Мартингал (збруя)

Мартинга́л (від фр. martingale, можливо від martegalo — «жителька Мартіга», або від ісп. almartaga) — елемент кінської збруї, який являє собою короткий ремінь шириною близько трьох сантиметрів, має один кінець з петлею і пряжкою, а другий — роздвоєний на два ремені, до кінців яких пришиваються спеціальні кільця. Мартингал петлею надівається на передню попругу і проходить між передніми ногами коня з грудей до поводів, які продіваються через кільця мартингала. Є допоміжним засобом для правильного тримання при їзді голови і шиї коня, а також для пом'якшення різких рухів поводів.

Рисунок з статті «Мартингал» («Військова енциклопедія Ситіна»)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мартингал (значення).

При їзді на (залізні вудила з підйомною розпіркою біля піднебіння, застосовувані для полегшення управління конем) через кільця продіваються трензельні поводи, а при їзді на вуздечці в 4 поводи — нижні поводи.

Пряжка на кінці, біля петлі служить для регулювання довжини мартингала. Мартингал перешкоджає коневі підкидати і задирати голову і сприяє здавати в потилиці.

Мартингал припасовують так, щоб кільця доходили до середини довжини шиї коня. При коротко припасованому мартингалі стісняється свобода руху шиї і голови коня, і відповідно управління поводами; занадто довгий мартингал не досягає свого призначення.

Мартингал використовується при виїздці, головним чином, при польовій їзді, на кінських полюваннях і на скачках.

Примітки

1. martingale [ 4 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Online etymological dictionary (англ.)
2. Мартингал // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва ^[ru], 1911—1915. (рос.)
3. Мартингал // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література

• Ball. Charles E. Saddle up. Lippincott Williams & Wilkins, 1973, , (англ.)
• Slaughter. Jean. Horsemanship for Beginners, Alfred A. Knopf, 1952. ASIN: B000NWHDA0 (англ.)