Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Якович Маров (рос. Маров Михаил Яковлевич; 28 липня 1933 — 30 листопада 2023) — радянський і російський астроном, академік Російської академії наук (2008), лауреат Ленінської премії (1970).
| Маров Михайло Якович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 липня 1933 Москва, СРСР |
| Помер | 30 листопада 2023[1](90 років) Москва, Росія |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Московський державний технічний університет імені Баумана (1958) |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | d Інститут геохімії й аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського |
| Вчене звання | професор[d], d і академік Російської академії наук |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР |
| Нагороди | |
 Маров Михайло Якович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в Москві. У 1958 закінчив Вище технічне училище імені Баумана за спеціальністю «Механіка», потім працював у РКК «Енергія». Закінчив аспірантуру в [ru]. Кандидат фізико-математичних наук (1964), доктор фізико-математичних наук (1970, дисертація «Фізична структура атмосфери Венери»), професор (1977).
З 1962 року почав працювати в [ru], 1967 року став завідувачем відділу фізики планет/прикладної механіки, планетних досліджень та аерономії. З 1966 по 1978 рік — вчений секретар та заступник голови Міжвідомчої науково-технічної Ради з космічних досліджень при АН СРСР. У 1986—1989 роках — професор [ru], з 1991 — Міжнародного космічного університету, з 2003 — [ru].
Член-кореспондент АН СРСР з 15 грудня 1990 року за Відділенням проблем машинобудування, механіки та процесів управління (механіка), академік Російської академії наук (РАН) з 29 травня 2008 року за [ru] (планетні дослідження). З 2008 року — завідувач відділу планетних досліджень та космохімії Інституту геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського.
До 2019 року входив до складу Бюро Ради РАН з космосу, до 2020 року — заступник голови Наукової ради РАН з астробіології. Дійсний член Міжнародної академії астронавтики, член Лондонського королівського астрономічного товариства. Головний редактор журналу «Астрономический вестник. Исследования Солнечной системы» (з 1980), заступник голови Наукової ради АН СРСР з проблем Місяця та планет, голова секції «Сонячна система» [ru] (з 1985), голова РАН з вивчення творчої спадщини Костянтина Ціолковського.
У серпні 2023 року, в дні аварії «Луни-25», Маров потрапив до лікарні. Він щойно відзначив свій 90-річний ювілей і дуже сподівався, що ця перша в Росії місячна місія буде успішною. В інтерв'ю він казав: «Сумно, що не вдалося посадити апарат. Для мене це була, мабуть, остання надія побачити відродження нашої місячної програми».
Помер уранці 30 листопада 2023 року у віці 90 років.
Наукова діяльність
Основні напрямки наукової діяльності — експериментальна планетна астрономія, вивчення структури, динаміки, оптичних характеристик та теплового режиму планетних атмосфер. Один з ініціаторів і наукових керівників багаторічної програми дослідження планети Венера за допомогою радянських автоматичних міжпланетних станцій серії «Венера». Брав участь у здійсненні перших прямих вимірювань параметрів атмосфери, визначенні температури і тиску біля поверхні Венери. Вивчав термодинамічний стан газу в атмосфері Венери і виявив ряд важливих динамічних характеристик, пов'язаних з проблемами теплообміну і планетарної циркуляції. Був учасником комплексного експерименту на спусковому апараті автоматичної міжпланетної станції «Марс-6», на якому проведено перші прямі вимірювання параметрів атмосфери Марса. Брав активну участь у роботах, що проводяться в рамках програми «Інтеркосмос».
У галузі фізики верхньої атмосфери (аерономії) виконав великий цикл досліджень з вивчення структури та динаміки земної термосфери, де виявлено ряд нових ефектів і одержані їхні кількісні оцінки. Запропонував оригінальні підходи до моделювання структури та фізико-хімічних процесів у верхніх атмосферах планет з використанням методів багатокомпонентної радіаційної гідродинаміки та хімічної кінетики, а також до вивчення нерівноважних елементарних процесів з використанням статистичних методів у вирішенні кінетичних рівнянь.
Автор понад 250 наукових праць та 15 монографій з проблем космічних досліджень, механіки та фізики космічних середовищ, в тому числі відомої книги «Планети Сонячної системи» (1981).
Головний редактор журналу «Астрономический вестник». Заступник голови Наукової ради АН СРСР з проблем Місяця і планет, голова секції «Сонячна система» Астрономічного Ради АН СРСР (з 1985).
Ленінська премія (1970), Державна премія СРСР (1980). Премія ім. А.Галабера Міжнародної астронавтичної федерації (1973).
Нагороди
- Ленінська премія (1970)
- Державна премія СРСР (1980)
- Премія імені Галабера [ru] (1973)
- диплом НАСА (2012) — за провідну роль у дослідженнях Сонячної системи
- [ru] (2015)
- Орден Пошани (2003)
- Орден Дружби (2015)
- премія Едвіна Сіффа (2013) — за піонерські дослідження планет
- медаль Вільяма Нордберга COSPAR (2014)
- [ru] (2016) — за видатний внесок у космічні дослідження та вирішення великих наукових проблем у галузі прикладної математики та механіки
- Орден Олександра Невського (2021)
Вшанування
- 10264 Маров — астероїд, названий на честь науковця.
Публікації
- Атмосфера планеты Венера по данным измерений советской автоматической станции «Венера-4» / В. С. Авдуевский, М. Я. Маров, М. К. Рождественский. — Москва: [б. и.], 1968. — 28 с.
- Физика планеты Венера / А. Д. Кузьмин, М. Я. Маров. — Москва: Наука, 1974. — 408 с.
- Келдыш М. В., Маров М. Я. Космические исследования. — Москва: Наука, 1981. — 192 с.
- Маров М. Я. Планеты Солнечной системы. — Москва: Наука, 1981.
- 2-е изд. — Москва, 1986;
- Маров М. Я., Колесниченко А. В. Введение в планетную аэрономию. — Москва: Наука, 1987.
- The planet Venus. New Haven; L., 1998 (with D. H. Grinspoon);
- Mechanics of turbulence of multicomponent gases. Dordrecht; Boston, 2001 (with с А. V. Kolesnichenko).
- Маров М. Я. Космос. От Солнечной системы вглубь Вселенной. — Москва : Физматлит, 2017. — 536 с. — .
- Маров М. Я., Шевченко И. И. Экзопланеты. — Институт компьютерных исследований, 2017. — 140 с. — .
- Mikhail Ya. Marov. The Fundamentals of Modern Astrophysics – A Survey of the Cosmos from the Home Planet to Space Frontiers. — Springer, 2015. — .
- Маров М. Я. О себе и эпохе: исторический экскурс // Механика, управление и информатика. — 2015. — Т. 7, № 3 (56) (20 червня). — С. 10—36.
- Происхождение воды на Земле. Комментарий академика Михаила Панова и в.н.с ГЕОХИ РАН Сергея Ипатова к статье в Nature
- «Вселенная нас не любит» (2016).
Примітки
- https://poisknews.ru/utraty/umer-akademik-mihail-marov-on-mechtal-dozhit-do-posadki-modulya-rf-na-lunu/
- Маров М. Я.. Персональная страница на официальном сайте ГЕОХИ. geokhi.ru.
- Наталия Лескова. Академик М. Я. Маров: «Новые технологии — это и новая степень ответственности». scientificrussia.ru. «Научная Россия», портал. 2018-10-25.
- Наталия Лескова. Космос - это судьба человечества // Наука и жизнь. — 2017. — № 10 (20 июня). — С. 2—7. з джерела 13 жовтня 2017.
- Академик Михаил Маров попал в ЦКБ на фоне аварии с «Луной-25». www.mk.ru (рос.). 20 серпня 2023. оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
- Новости, Р. И. А. (20231130T1431). Умер один из основоположников советской программы по изучению Луны и планет. РИА Новости (рос.). Процитовано 30 листопада 2023.
- Маров, Михаил Яковлевич. ТАСС. оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
- . «НАУЧНАЯ РОССИЯ». 18 листопада 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 14 грудня 2011.
- Указ Президента Российской Федерации от 20 января 2015 года № 25 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 21 січня 2015.
- Указ Президента Российской Федерации от 18 ноября 2021 года № 659 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
Література
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Маров Михаил Яковлевич. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Посилання
- Персональна сторінка Михаила Яковлевича Марова на офіційному сайті РАН (рос.)
- Лекция «Челябинский метеорит: открытия и уроки» 25.12.2013, лектор Маров М. Я.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Marov Mihajlo Yakovich Marov ros Marov Mihail Yakovlevich 28 lipnya 1933 30 listopada 2023 radyanskij i rosijskij astronom akademik Rosijskoyi akademiyi nauk 2008 laureat Leninskoyi premiyi 1970 Marov Mihajlo YakovichNarodivsya 28 lipnya 1933 1933 07 28 Moskva SRSRPomer 30 listopada 2023 2023 11 30 1 90 rokiv Moskva RosiyaKrayina SRSR RosiyaDiyalnist astronomAlma mater Moskovskij derzhavnij tehnichnij universitet imeni Baumana 1958 Galuz astronomiyaZaklad d Institut geohimiyi j analitichnoyi himiyi im V I VernadskogoVchene zvannya profesor d d i akademik Rosijskoyi akademiyi naukNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukChlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSRNagorodi d 2016 Marov Mihajlo Yakovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Moskvi U 1958 zakinchiv Vishe tehnichne uchilishe imeni Baumana za specialnistyu Mehanika potim pracyuvav u RKK Energiya Zakinchiv aspiranturu v ru Kandidat fiziko matematichnih nauk 1964 doktor fiziko matematichnih nauk 1970 disertaciya Fizichna struktura atmosferi Veneri profesor 1977 Z 1962 roku pochav pracyuvati v ru 1967 roku stav zaviduvachem viddilu fiziki planet prikladnoyi mehaniki planetnih doslidzhen ta aeronomiyi Z 1966 po 1978 rik vchenij sekretar ta zastupnik golovi Mizhvidomchoyi naukovo tehnichnoyi Radi z kosmichnih doslidzhen pri AN SRSR U 1986 1989 rokah profesor ru z 1991 Mizhnarodnogo kosmichnogo universitetu z 2003 ru Chlen korespondent AN SRSR z 15 grudnya 1990 roku za Viddilennyam problem mashinobuduvannya mehaniki ta procesiv upravlinnya mehanika akademik Rosijskoyi akademiyi nauk RAN z 29 travnya 2008 roku za ru planetni doslidzhennya Z 2008 roku zaviduvach viddilu planetnih doslidzhen ta kosmohimiyi Institutu geohimiyi ta analitichnoyi himiyi im V I Vernadskogo Do 2019 roku vhodiv do skladu Byuro Radi RAN z kosmosu do 2020 roku zastupnik golovi Naukovoyi radi RAN z astrobiologiyi Dijsnij chlen Mizhnarodnoyi akademiyi astronavtiki chlen Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva Golovnij redaktor zhurnalu Astronomicheskij vestnik Issledovaniya Solnechnoj sistemy z 1980 zastupnik golovi Naukovoyi radi AN SRSR z problem Misyacya ta planet golova sekciyi Sonyachna sistema ru z 1985 golova RAN z vivchennya tvorchoyi spadshini Kostyantina Ciolkovskogo U serpni 2023 roku v dni avariyi Luni 25 Marov potrapiv do likarni Vin shojno vidznachiv svij 90 richnij yuvilej i duzhe spodivavsya sho cya persha v Rosiyi misyachna misiya bude uspishnoyu V interv yu vin kazav Sumno sho ne vdalosya posaditi aparat Dlya mene ce bula mabut ostannya nadiya pobachiti vidrodzhennya nashoyi misyachnoyi programi Pomer uranci 30 listopada 2023 roku u vici 90 rokiv Naukova diyalnistOsnovni napryamki naukovoyi diyalnosti eksperimentalna planetna astronomiya vivchennya strukturi dinamiki optichnih harakteristik ta teplovogo rezhimu planetnih atmosfer Odin z iniciatoriv i naukovih kerivnikiv bagatorichnoyi programi doslidzhennya planeti Venera za dopomogoyu radyanskih avtomatichnih mizhplanetnih stancij seriyi Venera Brav uchast u zdijsnenni pershih pryamih vimiryuvan parametriv atmosferi viznachenni temperaturi i tisku bilya poverhni Veneri Vivchav termodinamichnij stan gazu v atmosferi Veneri i viyaviv ryad vazhlivih dinamichnih harakteristik pov yazanih z problemami teploobminu i planetarnoyi cirkulyaciyi Buv uchasnikom kompleksnogo eksperimentu na spuskovomu aparati avtomatichnoyi mizhplanetnoyi stanciyi Mars 6 na yakomu provedeno pershi pryami vimiryuvannya parametriv atmosferi Marsa Brav aktivnu uchast u robotah sho provodyatsya v ramkah programi Interkosmos U galuzi fiziki verhnoyi atmosferi aeronomiyi vikonav velikij cikl doslidzhen z vivchennya strukturi ta dinamiki zemnoyi termosferi de viyavleno ryad novih efektiv i oderzhani yihni kilkisni ocinki Zaproponuvav originalni pidhodi do modelyuvannya strukturi ta fiziko himichnih procesiv u verhnih atmosferah planet z vikoristannyam metodiv bagatokomponentnoyi radiacijnoyi gidrodinamiki ta himichnoyi kinetiki a takozh do vivchennya nerivnovazhnih elementarnih procesiv z vikoristannyam statistichnih metodiv u virishenni kinetichnih rivnyan Avtor ponad 250 naukovih prac ta 15 monografij z problem kosmichnih doslidzhen mehaniki ta fiziki kosmichnih seredovish v tomu chisli vidomoyi knigi Planeti Sonyachnoyi sistemi 1981 Golovnij redaktor zhurnalu Astronomicheskij vestnik Zastupnik golovi Naukovoyi radi AN SRSR z problem Misyacya i planet golova sekciyi Sonyachna sistema Astronomichnogo Radi AN SRSR z 1985 Leninska premiya 1970 Derzhavna premiya SRSR 1980 Premiya im A Galabera Mizhnarodnoyi astronavtichnoyi federaciyi 1973 NagorodiLeninska premiya 1970 Derzhavna premiya SRSR 1980 Premiya imeni Galabera ru 1973 diplom NASA 2012 za providnu rol u doslidzhennyah Sonyachnoyi sistemi ru 2015 Orden Poshani 2003 Orden Druzhbi 2015 premiya Edvina Siffa 2013 za pionerski doslidzhennya planet medal Vilyama Nordberga COSPAR 2014 ru 2016 za vidatnij vnesok u kosmichni doslidzhennya ta virishennya velikih naukovih problem u galuzi prikladnoyi matematiki ta mehaniki Orden Oleksandra Nevskogo 2021 Vshanuvannya10264 Marov asteroyid nazvanij na chest naukovcya PublikaciyiAtmosfera planety Venera po dannym izmerenij sovetskoj avtomaticheskoj stancii Venera 4 V S Avduevskij M Ya Marov M K Rozhdestvenskij Moskva b i 1968 28 s Fizika planety Venera A D Kuzmin M Ya Marov Moskva Nauka 1974 408 s Keldysh M V Marov M Ya Kosmicheskie issledovaniya Moskva Nauka 1981 192 s Marov M Ya Planety Solnechnoj sistemy Moskva Nauka 1981 2 e izd Moskva 1986 Marov M Ya Kolesnichenko A V Vvedenie v planetnuyu aeronomiyu Moskva Nauka 1987 The planet Venus New Haven L 1998 with D H Grinspoon Me chanics of turbulence of multicomponent gases Dord recht Boston 2001 with s A V Koles nichen ko Marov M Ya Kosmos Ot Solnechnoj sistemy vglub Vselennoj Moskva Fizmatlit 2017 536 s ISBN 978 5 9221 1711 1 Marov M Ya Shevchenko I I Ekzoplanety Institut kompyuternyh issledovanij 2017 140 s ISBN 978 5 4344 0457 0 Mikhail Ya Marov The Fundamentals of Modern Astrophysics A Survey of the Cosmos from the Home Planet to Space Frontiers Springer 2015 ISBN 978 1 4614 8730 2 Marov M Ya O sebe i epohe istoricheskij ekskurs Mehanika upravlenie i informatika 2015 T 7 3 56 20 chervnya S 10 36 Proishozhdenie vody na Zemle Kommentarij akademika Mihaila Panova i v n s GEOHI RAN Sergeya Ipatova k state v Nature Vselennaya nas ne lyubit 2016 Primitkihttps poisknews ru utraty umer akademik mihail marov on mechtal dozhit do posadki modulya rf na lunu Marov M Ya Personalnaya stranica na oficialnom sajte GEOHI geokhi ru Nataliya Leskova Akademik M Ya Marov Novye tehnologii eto i novaya stepen otvetstvennosti scientificrussia ru Nauchnaya Rossiya portal 2018 10 25 Nataliya Leskova Kosmos eto sudba chelovechestva Nauka i zhizn 2017 10 20 iyunya S 2 7 z dzherela 13 zhovtnya 2017 Akademik Mihail Marov popal v CKB na fone avarii s Lunoj 25 www mk ru ros 20 serpnya 2023 originalu za 20 serpnya 2023 Procitovano 20 serpnya 2023 Novosti R I A 20231130T1431 Umer odin iz osnovopolozhnikov sovetskoj programmy po izucheniyu Luny i planet RIA Novosti ros Procitovano 30 listopada 2023 Marov Mihail Yakovlevich TASS originalu za 20 serpnya 2023 Procitovano 20 serpnya 2023 NAUChNAYa ROSSIYa 18 listopada 2015 Arhiv originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 19 listopada 2015 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 14 grudnya 2011 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 20 yanvarya 2015 goda 25 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 21 sichnya 2015 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 18 noyabrya 2021 goda 659 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 20 listopada 2021 LiteraturaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Marov Mihail Yakovlevich Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros PosilannyaPersonalna storinka Mihaila Yakovlevicha Marova na oficijnomu sajti RAN ros Lekciya Chelyabinskij meteorit otkrytiya i uroki 25 12 2013 lektor Marov M Ya