Мартинівка — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 122 осіб.
село Мартинівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський |
Громада | Великоомелянська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA56060110060041723 |
Основні дані | |
Засноване | 1872 |
Населення | 122 |
Площа | 0,47 км² |
Густота населення | 259,57 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35364 |
Телефонний код | +380 362 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°32′53″ пн. ш. 25°59′02″ сх. д. / 50.54806° пн. ш. 25.98389° сх. д.Координати: 50°32′53″ пн. ш. 25°59′02″ сх. д. / 50.54806° пн. ш. 25.98389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 216 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35364, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Грушвиця Друга, вул.40-річчя Перемоги,1 |
Карта | |
Мартинівка | |
Мартинівка | |
Мапа | |
Географія
Село розташоване за приблизно 3 км від с. Дібрівки. до обласного центру та центру громади приблизно — 20 км. Площа населеного пункту становить 47 га, Кількість населення — 122 особи.
Недалеко від села тече річка Гнилушка
Історія
Заснування села
Згідно оригіналу договору написаного перед царським нотаріусом в м. Рівне дня 23.11.1873 року Договір було підписано між польським шляхтичем А. Й. Порчинським з Новосілок (Дворович) та його сестрами на одному боці та групою чеських поселенців на чолі з Йозеф Дворжак на другому боці. Було закуплено разом 278,96 гектарів = 255 десятин і 366 шагів, з яких 0,96 гектарів було орної землі, 0,28 га неорної землі, останнє - був ліс. Загальна ціна була 4000 рублів сріблом.
Засновники Мартинівки: Йозеф Дворжак, Франтішек Бачовський, Йозеф Бачовський, Ян Церел, Ян Духачек, Ян Дворжак, Марія Главачкова, Ян Голас, Ян і Цецілія Янкові, Ян Кліма, Ян Коварж, Гінек Крчма, Йозеф і Франтішка ЛАЙВЄНБРОВІ, Франтішек Маур, Ян Міла, Франтішек Моравец, Йозеф Моравец, Вацлав Моравец, Ян Штепанек, Ян Вендольські.
Всі походили з округу Полічка (Policka) сіл Вітєєвес (Vítějeves), Богуньов (Bohuňov), Рогозна (Rohozná).
Походження назви
При підписані договору керувались тим, що засноване село назвав пан Порчінскі, який запропонував назвати його Мартіновка, тому що його асесор-управитель цих лісів мав прізвище Мартіновски.
Жаль, що не виявлено свідчень, чи існувала Мартинівка до чеської колонізації, чи мала вона під такою назвою хоча б статус урочища. Маємо лише усномовний здогад дворовицьких старожилів, ніби в минулому Мартинівкою тут називали дубовий гай, належний власнику Мартинові. Інші кажуть, що в тому гаю були забудови лісника і Мартина. І оскільки знаходились біля шляхового тракту, казали: «Там коло Мартина». А коли двір Мартина згорів, це місце стали називати Мартинівкою. Кажуть, що на той час поселення мало лише 5 невеличких садиб, розкиданих на яристих висотах.
Основні дати
- 23 липня 1873 — заснування села Мартинівка
- 1884–1886 — «Мартиновка» (подекуди «Марціновка») мала статус колонії на 30-40 дворів з адміністративною підпорядкованістю Грушвиці
- 1887 — Мартинівка стає самостійною адміністративною одиницею, на сході села ухвалено укріпити дороги, містки, водостоки.
- 1888 — закладення сільського кладовища
- 1889 — поблизу «Тарновой гури» (Тернової гори) біля Мартинівки пограбовано проїжджаючого крамаря. З цього приводу в колонію прибули волосні слідчі для допитів.
- Близько 1898 року — Франтішек Бачовські заклав в селі першу хмелярню
- Біля 1908 року — в селі почали будувати муровані будинки
- 1912 — староста Янко побудував першу цегельню
- 1912 — Йозеф Вендольські побудував велику муровану корчму з танцювальним залом.
- 1914-1926 — будівництво школи
- 1920 — Леополд Бачовські, Гнідек і Шустр збудували моторовий млин на дві пари валків з одним каменем.
- 1926 рік — побудовано римо-католицьку каплицю на сільському кладовищі.
- 1928/1929 — засновано Дружину добровільних пожежників. Головою було обрано Йозефа Лайнвебра, навчання проводив Арношт Єгербліх, касиром був Франтішек Крчма, секретарем Йозеф ЗБІЄРАЄВСКІ. Дружина взяла під опіку театральний гурток і закінчила виготовлення сцени. Режисером був Франтішек ГАВЛІЧЕК
- 1932-1933 — побудовано цегляне пожежне депо - «збройніцу», було закуплено цистерни на воду, віз-лафет, пожежний насос
- 1935 — І. Дубец побудував цегельню.
- 18 квітня 1947 — рееміграція чеських колоністів в Судетську область Чехословаччини
- 1978 — в Мартинівці було закрито початкову школу
- Середина 1980-х — розібрано чеську будівлю в якій розміщувалися сільський клуб та бібліотека
- 2018 — поблизу сільського клубу збудовано дитячий майданчик
- 2019 — в селі облаштовано вуличне освітлення
Населення
Нараховує зараз понад 60 дворів, 120 мешканців.
Архітектурні пам'ятки
Римо-католицька каплиця
В 1926 році громада села Мартинівка на сільському кладовищі збудувала римо-католицьку каплицю. В 2018-2019 роках проводиться реставрація каплиці.
Чеська школа
З 1914 по 1926 рік в селі було побудовано школу.
Ця стаття не містить . (червень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martinivka selo v Ukrayini u Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 122 osib selo Martinivka Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij Gromada Velikoomelyanska silska gromada Kod KATOTTG UA56060110060041723 Osnovni dani Zasnovane 1872 Naselennya 122 Plosha 0 47 km Gustota naselennya 259 57 osib km Poshtovij indeks 35364 Telefonnij kod 380 362 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 32 53 pn sh 25 59 02 sh d 50 54806 pn sh 25 98389 sh d 50 54806 25 98389 Koordinati 50 32 53 pn sh 25 59 02 sh d 50 54806 pn sh 25 98389 sh d 50 54806 25 98389 Serednya visota nad rivnem morya 216 m Misceva vlada Adresa radi 35364 Rivnenska obl Rivnenskij r n s Grushvicya Druga vul 40 richchya Peremogi 1 Karta Martinivka Martinivka MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Martinivka GeografiyaSelo roztashovane za priblizno 3 km vid s Dibrivki do oblasnogo centru ta centru gromadi priblizno 20 km Plosha naselenogo punktu stanovit 47 ga Kilkist naselennya 122 osobi Nedaleko vid sela teche richka GnilushkaIstoriyaZasnuvannya sela Zgidno originalu dogovoru napisanogo pered carskim notariusom v m Rivne dnya 23 11 1873 roku Dogovir bulo pidpisano mizh polskim shlyahtichem A J Porchinskim z Novosilok Dvorovich ta jogo sestrami na odnomu boci ta grupoyu cheskih poselenciv na choli z Jozef Dvorzhak na drugomu boci Bulo zakupleno razom 278 96 gektariv 255 desyatin i 366 shagiv z yakih 0 96 gektariv bulo ornoyi zemli 0 28 ga neornoyi zemli ostannye buv lis Zagalna cina bula 4000 rubliv sriblom Zasnovniki Martinivki Jozef Dvorzhak Frantishek Bachovskij Jozef Bachovskij Yan Cerel Yan Duhachek Yan Dvorzhak Mariya Glavachkova Yan Golas Yan i Ceciliya Yankovi Yan Klima Yan Kovarzh Ginek Krchma Jozef i Frantishka LAJVYeNBROVI Frantishek Maur Yan Mila Frantishek Moravec Jozef Moravec Vaclav Moravec Yan Shtepanek Yan Vendolski Vsi pohodili z okrugu Polichka Policka sil Vityeyeves Vitejeves Bogunov Bohunov Rogozna Rohozna Pohodzhennya nazvi Pri pidpisani dogovoru keruvalis tim sho zasnovane selo nazvav pan Porchinski yakij zaproponuvav nazvati jogo Martinovka tomu sho jogo asesor upravitel cih lisiv mav prizvishe Martinovski Zhal sho ne viyavleno svidchen chi isnuvala Martinivka do cheskoyi kolonizaciyi chi mala vona pid takoyu nazvoyu hocha b status urochisha Mayemo lishe usnomovnij zdogad dvorovickih starozhiliv nibi v minulomu Martinivkoyu tut nazivali dubovij gaj nalezhnij vlasniku Martinovi Inshi kazhut sho v tomu gayu buli zabudovi lisnika i Martina I oskilki znahodilis bilya shlyahovogo traktu kazali Tam kolo Martina A koli dvir Martina zgoriv ce misce stali nazivati Martinivkoyu Kazhut sho na toj chas poselennya malo lishe 5 nevelichkih sadib rozkidanih na yaristih visotah Osnovni dati 23 lipnya 1873 zasnuvannya sela Martinivka 1884 1886 Martinovka podekudi Marcinovka mala status koloniyi na 30 40 dvoriv z administrativnoyu pidporyadkovanistyu Grushvici 1887 Martinivka staye samostijnoyu administrativnoyu odiniceyu na shodi sela uhvaleno ukripiti dorogi mistki vodostoki 1888 zakladennya silskogo kladovisha 1889 poblizu Tarnovoj guri Ternovoyi gori bilya Martinivki pograbovano proyizhdzhayuchogo kramarya Z cogo privodu v koloniyu pribuli volosni slidchi dlya dopitiv Blizko 1898 roku Frantishek Bachovski zaklav v seli pershu hmelyarnyu Bilya 1908 roku v seli pochali buduvati murovani budinki 1912 starosta Yanko pobuduvav pershu cegelnyu 1912 Jozef Vendolski pobuduvav veliku murovanu korchmu z tancyuvalnim zalom 1914 1926 budivnictvo shkoli 1920 Leopold Bachovski Gnidek i Shustr zbuduvali motorovij mlin na dvi pari valkiv z odnim kamenem 1926 rik pobudovano rimo katolicku kaplicyu na silskomu kladovishi 1928 1929 zasnovano Druzhinu dobrovilnih pozhezhnikiv Golovoyu bulo obrano Jozefa Lajnvebra navchannya provodiv Arnosht Yegerblih kasirom buv Frantishek Krchma sekretarem Jozef ZBIYeRAYeVSKI Druzhina vzyala pid opiku teatralnij gurtok i zakinchila vigotovlennya sceni Rezhiserom buv Frantishek GAVLIChEK 1932 1933 pobudovano ceglyane pozhezhne depo zbrojnicu bulo zakupleno cisterni na vodu viz lafet pozhezhnij nasos 1935 I Dubec pobuduvav cegelnyu 18 kvitnya 1947 reemigraciya cheskih kolonistiv v Sudetsku oblast Chehoslovachchini 1978 v Martinivci bulo zakrito pochatkovu shkolu Seredina 1980 h rozibrano chesku budivlyu v yakij rozmishuvalisya silskij klub ta biblioteka 2018 poblizu silskogo klubu zbudovano dityachij majdanchik 2019 v seli oblashtovano vulichne osvitlennyaNaselennyaNarahovuye zaraz ponad 60 dvoriv 120 meshkanciv Arhitekturni pam yatkiRimo katolicka kaplicya V 1926 roci gromada sela Martinivka na silskomu kladovishi zbuduvala rimo katolicku kaplicyu V 2018 2019 rokah provoditsya restavraciya kaplici Cheska shkola Z 1914 po 1926 rik v seli bulo pobudovano shkolu Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2019