Марш полонених німців по Москві (також «Парад переможених», «Великий вальс») відбувся в понеділок 17 липня 1944 року. Колонами по Садовому кільцю і інших вулицях столиці пройшли 57 000 німецьких солдатів і офіцерів, в основному захоплених у полон в Білорусі військами 1-го, 2-го і 3-го Білоруського фронтів.
Передісторія
В ході влітку 1944 року було розгромлено німецьку групу армій «Центр». Були знищені або потрапили у полон 400.000 солдатів і офіцерів— ці втрати сталои набагато вищими за сталінградські. З 47 генералів Вермахту, що воювали як командири корпусів і дивізій, 21 був узятий у полон. Союзники засумнівалися в настільки грандіозній поразці німців у Білорусі. Випала чудова нагода продемонструвати успіхи СРСР у війні, підняти дух москвичів і мешканців інших міст. Було вирішено провести полонених німців на чолі з їх генералами вулицями Москви і Києва. Операцію проводив НКВС, її назвали іменем музичної комедії . Про неї було оголошено по радіо вранці 17 липня, а також надруковано на першій шпальті «Правди».
Організація і хід маршу
Полонені були зібрані на та стадіоні «Динамо». Ще до етапу кожен німецький полонений пройшов ретельний огляд. В Москву взяли тільки здорових і здібних пересуватися самостійно. Пожежні привезли військовополоненим воду. Її було достатньо для того, щоб вгамувати спрагу, але не вистачало, щоб вмитися. Йти по столиці Радянського Союзу їм довелося саме у такому вигляді — немитими, деколи в одних кальсонах і без взуття. Зате полоненим був розданий посилений пайок — каша і хліб з салом. За чутками, у кашу було спеціально додано проносне, або сало було несвіжим, так що багато полонених «осоромлювалися» прямо під час «параду».
До 11 години ранку 17 липня полонених розділили на дві групи і шикували у відповідності зі званням по 600 чоловік (20 осіб по фронту). Керував проходженням колон командувач військами МВО генерал-полковник .
Перша група (42.000 осіб) Пройшла за 2 години 25 хвилин і вулицею Горького (нині Тверська) до площі Маяковського, потім за годинниковою стрілкою по Садовому кільцю до Курського вокзалу. Серед цієї групи були 1227 полонених з офіцерськими і генеральськими званнями, у тому числі 19 генералів, які йшли у залишених їм орденах і формі, 6 полковників і підполковників.
Друга група (15.000 осіб) пройшла по Садовому кільцю проти годинникової стрілки, починаючи від площі Маяковського, за 4 години 20 хвилин дійшовши до станції Канатчиково Окружної залізниці (тоді околиця Москви, нині район метро «Ленінський проспект»).
Колони супроводжували вершники з оголеними шашками і конвоїри з гвинтівками наперевагу. За полоненими прямували поливні машини, символічно відмиваючи землю від «гітлерівської нечисті». «Парад» закінчився до семи годин вечора, коли всі полонених розмістилися по вагонах і були відправлені до місць ув'язнення. Чотирьом полоненим, що відстали від колони, було надано медичну допомогу.
У числі полонених була і колона французів-колабораціоністів. "Всі вони прикріпили до курток якусь подібність до триколірних кокард, а коли порівнялися з нами і побачили генерала Петі, що стояв у кузові вантажівки з відкинутими бортами, прийнялися кричати: «Вів ля Франс, мій генерал! Ми не були добровольцями! Нас призвали насильно. Хай живе Франція!» Ернест Петі не виявив до них ані найменшого співчуття. Навпаки, зло сплюнув і сказав крізь зуби: «Мерзотники! Хто не хотів, той з нами».
В рапорті до Державного комітету оборони Берія доповідав, що під час ходи «з боку населення була велика кількість антифашистських вигуків: „Смерть Гітлеру!“ і „Смерть фашизму!“». Однак у цілому, за словами свідків, агресивних або антинімецьких нападок було дуже мало.
Значення
Деякі зарубіжні видання того часу ставили під сумнів реальний масштаб радянських перемог влітку 1944 року. Широко висвітлюваний марш десятків тисяч полонених справив незабутнє враження на москвичів і всіх союзників, продемонструвавши радянські військові успіхи у другій світовій війні і неминучість швидкої перемоги.
Цікаві факти
- Марш полонених німців по Москві пройшов на наступний день після , що відбувся у звільненому Мінську в неділю 16 липня 1944 року.
- У Києві марш полонених німців відбувся через місяць — у середу, 16 серпня 1944 року. Колона військовополонених у складі 36 918 осіб, у тому числі 549 офіцерів, йшла по місту з 10:00 протягом 5 годин.
Див. також
Примітки
- Лавриненко В. Л., Беловол Н. Н. «ШПАГА ЧЕСТИ»
Посилання
- Спеціальний випуск Центральної Ордена Червоного Прапора студії документальних фільмів, 1944 рік [ 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marsh polonenih nimciv po Moskvi takozh Parad peremozhenih Velikij vals vidbuvsya v ponedilok 17 lipnya 1944 roku Kolonami po Sadovomu kilcyu i inshih vulicyah stolici projshli 57 000 nimeckih soldativ i oficeriv v osnovnomu zahoplenih u polon v Bilorusi vijskami 1 go 2 go i 3 go Biloruskogo frontiv Poloneni nimci nezadovgo do marshu 15 chervnya 1944 r PeredistoriyaV hodi vlitku 1944 roku bulo rozgromleno nimecku grupu armij Centr Buli znisheni abo potrapili u polon 400 000 soldativ i oficeriv ci vtrati staloi nabagato vishimi za stalingradski Z 47 generaliv Vermahtu sho voyuvali yak komandiri korpusiv i divizij 21 buv uzyatij u polon Soyuzniki zasumnivalisya v nastilki grandioznij porazci nimciv u Bilorusi Vipala chudova nagoda prodemonstruvati uspihi SRSR u vijni pidnyati duh moskvichiv i meshkanciv inshih mist Bulo virisheno provesti polonenih nimciv na choli z yih generalami vulicyami Moskvi i Kiyeva Operaciyu provodiv NKVS yiyi nazvali imenem muzichnoyi komediyi Pro neyi bulo ogolosheno po radio vranci 17 lipnya a takozh nadrukovano na pershij shpalti Pravdi Organizaciya i hid marshuPoloneni buli zibrani na ta stadioni Dinamo She do etapu kozhen nimeckij polonenij projshov retelnij oglyad V Moskvu vzyali tilki zdorovih i zdibnih peresuvatisya samostijno Pozhezhni privezli vijskovopolonenim vodu Yiyi bulo dostatno dlya togo shob vgamuvati spragu ale ne vistachalo shob vmitisya Jti po stolici Radyanskogo Soyuzu yim dovelosya same u takomu viglyadi nemitimi dekoli v odnih kalsonah i bez vzuttya Zate polonenim buv rozdanij posilenij pajok kasha i hlib z salom Za chutkami u kashu bulo specialno dodano pronosne abo salo bulo nesvizhim tak sho bagato polonenih osoromlyuvalisya pryamo pid chas paradu Do 11 godini ranku 17 lipnya polonenih rozdilili na dvi grupi i shikuvali u vidpovidnosti zi zvannyam po 600 cholovik 20 osib po frontu Keruvav prohodzhennyam kolon komanduvach vijskami MVO general polkovnik Persha grupa 42 000 osib Projshla za 2 godini 25 hvilin i vuliceyu Gorkogo nini Tverska do ploshi Mayakovskogo potim za godinnikovoyu strilkoyu po Sadovomu kilcyu do Kurskogo vokzalu Sered ciyeyi grupi buli 1227 polonenih z oficerskimi i generalskimi zvannyami u tomu chisli 19 generaliv yaki jshli u zalishenih yim ordenah i formi 6 polkovnikiv i pidpolkovnikiv Druga grupa 15 000 osib projshla po Sadovomu kilcyu proti godinnikovoyi strilki pochinayuchi vid ploshi Mayakovskogo za 4 godini 20 hvilin dijshovshi do stanciyi Kanatchikovo Okruzhnoyi zaliznici todi okolicya Moskvi nini rajon metro Leninskij prospekt Koloni suprovodzhuvali vershniki z ogolenimi shashkami i konvoyiri z gvintivkami naperevagu Za polonenimi pryamuvali polivni mashini simvolichno vidmivayuchi zemlyu vid gitlerivskoyi nechisti Parad zakinchivsya do semi godin vechora koli vsi polonenih rozmistilisya po vagonah i buli vidpravleni do misc uv yaznennya Chotirom polonenim sho vidstali vid koloni bulo nadano medichnu dopomogu U chisli polonenih bula i kolona francuziv kolaboracionistiv Vsi voni prikripili do kurtok yakus podibnist do trikolirnih kokard a koli porivnyalisya z nami i pobachili generala Peti sho stoyav u kuzovi vantazhivki z vidkinutimi bortami prijnyalisya krichati Viv lya Frans mij general Mi ne buli dobrovolcyami Nas prizvali nasilno Haj zhive Franciya Ernest Peti ne viyaviv do nih ani najmenshogo spivchuttya Navpaki zlo splyunuv i skazav kriz zubi Merzotniki Hto ne hotiv toj z nami V raporti do Derzhavnogo komitetu oboroni Beriya dopovidav sho pid chas hodi z boku naselennya bula velika kilkist antifashistskih vigukiv Smert Gitleru i Smert fashizmu Odnak u cilomu za slovami svidkiv agresivnih abo antinimeckih napadok bulo duzhe malo ZnachennyaDeyaki zarubizhni vidannya togo chasu stavili pid sumniv realnij masshtab radyanskih peremog vlitku 1944 roku Shiroko visvitlyuvanij marsh desyatkiv tisyach polonenih spraviv nezabutnye vrazhennya na moskvichiv i vsih soyuznikiv prodemonstruvavshi radyanski vijskovi uspihi u drugij svitovij vijni i neminuchist shvidkoyi peremogi Cikavi faktiMarsh polonenih nimciv po Moskvi projshov na nastupnij den pislya sho vidbuvsya u zvilnenomu Minsku v nedilyu 16 lipnya 1944 roku U Kiyevi marsh polonenih nimciv vidbuvsya cherez misyac u seredu 16 serpnya 1944 roku Kolona vijskovopolonenih u skladi 36 918 osib u tomu chisli 549 oficeriv jshla po mistu z 10 00 protyagom 5 godin Div takozhParad peremogiPrimitkiLavrinenko V L Belovol N N ShPAGA ChESTI PosilannyaSpecialnij vipusk Centralnoyi Ordena Chervonogo Prapora studiyi dokumentalnih filmiv 1944 rik 20 zhovtnya 2014 u Wayback Machine