Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Роман Романович Мархель (1931–1982) — архітектор Вінниці та Вінницької області, автор ряду пам'ятників та споруд міста, деякі з яких стали його символами — Вінницька арка, Пам'ятник радянським льотчикам, загиблим при звільненні міста.
| Мархель Роман Романович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1931 |
| Смерть | 1982 |
| Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Вінниця і Вінницька область |
| Найважливіші споруди | Вінницька арка і Пам'ятник радянським льотчикам, загиблим при звільненні міста (Вінниця) |
Родина Мархелів
Родина мала польське коріння, хоча й довгий час мешкала у Дніпропетровську. Коли після революції з'явилась можливість повернутись на історичну батьківщину, Мархелі виїхали туди поїздом. У дорозі дід Романа захворів на черевний тиф, родині довелось терміново перервати поїздку, до Польщі не доїхали. Вокзал, на якому вони зійшли із потяга, за випадковим збігом обставин був саме вінницьким. У родинних розповідях не збереглись причини того, чому Мархелі, врешті-решт, відмовились від своїх попередніх планів. Але у Польщу вони вже не поїхали, з того часу Вінниця стала їхнім новим прихистком.
Дитинство
У Вінниці 1932 року народився Роман Мархель. Виховувала його мати, адже хлопчик рано утратив батька (у 1937 році той потрапив під хвилю сталінських репресій). У вихованні допомагала тітчина родина — Куріїв.
Юрій Курій (юний герой-підпільник) та Роман Мархель були двоюрідними братами. Роман, через свій малий вік, участь у роботі антифашистського підпілля не брав. Але, як і більшість членів родини, був змушений наприкінці війни переховуватись. Аби дитина не стала жертвою ворожої помсти, був вивезений матір'ю у село. Хлопчика заховали на печі у сільській хаті. За збігом обставин, разом із ним переховувався і хворий на туберкульоз чоловік від якого він заразився, пізніше, Роман так не був вилікуваний повністю.
З дитинства любив малювати, добре вчився, пізніше виявив хист до графіки, чітких архітектурних ліній, цікавився будівництвом. У родині Мархелів це було родинним — вправно тримав пензель і двоюрідний брат, і його дід. По закінченні четвертої школи поїхав навчатись у Київський інженерно-будівельний інститут, який в свою чергу закінчив у 1958 р. Випускники отримували розподіл по всьому СРСР — могли відправити й у Магадан чи Ташкент без згоди студента. Втім, рідні все ж таки витребували Роману направлення на роботу саме у рідну Вінницю. На їх прохання зглянулись лише тому, що в юнака почала загострюватись хвороба і так відверто ризикувати його здоров'ям, розподіляючи у далекі краї нікому не хотілось.
Робота та сім'я
Першою організацією, де працював Роман, став «Облпроект». На той час у Радянському Союзі почали активно розбудовувати село. У Вінницькій області теж споруджувались усе нові й нові об'єкти — і житлові, і господарські, і культурні. До багатьох із них мав безпосереднє відношення саме Роман. Його робота полягала в архітектурній прив'язці кожного будівельного проекту до конкретної місцевості. Потрібно було врахувати безліч важливих факторів: клімат, особливості топографії, ґрунтів, рельєфів, перспективи розвитку сусідніх будівництв тощо. Лише досконало розібравшись в усіх цих подробицях, Роман Мархель надавав детальні висновки щодо можливого спорудження нового об'єкта. Робота ця була складна, дуже відповідальна. Від неї, врешті, залежав успіх усього майбутнього будівництва. Будівель було дуже багато. Мабуть, не було такого райцентру, де б «Облпроект» не розбудовував свої проекти, відповідно, у кожному була й частка праці Мархеля.
Інна Юхимівна Мархель — його дружина. Одружились вони у 1965 році. Йому мало ось-ось виповнитись 34, їй — 31 рік. На той час це вважалось пізнім шлюбом. Якось їхня доля поступово зводила і, врешті, звела разом — вони працювали у організаціях, які були пов'язані одна з одною. У нього — «Облпроект», у неї — «Укржилремпроект», який йшов крок у крок за будівельниками. І там працювало багато колишніх шкільних друзів Інни.
У 1965—1969 рр. — заступник начальника облвідділу в справах будівництва і архітектури, тобто заступником обласного архітектора Антонія Крейчі; 1969—1970 рр. — старший архітектор в інститутах «Гіпцивільпромбуд» («Діпроцивільпромбуд») та «Укржилремпроект». На цей період й припадають його найвагоміші архітектурні проекти.
Реалізовані творчі проекти
Автор проектів будівлі інституту ПКТІ (1961—1964 рр.), архітектурного рішення та благоустрою головного входу в Центральний парк ім. Горького (1965—1967 рр.) з прив'язкою до місцевості площі ім. Гагаріна, монумента авіаторам (1968—1969 рр.). Брав участь у розробці проекту реконструкції будівлі Ощадбанку з магазином ювелірторгу (1964—1965 рр.), автор архітектурного проекту фасадів будівлі «Політпросвіти» (1968—1969 рр.).
Захоплення
Мархель був затятим філателістом, колекціонував поштові марки з великим ентузіазмом. На той час це було дуже розповсюджене захоплення.
Смерть
Хвороба прогресувала, і у 1982 році він помер. За життя жодних премій, додаткових грошових винагород або почестей його проекти так і не принесли. Біля об'єктів, які він створив, годі шукати таблички з іменем архітектора. Але він був дуже задоволений із того, що його ідеї живуть, а збудоване радує вінничан. Іншого задоволення йому й не треба було.
Джерела
- . sites.google.com/site/nimigorditsaviniccinna1. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 1 липня 2018.
Посилання
- «Космічна» арка біля входу в парк виявилась … кішкою. vinnica.unian.net. 5.12.2012.
- Мархель Роман Романович / Архітектурна Вінниця: час, простір, особистості // «Подільські джерела». Альманах — Вінниця: ПП «ПРАДА АРТ», 2012. — С. 124.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roman Romanovich Marhel 1931 1931 1982 arhitektor Vinnici ta Vinnickoyi oblasti avtor ryadu pam yatnikiv ta sporud mista deyaki z yakih stali jogo simvolami Vinnicka arka Pam yatnik radyanskim lotchikam zagiblim pri zvilnenni mista Marhel Roman RomanovichNarodzhennya1931 Vinnicya Ukrayinska SRR SRSRSmert1982 Vinnicya Ukrayinska RSR SRSRNavchannyaKiyivskij inzhenerno budivelnij institutDiyalnistarhitektorPracya v mistahVinnicya i Vinnicka oblastNajvazhlivishi sporudiVinnicka arka i Pam yatnik radyanskim lotchikam zagiblim pri zvilnenni mista Vinnicya Arka golovnogo vhodu u Vinnickij centralnij park Monument aviatoram u VinniciRodina MarhelivRodina mala polske korinnya hocha j dovgij chas meshkala u Dnipropetrovsku Koli pislya revolyuciyi z yavilas mozhlivist povernutis na istorichnu batkivshinu Marheli viyihali tudi poyizdom U dorozi did Romana zahvoriv na cherevnij tif rodini dovelos terminovo perervati poyizdku do Polshi ne doyihali Vokzal na yakomu voni zijshli iz potyaga za vipadkovim zbigom obstavin buv same vinnickim U rodinnih rozpovidyah ne zbereglis prichini togo chomu Marheli vreshti resht vidmovilis vid svoyih poperednih planiv Ale u Polshu voni vzhe ne poyihali z togo chasu Vinnicya stala yihnim novim prihistkom DitinstvoU Vinnici 1932 roku narodivsya Roman Marhel Vihovuvala jogo mati adzhe hlopchik rano utrativ batka u 1937 roci toj potrapiv pid hvilyu stalinskih represij U vihovanni dopomagala titchina rodina Kuriyiv Yurij Kurij yunij geroj pidpilnik ta Roman Marhel buli dvoyuridnimi bratami Roman cherez svij malij vik uchast u roboti antifashistskogo pidpillya ne brav Ale yak i bilshist chleniv rodini buv zmushenij naprikinci vijni perehovuvatis Abi ditina ne stala zhertvoyu vorozhoyi pomsti buv vivezenij matir yu u selo Hlopchika zahovali na pechi u silskij hati Za zbigom obstavin razom iz nim perehovuvavsya i hvorij na tuberkuloz cholovik vid yakogo vin zarazivsya piznishe Roman tak ne buv vilikuvanij povnistyu Z ditinstva lyubiv malyuvati dobre vchivsya piznishe viyaviv hist do grafiki chitkih arhitekturnih linij cikavivsya budivnictvom U rodini Marheliv ce bulo rodinnim vpravno trimav penzel i dvoyuridnij brat i jogo did Po zakinchenni chetvertoyi shkoli poyihav navchatis u Kiyivskij inzhenerno budivelnij institut yakij v svoyu chergu zakinchiv u 1958 r Vipuskniki otrimuvali rozpodil po vsomu SRSR mogli vidpraviti j u Magadan chi Tashkent bez zgodi studenta Vtim ridni vse zh taki vitrebuvali Romanu napravlennya na robotu same u ridnu Vinnicyu Na yih prohannya zglyanulis lishe tomu sho v yunaka pochala zagostryuvatis hvoroba i tak vidverto rizikuvati jogo zdorov yam rozpodilyayuchi u daleki krayi nikomu ne hotilos Robota ta sim yaPershoyu organizaciyeyu de pracyuvav Roman stav Oblproekt Na toj chas u Radyanskomu Soyuzi pochali aktivno rozbudovuvati selo U Vinnickij oblasti tezh sporudzhuvalis use novi j novi ob yekti i zhitlovi i gospodarski i kulturni Do bagatoh iz nih mav bezposerednye vidnoshennya same Roman Jogo robota polyagala v arhitekturnij priv yazci kozhnogo budivelnogo proektu do konkretnoyi miscevosti Potribno bulo vrahuvati bezlich vazhlivih faktoriv klimat osoblivosti topografiyi gruntiv relyefiv perspektivi rozvitku susidnih budivnictv tosho Lishe doskonalo rozibravshis v usih cih podrobicyah Roman Marhel nadavav detalni visnovki shodo mozhlivogo sporudzhennya novogo ob yekta Robota cya bula skladna duzhe vidpovidalna Vid neyi vreshti zalezhav uspih usogo majbutnogo budivnictva Budivel bulo duzhe bagato Mabut ne bulo takogo rajcentru de b Oblproekt ne rozbudovuvav svoyi proekti vidpovidno u kozhnomu bula j chastka praci Marhelya Inna Yuhimivna Marhel jogo druzhina Odruzhilis voni u 1965 roci Jomu malo os os vipovnitis 34 yij 31 rik Na toj chas ce vvazhalos piznim shlyubom Yakos yihnya dolya postupovo zvodila i vreshti zvela razom voni pracyuvali u organizaciyah yaki buli pov yazani odna z odnoyu U nogo Oblproekt u neyi Ukrzhilremproekt yakij jshov krok u krok za budivelnikami I tam pracyuvalo bagato kolishnih shkilnih druziv Inni U 1965 1969 rr zastupnik nachalnika oblviddilu v spravah budivnictva i arhitekturi tobto zastupnikom oblasnogo arhitektora Antoniya Krejchi 1969 1970 rr starshij arhitektor v institutah Gipcivilprombud Diprocivilprombud ta Ukrzhilremproekt Na cej period j pripadayut jogo najvagomishi arhitekturni proekti Realizovani tvorchi proektiAvtor proektiv budivli institutu PKTI 1961 1964 rr arhitekturnogo rishennya ta blagoustroyu golovnogo vhodu v Centralnij park im Gorkogo 1965 1967 rr z priv yazkoyu do miscevosti ploshi im Gagarina monumenta aviatoram 1968 1969 rr Brav uchast u rozrobci proektu rekonstrukciyi budivli Oshadbanku z magazinom yuvelirtorgu 1964 1965 rr avtor arhitekturnogo proektu fasadiv budivli Politprosviti 1968 1969 rr ZahoplennyaMarhel buv zatyatim filatelistom kolekcionuvav poshtovi marki z velikim entuziazmom Na toj chas ce bulo duzhe rozpovsyudzhene zahoplennya SmertHvoroba progresuvala i u 1982 roci vin pomer Za zhittya zhodnih premij dodatkovih groshovih vinagorod abo pochestej jogo proekti tak i ne prinesli Bilya ob yektiv yaki vin stvoriv godi shukati tablichki z imenem arhitektora Ale vin buv duzhe zadovolenij iz togo sho jogo ideyi zhivut a zbudovane raduye vinnichan Inshogo zadovolennya jomu j ne treba bulo Dzherela sites google com site nimigorditsaviniccinna1 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2020 Procitovano 1 lipnya 2018 Posilannya Kosmichna arka bilya vhodu v park viyavilas kishkoyu vinnica unian net 5 12 2012 Marhel Roman Romanovich Arhitekturna Vinnicya chas prostir osobistosti Podilski dzherela Almanah Vinnicya PP PRADA ART 2012 S 124