Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Маргіт Каффка | ||||
|---|---|---|---|---|
| Kaffka Margit | ||||
 | ||||
| Народилася | 10 червня 1880 Карей | |||
| Померла | 1 грудня 1918 (38 років) Будапешт ·Іспанський грип | |||
| Поховання | Фаркашреті | |||
| Громадянство | Австро-Угорщина | |||
| Національність | угорка | |||
| Діяльність | поетка | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Заклад | d | |||
| Мова творів | угорська | |||
| Роки активності | 1901—1918 | |||
| Жанр | роман | |||
| Батько | d | |||
| У шлюбі з | Бауер Ервін Симонович і d[1] | |||
| | ||||
 Маргіт Каффка у Вікісховищі | ||||
Маргіт Каффка (також Кафка; угор. Kaffka Margit, 10 червня 1880, Надькарой — 1 грудня 1918 року, Будапешт) — угорська письменниця і поетеса.
Нею захоплювався Аді Ендре, Каффка була однією з найголовніших представниць угорської літератури та важливим членом генерації Nyugat.
Біографія
Маргіт Каффка народилася 2 червня 1880 року в Надькарої (зараз Карей, Румунія). Її батько був прокурором, але рано помер, тому сім'я жила в злиднях. Вона вчилася в монастирській школі в Сатмарі; після повернення рік викладала в Мішкольці. Пізніше Каффка вчилася в Будапешті, отримавши диплом вчителя в жіночій школі. Повернулася в Мішкольц, де викладала літературу і економіку в приватній жіночій школі. У цей період були написані її перші твори, поеми і романи і вона стала постійно співпрацювати з журналом («Захід»), найбільш важливим періодичним виданням епохи.
Вийшла заміж 17 лютого 1905 роки за Брюно Фреліха, лісового інженера. У 1907 році її чоловік став працювати в Міністерстві сільського господарства, і Каффка поїхала з Мішкольца. Їх шлюб закінчився розлученням за кілька років. У 1910—1915 роках вона працювала вчителем в Будапешті. В цей час вона виходить заміж вдруге, 18 серпня 1914 роки за молодшого брата Бели Балажа Ервіна Бауера. На початку першої світової війни залишає роботу вчителем і повністю присвячує себе літературі.
Після війни вона померла разом зі своїм молодшим сином від іспанського грипу.
Творчість
У 1912 виходить перший і найвідоміший роман «Кольори і роки» («Színek és Évek», 1912), що розповідає про долю збіднілого дворянства і сучасних жінок. Основною проблемою головної героїні стає те, що життя обмежує можливі альтернативи шлюбу, а саме він визначає соціальну роль жінки. Їй доводиться зіткнутися з цим після самогубства свого першого чоловіка; потім вона виходить заміж вдруге, за цинічним розрахунком, аби забезпечити собі становище в суспільстві.
«Її трагедія, якщо вона тут взагалі присутя, зовсім не видовищна; вона стає бездіяльною жінкою в недіючому світі. (…) Каффка змогла окреслити широке коло проблем жінок; це все той крихкий світ провінційного дворянства, одне з основних питань сучасних романів, але в цьому світі ще ніхто до неї не розглядав проблеми жінок; ніхто не звертав уваги на те, що жінки були ще менше за чоловіків готові поратися з проблемами у своєму новому становищі і можливостях».
В наступному романі «Роки Марії» («А Mária évei», 1913) з'являється новий тип героїні, котра вчиться, працює і стає незалежною, але це не приносить їй щастя. Каффка знову не знаходить виходу для жінки в своєму романі: Марія не може затвердитися у сучасному житті, тоді як Магда, героїня попереднього роману, втрачає зв'язок з традиційною роллю жінки в суспільстві.
Останній, роман «Мурашник» («Hangyaboly», 1917) заснований на спогадах про роки, проведені в школі сестер милосердя. «В описі задушливої атмосфери цього захованого і закритого світу Каффка з прозорим символізмом підсумовує свої погляди на позицію жінки в суспільстві. Її учениці такі ж вигнанниці, як і дорослі героїні, і нещадна боротьба за владу серед монахинь, репресивні обмеження і алюзії на сексуальні відхилення роблять роман не тільки антиклерикальним, але і песимістичним. Стилістично це її найкращий роман (…). Очевидно, що вона була на початку чергового етапу художнього розвитку, повної реалізації, але їй завадила смерть».
Твори
- Versek (1903)
- Levelek a zárdából (роман у формі щоденника, 1904)
- A gondolkodók és egyéb elbeszélések (розповіді, 1906)
- Csendes válságok (розповіді, 1909)
- Képzelet-királyfiak (повість, 1909)
- Csendes válságok (нарративи, 1910)
- Csonka regény és novellák (розповіді, 1911)
- Tallózó évek (вірші, 1911)
- Utolszor a lyrán (вірші, 1912)
- Süppedő talajon (розповіді, 1912)
- «Кольори і роки»/Színek és évek (роман, 1912)
- «Рроки Марії»/Mária évei (роман, 1913)
- Szent Ildefonso bálja (розповіді, 1914)
- Két nyár (роман, 1916)
- «Станції» /Állomások (роман, 1917)
- «Мурашник»/Hangyaboly (роман, 1917)
- Kis emberek barátocskáim (збори ранніх робіт, 1918)
- Az élet útján (вірші, 1918)
- A révnél (розповіді 1918)
Див. також
Джерела
- Шахова К. О. Каффка Маргіт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.. — С. 71
- Czigány, Lóránt. «Women in Revolt: Margit Kaffka.» The Oxford History of Hungarian Literature. Oxford: Clarendon, 1984. 333-36.
- Bodnár, György. Kaffka Margit. Budapest: Balassi, 2001.
- Borgos, Anna, ed. A te színed előtt. Kaffka Margit szerelmei. Budapest: Holnap, 2006.
- Földes, Anna. Kaffka Margit: Pályakép. Budapest: Kossuth, 1987.
- Fülöp, László. Kaffka Margit. Budapest: Gondolat, 1988.
- Horváth, Györgyi. «Női irodalom a magyar századelőn. A női irodalom szerepe Kaffka Margit Színek és évek című regényének kritikai megítélésében». Sárkányfű 4 (1999): 54–66.
- Kádár, Judit. «Feminista nézőpont az irodalomtudományban». Helikon 4 (1994): 407-16.
- Nemeskürty, István, «Kaffka Margit.» Diák, írj magyar éneket. A magyar irodalom története 1945-ig. Budapest: Gondolat, 1985. Vol. 2, 698—701.
- Kárpáti, Béla. Miskolci irodalom, irodalom Miskolcon. Miskolc, 1989.
- Simon, Zsuzsanna, ed. A lélek stációi. Kaffka Margit válogatott levelezése. Budapest: Nap, 2010.
- Tötösy de Zepetnek, Steven. «Margit Kaffka and Dorothy Richardson: A Comparison.» Hungarian Studies 11.1 (1996): 77-95.
- Tötösy de Zepetnek, Steven. «Kaffka Margit prózája. Az irodalmi feminizmus kezdete Magyarországon». Régi és új peregrináció. Magyarok külföldön, külföldiek Magyarországon. Ed. Imre Békési, József Jankovics, László Kósa, & Judit Nyerges. Budapest: International Association for Hungarian Studies, 1993. Vol. 2, 1185-94.
- Tötösy de Zepetnek, Steven (斯蒂文·托托西演). 文学研究的合法化: 一种新实用主义 ·整体化和经主 义文学与文化研究方法 (Legitimizing the Study of Literature: A New Pragmatism and the Systemic Approach to Literature and Culture). Trans. Ma Jui-ch'i (马瑞琪翻). Beijing: Peking University Press, 1997. 171-93.
- Genealogy of the Kaffka de Tarczafalva Family IN: Tötösy de Zepetnek, Steven. Records of the Tötösy de Zepetnek Family. CLCWeb: Comparative Literature and Culture (Library) (2010-): <http://docs.lib.purdue.edu/clcweblibrary/totosyrecords [ 29 лютого 2016 у Wayback Machine.]>.
- Tötösy de Zepetnek, Steven. «Women's Literature and Men Writing about Women». Comparative Literature: Theory, Method, Application. By Steven Tötösy de Zepetnek. Amsterdam: Rodopi, 1998. 174—214.
- Wittmann, Livia K. «Desire in Feminist Narration: Reading Margit Kaffka and Dorothy Richardson.» Canadian Review of Comparative Literature / Revue Canadienne de Littérature Comparée 21.3 (1994): 399—415.
Примітки
- https://www.nevpont.hu/palyakep/kaffka-margit-b451d
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2016.
- Lóránt Czigány. A History Of Hungarian Literature From the Earliest Times to the mid-1970's (англ.) . Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 23 вересня 2010.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=() - Lóránt Czigány. A History Of Hungarian Literature From the Earliest Times to the mid-1970's (англ.) . Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 23 вересня 2010.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Margit KaffkaKaffka MargitNarodilasya10 chervnya 1880 1880 06 10 KarejPomerla1 grudnya 1918 1918 12 01 38 rokiv Budapesht Ispanskij gripPohovannyaFarkashretiGromadyanstvoAvstro UgorshinaNacionalnistugorkaDiyalnistpoetkaSfera robotipoeziyaZakladdMova tvorivugorskaRoki aktivnosti1901 1918ZhanrromanBatkodU shlyubi zBauer Ervin Simonovich i d 1 Margit Kaffka u Vikishovishi Margit Kaffka takozh Kafka ugor Kaffka Margit 10 chervnya 1880 Nadkaroj 1 grudnya 1918 roku Budapesht ugorska pismennicya i poetesa Neyu zahoplyuvavsya Adi Endre Kaffka bula odniyeyu z najgolovnishih predstavnic ugorskoyi literaturi ta vazhlivim chlenom generaciyi Nyugat BiografiyaFoto Kaffki Margit Kaffka narodilasya 2 chervnya 1880 roku v Nadkaroyi zaraz Karej Rumuniya Yiyi batko buv prokurorom ale rano pomer tomu sim ya zhila v zlidnyah Vona vchilasya v monastirskij shkoli v Satmari pislya povernennya rik vikladala v Mishkolci Piznishe Kaffka vchilasya v Budapeshti otrimavshi diplom vchitelya v zhinochij shkoli Povernulasya v Mishkolc de vikladala literaturu i ekonomiku v privatnij zhinochij shkoli U cej period buli napisani yiyi pershi tvori poemi i romani i vona stala postijno spivpracyuvati z zhurnalom Zahid najbilsh vazhlivim periodichnim vidannyam epohi Vijshla zamizh 17 lyutogo 1905 roki za Bryuno Freliha lisovogo inzhenera U 1907 roci yiyi cholovik stav pracyuvati v Ministerstvi silskogo gospodarstva i Kaffka poyihala z Mishkolca Yih shlyub zakinchivsya rozluchennyam za kilka rokiv U 1910 1915 rokah vona pracyuvala vchitelem v Budapeshti V cej chas vona vihodit zamizh vdruge 18 serpnya 1914 roki za molodshogo brata Beli Balazha Ervina Bauera Na pochatku pershoyi svitovoyi vijni zalishaye robotu vchitelem i povnistyu prisvyachuye sebe literaturi Pam yatnik u Budapeshti Pislya vijni vona pomerla razom zi svoyim molodshim sinom vid ispanskogo gripu TvorchistU 1912 vihodit pershij i najvidomishij roman Kolori i roki Szinek es Evek 1912 sho rozpovidaye pro dolyu zbidnilogo dvoryanstva i suchasnih zhinok Osnovnoyu problemoyu golovnoyi geroyini staye te sho zhittya obmezhuye mozhlivi alternativi shlyubu a same vin viznachaye socialnu rol zhinki Yij dovoditsya zitknutisya z cim pislya samogubstva svogo pershogo cholovika potim vona vihodit zamizh vdruge za cinichnim rozrahunkom abi zabezpechiti sobi stanovishe v suspilstvi Yiyi tragediya yaksho vona tut vzagali prisutya zovsim ne vidovishna vona staye bezdiyalnoyu zhinkoyu v nediyuchomu sviti Kaffka zmogla okresliti shiroke kolo problem zhinok ce vse toj krihkij svit provincijnogo dvoryanstva odne z osnovnih pitan suchasnih romaniv ale v comu sviti she nihto do neyi ne rozglyadav problemi zhinok nihto ne zvertav uvagi na te sho zhinki buli she menshe za cholovikiv gotovi poratisya z problemami u svoyemu novomu stanovishi i mozhlivostyah V nastupnomu romani Roki Mariyi A Maria evei 1913 z yavlyayetsya novij tip geroyini kotra vchitsya pracyuye i staye nezalezhnoyu ale ce ne prinosit yij shastya Kaffka znovu ne znahodit vihodu dlya zhinki v svoyemu romani Mariya ne mozhe zatverditisya u suchasnomu zhitti todi yak Magda geroyinya poperednogo romanu vtrachaye zv yazok z tradicijnoyu rollyu zhinki v suspilstvi Ostannij roman Murashnik Hangyaboly 1917 zasnovanij na spogadah pro roki provedeni v shkoli sester miloserdya V opisi zadushlivoyi atmosferi cogo zahovanogo i zakritogo svitu Kaffka z prozorim simvolizmom pidsumovuye svoyi poglyadi na poziciyu zhinki v suspilstvi Yiyi uchenici taki zh vignannici yak i dorosli geroyini i neshadna borotba za vladu sered monahin represivni obmezhennya i alyuziyi na seksualni vidhilennya roblyat roman ne tilki antiklerikalnim ale i pesimistichnim Stilistichno ce yiyi najkrashij roman Ochevidno sho vona bula na pochatku chergovogo etapu hudozhnogo rozvitku povnoyi realizaciyi ale yij zavadila smert TvoriVersek 1903 Levelek a zardabol roman u formi shodennika 1904 A gondolkodok es egyeb elbeszelesek rozpovidi 1906 Csendes valsagok rozpovidi 1909 Kepzelet kiralyfiak povist 1909 Csendes valsagok narrativi 1910 Csonka regeny es novellak rozpovidi 1911 Tallozo evek virshi 1911 Utolszor a lyran virshi 1912 Suppedo talajon rozpovidi 1912 Kolori i roki Szinek es evek roman 1912 Rroki Mariyi Maria evei roman 1913 Szent Ildefonso balja rozpovidi 1914 Ket nyar roman 1916 Stanciyi Allomasok roman 1917 Murashnik Hangyaboly roman 1917 Kis emberek baratocskaim zbori rannih robit 1918 Az elet utjan virshi 1918 A revnel rozpovidi 1918 Div takozhBauer Ervin SimonovichDzherelaShahova K O Kaffka Margit Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1980 T 5 Kantata Kuliki 566 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s S 71 Czigany Lorant Women in Revolt Margit Kaffka The Oxford History of Hungarian Literature Oxford Clarendon 1984 333 36 Bodnar Gyorgy Kaffka Margit Budapest Balassi 2001 Borgos Anna ed A te szined elott Kaffka Margit szerelmei Budapest Holnap 2006 Foldes Anna Kaffka Margit Palyakep Budapest Kossuth 1987 Fulop Laszlo Kaffka Margit Budapest Gondolat 1988 Horvath Gyorgyi Noi irodalom a magyar szazadelon A noi irodalom szerepe Kaffka Margit Szinek es evek cimu regenyenek kritikai megiteleseben Sarkanyfu 4 1999 54 66 Kadar Judit Feminista nezopont az irodalomtudomanyban Helikon 4 1994 407 16 Nemeskurty Istvan Kaffka Margit Diak irj magyar eneket A magyar irodalom tortenete 1945 ig Budapest Gondolat 1985 Vol 2 698 701 Karpati Bela Miskolci irodalom irodalom Miskolcon Miskolc 1989 Simon Zsuzsanna ed A lelek stacioi Kaffka Margit valogatott levelezese Budapest Nap 2010 Totosy de Zepetnek Steven Margit Kaffka and Dorothy Richardson A Comparison Hungarian Studies 11 1 1996 77 95 Totosy de Zepetnek Steven Kaffka Margit prozaja Az irodalmi feminizmus kezdete Magyarorszagon Regi es uj peregrinacio Magyarok kulfoldon kulfoldiek Magyarorszagon Ed Imre Bekesi Jozsef Jankovics Laszlo Kosa amp Judit Nyerges Budapest International Association for Hungarian Studies 1993 Vol 2 1185 94 Totosy de Zepetnek Steven 斯蒂文 托托西演 文学研究的合法化 一种新实用主义 整体化和经主 义文学与文化研究方法 Legitimizing the Study of Literature A New Pragmatism and the Systemic Approach to Literature and Culture Trans Ma Jui ch i 马瑞琪翻 Beijing Peking University Press 1997 171 93 Genealogy of the Kaffka de Tarczafalva Family IN Totosy de Zepetnek Steven Records of the Totosy de Zepetnek Family CLCWeb Comparative Literature and Culture Library 2010 lt http docs lib purdue edu clcweblibrary totosyrecords 29 lyutogo 2016 u Wayback Machine gt Totosy de Zepetnek Steven Women s Literature and Men Writing about Women Comparative Literature Theory Method Application By Steven Totosy de Zepetnek Amsterdam Rodopi 1998 174 214 Wittmann Livia K Desire in Feminist Narration Reading Margit Kaffka and Dorothy Richardson Canadian Review of Comparative Literature Revue Canadienne de Litterature Comparee 21 3 1994 399 415 Primitkihttps www nevpont hu palyakep kaffka margit b451d PDF Arhiv originalu PDF za 25 grudnya 2014 Procitovano 11 grudnya 2016 Lorant Czigany A History Of Hungarian Literature From the Earliest Times to the mid 1970 s angl Arhiv originalu za 1 lipnya 2012 Procitovano 23 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka Lorant Czigany A History Of Hungarian Literature From the Earliest Times to the mid 1970 s angl Arhiv originalu za 1 lipnya 2012 Procitovano 23 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka