Маргарита I (нім. Margarethe I., нід. Margaretha I; 1311 — 23 червня 1356) — графиня Ено (як Маргарита II) в 1345—1356 роках, графиня Голландії і Зеландії (як Маргарита I) в 1345—1354 роках, імператриця Священної Римської імперії.
Маргарита II | |
---|---|
Народилася | 1311[1][2][3] |
Померла | 23 червня 1356[1][2] Ле-Кенуа |
Поховання | Валансьєнн |
Діяльність | політична діячка |
Титул | герцог |
Конфесія | християнство і католицтво |
Рід | d |
Батько | Вільгельм I (граф Ено) |
Мати | Жанна Валуа (графиня Ено) |
Брати, сестри | Вільгельм II (граф Ено), d і Філіппа де Авен |
У шлюбі з | Людовик IV |
Діти | d, Людвіг I, Альбрехт I, Оттон V, Беатріс Баварська, d, d і Вільгельм I[3] |
|
Життєпис
Походила з династії Авенів. Старша донька Вільгельма I, графа Ено, Голландії і Зеландії, та Жанни де Валуа. Народилася 1311 року. 1324 року в Кельні вийшла заміж за Людвига IV Віттельсбаха, короля Німеччини. Як посаг чоловік мав отримати 47 тис. флоринів, але через рік батько Маргарити сплатив лише половину. Водночас сама Маргарита отримала від чоловіка замки Кауб, Фюрстенберг, Райхенштайн та Лінденфельс, що давали 11 тис. флоринів прибутку.
У 1327—1328 роках супроводжувала чоловіка в італійському поході. 17 січня 1328 року в Соборі святого Петра у Римі її разом з Людвигом IV було короновано імператорською короною.
1336 року звернулася до французького короля Філіппа VI Валуа щодо посередництва у конфлікті з Папським престолом (той перебував в Авіньйоні), але той відкинув пропозицію Маргарити. Водночас брала участь у налагодженні відносин Людвига IV з папою римським Бенедиктом XII, проте марно.
1345 року після загибелі брата Вільгельма II, графа Ено, Голландії і Зеландії, успадкувала ці володіння. У 1346 році Маргарита I безпосередньо вступила у керування графствами. Того ж року в Іпрі домовилася з сестрою Філіппою щодо відмови останньої на графство Ено. Натомість Маргарита погодилася переконати чоловіка відновити антифранцузький союз з Англією. Слідом за цим призначила стрийка Жана де Бомонна намісником Ено, сина Вільгельма — Голландії, другого сина Оттона, який нещодавно народився, оголосила бургграфом Зеландії.
Проте 1347 року помирає імператор Людвик IV. Сини Маргарити вступили у боротьбу з Карлом Люксембургом, імператором Священної Римської імперії.
1349 року оголосила графом-співправителем сина Вільгельма. Втім вже 1350 року проти останнього виступила частина знаті (Бредероде, Дуівенвурд, Поланен), що сформували Лігу Гачка. Вони запросили Маргариту повернутися до одноосібного керування. Її сина підтримали міста та роди Егмонд, Аркель, Геемскерк, що сформували Лігу Тріски. З цього часу починається запекла війна тріски і гачка.
1351 року Едуард III, король Англії, прийшов на допомогу Маргариті, яка у морській битві при Віре здобула перемогу над флотом Вільгельма I. Втім у битві на суходолі — біля Вальардінгені — перемогу здобули прихильники Вільгельма I. 1352 року на бік останнього перейшов англійський король. 1353 року Маргарита I зазнала цілковитої поразки. Зрештою 1354 року підписала з сином Монський договір, за яким зрікалася Голландії і Зеландії на користь Вільгельма I, в її володінні залишилося графство Ено. Також графиня отримала від сина 40 тис. флоринів як компенсацію та щорічний пенсіон в 7 тис. флоринів.
1354 року визнала себе васалом французького короля. Натомість отримала щорічний пенсіон в 3700 флоринів. В наступні роки мала прикордонні конфлікти з графством Фландрія, Льєзьким єпископством. З 1355 року тяжко хворіла. 1356 року Маргарита помирає в Ле-Кенуа. Поховано в церкві міноритів в Валансьєнні. Графство Ено успадкував Вільгельм I.
Родина
Чоловік — Людвиг IV Віттельсбах, імператор Священної Римської імперії.
Діти:
- Маргарита (1325—1374), 1-й чоловік (з 1351) Стефан Анжуйський, герцог Трансільванії, Славонії, Хорватії та Далмації (1332—1354), син Карла I Роберта, 2-й чоловік (з 1358) граф Герлах фон Гогенлое (пом. в 1387), син Людвіга фон Гогенлое
- Анна (1326–1361), чоловік (з 1339) герцог Нижньої Баварії Іоанн I Дитя (1329–1340)
- Людвіг VI Римлянин (1328—1364/1365), герцог Баварії (з 1347), 1-а дружина (з 19 липня 1352) Кунігунда Польська (1334—1357), дочка короля Польщі Казимира III Великого, 2-га дружина (з 30 березня 1360) Інгебурга Мекленбургська (1340–1395)
- Єлизавета (1329 — 2 серпня 1402), 1-й чоловік (з 22 листопада 1350) сеньйор Верони Кангранде II делла Скала (8 червня 1332 — 14 грудня 1359), представник династії Скалігерів, 2-й чоловік (з 26 квітня 1362) граф Ульріх фон Вюртемберг (1342 — 23 серпня 1388), син Еберхарда II Сварливого
- Вільгельм I (12 травня 1330 — 15 квітня 1389), герцог Голландії та Зеландії, герцог Баварський-Штраубінський (з 1353), дружина (з 1352) Матильда Ланкастерська (1339—1362), дочка першого ланкастерського герцога Генрі Гросмонтського
- Альбрехт I (25 липня 1336 — 13 грудня 1404), герцог Баварії (з 1347), 1-а дружина (з 19 липня 1353) Маргарита Сілезька (1342—1386), 2-га дружина (з 30 березня 1394) Маргарита Клевська (1375—1412), дочка графа Клевського Адольфа III
- Беатриса (1344—1359), чоловік (з 1356) король Швеції Ерік XII (1339 — 21 червня 1359), син
- Агнеса (1345–1352)
- Оттон V (1346 — 13 листопада 1379), герцог Баварії (з 1347), дружина (з 19 березня 1366) Катерина, дочка імператора Карла IV
- Людвіг (1347—1348)
Примітки
- Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
- Online Dictionary of Dutch Women
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Joachim Wild: Holland. Die Wittelsbacher an der Nordsee (1346—1436). In: Alois Schmid, Katharina Weigand (Hrsg.): Bayern mitten in Europa. Vom Frühmittelalter bis ins 20. Jahrhundert. C. H. Beck, München 2005, , S. 92–106.
- Alfons Huber, Johannes Prammer (Hrsg.): 650 Jahre Herzogtum Niederbayern-Straubing-Holland. Vortragsreihe des Historischen Vereins für Straubing und Umgebung. Historischer Verein für Straubing und Umgebung, Straubing 2005, , S. 7–39.
- Sury, Geoffroy G., Bayern Straubing Hennegau: la Maison de Bavière en Hainault, XIVe-XVe s., Brussels, 2010 (2nd ed.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Margarita I nim Margarethe I nid Margaretha I 1311 23 chervnya 1356 grafinya Eno yak Margarita II v 1345 1356 rokah grafinya Gollandiyi i Zelandiyi yak Margarita I v 1345 1354 rokah imperatricya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Margarita IINarodilasya1311 1 2 3 Pomerla23 chervnya 1356 1356 06 23 1 2 Le KenuaPohovannyaValansyennDiyalnistpolitichna diyachkaTitulgercogKonfesiyahristiyanstvo i katolictvoRiddBatkoVilgelm I graf Eno MatiZhanna Valua grafinya Eno Brati sestriVilgelm II graf Eno d i Filippa de AvenU shlyubi zLyudovik IVDitid Lyudvig I Albreht I Otton V Beatris Bavarska d d i Vilgelm I 3 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodila z dinastiyi Aveniv Starsha donka Vilgelma I grafa Eno Gollandiyi i Zelandiyi ta Zhanni de Valua Narodilasya 1311 roku 1324 roku v Kelni vijshla zamizh za Lyudviga IV Vittelsbaha korolya Nimechchini Yak posag cholovik mav otrimati 47 tis floriniv ale cherez rik batko Margariti splativ lishe polovinu Vodnochas sama Margarita otrimala vid cholovika zamki Kaub Fyurstenberg Rajhenshtajn ta Lindenfels sho davali 11 tis floriniv pributku U 1327 1328 rokah suprovodzhuvala cholovika v italijskomu pohodi 17 sichnya 1328 roku v Sobori svyatogo Petra u Rimi yiyi razom z Lyudvigom IV bulo koronovano imperatorskoyu koronoyu 1336 roku zvernulasya do francuzkogo korolya Filippa VI Valua shodo poserednictva u konflikti z Papskim prestolom toj perebuvav v Avinjoni ale toj vidkinuv propoziciyu Margariti Vodnochas brala uchast u nalagodzhenni vidnosin Lyudviga IV z papoyu rimskim Benediktom XII prote marno 1345 roku pislya zagibeli brata Vilgelma II grafa Eno Gollandiyi i Zelandiyi uspadkuvala ci volodinnya U 1346 roci Margarita I bezposeredno vstupila u keruvannya grafstvami Togo zh roku v Ipri domovilasya z sestroyu Filippoyu shodo vidmovi ostannoyi na grafstvo Eno Natomist Margarita pogodilasya perekonati cholovika vidnoviti antifrancuzkij soyuz z Angliyeyu Slidom za cim priznachila strijka Zhana de Bomonna namisnikom Eno sina Vilgelma Gollandiyi drugogo sina Ottona yakij neshodavno narodivsya ogolosila burggrafom Zelandiyi Prote 1347 roku pomiraye imperator Lyudvik IV Sini Margariti vstupili u borotbu z Karlom Lyuksemburgom imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1349 roku ogolosila grafom spivpravitelem sina Vilgelma Vtim vzhe 1350 roku proti ostannogo vistupila chastina znati Brederode Duivenvurd Polanen sho sformuvali Ligu Gachka Voni zaprosili Margaritu povernutisya do odnoosibnogo keruvannya Yiyi sina pidtrimali mista ta rodi Egmond Arkel Geemskerk sho sformuvali Ligu Triski Z cogo chasu pochinayetsya zapekla vijna triski i gachka 1351 roku Eduard III korol Angliyi prijshov na dopomogu Margariti yaka u morskij bitvi pri Vire zdobula peremogu nad flotom Vilgelma I Vtim u bitvi na suhodoli bilya Valardingeni peremogu zdobuli prihilniki Vilgelma I 1352 roku na bik ostannogo perejshov anglijskij korol 1353 roku Margarita I zaznala cilkovitoyi porazki Zreshtoyu 1354 roku pidpisala z sinom Monskij dogovir za yakim zrikalasya Gollandiyi i Zelandiyi na korist Vilgelma I v yiyi volodinni zalishilosya grafstvo Eno Takozh grafinya otrimala vid sina 40 tis floriniv yak kompensaciyu ta shorichnij pension v 7 tis floriniv 1354 roku viznala sebe vasalom francuzkogo korolya Natomist otrimala shorichnij pension v 3700 floriniv V nastupni roki mala prikordonni konflikti z grafstvom Flandriya Lyezkim yepiskopstvom Z 1355 roku tyazhko hvorila 1356 roku Margarita pomiraye v Le Kenua Pohovano v cerkvi minoritiv v Valansyenni Grafstvo Eno uspadkuvav Vilgelm I RodinaCholovik Lyudvig IV Vittelsbah imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Diti Margarita 1325 1374 1 j cholovik z 1351 Stefan Anzhujskij gercog Transilvaniyi Slavoniyi Horvatiyi ta Dalmaciyi 1332 1354 sin Karla I Roberta 2 j cholovik z 1358 graf Gerlah fon Gogenloe pom v 1387 sin Lyudviga fon Gogenloe Anna 1326 1361 cholovik z 1339 gercog Nizhnoyi Bavariyi Ioann I Ditya 1329 1340 Lyudvig VI Rimlyanin 1328 1364 1365 gercog Bavariyi z 1347 1 a druzhina z 19 lipnya 1352 Kunigunda Polska 1334 1357 dochka korolya Polshi Kazimira III Velikogo 2 ga druzhina z 30 bereznya 1360 Ingeburga Meklenburgska 1340 1395 Yelizaveta 1329 2 serpnya 1402 1 j cholovik z 22 listopada 1350 senjor Veroni Kangrande II della Skala 8 chervnya 1332 14 grudnya 1359 predstavnik dinastiyi Skaligeriv 2 j cholovik z 26 kvitnya 1362 graf Ulrih fon Vyurtemberg 1342 23 serpnya 1388 sin Eberharda II Svarlivogo Vilgelm I 12 travnya 1330 15 kvitnya 1389 gercog Gollandiyi ta Zelandiyi gercog Bavarskij Shtraubinskij z 1353 druzhina z 1352 Matilda Lankasterska 1339 1362 dochka pershogo lankasterskogo gercoga Genri Grosmontskogo Albreht I 25 lipnya 1336 13 grudnya 1404 gercog Bavariyi z 1347 1 a druzhina z 19 lipnya 1353 Margarita Silezka 1342 1386 2 ga druzhina z 30 bereznya 1394 Margarita Klevska 1375 1412 dochka grafa Klevskogo Adolfa III Beatrisa 1344 1359 cholovik z 1356 korol Shveciyi Erik XII 1339 21 chervnya 1359 sin Agnesa 1345 1352 Otton V 1346 13 listopada 1379 gercog Bavariyi z 1347 druzhina z 19 bereznya 1366 Katerina dochka imperatora Karla IV Lyudvig 1347 1348 PrimitkiBiografichnij Portal Niderlandiv 2009 d Track Q1868372 Online Dictionary of Dutch Women d Track Q13135279 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaJoachim Wild Holland Die Wittelsbacher an der Nordsee 1346 1436 In Alois Schmid Katharina Weigand Hrsg Bayern mitten in Europa Vom Fruhmittelalter bis ins 20 Jahrhundert C H Beck Munchen 2005 ISBN 3 406 52898 8 S 92 106 Alfons Huber Johannes Prammer Hrsg 650 Jahre Herzogtum Niederbayern Straubing Holland Vortragsreihe des Historischen Vereins fur Straubing und Umgebung Historischer Verein fur Straubing und Umgebung Straubing 2005 ISBN 3 00 014600 8 S 7 39 Sury Geoffroy G Bayern Straubing Hennegau la Maison de Baviere en Hainault XIVe XVe s Brussels 2010 2nd ed