Мантелет

Мантеле́т або мантле́т (фр. mantelet, зменшувальна форма від mantel — «плащ, покривало») — щит великих розмірів, що використовувався при облозі фортець та інших фортифікаційних укріплень, виготовлялися з дерева чи товстої лози. Також обтягувалися сирими шкурами (для вогнетривкості і міцності), набивалися шерстю тварин, мішками з піском і т.д. . Мантелети зазвичай робили з колесами через їх велику вагу і при облозі підкочували до фортеці. За щитами ховалися піхотинці з луками, які відстрілювалися до потрапляння в «мертву зону» для ворожих стрільців безпосередньо біля підніжжя замку, потім луки змінювалися на зброю ближнього бою, ставилися сходи або проламувалися ворота і починався штурм фортеці. Мантелет забезпечував захист штурмуючих від стріл, каміння, уламків ядер, а важкі мантелети і від вогнепальної зброї та шрапнелі. Використання мантелетів значно збільшувало шанси на успішний штурм фортифікаційних укріплень (фортець, замків, укріплених ліній і тд.). Використання манталетів фіксується з давніх часів.

Галерея

Див. також

• Вінея
• Гуляй-город
• Облогова вежа
• Павеза
• Рухома фортеця

Джерела

1. Etymologie de mantelet [ 9 квітня 2008 у Wayback Machine.] (фр.)
2. [. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2018. Полковник В. Ф. Шперк: «Фортификационный словарь» (рос.)]
3. Носов-К: Осадная-техника — Античность и средневековье(рос.)
4. Мантелет // Военная энциклопедия : [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого … [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1911—1915.
5. Мантелет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)