Марков Дмитро (Димитрій) Андрійович, чи Димитрій Марків (1864, Грушів — 1938, Львів) — галицький громадський діяч та публіцист першої чверті XX сторіччя, москвофіл. Його виступ в Райхсраті російською мовою викликав протест з боку галицьких послів, внаслідок чого Д. Маркова позбавили права голосу.
Марков Дмитро Андрійович | |
---|---|
Народився | 24 жовтня 1864 або 24 жовтня 1868 Грушів, Дрогобицький район, Україна |
Помер | 26 липня 1938 Братислава, Чехословаччина |
Країна | Австро-Угорщина |
Діяльність | адвокат, політик, публіцист, правник |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка і Інсбруцький університет |
Знання мов | німецька |
Посада | посол до Галицького сейму[d] і d |
|
Життєпис
Народився у селянській родині, молодший брат журналіста Осипа Маркова.
Закінчив німецькомовну гімназію у Львові та богословський факультет Львівського університету. Довершив освіту на юридичному факультеті в Інсбруку. Брав активну участь у громадському житті. Обирався до крайового Галицького сейму, Райхсрату Австро-Угорщини. Під час виборів 1913 року, в умовах загального падіння популярності москвофілів, став єдиним кандидатом від Русско-народної партії, якому вдалося пройти до Райхсрату.
Після початку Першої світової війни Дімітрія Маркова було заарештовано. Йому та п'ятьом його товаришам було пред'явлено звинувачення у державній зраді. У захисній промові Марков відкинув звинувачення, підкреслив, що, незважаючи на свої переконання, не порушував австрійських законів. Проте, разом з іншими учасниками процесу, він був засуджений до смертної кари, заміненої на довічне ув'язнення. Перебував у воєнній тюрмі Терезин до 1917 року, коли після смерті Франца-Йозефа І була оголошена амністія.
Після розпаду Австро-Угорщини повернувся до громадського життя, став одним з учасників , де разом з Дмитром Вергуном очолював делегацію галицьких русинів. Описав свою діяльність на конференції в споминах «Записки о Прикарпатской Руси на мирной конференции».
Після невдачі на конференції повернувся до Львова, де проживав до кінця життя, займаючись громадською діяльністю. Написав кілька робіт мемуарного характеру.
Праці
- Письма публициста — 1906
- Русская и украинская идея в Австрии — 1911
- Записки о Прикарпатской Руси на мирной конференции — 1919
- Кто нас спасал в 1915 — 1934
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
- [1]
- Народний Комітет до руського народу: перед соймовими виборами — Львів : накладом В. Бачинського, 1913. — С. .
- Д-р Марков Д. А. — Последнее слово перед австрийским военным судом. (По стенографическому судебному протоколу). Перевели А.Х и Р. Л. — Львов, 1938. изд. газ. «Русский Голос», (Оттиск из газ. «Русский Голос»).
Джерела
- Орлевич І. В. Марков Дмитро Андрійович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 517. — .
- Ваврик В. Р. Краткий очерк галицко-русской письменности — Лувен, 1963. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Markov Dmitro Dimitrij Andrijovich chi Dimitrij Markiv 1864 1864 Grushiv 1938 Lviv galickij gromadskij diyach ta publicist pershoyi chverti XX storichchya moskvofil Jogo vistup v Rajhsrati rosijskoyu movoyu viklikav protest z boku galickih posliv vnaslidok chogo D Markova pozbavili prava golosu Markov Dmitro AndrijovichNarodivsya24 zhovtnya 1864 1864 10 24 abo 24 zhovtnya 1868 1868 10 24 Grushiv Drogobickij rajon UkrayinaPomer26 lipnya 1938 1938 07 26 Bratislava ChehoslovachchinaKrayina Avstro UgorshinaDiyalnistadvokat politik publicist pravnikAlma materLNU im I Franka i Insbruckij universitetZnannya movnimeckaPosadaposol do Galickogo sejmu d i d Mediafajli u Vikishovishi Dmitro Markov U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Markov ZhittyepisNarodivsya u selyanskij rodini molodshij brat zhurnalista Osipa Markova Zakinchiv nimeckomovnu gimnaziyu u Lvovi ta bogoslovskij fakultet Lvivskogo universitetu Dovershiv osvitu na yuridichnomu fakulteti v Insbruku Brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti Obiravsya do krajovogo Galickogo sejmu Rajhsratu Avstro Ugorshini Pid chas viboriv 1913 roku v umovah zagalnogo padinnya populyarnosti moskvofiliv stav yedinim kandidatom vid Russko narodnoyi partiyi yakomu vdalosya projti do Rajhsratu Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Dimitriya Markova bulo zaareshtovano Jomu ta p yatom jogo tovarisham bulo pred yavleno zvinuvachennya u derzhavnij zradi U zahisnij promovi Markov vidkinuv zvinuvachennya pidkresliv sho nezvazhayuchi na svoyi perekonannya ne porushuvav avstrijskih zakoniv Prote razom z inshimi uchasnikami procesu vin buv zasudzhenij do smertnoyi kari zaminenoyi na dovichne uv yaznennya Perebuvav u voyennij tyurmi Terezin do 1917 roku koli pislya smerti Franca Jozefa I bula ogoloshena amnistiya Pislya rozpadu Avstro Ugorshini povernuvsya do gromadskogo zhittya stav odnim z uchasnikiv de razom z Dmitrom Vergunom ocholyuvav delegaciyu galickih rusiniv Opisav svoyu diyalnist na konferenciyi v spominah Zapiski o Prikarpatskoj Rusi na mirnoj konferencii Pislya nevdachi na konferenciyi povernuvsya do Lvova de prozhivav do kincya zhittya zajmayuchis gromadskoyu diyalnistyu Napisav kilka robit memuarnogo harakteru PraciPisma publicista 1906 Russkaya i ukrainskaya ideya v Avstrii 1911 Zapiski o Prikarpatskoj Rusi na mirnoj konferencii 1919 Kto nas spasal v 1915 1934Primitki Arhiv originalu za 26 kvitnya 2016 Procitovano 14 kvitnya 2016 1 Narodnij Komitet do ruskogo narodu pered sojmovimi viborami Lviv nakladom V Bachinskogo 1913 S D r Markov D A Poslednee slovo pered avstrijskim voennym sudom Po stenograficheskomu sudebnomu protokolu Pereveli A H i R L Lvov 1938 izd gaz Russkij Golos Ottisk iz gaz Russkij Golos DzherelaOrlevich I V Markov Dmitro Andrijovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 517 ISBN 978 966 00 1028 1 Vavrik V R Kratkij ocherk galicko russkoj pismennosti Luven 1963 ros