Маріка мадагаскарська Самець мадагаскарської маріки підвид C s apolis Туліара Самиця мадагаскарської маріки підвид C s a

Маріка мадагаскарська

Самець мадагаскарської маріки (підвид C. s. apolis, Туліара)

Самиця мадагаскарської маріки (підвид C. s. apolis, Туліара)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Нектаркові (Nectariniidae)
Рід:	Маріка (Cinnyris)
Вид:	Маріка мадагаскарська

Біноміальна назва

Cinnyris sovimanga
(Gmelin, 1788)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Nectarinia sovimanga

Посилання

Вікісховище:	Cinnyris sovimanga
Віківиди:	Cinnyris sovimanga
ITIS:	916464
МСОП:	22717808
NCBI:	234084

Ма́ріка мадагаскарська (Cinnyris sovimanga) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає на Мадагаскарі та на сусідніх островах. Малабарська маріка раніше вважалася підвидом мадагаскарської маріки.

Опис

Довжина птаха становить 10 см, розмах крил 13 см. У самців голова. спина і горло зелені, металево-блискучі. Груди чорнуваті, на грудях червона смуга. Живіт жовтий, хвіст і крила коричневі. На боках грудей жовті плямки. У самиць верхня частина тіла сірувато-коричнева, живіт тьмяно-жовтий, горло і груди сірі, поцятковані темними плямками. Молоді птахи подібні до самиць, однак підборіддя і горло у них чорніші, а верхня частна тіла більш оливкова.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

C. s. sovimanga (Gmelin, JF, 1788) — Мадагаскар (за винятком півдня) і острови Глорйоз;
C. s. apolis Hartert, E, 1920 — південь Мадагаскару;
C. s. aldabrensis Ridgway, 1894 — атол Альдабра.

Поширення і екологія

Мадагаскарські маріки живуть в тропічних і мангрових лісах, чагарникових заростях і садах. Зустрічаються на висоті до 2300 м над рівнем моря. Живляться нектаром, комахами і павуками. Сезон розмноження триває з серпеня по березень. Гніздо куполоподібне з бічним входом, зроблене зі стебел трави, листя і кокосових волокон, розміщується на висоті 1-2 м над землею. В кладці 2 білуватих, поцяткованих червонуватими плямками яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів. Пташенята покидають гніздо на 16-18 день. Мадагаскарські маріки є одними з найбільш поширених дрібних птахів Мадагаскару, разом з мадагаскарськими окулярниками і мадагаскарськими таміками.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

Джерела

Penny, Malcolm (1974): The Birds of Seychelles and the Outlying Islands. Collins, London.
Sinclair, Ian & Langrand, Olivier (2003): Birds of the Indian Ocean Islands. Struik, Cape Town
Skerrett, Adrian; Bullock, Ian & Disley, Tony (2001): Birds of Seychelles. Princeton University Press, Princeton, NJ.

Посилання

Benson, C.W.; Beamish, H.H.; Jouanin, C.; Salvau, J.; Watson, G.E. (15 January 1975). (PDF). Atoll Research Bulletin. 176: 1—34. doi:10.5479/si.00775630.176.1. Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.