Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мануель Дімех (мальт. Manwel Dimech, 25 грудня 1860, Валлетта, Мальта — 17 квітня 1921, Александрія, Єгипет) — мальтійський філософ, письменник та журналіст. Видатний діяч національно-визвольного та профспілкового рухів.
| Мануель Дімех | |
|---|---|
| Manwel Dimech | |
 | |
| Народився | 25 грудня 1860[1] Валлетта, Королівство Велика Британія |
| Помер | 17 квітня 1921[1](60 років) Коледж Вікторії, Александрія, Єгипет |
| Країна |  Мальта |
| Діяльність | письменник, журналіст, політик, профспілковий діяч, філософ, поет |
| Знання мов | мальтійська |
| |
Життєпис
Юність
Народився 25 грудня 1960 року у місті Валлетта на Мальті у сім'ї скульпторів. На час народження Мануеля у сім'ї був важкий період - вони ледве зводили кінці з кінцями, жили в однокімнатній квартирі. Батько мав слабке здоров'я, він помер у віці 37 років, залишивши вдову з десятьма дітьми (Мануелю в цей час було 13 років).
Вже через два тижні після смерті батька, він здійснив свій перший злочин - за крадіжку їжі відсидів два дні у карцері. Згодом, за наступні чотири роки, він ще дев'ять разів потрапляв до в'язниці за крадіжки та розбійний напад. У 1878 році 17-річний Мануель Дімех здійснив ненавмисне вбивство, за що отримав дванадцять років ув'язнення. Згодом йому присудили ще сім років за торгівлю фальшивими грошима.
У в'язниці навчився писати та читати. Вивчав літературу, граматику, політику, історію, філософію. Став завзятим читачем. У нього проявилась схильність до вивчення мов: досконало вивчив мальтійську, англійську, французьку та італійську мови. Пізніше він заробляв на життя викладанням цих мов. Цікавився політикою та філософією, вивчав структурні причини злиднів і гноблення. Звільнився з в'язниці у 1897 році (у віці 36 років), відсидівши 19 років.
Публічне життя
Вийшовши на волю, Дімех зайнявся громадською діяльністю. Він заснував тижневик «Il-Bandiera tal-Maltin» (Прапор Мальти). Газета виходила мальтійською мовою. В газеті він досліджував причини гноблення в країні, яка була колонією Великої Британії з 1800 року, а до цього належала Католицькій Церкві з незапам'ятних часів. Крім того, Дімех запропонував рухатись вперед: він зухвало зазначав, що Мальта одного разу може стати економічно самодостатньою незалежною республікою. Усього вийшло 462 випуски його газети. Крім того Дімех опублікував два романи, книги з граматики (італійською, англійською, французькою та мальтійською мовами) та брошури.
У 1903 році відвідав Чорногорію. Там він пробув три тижні, вивчаючи місцеву суспільно-політичну ситуацію. Згодом Дімех двічі відвідував Північну Італію (Генуя, Мілан і Турин), де, в цілому, провів майже чотири роки. Там він знайомився з профспілковим рухом. Вивчав взаємини між державою та Церквою.
Повернувшись на батьківщину, він загорівся ідеєю повного реформування суспільної системи на Мальті. Його головна мета полягала в тому, щоб витягнути народ з-під гніту британського колоніального уряду, католицької церкви, привілейованого класу, землевласників тощо. Його стратегія полягала в створення нового низового класу людей, до якого згодом примкнуть неписьменні, знедолені і незаможні маси. Його кінцевою метою було зробити Мальту промислово розвиненою країною, яка зможе стати економічно самостійною і, врешті-решт, політично незалежною.
У 1911 році, для просування своїх ідей, заснував спілку «Ix-Xirka ta' l-Imdawlin» (Ліга просвітлення), що поєднувала у собі риси соціального клубу, правозахисної організації, благодійної школи для неграмотних людей та політичної партії. Членами спілки були не лише представники нижчого класу, а й заможні люди. Майже відразу дії організації засудила Церква, що мала велику владу на Мальті. Незабаром Мануель Дімех був відлучений від Церкви, його організація була заборонена. Проте через рік Дімех відродив спілку під назвою Ix-Xirka tal-Maltin (Ліга Мальти).
Але католицька церква не була єдиною установою, незадоволеою Дімехом. Британський колоніальний уряд був незадоволений його впливом серед робітників Королівських верфів. Можлива революція загрожувала використанню Мальти як однієї з основних середземноморських військово-морських баз Його Величності. Британія почала вважати небезпечним рух, що заснував Дімех.
Вигнання та смерть
У 1912 році Мануеля Дімеха заарештували. Йому інкримінували шпигунство на користь Німеччини. Губернатор Мальти наказав вислати Дімеха на Сицилію. Проте місцева влада попросила залишити країну. Дімех переселився в Єгипет, що був під протекторатом Британії. Там його знову заарештували, на цей раз востаннє. Він сім років провів у в'язницях Каїра та Александрії. Різні прохання про повернення на Мальту були відхилені британським колоніальним урядом на Мальті. Не допомогли неодноразово зроблені звернення Верховного головнокомандувача Єгипетськими експедиційними силами Едмунда Алленбі та Державного секретаря у справах колоній Вінстона Черчилля.
Здоров'я Мануеля Дімеха погіршилось. У листопаді 1920 року його паралізувало. Його перевели у госпіталь, що знаходився у приміщені коледжу Вікторії. Там Дімех помер 17 квітня 1921 року. Його поховали без церемонії. На могилі не було розпізнавальних знаків і тому його місце поховання невідоме.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- St Paul’s Parish, Valletta, Baptism Registers, Vol. XXII, f. 423.
- St Publius Parish, Floriana, Death Registers at the Central Public Hospital (Floriana), Vol. A, f. 163; and URP, Death Registers, no. 1507/1874.
- Banca Giuratale, Mdina, Atti d’Istruzione, 1874, Vol. IV, Part 54, f. 47.
- Ibid., Admissions and Discharges, CPP 01, November 1874, f. 3; May 1876, f. 385; December 1876, f. 68; January 1877, f. 301; May 1877, f. 116; October 1877, f. 368; November 1877, f. 650; April 1878, f. 5v.
- Banca Giuratale, Mdina, Procedure e Sentenze, 1878, Section XXIII, ff. 161-2.
- National Archives of Malta, Rabat, CSG 01, Prisons 17105/97.
 | Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Мальту. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manuel Dimeh malt Manwel Dimech 25 grudnya 1860 Valletta Malta 17 kvitnya 1921 Aleksandriya Yegipet maltijskij filosof pismennik ta zhurnalist Vidatnij diyach nacionalno vizvolnogo ta profspilkovogo ruhiv Manuel DimehManwel DimechNarodivsya25 grudnya 1860 1860 12 25 1 Valletta Korolivstvo Velika BritaniyaPomer17 kvitnya 1921 1921 04 17 1 60 rokiv Koledzh Viktoriyi Aleksandriya YegipetKrayina MaltaDiyalnistpismennik zhurnalist politik profspilkovij diyach filosof poetZnannya movmaltijska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisYunist Narodivsya 25 grudnya 1960 roku u misti Valletta na Malti u sim yi skulptoriv Na chas narodzhennya Manuelya u sim yi buv vazhkij period voni ledve zvodili kinci z kincyami zhili v odnokimnatnij kvartiri Batko mav slabke zdorov ya vin pomer u vici 37 rokiv zalishivshi vdovu z desyatma ditmi Manuelyu v cej chas bulo 13 rokiv Vzhe cherez dva tizhni pislya smerti batka vin zdijsniv svij pershij zlochin za kradizhku yizhi vidsidiv dva dni u karceri Zgodom za nastupni chotiri roki vin she dev yat raziv potraplyav do v yaznici za kradizhki ta rozbijnij napad U 1878 roci 17 richnij Manuel Dimeh zdijsniv nenavmisne vbivstvo za sho otrimav dvanadcyat rokiv uv yaznennya Zgodom jomu prisudili she sim rokiv za torgivlyu falshivimi groshima U v yaznici navchivsya pisati ta chitati Vivchav literaturu gramatiku politiku istoriyu filosofiyu Stav zavzyatim chitachem U nogo proyavilas shilnist do vivchennya mov doskonalo vivchiv maltijsku anglijsku francuzku ta italijsku movi Piznishe vin zaroblyav na zhittya vikladannyam cih mov Cikavivsya politikoyu ta filosofiyeyu vivchav strukturni prichini zlidniv i gnoblennya Zvilnivsya z v yaznici u 1897 roci u vici 36 rokiv vidsidivshi 19 rokiv Publichne zhittya Vijshovshi na volyu Dimeh zajnyavsya gromadskoyu diyalnistyu Vin zasnuvav tizhnevik Il Bandiera tal Maltin Prapor Malti Gazeta vihodila maltijskoyu movoyu V gazeti vin doslidzhuvav prichini gnoblennya v krayini yaka bula koloniyeyu Velikoyi Britaniyi z 1800 roku a do cogo nalezhala Katolickij Cerkvi z nezapam yatnih chasiv Krim togo Dimeh zaproponuvav ruhatis vpered vin zuhvalo zaznachav sho Malta odnogo razu mozhe stati ekonomichno samodostatnoyu nezalezhnoyu respublikoyu Usogo vijshlo 462 vipuski jogo gazeti Krim togo Dimeh opublikuvav dva romani knigi z gramatiki italijskoyu anglijskoyu francuzkoyu ta maltijskoyu movami ta broshuri U 1903 roci vidvidav Chornogoriyu Tam vin probuv tri tizhni vivchayuchi miscevu suspilno politichnu situaciyu Zgodom Dimeh dvichi vidviduvav Pivnichnu Italiyu Genuya Milan i Turin de v cilomu proviv majzhe chotiri roki Tam vin znajomivsya z profspilkovim ruhom Vivchav vzayemini mizh derzhavoyu ta Cerkvoyu Povernuvshis na batkivshinu vin zagorivsya ideyeyu povnogo reformuvannya suspilnoyi sistemi na Malti Jogo golovna meta polyagala v tomu shob vityagnuti narod z pid gnitu britanskogo kolonialnogo uryadu katolickoyi cerkvi privilejovanogo klasu zemlevlasnikiv tosho Jogo strategiya polyagala v stvorennya novogo nizovogo klasu lyudej do yakogo zgodom primknut nepismenni znedoleni i nezamozhni masi Jogo kincevoyu metoyu bulo zrobiti Maltu promislovo rozvinenoyu krayinoyu yaka zmozhe stati ekonomichno samostijnoyu i vreshti resht politichno nezalezhnoyu U 1911 roci dlya prosuvannya svoyih idej zasnuvav spilku Ix Xirka ta l Imdawlin Liga prosvitlennya sho poyednuvala u sobi risi socialnogo klubu pravozahisnoyi organizaciyi blagodijnoyi shkoli dlya negramotnih lyudej ta politichnoyi partiyi Chlenami spilki buli ne lishe predstavniki nizhchogo klasu a j zamozhni lyudi Majzhe vidrazu diyi organizaciyi zasudila Cerkva sho mala veliku vladu na Malti Nezabarom Manuel Dimeh buv vidluchenij vid Cerkvi jogo organizaciya bula zaboronena Prote cherez rik Dimeh vidrodiv spilku pid nazvoyu Ix Xirka tal Maltin Liga Malti Ale katolicka cerkva ne bula yedinoyu ustanovoyu nezadovoleoyu Dimehom Britanskij kolonialnij uryad buv nezadovolenij jogo vplivom sered robitnikiv Korolivskih verfiv Mozhliva revolyuciya zagrozhuvala vikoristannyu Malti yak odniyeyi z osnovnih seredzemnomorskih vijskovo morskih baz Jogo Velichnosti Britaniya pochala vvazhati nebezpechnim ruh sho zasnuvav Dimeh Vignannya ta smert U 1912 roci Manuelya Dimeha zaareshtuvali Jomu inkriminuvali shpigunstvo na korist Nimechchini Gubernator Malti nakazav vislati Dimeha na Siciliyu Prote misceva vlada poprosila zalishiti krayinu Dimeh pereselivsya v Yegipet sho buv pid protektoratom Britaniyi Tam jogo znovu zaareshtuvali na cej raz vostannye Vin sim rokiv proviv u v yaznicyah Kayira ta Aleksandriyi Rizni prohannya pro povernennya na Maltu buli vidhileni britanskim kolonialnim uryadom na Malti Ne dopomogli neodnorazovo zrobleni zvernennya Verhovnogo golovnokomanduvacha Yegipetskimi ekspedicijnimi silami Edmunda Allenbi ta Derzhavnogo sekretarya u spravah kolonij Vinstona Cherchillya Zdorov ya Manuelya Dimeha pogirshilos U listopadi 1920 roku jogo paralizuvalo Jogo pereveli u gospital sho znahodivsya u primisheni koledzhu Viktoriyi Tam Dimeh pomer 17 kvitnya 1921 roku Jogo pohovali bez ceremoniyi Na mogili ne bulo rozpiznavalnih znakiv i tomu jogo misce pohovannya nevidome PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 St Paul s Parish Valletta Baptism Registers Vol XXII f 423 St Publius Parish Floriana Death Registers at the Central Public Hospital Floriana Vol A f 163 and URP Death Registers no 1507 1874 Banca Giuratale Mdina Atti d Istruzione 1874 Vol IV Part 54 f 47 Ibid Admissions and Discharges CPP 01 November 1874 f 3 May 1876 f 385 December 1876 f 68 January 1877 f 301 May 1877 f 116 October 1877 f 368 November 1877 f 650 April 1878 f 5v Banca Giuratale Mdina Procedure e Sentenze 1878 Section XXIII ff 161 2 National Archives of Malta Rabat CSG 01 Prisons 17105 97 Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Maltu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi