Марія Амелія з Осташевських Дзедушицька, герба Остоя (нар. 25 березня 1851, Вздув, Польща — 25 липня 1918, Ясьонув, Польща) — громадська активістка, власниця маєтку в Ясьонув в Підкарпатському воєводстві.
Марія Амелія Осташевська | |
---|---|
Народилася | 25 березня 1851 Вздув, Ґміна Гачув, Березівський повіт, Республіка Польща |
Померла | 25 липня 1918 (67 років) Ясьонув, Ґміна Гачув, Березівський повіт, Республіка Польща |
Країна | Республіка Польща |
Знання мов | польська |
Рід | Дідушицькі і d |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d, d і d |
У шлюбі з | d |
|
Життєпис
Як дівчинка-підліток Марія допомагала лікувати рани січневих повстанців, які повернулися з боїв у 1863 році і перебували у дворі у Вздуві. Її батько був письменником. Під час повстання переховував повстанців у Вздуві.
Її мати, була піаністкою і навчила Марію грати на фортепіано.
Марія мала трьох братів: Адам (1860—1934) — польський вчений і винахідник; Станіслав (1962—1915) — промисловець, винахідник; Казімір (1864—1948) — селекціонер, публіцист і композитор.
Марії Осташевської взяла шлюб 29 квітня 1882 року в Ясьонуві з [pl] (1844—1922), старостою з Гродку, камергером австрійського двору.
У них були діти:
- Емма Дзедушицька (1883—1970)
- Цецилія Дзедушицька (1885—1962), одружена з Октавом Дощотем (1887—1933)
- Амелія Дзедушицька (1889—1942)
- Зофія Дзедушицька (1890—1959), одружена з Яном Віктором
Див. також
Бібліографія
- Роман Афтаназій, Історія резиденцій у колишніх прикордонних районах Речі Посполитої, — видання друге переглянуто та доповнено, т. 8: Руські воєводства, Перемишль і Санокський округ, Вроцлав: Zakład Narodowy im. Ossoliński, 1996, ISBN 83-04-04238-Х, ISBN 83-04-03701-7,
- Польський біографічний словник, т. 24, стор. 459
- Тадеуш Хрзановський, Спадщина. Польські поміщики і їх питома вага в житті нації, Znak, Краків 1995, 49
Посилання
- Нащадки Великого сейму за адресою http://www.sejm-wielki.pl [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Ameliya z Ostashevskih Dzedushicka gerba Ostoya nar 25 bereznya 1851 Vzduv Polsha 25 lipnya 1918 Yasonuv Polsha gromadska aktivistka vlasnicya mayetku v Yasonuv v Pidkarpatskomu voyevodstvi Mariya Ameliya OstashevskaNarodilasya25 bereznya 1851 1851 03 25 Vzduv Gmina Gachuv Berezivskij povit Respublika PolshaPomerla25 lipnya 1918 1918 07 25 67 rokiv Yasonuv Gmina Gachuv Berezivskij povit Respublika PolshaKrayina Respublika PolshaZnannya movpolskaRidDidushicki i dBatkodMatidBrati sestrid d i dU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisYak divchinka pidlitok Mariya dopomagala likuvati rani sichnevih povstanciv yaki povernulisya z boyiv u 1863 roci i perebuvali u dvori u Vzduvi Yiyi batko buv pismennikom Pid chas povstannya perehovuvav povstanciv u Vzduvi Yiyi mati bula pianistkoyu i navchila Mariyu grati na fortepiano Mariya mala troh brativ Adam 1860 1934 polskij vchenij i vinahidnik Stanislav 1962 1915 promislovec vinahidnik Kazimir 1864 1948 selekcioner publicist i kompozitor Mariyi Ostashevskoyi vzyala shlyub 29 kvitnya 1882 roku v Yasonuvi z pl 1844 1922 starostoyu z Grodku kamergerom avstrijskogo dvoru U nih buli diti Emma Dzedushicka 1883 1970 Ceciliya Dzedushicka 1885 1962 odruzhena z Oktavom Doshotem 1887 1933 Ameliya Dzedushicka 1889 1942 Zofiya Dzedushicka 1890 1959 odruzhena z Yanom Viktorom Kaplicya kladovisha Dzedushickih v YasonuviDiv takozhDidushicki YasonuvBibliografiyaRoman Aftanazij Istoriya rezidencij u kolishnih prikordonnih rajonah Rechi Pospolitoyi vidannya druge pereglyanuto ta dopovneno t 8 Ruski voyevodstva Peremishl i Sanokskij okrug Vroclav Zaklad Narodowy im Ossolinski 1996 ISBN 83 04 04238 H ISBN 83 04 03701 7 Polskij biografichnij slovnik t 24 stor 459 Tadeush Hrzanovskij Spadshina Polski pomishiki i yih pitoma vaga v zhitti naciyi Znak Krakiv 1995 49 ISBN 83 7006 402 7PosilannyaNashadki Velikogo sejmu za adresoyu http www sejm wielki pl 30 listopada 2020 u Wayback Machine