Марґенау — колишній населений пункт у Чернігівському районі Запорізької області.
Колонія була заснована 1819 року німцями-менонітами, що переселилися з дельти Вісли Прусії, в середній течії річки Курушани. Всього поселилося 24 сім'ї. У 1880-х роках в селі в 67 будинках проживало 333 особи, працювали 19 повних, 10 половинних, 31 малих господарств, було насаджено 100531 дерево. Функціонувала чотирирічна школа й менонітська церква (з 1832 року). У 1908 році в селі працювали вітрові млини, магазини, цегельня. У 1930 році в селі організовано колгосп. За сталінських репресій репресовано 33 жителя села. Напередодні війни в селі проживали 291 меноніт і 25 українців.
На початку гітлерівсько-сталінської війни було репресовано практично все чоловіче німецьке населення, 62 чоловіка, більшість з них загинуло в таборах. Під час відступу гітлерівці село спалили, і німецьке населення забрали в Німеччину. На фронтах воювало 4 жителі села, 3 з них загинуло. Після війни село швидко відбудовують і перейменовують у хутір Ранковий. У 1946 році відкривають початкову школу. Потім село потрапляє в розряд неперспективних. У 1949 році школу закривають. У 1958 році об'єднують з селом Благодатне.
Джерела
- Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Margenau kolishnij naselenij punkt u Chernigivskomu rajoni Zaporizkoyi oblasti Koloniya bula zasnovana 1819 roku nimcyami menonitami sho pereselilisya z delti Visli Prusiyi v serednij techiyi richki Kurushani Vsogo poselilosya 24 sim yi U 1880 h rokah v seli v 67 budinkah prozhivalo 333 osobi pracyuvali 19 povnih 10 polovinnih 31 malih gospodarstv bulo nasadzheno 100531 derevo Funkcionuvala chotiririchna shkola j menonitska cerkva z 1832 roku U 1908 roci v seli pracyuvali vitrovi mlini magazini cegelnya U 1930 roci v seli organizovano kolgosp Za stalinskih represij represovano 33 zhitelya sela Naperedodni vijni v seli prozhivali 291 menonit i 25 ukrayinciv Na pochatku gitlerivsko stalinskoyi vijni bulo represovano praktichno vse choloviche nimecke naselennya 62 cholovika bilshist z nih zaginulo v taborah Pid chas vidstupu gitlerivci selo spalili i nimecke naselennya zabrali v Nimechchinu Na frontah voyuvalo 4 zhiteli sela 3 z nih zaginulo Pislya vijni selo shvidko vidbudovuyut i perejmenovuyut u hutir Rankovij U 1946 roci vidkrivayut pochatkovu shkolu Potim selo potraplyaye v rozryad neperspektivnih U 1949 roci shkolu zakrivayut U 1958 roci ob yednuyut z selom Blagodatne DzherelaYeremenko M Kraj shlyahu Muravskogo Narisi z istoriyi Chernigivskogo rajonu Zaporizhzhya Lana druk 2006 436 s