Марсел Олінеску (румунська вимова: [marˈt͡ʃel oliˈnesku]; 17 вересня 1896 — 15 лютого 1992) — румунський гравер.
Громадянство | Румунія |
---|---|
Дата народження | 17 вересня 1896[1] |
Дата смерті | 15 лютого 1992 (95 років) |
Рід діяльності | редактор газети, поет, скульптор |
Статус авторського права як автора | d |
Життєпис
Народився в Дорохой, його батько Теофіл був учителем німецької мови, який походив з Глибокої (Adâncata) на Буковині, що перебувала під владою Австрії. Його мати Терезія (уроджена Кернбах) походила з родини німецьких лікарів. Він відвідував початкову школу в рідному місті, а потім гімназію в Помарлі з 1907 по 1911 рік. Між 1919 і 1921 роками він відвідував Академію образотворчого мистецтва в Яссах, а потім Національну школу образотворчого мистецтва в Бухаресті з 1921 по 1923 рік. одним із його професорів був Дімітріє Пачуреа. Після закінчення університету він знайшов посаду вчителя каліграфії та малювання в Бреді, в районі Сара-Моцілор у Трансільванії. Провівши там три роки, Олінеску захопився місцевим способом життя, створивши десять гравюр, присвячених місцевій золотодобувній промисловості. Він також малював портрети лідерів Трансільванської революції 1848 року за попередніми картинами Барбу Ісковеску. У 1925 році разом з Думітру Гіаце він організував виставку своїх робіт Цари Моцілора в румунському Атенеумі, а також видав альбом.
У 1926 році Олінеску поїхав до Ботошані, щоб викладати у середній школі імені А. Т. Лауріана. Наступного року він оселився в Араді, де викладав малювання в комерційній школі для хлопчиків. З 1933 по 1937 рік він редагував місцеву газету Știrea, а в 1931 році став співзасновником мистецького товариства в Араді. Разом з іншими членами, серед яких був Георге Цюханду, він редагував літературний і культурний журнал Hotarul на 24 сторінках, який вперше вийшов у 1933 році. Починаючи з жовтня 1934 року, він також редагував Duh, журнал, присвячений мистецтву, літературній критиці та філософії. Він працював у групах соціологічних досліджень Дімітріє Густі.
Ліплячи в імпровізованій майстерні на подвір'ї своєї школи, він виконав бюсти місцевого педагога Петре Піпоша та газетяра зі Штирії. Він також створив бюст революціонера Крішана 1784 року за сучасною картиною маслом; це було розміщено у Ваці, рідному селі революціонера. Перебуваючи в Араді, він опублікував збірку віршів. Він покинув місто в 1937 році, викладаючи в Бухаресті між тим роком і 1958 роком. Олінеску брав участь у виставках малюнків із товариством Grupul Grafic у 1940, 1943 та 1946 роках. Його найповніша виставка відбулася в 1977 році в Румунському Атенеумі; це містило велику кількість гравюр. Книги, які він проілюстрував, включають Din țara moților (1925), Botoșanii care se duc (1927), Miorița (1940), Mitologia românească (1944), Târgoviște de ieri și de azi (1976) та Peisaje (1983). Сьогодні 52 роботи Олінеску зберігаються в Музеї дакійської та римської цивілізації в Деві. Більшість — ксилографії; решта, ліногравюри.
Примітки
- Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- Olinescu, p.2
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marsel Olinesku rumunska vimova marˈt ʃel oliˈnesku 17 veresnya 1896 15 lyutogo 1992 rumunskij graver GromadyanstvoRumuniya Data narodzhennya17 veresnya 1896 1896 09 17 1 Data smerti15 lyutogo 1992 1992 02 15 95 rokiv Rid diyalnostiredaktor gazeti poet skulptor Status avtorskogo prava yak avtoradZhittyepisNarodivsya v Dorohoj jogo batko Teofil buv uchitelem nimeckoyi movi yakij pohodiv z Glibokoyi Adancata na Bukovini sho perebuvala pid vladoyu Avstriyi Jogo mati Tereziya urodzhena Kernbah pohodila z rodini nimeckih likariv Vin vidviduvav pochatkovu shkolu v ridnomu misti a potim gimnaziyu v Pomarli z 1907 po 1911 rik Mizh 1919 i 1921 rokami vin vidviduvav Akademiyu obrazotvorchogo mistectva v Yassah a potim Nacionalnu shkolu obrazotvorchogo mistectva v Buharesti z 1921 po 1923 rik odnim iz jogo profesoriv buv Dimitriye Pachurea Pislya zakinchennya universitetu vin znajshov posadu vchitelya kaligrafiyi ta malyuvannya v Bredi v rajoni Sara Mocilor u Transilvaniyi Provivshi tam tri roki Olinesku zahopivsya miscevim sposobom zhittya stvorivshi desyat gravyur prisvyachenih miscevij zolotodobuvnij promislovosti Vin takozh malyuvav portreti lideriv Transilvanskoyi revolyuciyi 1848 roku za poperednimi kartinami Barbu Iskovesku U 1925 roci razom z Dumitru Giace vin organizuvav vistavku svoyih robit Cari Mocilora v rumunskomu Ateneumi a takozh vidav albom U 1926 roci Olinesku poyihav do Botoshani shob vikladati u serednij shkoli imeni A T Lauriana Nastupnogo roku vin oselivsya v Aradi de vikladav malyuvannya v komercijnij shkoli dlya hlopchikiv Z 1933 po 1937 rik vin redaguvav miscevu gazetu Știrea a v 1931 roci stav spivzasnovnikom misteckogo tovaristva v Aradi Razom z inshimi chlenami sered yakih buv George Cyuhandu vin redaguvav literaturnij i kulturnij zhurnal Hotarul na 24 storinkah yakij vpershe vijshov u 1933 roci Pochinayuchi z zhovtnya 1934 roku vin takozh redaguvav Duh zhurnal prisvyachenij mistectvu literaturnij kritici ta filosofiyi Vin pracyuvav u grupah sociologichnih doslidzhen Dimitriye Gusti Liplyachi v improvizovanij majsterni na podvir yi svoyeyi shkoli vin vikonav byusti miscevogo pedagoga Petre Piposha ta gazetyara zi Shtiriyi Vin takozh stvoriv byust revolyucionera Krishana 1784 roku za suchasnoyu kartinoyu maslom ce bulo rozmisheno u Vaci ridnomu seli revolyucionera Perebuvayuchi v Aradi vin opublikuvav zbirku virshiv Vin pokinuv misto v 1937 roci vikladayuchi v Buharesti mizh tim rokom i 1958 rokom Olinesku brav uchast u vistavkah malyunkiv iz tovaristvom Grupul Grafic u 1940 1943 ta 1946 rokah Jogo najpovnisha vistavka vidbulasya v 1977 roci v Rumunskomu Ateneumi ce mistilo veliku kilkist gravyur Knigi yaki vin proilyustruvav vklyuchayut Din țara moților 1925 Botoșanii care se duc 1927 Miorița 1940 Mitologia romanească 1944 Targoviște de ieri și de azi 1976 ta Peisaje 1983 Sogodni 52 roboti Olinesku zberigayutsya v Muzeyi dakijskoyi ta rimskoyi civilizaciyi v Devi Bilshist ksilografiyi reshta linogravyuri PrimitkiArtists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 Olinescu p 2