Мико́ла Григо́рович Малому́ж (нар. 23 вересня 1955, с. Скаливатка, Звенигородський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР) — український військовик, колишній Голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України, радник Президента України (2010, 11 жовтня року — 2014, 24 лютого).
Микола Григорович Маломуж | |||
---|---|---|---|
Микола Маломуж (2014) | |||
2-й Голова Служби зовнішньої розвідки України | |||
3 квітня 2005 — 18 червня 2010 | |||
Президент | Віктор Ющенко | ||
Попередник | Олег Синянський | ||
Наступник | Григорій Ілляшов | ||
Президент | Віктор Янукович | ||
| |||
Народився | 23 вересня 1955 (68 років) с. Скаливатка, Звенигородський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР | ||
Відомий як | військовослужбовець | ||
Країна | СРСР і Україна | ||
Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | ||
Звання | Генерал армії України | ||
Нагороди | | ||
www.malomuz.com | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Життєпис
Народився 23 вересня 1955 в селі Скаливатка Звенигородського району Черкаської області. Українець.
Армійську службу проходив в «учебці» під Москвою. Тут готували спецпідрозділи для охорони ставки Верховного головнокомандування на випадок ядерної війни. Відслуживши, у 1975 повернувся у Звенигородку.
У 1982 з відзнакою закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка. За фахом — юрист.
З грудня 1983 — служба в органах КДБ на оперативних і керівних посадах.
За даними українських ЗМІ, у 1991, коли голова українського КДБ Микола Голушко (майбутній керівник російської Федеральної служби контррозвідки Росії) виїжджав з Києва до Москви, він намагався вивезти з країни списки осіб, що працювали під прикриттям. Кажуть, що саме завдяки Миколі Маломужу ці плани зірвалися і картотека залишилася в Україні. З початку 1990-х років Микола Маломуж почав працювати по лінії протидії міжнародним терористичним угрупованням.
З грудня 1998 — заступник Голови Державного комітету України у справах національностей та релігій. На цій посаді: «за сумлінну державну службу і значний особистий внесок у захист конституційних свобод і прав громадян» отримав Орден Святого Станіслава IV ступеня з врученням йому Офіцерського Хреста.
Після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах 2004 року став позаштатним радником Президента і надалі був призначений головою СЗР.
3 квітня 2005 Указом Президента України призначений Головою Служби зовнішньої розвідки України.
Звільнений з цієї посади Указом Президента України від 18 червня 2010. Того ж дня Янукович підписав Указ про призначення Миколи Маломужа Радником Президента України (поза штатом).
11 жовтня 2010 Президент підписав Указ Про звільнення М. Маломужа з військової служби. 24 лютого 2014 р. в. о. президента Олександр Турчинов підписав указ про звільнення Маломужа з посади радника.
Кандидат у Президенти України у 2014.
Фундатор Всеукраїнського громадянсько-політичного руху «За майбутнє України», лідер Української партії честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю (з вересня 2015), голова Вищої ради Народних зборів України.
Нагороди
- Орден Святого Станіслава IV ступеня з Офіцерським Хрестом (2000 р.)
- Командорський хрест ордена Святого Сильвестра (Ватикан, 11 грудня 2001 р.)
- 25 медалей і відомчих заохочуючих відзнак
Родина
- дружина Тетяна — бандуристка, народна артистка України.
- син Ярослав — юрист юридичної фірми «Саланс».
- донька Олександра — заступник директора Департаменту реєстрації речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 лютого 2010.
- Українська Розвідка — Микола Григорович Маломуж
- . Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 16 лютого 2010.
- «Маломуж Микола Григорович». Служба зовнішньої розвідки України. Архів оригіналу за 17.01.2018.
- . Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 22.06.2010. Процитовано 11.12.2010.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 29 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- Декрет 83-2000, Маломуж Микола Григорович [ 27 листопада 2018 у Wayback Machine.] // «Міжнародний Орден Святого Станіслава».
- Acta Apostolicae Sedis, 2002. — P. 709. [ 11 червня 2015 у Wayback Machine.] (італ.)
- . Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
Посилання
- malomuzh.com.ua — офіційний сайт Офіційний сайт
- Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні» [ 30 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Grigo rovich Malomu zh nar 23 veresnya 1955 s Skalivatka Zvenigorodskij rajon Cherkaska oblast Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij vijskovik kolishnij Golova Sluzhbi zovnishnoyi rozvidki Ukrayini general armiyi Ukrayini radnik Prezidenta Ukrayini 2010 11 zhovtnya roku 2014 24 lyutogo Mikola Grigorovich MalomuzhMikola Grigorovich MalomuzhMikola Malomuzh 2014 2 j Golova Sluzhbi zovnishnoyi rozvidki Ukrayini3 kvitnya 2005 18 chervnya 2010Prezident Viktor YushenkoPoperednik Oleg SinyanskijNastupnik Grigorij IllyashovPrezident Viktor YanukovichNarodivsya 23 veresnya 1955 1955 09 23 68 rokiv s Skalivatka Zvenigorodskij rajon Cherkaska oblast Ukrayinska RSR SRSRVidomij yak vijskovosluzhbovecKrayina SRSR i UkrayinaAlma mater Yuridichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaZvannya General armiyi UkrayiniNagorodi Orden Svyatogo Stanislava 4 stupenyaKavaler komandorskogo hresta ordena Svyatogo Silvestrawww malomuz com Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Malomuzh prizvishe ZhittyepisPidtrimka Malomuzha na viborah Prezidenta Ukrayini 2014 Narodivsya 23 veresnya 1955 v seli Skalivatka Zvenigorodskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Ukrayinec Armijsku sluzhbu prohodiv v uchebci pid Moskvoyu Tut gotuvali specpidrozdili dlya ohoroni stavki Verhovnogo golovnokomanduvannya na vipadok yadernoyi vijni Vidsluzhivshi u 1975 povernuvsya u Zvenigorodku U 1982 z vidznakoyu zakinchiv Kiyivskij derzhavnij universitet imeni T G Shevchenka Za fahom yurist Z grudnya 1983 sluzhba v organah KDB na operativnih i kerivnih posadah Za danimi ukrayinskih ZMI u 1991 koli golova ukrayinskogo KDB Mikola Golushko majbutnij kerivnik rosijskoyi Federalnoyi sluzhbi kontrrozvidki Rosiyi viyizhdzhav z Kiyeva do Moskvi vin namagavsya vivezti z krayini spiski osib sho pracyuvali pid prikrittyam Kazhut sho same zavdyaki Mikoli Malomuzhu ci plani zirvalisya i kartoteka zalishilasya v Ukrayini Z pochatku 1990 h rokiv Mikola Malomuzh pochav pracyuvati po liniyi protidiyi mizhnarodnim teroristichnim ugrupovannyam Z grudnya 1998 zastupnik Golovi Derzhavnogo komitetu Ukrayini u spravah nacionalnostej ta religij Na cij posadi za sumlinnu derzhavnu sluzhbu i znachnij osobistij vnesok u zahist konstitucijnih svobod i prav gromadyan otrimav Orden Svyatogo Stanislava IV stupenya z vruchennyam jomu Oficerskogo Hresta Pislya peremogi Viktora Yushenka na prezidentskih viborah 2004 roku stav pozashtatnim radnikom Prezidenta i nadali buv priznachenij golovoyu SZR 3 kvitnya 2005 Ukazom Prezidenta Ukrayini priznachenij Golovoyu Sluzhbi zovnishnoyi rozvidki Ukrayini Zvilnenij z ciyeyi posadi Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 18 chervnya 2010 Togo zh dnya Yanukovich pidpisav Ukaz pro priznachennya Mikoli Malomuzha Radnikom Prezidenta Ukrayini poza shtatom 11 zhovtnya 2010 Prezident pidpisav Ukaz Pro zvilnennya M Malomuzha z vijskovoyi sluzhbi 24 lyutogo 2014 r v o prezidenta Oleksandr Turchinov pidpisav ukaz pro zvilnennya Malomuzha z posadi radnika Kandidat u Prezidenti Ukrayini u 2014 Fundator Vseukrayinskogo gromadyansko politichnogo ruhu Za majbutnye Ukrayini lider Ukrayinskoyi partiyi chesti borotbi z korupciyeyu ta organizovanoyu zlochinnistyu z veresnya 2015 golova Vishoyi radi Narodnih zboriv Ukrayini NagorodiOrden Svyatogo Stanislava IV stupenya z Oficerskim Hrestom 2000 r Komandorskij hrest ordena Svyatogo Silvestra Vatikan 11 grudnya 2001 r 25 medalej i vidomchih zaohochuyuchih vidznakRodinadruzhina Tetyana banduristka narodna artistka Ukrayini sin Yaroslav yurist yuridichnoyi firmi Salans donka Oleksandra zastupnik direktora Departamentu reyestraciyi rechovih prav na neruhome majno Derzhavnoyi reyestracijnoyi sluzhbi Ukrayini Primitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 16 lyutogo 2010 Ukrayinska Rozvidka Mikola Grigorovich Malomuzh Arhiv originalu za 31 sichnya 2009 Procitovano 16 lyutogo 2010 Malomuzh Mikola Grigorovich Sluzhba zovnishnoyi rozvidki Ukrayini Arhiv originalu za 17 01 2018 Arhiv originalu za 20 chervnya 2010 Procitovano 11 grudnya 2010 Arhiv originalu za 22 06 2010 Procitovano 11 12 2010 Arhiv originalu za 26 listopada 2010 Procitovano 11 grudnya 2010 Arhiv originalu za 30 bereznya 2014 Procitovano 29 bereznya 2014 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2019 Procitovano 6 listopada 2019 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2016 Procitovano 27 sichnya 2016 Dekret 83 2000 Malomuzh Mikola Grigorovich 27 listopada 2018 u Wayback Machine Mizhnarodnij Orden Svyatogo Stanislava Acta Apostolicae Sedis 2002 P 709 11 chervnya 2015 u Wayback Machine ital Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 30 travnya 2015 Posilannyamalomuzh com ua oficijnij sajt Oficijnij sajt Internet dovidnik Oficijna Ukrayina sogodni 30 travnya 2015 u Wayback Machine