Napoleonom Pomerla u Vidni 26 listopada 1812 u vici 67 rokiv Pohovana poruch iz cholovikom v usipalnici Moravskogo Krumlova Genealogiyared Jogann Franc Ettingen Shpilberg Lyudovika fon Attems Franc Ignac fon Shvendi Mariya Margarita Fuger fon Kirhberg Leopold Shlezvig Golshtejn Vizenburzkij Karolina Lignicka Gans Adam I fon Lihtenshtejn Erdmuta Ditrihshtajn Franc Albreht Ettingen Shpilberg Joganna Margarita fon Shvendi Leopold Shlezvig Golshtejn Vizenburzkij Mariya Yelizaveta fon und cu Lihtenshtejn Jogann Aloyiz Ettingen Shpilberg Tereza Shlezvig Golshtejn Vizenburzka Eleonora Primitkired a b Leopoldina Ettingen Shpilberg ta yiyi sestra Eleonora 1 nim Istoriya Moravskogo Krumlova 2 Arhivovano 20 veresnya 2020 u Wayback Machine ches a b Pam yatki Moravskogo Krumlova 3 Arhivovano 26 sichnya 2016 u Wayback Machine ches Literaturared Adam Wolf Furstin Eleonore Liechtenstein 1745 1812 nach Briefen und Memoiren ihrer Zeit Wien 1875 Jacob von Falke Geschichte des furstlichen Hauses Liechtenstein 3 Band Wien 1882 Raoul Auernheimer Metternich Staatsmann und Kavalier Munchen 1977 stor 37 Gunther Ebersold August Reichsfurst von Bretzenheim Norderstedt 2004 stor 242 Derek Beales Joseph II 2 Bande Cambridge University Press 1987 2009 Band 1 stor 324 337 Abbildung 17a Band 2 stor 20 25 Rebecca Gates Coon The Charmed Circle Joseph II and the Five Princesses 1765 1790 Purdue University Press West Lafayette Indiana 2015 Posilannyared Profil na Geneall net nim Genealogiya Mariyi Eleonori Ettingen Shpilberg Arhivovano 5 chervnya 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Karla Borromeusa Lihtenshtejna Arhivovano 2 lipnya 2016 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mariya Eleonora Ettingen Shpilberg amp oldid 43126462