Маргіт Шлахта (угор. Slachta Margit; 18 вересня 1884 — 6 січня 1974) — угорська громадська діячка. У 1920 році стала першою жінкою, обраною в угорський Парламент, в 1923 році заснувала інститут Сестер соціального обслуговування і Католицький релігійний інститут жінок.
Маргіт Шлахта | |
---|---|
Народилася | 18 вересня 1884[4][1][2] Кошиці, d, Угорське королівство[d], Транслейтанія, Австро-Угорщина[5][1] |
Померла | 6 січня 1974[1][2][3] (89 років) Баффало, Нью-Йорк, США |
Країна | Угорщина[1] |
Діяльність | черниця, вчителька, редакторка, громадська активістка, політична діячка |
Знання мов | угорська |
Посада | член Національних зборів Угорщини[d] і член Національних зборів Угорщини[d] |
Партія | d і d |
Конфесія | католицька церква[3] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Маргіт Шлахта народилася в місті Касса (на той час Угорщина) в 1884 році. Батьки Маргіт мали аристократичні корені. Предки її батька, Кальмана Шлахта (1857-1936) належали до польської знаті, її мати, Борбала Шароссі фон Шарош (1855-1936) була дочкою поміщика.
У молодому віці Маргіт і її батьки на якийсь час виїхали жити в США. Після повернення в Угорщину, Маргіт вчилася в католицькій школі в Будапешті, працювала вчителькою французької та німецької мов.
Політична кар'єра Маргіт Шлахта почалася після закінчення Першої світової війни, коли вона проводила боротьбу за допуск жінок до голосування в Угорщині.
Створила Спілку католицьких жінок — організацію за розв'язання жіночого питання в Угорщині, в 1920 році стала першою жінкою, обраною в угорський Парламент. У 1908 році Шлахта приєдналася до релігійної громади Суспільство соціальної місії. У 1923 році заснувала інститут Сестер служебниць. Служебниці були добре відомі у всій Угорщині, оскільки вони надавали допомогу людям як медсестри, акушерки й провадили притулки для бездомних. Союз сприяв розвитку професійної освіти в галузі соціальної роботи в Будапешті й Клужі. В роботі релігійної громади брало участь багато студентів.
У 1938 році в Угорщині прийняті Перші антиєврейські закони. З того часу Шлахта в опублікованих статтях своєї газети Голос Духа виступала на захист євреїв. В 1943 році уряд закрив її газету, але Шлахта продовжувала публікуватися підпільно.
У 1940 році Угорщина приєдналася до держав «осі». Восени 1940 року почалися утиски євреїв. Шлахта відреагувала негайно, повідомляючи у 1940 році про це. Процес утисків закінчився 9 грудня, коли прийшла телеграма з Міністерства оборони з наказом звільнити затриманих.
У роки Другої Світової війни прихильники Шлахти укривали гнаних євреїв, виступали проти примусової праці й антисемітських законів, їздили до Риму в 1943 році для заохочення папських починань, що засуджували антиєврейські гоніння.
Після вторгнення в Радянський Союз у червні 1941 року, в якому брала участь і Угорщина, Шлахта протестувала проти багатотисячного примусового вербування євреїв в так звану трудову службу в угорській армії. Євреї були змушені виконувати роботи, пов'язані з високим ризиком травматизму та смерті.
Шлахта говорила, що заповіти віри вимагають, щоб вони захищали євреїв, навіть якщо це могло призвести до їх власної загибелі. Нацисти окупували Угорщину в 1944 році, почалися масові депортації євреїв. Сестри Шлахта влаштували молебень в надії, що це позбавить людей від депортації, відправляли харчові продукти в єврейські гетто, давали притулок людям в монастирях. Сестру Сару Шалкагазі озброєні ультраправі розстріляли разом зі знайденими євреями, а самій Шлахті вдалося уникнути смерті, попри реальну загрозу. Сестри врятували понад 2000 угорських євреїв. У 1985 році Яд ва-Шем визнав Маргіт Шлахта Праведником народів світу.
Шлахта продовжила роботу в парламенті після виборів 1945 року. Її обрали за списком від Громадянської демократичної партії. Однак, вона вийшла з партії в січні 1946 року і працювала, як незалежний кандидат. Згодом Християнська жіноча Ліга стала самостійним учасником виборів 1947 року, набравши чотири місця.
У 1949 році, побоюючись арешту, Шлахта сховалася в монастирі домініканців. Попри загрозу тюремного ув'язнення, вона з'явилася 15 травня 1949 року на виборах. Влітку 1949 року вона виїхала з країни. Подорожувала під ім'ям Etelka Tóth по Сполучених Штатах.
У США Шлахта працювала під псевдонімом Борбала Немеш на Радіо Вільна Європа, вела листування під псевдонімом Маргіт Немеш. У 1951 році вирушила до Відня в надії на повернення в Угорщину. Коли ж її надії не справдились, вона повернулася 5 травня 1953 року назад у США, цього разу під своїм справжнім ім'ям.
Померла Маргіт Шлахта 6 січня 1974 року в місті Баффало, штат Нью-Йорк.
Праці
- A puszták rejtekéből az élet centrumába (Budapest, 1918)
- Elkapott sugarak (Budapest, 1927) (útiélmények az Egyesült Államokból)
- Pünkösdi tűz (Budapest, 1944)
- Sugárzó élet. Válogatás Slachta Margit testvér gondolataiból. (Budapest, 1993)
Бібліографія
- Мона, Илона. (1997). Шлахта Маргит
Примітки
- WeChangEd
- GeneaStar
- The Righteous Among the Nations Database
- http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC13280/13550.htm
- Deutsche Nationalbibliothek Record #129963984 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 25 березня 2017.
- Bartov, O. & Mack, P. (2001).
- . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 25 березня 2017.
- Rogow, S.M. (2005).
- Phayer, M. (2000) The Catholic Church and the Holocaust, 1930—1965. p. 117 ()
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2013. Процитовано 25 березня 2017.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
- Michael Phayer; The Catholic Church and the Holocaust, 1930—1965; Indiana University Press; p.117-
- Mona, Ilona. (1997).
- . Yad Vashem The Righteous Among The Nations Database. 19 жовтня 2013. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 25 березня 2017.
- Mária Palasik (2011) Chess Game for Democracy: Hungary Between East and West, 1944—1947, McGill-Queen’s Press, p. 39
- Nohlen, D & Stöver, P (2010) Elections in Europe: A data handbook, p931
Посилання
- (угор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Margit Shlahta ugor Slachta Margit 18 veresnya 1884 6 sichnya 1974 ugorska gromadska diyachka U 1920 roci stala pershoyu zhinkoyu obranoyu v ugorskij Parlament v 1923 roci zasnuvala institut Sester socialnogo obslugovuvannya i Katolickij religijnij institut zhinok Margit ShlahtaNarodilasya18 veresnya 1884 1884 09 18 4 1 2 Koshici d Ugorske korolivstvo d Translejtaniya Avstro Ugorshina 5 1 Pomerla6 sichnya 1974 1974 01 06 1 2 3 89 rokiv Baffalo Nyu Jork SShAKrayina Ugorshina 1 Diyalnistchernicya vchitelka redaktorka gromadska aktivistka politichna diyachkaZnannya movugorskaPosadachlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d i chlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d Partiyad i dKonfesiyakatolicka cerkva 3 Nagorodipravednik narodiv svitu 18 lyutogo 1969 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMargit Shlahta narodilasya v misti Kassa na toj chas Ugorshina v 1884 roci Batki Margit mali aristokratichni koreni Predki yiyi batka Kalmana Shlahta 1857 1936 nalezhali do polskoyi znati yiyi mati Borbala Sharossi fon Sharosh 1855 1936 bula dochkoyu pomishika U molodomu vici Margit i yiyi batki na yakijs chas viyihali zhiti v SShA Pislya povernennya v Ugorshinu Margit vchilasya v katolickij shkoli v Budapeshti pracyuvala vchitelkoyu francuzkoyi ta nimeckoyi mov Politichna kar yera Margit Shlahta pochalasya pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni koli vona provodila borotbu za dopusk zhinok do golosuvannya v Ugorshini Stvorila Spilku katolickih zhinok organizaciyu za rozv yazannya zhinochogo pitannya v Ugorshini v 1920 roci stala pershoyu zhinkoyu obranoyu v ugorskij Parlament U 1908 roci Shlahta priyednalasya do religijnoyi gromadi Suspilstvo socialnoyi misiyi U 1923 roci zasnuvala institut Sester sluzhebnic Sluzhebnici buli dobre vidomi u vsij Ugorshini oskilki voni nadavali dopomogu lyudyam yak medsestri akusherki j provadili pritulki dlya bezdomnih Soyuz spriyav rozvitku profesijnoyi osviti v galuzi socialnoyi roboti v Budapeshti j Kluzhi V roboti religijnoyi gromadi bralo uchast bagato studentiv U 1938 roci v Ugorshini prijnyati Pershi antiyevrejski zakoni Z togo chasu Shlahta v opublikovanih stattyah svoyeyi gazeti Golos Duha vistupala na zahist yevreyiv V 1943 roci uryad zakriv yiyi gazetu ale Shlahta prodovzhuvala publikuvatisya pidpilno U 1940 roci Ugorshina priyednalasya do derzhav osi Voseni 1940 roku pochalisya utiski yevreyiv Shlahta vidreaguvala negajno povidomlyayuchi u 1940 roci pro ce Proces utiskiv zakinchivsya 9 grudnya koli prijshla telegrama z Ministerstva oboroni z nakazom zvilniti zatrimanih U roki Drugoyi Svitovoyi vijni prihilniki Shlahti ukrivali gnanih yevreyiv vistupali proti primusovoyi praci j antisemitskih zakoniv yizdili do Rimu v 1943 roci dlya zaohochennya papskih pochinan sho zasudzhuvali antiyevrejski goninnya Pislya vtorgnennya v Radyanskij Soyuz u chervni 1941 roku v yakomu brala uchast i Ugorshina Shlahta protestuvala proti bagatotisyachnogo primusovogo verbuvannya yevreyiv v tak zvanu trudovu sluzhbu v ugorskij armiyi Yevreyi buli zmusheni vikonuvati roboti pov yazani z visokim rizikom travmatizmu ta smerti Shlahta govorila sho zapoviti viri vimagayut shob voni zahishali yevreyiv navit yaksho ce moglo prizvesti do yih vlasnoyi zagibeli Nacisti okupuvali Ugorshinu v 1944 roci pochalisya masovi deportaciyi yevreyiv Sestri Shlahta vlashtuvali moleben v nadiyi sho ce pozbavit lyudej vid deportaciyi vidpravlyali harchovi produkti v yevrejski getto davali pritulok lyudyam v monastiryah Sestru Saru Shalkagazi ozbroyeni ultrapravi rozstrilyali razom zi znajdenimi yevreyami a samij Shlahti vdalosya uniknuti smerti popri realnu zagrozu Sestri vryatuvali ponad 2000 ugorskih yevreyiv U 1985 roci Yad va Shem viznav Margit Shlahta Pravednikom narodiv svitu Shlahta prodovzhila robotu v parlamenti pislya viboriv 1945 roku Yiyi obrali za spiskom vid Gromadyanskoyi demokratichnoyi partiyi Odnak vona vijshla z partiyi v sichni 1946 roku i pracyuvala yak nezalezhnij kandidat Zgodom Hristiyanska zhinocha Liga stala samostijnim uchasnikom viboriv 1947 roku nabravshi chotiri miscya U 1949 roci poboyuyuchis areshtu Shlahta shovalasya v monastiri dominikanciv Popri zagrozu tyuremnogo uv yaznennya vona z yavilasya 15 travnya 1949 roku na viborah Vlitku 1949 roku vona viyihala z krayini Podorozhuvala pid im yam Etelka Toth po Spoluchenih Shtatah U SShA Shlahta pracyuvala pid psevdonimom Borbala Nemesh na Radio Vilna Yevropa vela listuvannya pid psevdonimom Margit Nemesh U 1951 roci virushila do Vidnya v nadiyi na povernennya v Ugorshinu Koli zh yiyi nadiyi ne spravdilis vona povernulasya 5 travnya 1953 roku nazad u SShA cogo razu pid svoyim spravzhnim im yam Pomerla Margit Shlahta 6 sichnya 1974 roku v misti Baffalo shtat Nyu Jork PraciA pusztak rejtekebol az elet centrumaba Budapest 1918 Elkapott sugarak Budapest 1927 utielmenyek az Egyesult Allamokbol Punkosdi tuz Budapest 1944 Sugarzo elet Valogatas Slachta Margit testver gondolataibol Budapest 1993 BibliografiyaMona Ilona 1997 Shlahta MargitPrimitkiWeChangEd d Track Q86999151 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 The Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447 http mek oszk hu 00300 00355 html ABC13280 13550 htm Deutsche Nationalbibliothek Record 129963984 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 25 bereznya 2017 Bartov O amp Mack P 2001 Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2017 Rogow S M 2005 Phayer M 2000 The Catholic Church and the Holocaust 1930 1965 p 117 ISBN 9780253337252 PDF Arhiv originalu PDF za 21 zhovtnya 2013 Procitovano 25 bereznya 2017 Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Michael Phayer The Catholic Church and the Holocaust 1930 1965 Indiana University Press p 117 Mona Ilona 1997 Yad Vashem The Righteous Among The Nations Database 19 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2018 Procitovano 25 bereznya 2017 Maria Palasik 2011 Chess Game for Democracy Hungary Between East and West 1944 1947 McGill Queen s Press p 39 Nohlen D amp Stover P 2010 Elections in Europe A data handbook p931 ISBN 978 3 8329 5609 7Posilannya ugor