Манда (англ. Manda, 2°16′ пд. ш. 40°58′ сх. д. / 2.267° пд. ш. 40.967° сх. д.) — невеличкий острів архіпелагу Ламу у південно-східній частині Кенії. Має материкове походження. В минулому був квітучим островом, на якому розташовувались два міста. Згодом, на початку XIX століття острів покинули через нестачу води. Використовувався як перевальний пункт. На острові провадили археологічні дослідження. У 1960-х роках міністерство сільського господарства Кенії рекомендувало побудувати кілька бетонних водозборів, які називаються ябіями, для збору дощової води. Було побудовано дві ябії, і багато сімей переїхали на острів, вирощувати кукурудзу, маніоку, кунжут та бавовну.
Манда | |
---|---|
Manda | |
Руїни Таква | |
Карта | |
Географія | |
2°16′ пд. ш. 40°58′ сх. д. / 2.267° пд. ш. 40.967° сх. д.Координати: 2°16′ пд. ш. 40°58′ сх. д. / 2.267° пд. ш. 40.967° сх. д. | |
Акваторія | Індійський океан |
Група островів | Ламу |
Площа | 27 км² |
Довжина | 13,3 км |
Ширина | 9,6 км |
Країна | |
Кенія | |
(Адм. одиниця) | d |
Населення | |
Манда Манда (Кенія) | |
Манда у Вікісховищі |
В часи свого розквіту, місто Манда займало близько 40 акрів (160 000 м2) і його населення, за оцінками, складало близько 3500 осіб. Манда процвітав аж до XIII століття, після чого почався занепад.
Географія
Острів відділений від материка і від сусідніх островів вузькими протоками. Місцями відстань між берегами складає декілька сотень метрів.
Північна частина острова піщана, південна — болотиста. Клімат екваторіальний.
Історія
Острів має декілька зручних бухт, тому використовувався як порт ще з IX століття. Найбільш великі поселення — Манда і Такве.
Місто Манда
Руїни містечка Манда (на північно-західному узбережжі) були вперше були досліджені археологом Невілом Чіттіком в 1965 році. Своєму походженню місто зобов'язане торгівлі з Перською затокою у 9-10 століттях. Головним товаром для торгівлі була, мабуть, слонова кістка.
Ранні мешканці Манди споруджували будівлі з обпаленої квадратної цегли та каменю та тинькували вапняним розчином. Такі будівельні техніки зустрічаються лише на островах та в прибережних районах Кенії. Ця технологія цегли та будівельних розчинів унікальна для цих областей, тоді як цегла в середньому близько 18 см є унікальною для Східної Африки на цей період і була доставлена з Сохара, в сучасному Омані. Ці цеглини, ймовірно, прибули на острів Манда як баласт на вітрильних кораблях, що заходили в порт. З середини 9 століття до початку 11 століття будівлі також споруджували з коралових блоків.
Широкомасштабні розкопки в 1966, 1970 і 1978 років показали процвітання, що не мало собі рівних у Східній Африці в той час. Ознаками його є китайська порцеляна, починаючи з IX століття, ісламська кераміка та скло, а також місцева кераміка, датована відповідним імпортом. Яскравою особливістю міста є великі морські мури, побудовані між 9-м і 13-м століттями. Мури паралельні до берега і побудовані з великих коралових блоків. Вони, ймовірно, призначались для відновлення ділянок берегової лінії та частково для відновлення ділянок берега, а частково для зміцнення країв острова.
Місто Такве
Поселення Таква розташоване на південній стороні острова Манда, в районі Ламу прибережної провінції Кенії. Це руїни міста, яке було занедбане приблизно в 18 столітті.
До мусульманського міста Таква можна легко дістатися з міста Ламу. Вперше руїни були розкопані Джеймсом Кіркманом в 1951 році. У 1972 році територія була знову розчищена під наглядом Джеймса де Вере Аллена, куратора музею Ламу.
Таква ніколи не була великим містом. Воно було засноване близько 1500 р., і, ймовірно, занедбане близько 1700 р. Кіркман вважав, що це, можливо, місце, де усамітнювались святі або релігійні люди. Велика мечеть в Такві збереглася відносно добре. Інша важлива структура — Стовпова могила, на якій є напис із датою 1681—1682 рр. Повідомляється, що коли Такву покинули, її мешканці оселилися навпроти затоки в Шелі на острові Ламу. Двічі на рік люди з Шели приходять до Стовпової могили у Такві, щоб помолитися про дощ. Руїни Такви були визначені національним пам'ятником Кенії в 1982 році.
Посуха XIX століття
Останні мешканці залишили острів у XIX столітті, з 1890 року острів почала орендувати Англійська східноафриканська компанія.
Острів у складі Кенії
Кенійськім острів став після проголошення незалежності Кенії у 1963 році.
Коли кенійська влада встановила на острові цистерни для збору дощової води, тут почали виникати сільськогосподарські поселення. Вирощується кукурудза, маніок, кунжут, бавовна.
На сьогодні на острові знаходиться єдиний на архіпелазі аеропорт. З сусіднім островом Манда має поромну переправу. На острові активно розвивається туристичний бізнес. За останні роки тут побудовано цілий ряд комфортних готелів, облаштовано зручні пляжі.[1] [ 11 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Література
- Chittick, Neville: MANDA: Excavations at an Island Port on the Kenya Coast. British Institute In Eastern Africa, 1984
- Martin, Chryssee MacCasler Perry and Esmond Bradley Martin: Quest for the Past. An historical guide to the Lamu Archipelago. 1973.
- Wilson, Thomas H.: Takwa: An Ancient Swahili Settlement of the Lamu Archipelago. Kenya Museum Society.
- Інформація з ЭСБЕ
- Martin, Chryssee MacCasler Perry and Esmond Bradley Martin: Quest for the Past. An historical guide to the Lamu Archipelago. 1973.
Це незавершена стаття з географії Кенії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manda angl Manda 2 16 pd sh 40 58 sh d 2 267 pd sh 40 967 sh d 2 267 40 967 nevelichkij ostriv arhipelagu Lamu u pivdenno shidnij chastini Keniyi Maye materikove pohodzhennya V minulomu buv kvituchim ostrovom na yakomu roztashovuvalis dva mista Zgodom na pochatku XIX stolittya ostriv pokinuli cherez nestachu vodi Vikoristovuvavsya yak perevalnij punkt Na ostrovi provadili arheologichni doslidzhennya U 1960 h rokah ministerstvo silskogo gospodarstva Keniyi rekomenduvalo pobuduvati kilka betonnih vodozboriv yaki nazivayutsya yabiyami dlya zboru doshovoyi vodi Bulo pobudovano dvi yabiyi i bagato simej pereyihali na ostriv viroshuvati kukurudzu manioku kunzhut ta bavovnu MandaMandaRuyini TakvaKartaGeografiya2 16 pd sh 40 58 sh d 2 267 pd sh 40 967 sh d 2 267 40 967 Koordinati 2 16 pd sh 40 58 sh d 2 267 pd sh 40 967 sh d 2 267 40 967AkvatoriyaIndijskij okeanGrupa ostrovivLamuPlosha27 km Dovzhina13 3 kmShirina9 6 kmKrayina KeniyaAdm odinicyadNaselennyaMandaManda Keniya Manda u Vikishovishi V chasi svogo rozkvitu misto Manda zajmalo blizko 40 akriv 160 000 m2 i jogo naselennya za ocinkami skladalo blizko 3500 osib Manda procvitav azh do XIII stolittya pislya chogo pochavsya zanepad GeografiyaOstriv viddilenij vid materika i vid susidnih ostroviv vuzkimi protokami Miscyami vidstan mizh beregami skladaye dekilka soten metriv Pivnichna chastina ostrova pishana pivdenna bolotista Klimat ekvatorialnij IstoriyaOstriv maye dekilka zruchnih buht tomu vikoristovuvavsya yak port she z IX stolittya Najbilsh veliki poselennya Manda i Takve Misto Manda Ruyini mistechka Manda na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi buli vpershe buli doslidzheni arheologom Nevilom Chittikom v 1965 roci Svoyemu pohodzhennyu misto zobov yazane torgivli z Perskoyu zatokoyu u 9 10 stolittyah Golovnim tovarom dlya torgivli bula mabut slonova kistka Ranni meshkanci Mandi sporudzhuvali budivli z obpalenoyi kvadratnoyi cegli ta kamenyu ta tinkuvali vapnyanim rozchinom Taki budivelni tehniki zustrichayutsya lishe na ostrovah ta v priberezhnih rajonah Keniyi Cya tehnologiya cegli ta budivelnih rozchiniv unikalna dlya cih oblastej todi yak cegla v serednomu blizko 18 sm ye unikalnoyu dlya Shidnoyi Afriki na cej period i bula dostavlena z Sohara v suchasnomu Omani Ci ceglini jmovirno pribuli na ostriv Manda yak balast na vitrilnih korablyah sho zahodili v port Z seredini 9 stolittya do pochatku 11 stolittya budivli takozh sporudzhuvali z koralovih blokiv Shirokomasshtabni rozkopki v 1966 1970 i 1978 rokiv pokazali procvitannya sho ne malo sobi rivnih u Shidnij Africi v toj chas Oznakami jogo ye kitajska porcelyana pochinayuchi z IX stolittya islamska keramika ta sklo a takozh misceva keramika datovana vidpovidnim importom Yaskravoyu osoblivistyu mista ye veliki morski muri pobudovani mizh 9 m i 13 m stolittyami Muri paralelni do berega i pobudovani z velikih koralovih blokiv Voni jmovirno priznachalis dlya vidnovlennya dilyanok beregovoyi liniyi ta chastkovo dlya vidnovlennya dilyanok berega a chastkovo dlya zmicnennya krayiv ostrova Misto Takve Poselennya Takva roztashovane na pivdennij storoni ostrova Manda v rajoni Lamu priberezhnoyi provinciyi Keniyi Ce ruyini mista yake bulo zanedbane priblizno v 18 stolitti Do musulmanskogo mista Takva mozhna legko distatisya z mista Lamu Vpershe ruyini buli rozkopani Dzhejmsom Kirkmanom v 1951 roci U 1972 roci teritoriya bula znovu rozchishena pid naglyadom Dzhejmsa de Vere Allena kuratora muzeyu Lamu Takva nikoli ne bula velikim mistom Vono bulo zasnovane blizko 1500 r i jmovirno zanedbane blizko 1700 r Kirkman vvazhav sho ce mozhlivo misce de usamitnyuvalis svyati abo religijni lyudi Velika mechet v Takvi zbereglasya vidnosno dobre Insha vazhliva struktura Stovpova mogila na yakij ye napis iz datoyu 1681 1682 rr Povidomlyayetsya sho koli Takvu pokinuli yiyi meshkanci oselilisya navproti zatoki v Sheli na ostrovi Lamu Dvichi na rik lyudi z Sheli prihodyat do Stovpovoyi mogili u Takvi shob pomolitisya pro dosh Ruyini Takvi buli viznacheni nacionalnim pam yatnikom Keniyi v 1982 roci Posuha XIX stolittya Ostanni meshkanci zalishili ostriv u XIX stolitti z 1890 roku ostriv pochala orenduvati Anglijska shidnoafrikanska kompaniya Ostriv u skladi Keniyi Kenijskim ostriv stav pislya progoloshennya nezalezhnosti Keniyi u 1963 roci Koli kenijska vlada vstanovila na ostrovi cisterni dlya zboru doshovoyi vodi tut pochali vinikati silskogospodarski poselennya Viroshuyetsya kukurudza maniok kunzhut bavovna Na sogodni na ostrovi znahoditsya yedinij na arhipelazi aeroport Z susidnim ostrovom Manda maye poromnu perepravu Na ostrovi aktivno rozvivayetsya turistichnij biznes Za ostanni roki tut pobudovano cilij ryad komfortnih goteliv oblashtovano zruchni plyazhi 1 11 lyutogo 2021 u Wayback Machine LiteraturaChittick Neville MANDA Excavations at an Island Port on the Kenya Coast British Institute In Eastern Africa 1984 ISBN 0 500 97006 8 Martin Chryssee MacCasler Perry and Esmond Bradley Martin Quest for the Past An historical guide to the Lamu Archipelago 1973 Wilson Thomas H Takwa An Ancient Swahili Settlement of the Lamu Archipelago Kenya Museum Society Informaciya z ESBE Martin Chryssee MacCasler Perry and Esmond Bradley Martin Quest for the Past An historical guide to the Lamu Archipelago 1973 ol Ce nezavershena stattya z geografiyi Keniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi section