«Марія» — новела українського письменника Василя Стефаника, була присвячена світлій пам'яті Івана Франка, який 28 травня того року помер .
Марія | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | Новела | |||
Форма | повість | |||
Автор | Стефаник Василь Семенович | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1916 | |||
| ||||
Це історичний твір, написаний у яскравій експресіоністичній манері. Час написання новели «Марія»— друга половина 1916 року. Вперше надруковано у «Віденському ілюстрованому альманасі на 1917 рік»– кривавого року, в альманасі, що його видавав Ярослав Веселовський — критик, публіцист і видавець ліберально — буржуазного напрямку (1881—1917). У 1926 році новела включена до збірки «Земля».
Історія написання
Влітку 1914 р. розпочалася Перша світова війна. Західноукраїнські землі зразу ж стали тереном кривавих боїв. Їх захоплювала то російська царська армія, то знов поверталися австро — німецькі війська. Люди гинули від куль, голоду й пошестей. Австрійські військові власті знали про симпатії певної частини населення до російських військ. Багатьох власті арештовували і вішали чи заганяли в концентраційні табори на важкі роботи й голодну смерть. Міста і села вкрилися шибеницями та згарищами. Коли в лютому 1915 р. до міста Русів знову повернулась австрійська армія, Василя Стефаника арештували, звинувативши у шпигунстві. Багато зусиль доклали друзі, щоб урятувати його від розправи. Допомогло те, що він був депутатом від радикалів Покуття в австро — угорському парламенті. Деякий час письменникові довелося жити у Відні.
Після тривалого мовчання (12 років нічого не виходило з — під пера Василя Стефаника) і лише під впливом вражень подій Першої світової війни — нової світової трагедії, що розігралася на полях Галичини,— знову народилося слово письменника. Першим було написано оповідання часів війни «Марія» (1916 р.).
Сюжет
Уже сива Марія сиділа на приспі і згадувала минуле. На її думку дівчата взагалі не повинні народжуватися, бо одні вже в землі, а інші в шинках. Вона навіть своїх двох дочок закопала в потайничок, коли дізналася, що до села ідуть нові козаки.
Маріїна хата стара, облупана і обдерта. Її сини на війні.
Марію полонили спогади про щасливу минувшину: про працю в полі, про діточок маленьких, про коханого чоловіка. Вона згадувала й ті часи, коли її сини вже підросли. Вони пішли до школи. Потім, за бунт, їх ув'язнили, але це зрівняло Марію з матерями панів, що також їхали до своїх дітей до Львова. На канікулах у домі часто було багато товаришів її синів. Завжди було шумно й весело. Вони співали, читали книги, а її серце раділо.
З початком війни два старші сини зібралися до війська. Найменший теж хотів іти. Уже перед відходом вона взяла ніж і сказала, що вб'є себе, якщо наймолодший Дмитро не лишиться з нею.
Очунявши після спогадів, Марія зрозуміла, що лишилася одна, що її діти ніколи уже не повернуться до неї.
Люди здуріли. Горів увесь світ. Була війна. Усе всіяне трупами. Найменшого Маріїного сина забрали в Сибір, бо він назвав царя катом. Чоловік повіз офіцерів і не повернувся.
Усі ці спогади перервали козаки, що просилися до її хати на перепочинок. Після довгих вмовлянь, вона все ж впустила їх. З їжі у неї був тільки хліб. Стягуючи з полиці буханку, козак скинув портрет Шевченка. Марія одразу заховала його в пазуху і сказала, що навіть якщо вони битимуть її, як попередні гості, не бачити їм малюнка. Тоді наймолодший козак поцілував їй руку і сказав, що вони лише хочуть віддати належну шану Шевченку. Козаки поклали два хліба, портрет, і прикрасили все вишитими хустинками, що їм їх дружини дали перед відходом. Після цього Марія зрозуміла, що то і є ті «українці», котрих її сини так любили.
Щоб вшанувати Тараса, козаки заспівали. Коло хати зібралися люди. Пісня гоїла серце Марії, повертала в приємні часи. Коли хлопці закінчили, вона не могла навіть поворухнутися.
Молода дівчина Катерина розповіла козакам про Маріїну тяжку долю. Тоді підійшла ближче і шепнула, що цей спів нагадав жінці її синів, і краще її не будити, хай їй здається, що це її діти тут з нею, за якими вона тужить.
Примітки
- Конончук М. М. Художня концепція історизму в новелах Василя Стефаника // Вісник Запорізького державного університету. № 1,2001
Посилання
- «Кривавого року: Віденський ілюстрований альманах на 1917 рік» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 531.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya novela ukrayinskogo pismennikaVasilya Stefanika bula prisvyachena svitlij pam yati Ivana Franka yakij 28 travnya togo roku pomer MariyaZhanrNovelaFormapovistAvtorStefanik Vasil SemenovichMovaukrayinskaNapisano1916 Ce istorichnij tvir napisanij u yaskravij ekspresionistichnij maneri Chas napisannya noveli Mariya druga polovina 1916 roku Vpershe nadrukovano u Videnskomu ilyustrovanomu almanasi na 1917 rik krivavogo roku v almanasi sho jogo vidavav Yaroslav Veselovskij kritik publicist i vidavec liberalno burzhuaznogo napryamku 1881 1917 U 1926 roci novela vklyuchena do zbirki Zemlya Istoriya napisannyaVlitku 1914 r rozpochalasya Persha svitova vijna Zahidnoukrayinski zemli zrazu zh stali terenom krivavih boyiv Yih zahoplyuvala to rosijska carska armiya to znov povertalisya avstro nimecki vijska Lyudi ginuli vid kul golodu j poshestej Avstrijski vijskovi vlasti znali pro simpatiyi pevnoyi chastini naselennya do rosijskih vijsk Bagatoh vlasti areshtovuvali i vishali chi zaganyali v koncentracijni tabori na vazhki roboti j golodnu smert Mista i sela vkrilisya shibenicyami ta zgarishami Koli v lyutomu 1915 r do mista Rusiv znovu povernulas avstrijska armiya Vasilya Stefanika areshtuvali zvinuvativshi u shpigunstvi Bagato zusil doklali druzi shob uryatuvati jogo vid rozpravi Dopomoglo te sho vin buv deputatom vid radikaliv Pokuttya v avstro ugorskomu parlamenti Deyakij chas pismennikovi dovelosya zhiti u Vidni Pislya trivalogo movchannya 12 rokiv nichogo ne vihodilo z pid pera Vasilya Stefanika i lishe pid vplivom vrazhen podij Pershoyi svitovoyi vijni novoyi svitovoyi tragediyi sho rozigralasya na polyah Galichini znovu narodilosya slovo pismennika Pershim bulo napisano opovidannya chasiv vijni Mariya 1916 r SyuzhetUzhe siva Mariya sidila na prispi i zgaduvala minule Na yiyi dumku divchata vzagali ne povinni narodzhuvatisya bo odni vzhe v zemli a inshi v shinkah Vona navit svoyih dvoh dochok zakopala v potajnichok koli diznalasya sho do sela idut novi kozaki Mariyina hata stara oblupana i obderta Yiyi sini na vijni Mariyu polonili spogadi pro shaslivu minuvshinu pro pracyu v poli pro ditochok malenkih pro kohanogo cholovika Vona zgaduvala j ti chasi koli yiyi sini vzhe pidrosli Voni pishli do shkoli Potim za bunt yih uv yaznili ale ce zrivnyalo Mariyu z materyami paniv sho takozh yihali do svoyih ditej do Lvova Na kanikulah u domi chasto bulo bagato tovarishiv yiyi siniv Zavzhdi bulo shumno j veselo Voni spivali chitali knigi a yiyi serce radilo Z pochatkom vijni dva starshi sini zibralisya do vijska Najmenshij tezh hotiv iti Uzhe pered vidhodom vona vzyala nizh i skazala sho vb ye sebe yaksho najmolodshij Dmitro ne lishitsya z neyu Ochunyavshi pislya spogadiv Mariya zrozumila sho lishilasya odna sho yiyi diti nikoli uzhe ne povernutsya do neyi Lyudi zdurili Goriv uves svit Bula vijna Use vsiyane trupami Najmenshogo Mariyinogo sina zabrali v Sibir bo vin nazvav carya katom Cholovik poviz oficeriv i ne povernuvsya Usi ci spogadi perervali kozaki sho prosilisya do yiyi hati na perepochinok Pislya dovgih vmovlyan vona vse zh vpustila yih Z yizhi u neyi buv tilki hlib Styaguyuchi z polici buhanku kozak skinuv portret Shevchenka Mariya odrazu zahovala jogo v pazuhu i skazala sho navit yaksho voni bitimut yiyi yak poperedni gosti ne bachiti yim malyunka Todi najmolodshij kozak pociluvav yij ruku i skazav sho voni lishe hochut viddati nalezhnu shanu Shevchenku Kozaki poklali dva hliba portret i prikrasili vse vishitimi hustinkami sho yim yih druzhini dali pered vidhodom Pislya cogo Mariya zrozumila sho to i ye ti ukrayinci kotrih yiyi sini tak lyubili Shob vshanuvati Tarasa kozaki zaspivali Kolo hati zibralisya lyudi Pisnya goyila serce Mariyi povertala v priyemni chasi Koli hlopci zakinchili vona ne mogla navit povoruhnutisya Moloda divchina Katerina rozpovila kozakam pro Mariyinu tyazhku dolyu Todi pidijshla blizhche i shepnula sho cej spiv nagadav zhinci yiyi siniv i krashe yiyi ne buditi haj yij zdayetsya sho ce yiyi diti tut z neyu za yakimi vona tuzhit PrimitkiKononchuk M M Hudozhnya koncepciya istorizmu v novelah Vasilya Stefanika Visnik Zaporizkogo derzhavnogo universitetu 1 2001Posilannya Krivavogo roku Videnskij ilyustrovanij almanah na 1917 rik Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 531