Ма́р'їнка — село в Україні, у Ілларіонівській селищній громаді Синельниківському району Дніпропетровської області. У 1873—1914 рр. мало назву Марінфельд (нім. Marienfeld), у 1914-1941- Мар'ївка (нім. Marjewka), у 1941—1943 — Марінталь (нім. Mariental).
село Мар'їнка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Синельниківський район |
Громада | Іларіонівська селищна громада |
Облікова картка | Мар'їнка |
Основні дані | |
Засноване | 1873 |
Населення | 104 |
Поштовий індекс | 52540 |
Телефонний код | +380 5663 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°19′57″ пн. ш. 35°17′29″ сх. д. / 48.33250° пн. ш. 35.29139° сх. д.Координати: 48°19′57″ пн. ш. 35°17′29″ сх. д. / 48.33250° пн. ш. 35.29139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 76 м |
Водойми | річка Ворона |
Місцева влада | |
Адреса ради | 52540, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с.Мар'ївка, вул.Українська,59 |
Сільський голова | Безп'ята Тетяна Степанівна |
Карта | |
Мар'їнка | |
Мар'їнка | |
Мапа | |
Населення за переписом 2001 року становить 104 особи.
Географія
Село Мар'їнка знаходиться на березі річки Ворона, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Мар'ївка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Веселе.
Історія
У 1873 році 40 сімей поселенців з Ямбурга орендували близько 1700 десятин землі на період 12 років у графині Марії Воронцової-Дашкової. На честь графині поселення назвали Марієнфельд, з 1914 року — Мар'ївка. Оренда постійно поновлювалася, у 1905 році площа землі була скорочена до 997 десятин. Оскільки поселенці не мали власної землі, будинки в основному були глиняні та вкриті соломою чи очеретом. Окремі кам'яні будинки були криті драницями.
Під час голодомору 1921—1923 років в колонії померло 28 мешканців.
В 1925 році в колонії Мар'ївці Карл-Марксівського (Мануйлівського) району Катеринославської округи налічувалось 40 господарств, 315 мешканців, 2 кузні, 1 школа.
Під час голодомору 1932—1933 років в селі померло 27 осіб.
У 1931—1941 роках в селі було репресовано 22 особи.
Перед початком німецько-радянської війни в 1941 році населення складало 75 родин, 377 осіб, в тому числі: німців — 75 родин, 376 осіб, українців — 1 особа.
Незабаром після початку німецько-радянської війни 38 придатних чоловіків були призвані до війська. Більшість із них згодом дезертирувала і повернулася в село. 6 вересня 1941 року всіх чоловіків віком від 15 до 60 років (всього 115 осіб) зібрали разом і мобілізували до так званої «трудової армії» далеко за межі України. З них врятувався лише місцевий учитель. Жінки та діти від 15 років повинні були копати окопи. 28 вересня 1941 року в село було зайнято НКВС і почалася депортація населення, що залишилося. Жінок і дівчат жорстоко били і кидали на підводи. Завдяки тому, що у НКВС не вистачало транспорту, а німецькі війська вже були поблизу, частина населення залишилася в селі. Загалом було депортовано 122 особи. Їх на залізничній станції Васильківці завантажили до телячих вагонів і вивезли до міста Семипалатинська у Казахстані. Там всіх перевантажили до трюму буксирного пароплава і відправили вверх по течії річки Іртиш. Депортованих розподілили по селах Талиця, Булак, Баженівка та Нива.
Німецькі угруповання зайняли територію навколо села 1 жовтня 1941 року. Боїв у цьому районі не велося.
В 1942 році в селі Марінталі Синельниківського ґебіту генеральної округи Дніпропетровськ Райхскомісаріату Україна населення складало 72 родин, 278 осіб, в тому числі німців — 72 родин, 275 осіб, українців — 3 особи.
Посилання
- . tsdea.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- Погода в селі Мар'їнка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) — Екатеринослав: Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. — с.290-291
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Mar yinka Ma r yinka selo v Ukrayini u Illarionivskij selishnij gromadi Sinelnikivskomu rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti U 1873 1914 rr malo nazvu Marinfeld nim Marienfeld u 1914 1941 Mar yivka nim Marjewka u 1941 1943 Marintal nim Mariental selo Mar yinkaKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Sinelnikivskij rajonGromada Ilarionivska selishna gromadaOblikova kartka Mar yinka Osnovni daniZasnovane 1873Naselennya 104Poshtovij indeks 52540Telefonnij kod 380 5663Geografichni daniGeografichni koordinati 48 19 57 pn sh 35 17 29 sh d 48 33250 pn sh 35 29139 sh d 48 33250 35 29139 Koordinati 48 19 57 pn sh 35 17 29 sh d 48 33250 pn sh 35 29139 sh d 48 33250 35 29139Serednya visota nad rivnem morya 76 mVodojmi richka VoronaMisceva vladaAdresa radi 52540 Dnipropetrovska obl Sinelnikivskij r n s Mar yivka vul Ukrayinska 59Silskij golova Bezp yata Tetyana StepanivnaKartaMar yinkaMar yinkaMapa Naselennya za perepisom 2001 roku stanovit 104 osobi GeografiyaSelo Mar yinka znahoditsya na berezi richki Vorona vishe za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Mar yivka nizhche za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Vesele IstoriyaZakinutij cvintar koloniyi Marinfeld U 1873 roci 40 simej poselenciv z Yamburga orenduvali blizko 1700 desyatin zemli na period 12 rokiv u grafini Mariyi Voroncovoyi Dashkovoyi Na chest grafini poselennya nazvali Mariyenfeld z 1914 roku Mar yivka Orenda postijno ponovlyuvalasya u 1905 roci plosha zemli bula skorochena do 997 desyatin Oskilki poselenci ne mali vlasnoyi zemli budinki v osnovnomu buli glinyani ta vkriti solomoyu chi ocheretom Okremi kam yani budinki buli kriti dranicyami Pid chas golodomoru 1921 1923 rokiv v koloniyi pomerlo 28 meshkanciv V 1925 roci v koloniyi Mar yivci Karl Marksivskogo Manujlivskogo rajonu Katerinoslavskoyi okrugi nalichuvalos 40 gospodarstv 315 meshkanciv 2 kuzni 1 shkola Pid chas golodomoru 1932 1933 rokiv v seli pomerlo 27 osib U 1931 1941 rokah v seli bulo represovano 22 osobi Pered pochatkom nimecko radyanskoyi vijni v 1941 roci naselennya skladalo 75 rodin 377 osib v tomu chisli nimciv 75 rodin 376 osib ukrayinciv 1 osoba Nezabarom pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni 38 pridatnih cholovikiv buli prizvani do vijska Bilshist iz nih zgodom dezertiruvala i povernulasya v selo 6 veresnya 1941 roku vsih cholovikiv vikom vid 15 do 60 rokiv vsogo 115 osib zibrali razom i mobilizuvali do tak zvanoyi trudovoyi armiyi daleko za mezhi Ukrayini Z nih vryatuvavsya lishe miscevij uchitel Zhinki ta diti vid 15 rokiv povinni buli kopati okopi 28 veresnya 1941 roku v selo bulo zajnyato NKVS i pochalasya deportaciya naselennya sho zalishilosya Zhinok i divchat zhorstoko bili i kidali na pidvodi Zavdyaki tomu sho u NKVS ne vistachalo transportu a nimecki vijska vzhe buli poblizu chastina naselennya zalishilasya v seli Zagalom bulo deportovano 122 osobi Yih na zaliznichnij stanciyi Vasilkivci zavantazhili do telyachih vagoniv i vivezli do mista Semipalatinska u Kazahstani Tam vsih perevantazhili do tryumu buksirnogo paroplava i vidpravili vverh po techiyi richki Irtish Deportovanih rozpodilili po selah Talicya Bulak Bazhenivka ta Niva Nimecki ugrupovannya zajnyali teritoriyu navkolo sela 1 zhovtnya 1941 roku Boyiv u comu rajoni ne velosya V 1942 roci v seli Marintali Sinelnikivskogo gebitu generalnoyi okrugi Dnipropetrovsk Rajhskomisariatu Ukrayina naselennya skladalo 72 rodin 278 osib v tomu chisli nimciv 72 rodin 275 osib ukrayinciv 3 osobi Posilannya tsdea archives gov ua Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 Pogoda v seli Mar yinka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine PrimitkiOpisanie naselennyh mest Ekaterinoslavskoj gubernii na 1 e yanvarya 1925 g Ekaterinoslav Tipo Litografiya Ekaterininskoj zh d 1925 s 290 291