Марсель Ішак

Марсель Ішак (22 жовтня 1906(19061022), Рюей-Мальмезон, Франція — 9 квітня 1994, Езанвіль (Валь-д'Уаз), Франція) — відомий французький режисер, продюсер, альпініст, , член Команди Кусто.

Марсель Ішак
Ім'я при народженні	фр. Marcel Léon Ichac^[1]
Народився	22 жовтня 1906(1906-10-22)^[2]^[3]^[…] Рюей-Мальмезон^[1]
Помер	9 квітня 1994(1994-04-09)^[2]^[3]^[…](87 років) Езанвіль^[5]^[1]
Поховання	Цвинтар Пассі
Країна	Франція^[6]
Діяльність	мандрівник-дослідник, журналіст, кінорежисер, фотограф, альпініст, режисер
Alma mater	^d
Знання мов	французька^[3]
Батько	^d
Брати, сестри	^d
Нагороди	премія «Оскар» за найкращий ігровий короткометражний фільм (1962)
IMDb	ID 0406685
Regards vers l'Annapurna, 1951, вид. Arthaud. Фото: Марсель Ішак, Моріс Ерцог, Гастон Ребюффа. Quand brillent les Etoiles de Midi, 1960, вид. Arthaud. Фільмографія Режисер Ski de printemps (1934). 4100, ascension à ski des Ecrins (бл. 1934). De Nice à Chamonix à ski (1935). Poursuites blanches (1936). 36 chandelles (1936). Karakoram, Leone d'Argento, Кінофестиваль у Венеції (1937). Missions de la France (1939). Pélerins de La Mecque (1940). Le Médecin des neiges (1942)). A l'Assaut des Aiguilles du Diable (1942), «Grand prix du documentaire» 1943. La clef des champs (1941–1947). La soudure de l'aluminium (1942), L'Industrie française de l'aluminium (1942) Sondeurs d'abimes (1943). Tempête sur les Alpes (1944–1945). Ski de France (1947). Carnet de plongée (1948). Padirac, rivière de la nuit (1948). Vite et léger (vers 1948 ?). Victoire sur l'Annapurna (1950). Groenland, 20.000 lieues sur les glaces (французька полярна експедиція: Paul-Émile Victor, нагорода за документальний фільм на Кінофестивалі в Каннах (1952). Nouveaux Horizons (1952). Pechiney (1955). Ce métal a 100 ans (1955). Les danses de Tami (1955). Les Etoiles de Midi (1958), нагорода Гран-прі франц. кіно 1959, Trento, Belluno, Cortina d'Ampezzo. Le conquérant de l'inutile (1967). La légende du lac Titicaca (1968). 50 ans ou la vie d'un skieur (1970). Karakoram, 1936–1986 (1968). Продюсер La Rivière du hibou (реж. Robert Enrico) (1962), Золота Пальма на Кінофестивалі в Каннах 1962, Оскар, 1963. Le Maillon et la chaîne (The link and the chain) Jacques Ertaud i Bernard Gorki (1963). Le Monde sans soleil (1964), Оскар 1964. Співпраця L'Aiguille verte, реж. Samivel (1934?). Le Monde du silence, реж. Jacques-Yves Cousteau i Louis Malle (1956), Золота Пальма на кінофестивалі в Каннах, 1956, Оскар). Актор Alpinisme (1933). Див. також Моріс Ерцог Аннапурна Література Эрцог М. Аннапурна. — М.: Физкультура и спорт, 1960. Ресурси Інтернету Marcel Ichac IMDb [ 31 січня 2016 у Wayback Machine.] Первовосхождения на восьмитысячники [ 11 серпня 2015 у Wayback Machine.] Виноски Fichier des personnes décédées d:Track:Q80900474 Person Profile // Internet Movie Database — 1990. d:Track:Q37312 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011. d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563 SNAC — 2010. d:Track:Q29861311 Freebase Data Dumps — Google. d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477 RKDartists d:Track:Q17299517 Хоча Аннапурна — перший восьмитисячник, що скорився людині, на сьогодні успішних сходжень на неї було менше, ніж на будь-який інший восьмитисячник, а смертність — найвища. До 2000 р. на вершині Аннапурни побувало 106 сходжувачів, і 55 людину гора забрала собі. До речі друге сходження на Аннапурну було здійснено тільки через 20 років, в 1970 р. англійцями М. Даємом і Д. Евансом. Ця вершина залишається найбільш важкодоступною в Гімалаях Аннапурна Гімал з північного сходу. З ліва на право: Аннапурна ІІ і IV (тісно разом); Аннапурна ІІІ і Гангапурна; Аннапурна І