Мартіньш Пенікіс (латис. Mārtiņš Peniķis, *6 листопада 1874, село Кьоніня - †28 лютого 1964, Рига) - генерал армії Латвії, в період з 1921 по 1924 рік і з 1928 по 1934 рік - командувач Національними збройними силами Латвії. Кавалер ордена Трьох зірок і ордена Лачплесіса.
Мартіньш Пенікіс | |
---|---|
Mārtiņš Peniķis | |
Народження | 6 листопада 1874 Кьонінь |
Смерть | 28 лютого 1964 (89 років) Рига |
Поховання | Лісовий цвинтар |
Країна | Латвія |
Рід військ | Піхота |
Роки служби | 1896 — 1917 1918 — 1934 |
Звання | Полковник (РІА), генерал (Латвія) |
Командування | Національні збройні сили Латвії, Відземська дивізія, 2-й Ризький полк латиських стрільців, Південний фронт, умовний гарнізон Лієпаї |
Війни / битви | Російсько-японська війна, Перша світова війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 6 листопада 1874 року. Початкову освіту отримав в міській школі Кулдига.
У 1896 році він поступив на службу в російську імператорську армію і служив в 133-му піхотному полку Сімферополя. У 1900 році він почав навчання у військовій школі, яку закінчив у 1902 році. Був призначений в 121-й Харківський піхотний полк в чині підпоручика. Під час Російсько-Японської війни він брав участь у багатьох битвах. У 1913 році він був прийнятий у Військову академію Миколая.
Перша Світова війна
На ранніх стадіях Першої Світової війни Пенікіс служив командиром роти в Галичині і брав участь в боях по всьому Кракові. Він був поранений в грудня 1914. У 1915 році був підвищений у званні до полковника, брав участь у боях в Білорусі. Восени 1916 року він став командиром 2-го Ризького латиського полку стрільців. Після Жовтневої революції, Пенікіс покинув армію і залишився в зайнятому німцями Відземі, де він був інтернований. Він був випущений в листопаді 1918 року.
Боротьба за незалежність Латвії
У грудні 1918 року вступив в нову латвійську армію і став командиром військового округу Курземе. У червні 1919 року став командиром всіх латвійських підрозділів по всій Лієпаї. У вересні він став начальником всіх військових шкіл, але коли атакували Бермонтіас, повернувся до активної службі. Він став командиром 2-го відділу Відземе. 10 листопада, його дивізія почала масову контратаку і звільнили Торнякалнс та інші частини Пардаугави. Пізніше він брав участь у визволенні Латгалії. У серпні 1920 року Пенікіс отримав звання генерала і став начальником штабу латвійської армії.
З 1921 по 1924 генеральний інспектор армії. З 1928 по 1934 він був головнокомандувачем латвійської армії. У 1934 році досяг граничного віку служби і пішов у відставку. Досліджував історію Латвії і працював військовим викладачем. Він опублікував кілька книг про військову історію.
Німецька та радянська окупація Латвії
Після нацистської окупації Латвії Мартіньшу запропонували посаду генерального інспектора новоствореного латиського легіону, однак він відмовився від пропозиції. Наприкінці Другої Світової війни він емігрував до Німеччини, проте в 1945 році він вирішив повернутися в Латвію окуповану совєцьким режимом. Він не був репресований і продовжив дослідження військової історії.
Мартіньш Пенікіс помер 18 лютого 1964 в Ризі. Він похований на Лісовому кладовищі.
Література
- Latvijas armijas augstākie virsnieki 1918—1940, biogrāfiska vārdnīca/(sast. Ēriks Jēkabsons, Valters Ščerbinskis); Latvijas Valsts vēstures arhīvs.
Посилання
- Коротка біографія [ 15 січня 2015 у Wayback Machine.] (латис.)
- (латис.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martinsh Penikis latis Martins Penikis 6 listopada 1874 selo Koninya 28 lyutogo 1964 Riga general armiyi Latviyi v period z 1921 po 1924 rik i z 1928 po 1934 rik komanduvach Nacionalnimi zbrojnimi silami Latviyi Kavaler ordena Troh zirok i ordena Lachplesisa Martinsh PenikisMartins PenikisNarodzhennya6 listopada 1874 1874 11 06 KoninSmert28 lyutogo 1964 1964 02 28 89 rokiv RigaPohovannyaLisovij cvintarKrayinaLatviyaRid vijskPihotaRoki sluzhbi1896 1917 1918 1934ZvannyaPolkovnik RIA general Latviya KomanduvannyaNacionalni zbrojni sili Latviyi Vidzemska diviziya 2 j Rizkij polk latiskih strilciv Pivdennij front umovnij garnizon LiyepayiVijni bitviRosijsko yaponska vijna Persha svitova vijnaNagorodi Rosijskoyi imperiyi Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya latvijski Kavaler Vijskovogo ordena Lachplesisa Kavaler Vijskovogo ordena Lachplesisa Kavaler Velikogo hresta ordena Troh zirok inozemni Komandor ordena Pochesnogo legionu Kavaler ordena Orlinogo hresta 1 klasu Estoniya BiografiyaNarodivsya 6 listopada 1874 roku Pochatkovu osvitu otrimav v miskij shkoli Kuldiga U 1896 roci vin postupiv na sluzhbu v rosijsku imperatorsku armiyu i sluzhiv v 133 mu pihotnomu polku Simferopolya U 1900 roci vin pochav navchannya u vijskovij shkoli yaku zakinchiv u 1902 roci Buv priznachenij v 121 j Harkivskij pihotnij polk v chini pidporuchika Pid chas Rosijsko Yaponskoyi vijni vin brav uchast u bagatoh bitvah U 1913 roci vin buv prijnyatij u Vijskovu akademiyu Mikolaya Persha Svitova vijna Na rannih stadiyah Pershoyi Svitovoyi vijni Penikis sluzhiv komandirom roti v Galichini i brav uchast v boyah po vsomu Krakovi Vin buv poranenij v grudnya 1914 U 1915 roci buv pidvishenij u zvanni do polkovnika brav uchast u boyah v Bilorusi Voseni 1916 roku vin stav komandirom 2 go Rizkogo latiskogo polku strilciv Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Penikis pokinuv armiyu i zalishivsya v zajnyatomu nimcyami Vidzemi de vin buv internovanij Vin buv vipushenij v listopadi 1918 roku Borotba za nezalezhnist Latviyi U grudni 1918 roku vstupiv v novu latvijsku armiyu i stav komandirom vijskovogo okrugu Kurzeme U chervni 1919 roku stav komandirom vsih latvijskih pidrozdiliv po vsij Liyepayi U veresni vin stav nachalnikom vsih vijskovih shkil ale koli atakuvali Bermontias povernuvsya do aktivnoyi sluzhbi Vin stav komandirom 2 go viddilu Vidzeme 10 listopada jogo diviziya pochala masovu kontrataku i zvilnili Tornyakalns ta inshi chastini Pardaugavi Piznishe vin brav uchast u vizvolenni Latgaliyi U serpni 1920 roku Penikis otrimav zvannya generala i stav nachalnikom shtabu latvijskoyi armiyi Z 1921 po 1924 generalnij inspektor armiyi Z 1928 po 1934 vin buv golovnokomanduvachem latvijskoyi armiyi U 1934 roci dosyag granichnogo viku sluzhbi i pishov u vidstavku Doslidzhuvav istoriyu Latviyi i pracyuvav vijskovim vikladachem Vin opublikuvav kilka knig pro vijskovu istoriyu Nimecka ta radyanska okupaciya Latviyi Pislya nacistskoyi okupaciyi Latviyi Martinshu zaproponuvali posadu generalnogo inspektora novostvorenogo latiskogo legionu odnak vin vidmovivsya vid propoziciyi Naprikinci Drugoyi Svitovoyi vijni vin emigruvav do Nimechchini prote v 1945 roci vin virishiv povernutisya v Latviyu okupovanu sovyeckim rezhimom Vin ne buv represovanij i prodovzhiv doslidzhennya vijskovoyi istoriyi Martinsh Penikis pomer 18 lyutogo 1964 v Rizi Vin pohovanij na Lisovomu kladovishi LiteraturaLatvijas armijas augstakie virsnieki 1918 1940 biografiska vardnica sast Eriks Jekabsons Valters Scerbinskis Latvijas Valsts vestures arhivs PosilannyaKorotka biografiya 15 sichnya 2015 u Wayback Machine latis latis