Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прит́улок на пол. Мариш́евській ― неіснуючий гірський притулок, відкритий у 1937 р. на південному схилі г. Велика Маришевська (Чорногора). Будівлю зведено на відстані 650 м від полонини і 50 м нижче рівнем.
 | |
| Назва | Притулок на Маришевській |
|---|---|
| Розташування | пол. Маришевська, Чорногора |
| Збудовано | 1934-37 |
| Зруйновано | після ІІ СВ |
| Стіни | кам'яні+дерев'яні |
| Опалення | пічне |
| Збудував | KTN |
| Кількість кімнат | 11+піддашшя |
| Поверховість | 3+піддашшя |
| Кількість вікон | багато |
| Вода | Водогін |
| Ліжкомісця | 57 |
| Туалет | на кожному поверсі |
| Особливості | збереглися руїни |
 Притулок на Маришевській у Вікісховищі | |
Історія
Взимку 1934-35 рр. розпочато підготовку документації для будівництва притулку на Чорногорі. Проєкт розробили члени Товариства пол. Karpackie Towarzystwo Narciarzy Кароль Коцімський (Karol Kocimski) та Лех Нейман (Lech Neyman), в той час як за вигляд фасаду (elewacja) відповідав Тадеуш Бжози (Tadeusz Brzozy). Початковий кошторис передбачав видатки уряду на суму 25 000 злотих. 10 000 ― з довготермінової позики з Фонду праці, ще 5 000 ― з дотації відділу туризму Міністерства зв'язку. Рішення про будівництво було схвалене загальними зборами KTN 12 квітня 1934 р. Лише в травні 1934 р. було оформлено придбання двох моргів землі на пд. схилі В. Маришевської. KTN заплатило власнику Fundacja Skarbkowska в Жаб'єму 333 злотих.
Під кінець року було завершене мурування фундаменту та підвалу, також було зведено господарську будівлю. Роботи відновлено у квітні 1935 р. Влітку було закінчено дах, a восени завершено оздоблювальні роботи. Розпочато внутрішнє оснащення. В січні 1936 р. вивезено залізні ліжка, постіль та посуд. Решту виготовлено з місцевого матеріалу. Частину обладнання подарувало Товариство прихильників Гуцульщини (Towarzystwo Przyjaciół Huculszczyzny). Вже в лютому того ж року притулок був оснащений достатньо для приймання гостей. Загальна вартість будівництва становила 35 000 злотих, що на 40% перевищило очікувані витрати.
Офіційне відкриття, однак, було проведене роком пізніше ― 24 січня 1937 р., в зв'язку з 30-ю річницею створення товариства. Серед запрошених гостей був Aleksander Bobkowski, віце-міністр зв'язку, а також представники низки громадських та туристських організацій. Освячення будинку здійснив отець Кирило (Cyryl), домініканець, який раніше був членом KTN. Притулок нарекли на честь Зиґмунта Клеменсєвича, видатного діяча товариства.
Починаючи з 1936 р., KTN віддало притулок під нагляд лісовому інженеру Вітольду Тиському (Witold Tyski), що проживав тут разом з дружиною Софією (Zofia) (лижна інструкторка та випускниця першого у Львові річного курсу AWF (Akademia Wychowania Fizycznego). Вітольд наглядав за господарством аж до вересня 1939 р. Він також був ініціатором та виконавцем будівництва лісової дороги з ур. Форещенка, що дозволяло перевезення до притулку людей та товарів. Однак до Маришевської авто доїхати не могло. За перший сезон послугами притулку скористались 3 000 разів.
Після нападу СРСР на Польщу 17 чи 18 вересня 1939 р. притулок оточили радянські солдати. Господаря було арештовано, постояльців вигнано, після чого місцеві жителі винесли все обладнання з будинку. В жовтні 1943 р. Вітольда з дружиною було вбито у Жаб'єму (за версією польських джерел ― ОУН-УПА). Чудом врятувалась 11-літня донька Іванка (Joanna).
За свідченням очевидця Дмитра Білоголового, притулок спалили німці, коли відступали на захід взимку 1944-1945 рр. Наглядачем тоді був поляк «дідо Ян».
Конструкція
Будинок мав нетипові форми: 13,10 м х 10,10 м, висота ― 14,8 м, що можна було пояснити планами подальшої розбудови притулку з боків. Дерев'яно-цегляна конструкція була встановлена на вапново-цементовому фундаменті (підмурівку). Для зменшення витрат тепла зовнішні вікна та двері були подвійними. Оздоблення виконано в гуцульському стилі.
В цоколі була їдальня і дві спальні. Перший поверх ― 6 покоїв, на другому (піддаховому) поверсі було ще три кімнати. Окрім кімнат для гостей в основних поверхах, були кімнати у піддашші. Загалом було 57 ліжкомісць (згідно рекламного буклета ― 60. На кожному поверсі був туалет і ванна з душем (з теплою водою під тиском). Вода надходила від вищерозташованого джерела (230 м з перепадом у 30 м). Нагрівачем служив бойлер на основі печі. Було встановлено систему пожежогасіння. Крім того, з Ворохти було протягнуто телефонний кабель, працював кухонний ліфт (з кухні до їдальні).
Також були дві господарські будівлі. В першій облаштували пральню, сушарку та пекарню. В другому ― дровітню, стайню та покої працівників.
Див. також
- Нартярство в Карпатах [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Рекламний буклет [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Листівка
Фотографії
-
![image]()
-
![image]()
Загальний вигляд руїн станом на 2005 р. -
![image]()
Руїни станом на 2005 р. Правий нижній контрфорс
Джерела
- Sprawozdanie Wydziału KTN za rok 1936/7 Lwów 1937 str 4 i n.
- . carpathy.nadvirna.com. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 5 травня 2020.
- . archiwum.allegro.pl. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 11 квітня 2019.
- Sprawozdanie Wydziału KTN za rok 1936/7 Lwów 1937 str 4 i n.
- Joanna Tyska-Kobylińska, Wspomnienia
- Sprawozdanie Wydziału KTN za rok 1935/6 Lwów 1936 str 11 i n.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prit ulok na pol Marish evskij neisnuyuchij girskij pritulok vidkritij u 1937 r na pivdennomu shili g Velika Marishevska Chornogora Budivlyu zvedeno na vidstani 650 m vid polonini i 50 m nizhche rivnem Pritulok na MarishevskijNazvaPritulok na MarishevskijRoztashuvannyapol Marishevska ChornogoraZbudovano1934 37Zrujnovanopislya II SVStinikam yani derev yaniOpalennyapichneZbuduvavKTNKilkist kimnat11 piddashshyaPoverhovist3 piddashshyaKilkist vikonbagatoVodaVodoginLizhkomiscya57Tualetna kozhnomu poversiOsoblivostizbereglisya ruyini Pritulok na Marishevskij u VikishovishiIstoriyaVzimku 1934 35 rr rozpochato pidgotovku dokumentaciyi dlya budivnictva pritulku na Chornogori Proyekt rozrobili chleni Tovaristva pol Karpackie Towarzystwo Narciarzy Karol Kocimskij Karol Kocimski ta Leh Nejman Lech Neyman v toj chas yak za viglyad fasadu elewacja vidpovidav Tadeush Bzhozi Tadeusz Brzozy Pochatkovij koshtoris peredbachav vidatki uryadu na sumu 25 000 zlotih 10 000 z dovgoterminovoyi poziki z Fondu praci she 5 000 z dotaciyi viddilu turizmu Ministerstva zv yazku Rishennya pro budivnictvo bulo shvalene zagalnimi zborami KTN 12 kvitnya 1934 r Lishe v travni 1934 r bulo oformleno pridbannya dvoh morgiv zemli na pd shili V Marishevskoyi KTN zaplatilo vlasniku Fundacja Skarbkowska v Zhab yemu 333 zlotih Pid kinec roku bulo zavershene muruvannya fundamentu ta pidvalu takozh bulo zvedeno gospodarsku budivlyu Roboti vidnovleno u kvitni 1935 r Vlitku bulo zakincheno dah a voseni zaversheno ozdoblyuvalni roboti Rozpochato vnutrishnye osnashennya V sichni 1936 r vivezeno zalizni lizhka postil ta posud Reshtu vigotovleno z miscevogo materialu Chastinu obladnannya podaruvalo Tovaristvo prihilnikiv Guculshini Towarzystwo Przyjaciol Huculszczyzny Vzhe v lyutomu togo zh roku pritulok buv osnashenij dostatno dlya prijmannya gostej Zagalna vartist budivnictva stanovila 35 000 zlotih sho na 40 perevishilo ochikuvani vitrati Oficijne vidkrittya odnak bulo provedene rokom piznishe 24 sichnya 1937 r v zv yazku z 30 yu richniceyu stvorennya tovaristva Sered zaproshenih gostej buv Aleksander Bobkowski vice ministr zv yazku a takozh predstavniki nizki gromadskih ta turistskih organizacij Osvyachennya budinku zdijsniv otec Kirilo Cyryl dominikanec yakij ranishe buv chlenom KTN Pritulok narekli na chest Zigmunta Klemensyevicha vidatnogo diyacha tovaristva Pochinayuchi z 1936 r KTN viddalo pritulok pid naglyad lisovomu inzheneru Vitoldu Tiskomu Witold Tyski sho prozhivav tut razom z druzhinoyu Sofiyeyu Zofia lizhna instruktorka ta vipusknicya pershogo u Lvovi richnogo kursu AWF Akademia Wychowania Fizycznego Vitold naglyadav za gospodarstvom azh do veresnya 1939 r Vin takozh buv iniciatorom ta vikonavcem budivnictva lisovoyi dorogi z ur Foreshenka sho dozvolyalo perevezennya do pritulku lyudej ta tovariv Odnak do Marishevskoyi avto doyihati ne moglo Za pershij sezon poslugami pritulku skoristalis 3 000 raziv Pislya napadu SRSR na Polshu 17 chi 18 veresnya 1939 r pritulok otochili radyanski soldati Gospodarya bulo areshtovano postoyalciv vignano pislya chogo miscevi zhiteli vinesli vse obladnannya z budinku V zhovtni 1943 r Vitolda z druzhinoyu bulo vbito u Zhab yemu za versiyeyu polskih dzherel OUN UPA Chudom vryatuvalas 11 litnya donka Ivanka Joanna Za svidchennyam ochevidcya Dmitra Bilogolovogo pritulok spalili nimci koli vidstupali na zahid vzimku 1944 1945 rr Naglyadachem todi buv polyak dido Yan KonstrukciyaBudinok mav netipovi formi 13 10 m h 10 10 m visota 14 8 m sho mozhna bulo poyasniti planami podalshoyi rozbudovi pritulku z bokiv Derev yano ceglyana konstrukciya bula vstanovlena na vapnovo cementovomu fundamenti pidmurivku Dlya zmenshennya vitrat tepla zovnishni vikna ta dveri buli podvijnimi Ozdoblennya vikonano v guculskomu stili V cokoli bula yidalnya i dvi spalni Pershij poverh 6 pokoyiv na drugomu piddahovomu poversi bulo she tri kimnati Okrim kimnat dlya gostej v osnovnih poverhah buli kimnati u piddashshi Zagalom bulo 57 lizhkomisc zgidno reklamnogo bukleta 60 Na kozhnomu poversi buv tualet i vanna z dushem z teployu vodoyu pid tiskom Voda nadhodila vid visheroztashovanogo dzherela 230 m z perepadom u 30 m Nagrivachem sluzhiv bojler na osnovi pechi Bulo vstanovleno sistemu pozhezhogasinnya Krim togo z Vorohti bulo protyagnuto telefonnij kabel pracyuvav kuhonnij lift z kuhni do yidalni Takozh buli dvi gospodarski budivli V pershij oblashtuvali pralnyu susharku ta pekarnyu V drugomu drovitnyu stajnyu ta pokoyi pracivnikiv Div takozhNartyarstvo v Karpatah 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine Reklamnij buklet 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine ListivkaFotografiyiZagalnij viglyad ruyin stanom na 2005 r Ruyini stanom na 2005 r Pravij nizhnij kontrforsDzherelaSprawozdanie Wydzialu KTN za rok 1936 7 Lwow 1937 str 4 i n carpathy nadvirna com Arhiv originalu za 13 travnya 2020 Procitovano 5 travnya 2020 archiwum allegro pl Arhiv originalu za 11 kvitnya 2019 Procitovano 11 kvitnya 2019 Sprawozdanie Wydzialu KTN za rok 1936 7 Lwow 1937 str 4 i n Joanna Tyska Kobylinska Wspomnienia Sprawozdanie Wydzialu KTN za rok 1935 6 Lwow 1936 str 11 i n