Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Малишівське (Самотканське) родовище комплексних титано-цирконових розсипів — розсипне родовище ільменіт-рутил-цирконових пісків у Дніпропетровській області на правому березі р. Дніпро в верхів'ях невеликого його притоку р. Самоткань, неподалік міста Вільногірськ. Відкрите у 1954 році, розробляється з 1961 р. відкритим способом. На даний момент (2012 рік) основне джерело сировини для Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, єдине родовище такого типу що розробляється на територій України.
| Малишевське титано-цирконієве родовище | |
| Тип | Розсипне родовище |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Регіон | Кам'янський район |
Загальний опис
Малишівське родовище є прибережно-морським розсипищем, похованим у піщаних відкладах полтавської серії і сарматського ярусу неогену. Ширина покладів 0,3—1,0 км, довжина до 20 км за потужності 5–10 м (у середньому 7,9 м). Важка фракція становить від 10–15 до 100-150 кг/м3. Середній вміст циркону в рудному піску 7,6 кг/м3 (5,1 кг/м3 діоксиду цирконію. Склад мінералів важкої фракції: змінений ільменіт — 44 %, рутил + лейкоксен (тонкокристалічна суміш оксидів титану) — 16, циркон — 9,6, дистен + силіманіт — 13, турмалін — 9 %; залишок — інші мінерали у невеликих кількостях, у тому числі близько 0,1 карата на 1 м3 — дрібних алмазів. На місці переробляють цирконовий і частково ільменітовий концентрати. Рутиловий і основну частину ільменітового концентратів надсилають споживачам без переробки. В цирконі з концентрату Малишівського родовища міститься 64,3—67 % суми ZrO2 + HfO2, вміст HfO2 в цій сумі — 1,6—1,9 %. Інші домішки: ітрій і лантаноїди — 0,14—0,64 %, U — 0,02, Th — 0,01 %.Приблизно 2,5 % цирконового концентрату складає метаміктний різновид (малакон), тотожний до циркону уранових руд деяких родовищ Центральноукраїнської урановорудної провінції, звідки, ймовірно, цей різновид і походить. У цьому цирконі вміст HfO2 сягає 2,3 %, підвищений також вміст Р205, Y, TR і деяких інших елементів, зокрема U і Th. Існує можливість виділяти цей різновид циркону в самостійний високогафнієвий продукт, оскільки він має підвищену магнітну сприйнятливість. На даний час (2012 рік) запаси родовища відпрацьовані приблизно на 40 %. Проте і ті 60 %, що залишилися, забезпечуватимуть стале добування приблизно на 40 років.
Рудоносні піски родовища приурочені до відкладів сарматського ярусу і полтавської світи.
Відклади полтавської світи в межах родовища широко поширені. Вони залягають горизонтально на відкладах харківського ярусу, які в свою чергу, на окремих ділянках, підстиляються відкладами київського і бучакського ярусів.
Кристалічні породи на родовищі занурені до глибини 80—160 м. Природних виходів вони не утворюють. Складені кристалічні породи в центральній частині родовища осадочно-ефузивним комплексом порід Верховцевської групи магнітних аномалій, який представлений амфіболітами, епідіабазами, хлорит-амфіболовими, кварц-серицитовими і серицит-хлоритовими сланцями, серпентинітовими і кварц-магнетитовими породами. Ці породи утворюють смугу, витягнену в субмеридіальному напрямку, в середині якої розташована центральна частина Самотканського родовища. В східній і західній частині родовища поширені сірі плагіограніти і їхні мігматити. На кристалічних породах залягає товща осадочних відкладів бучакського ярусу потужністю 38 м. Бучакський горизонт перекривається зеленувато-сірими глинами київського ярусу.
Відклади харківського ярусу на родовищі широко розповсюджені і представлені яскраво-зеленими глауконіт-кварцевими пісками. Контакт полтавських відкладів з підстилаючими породами харківського ярусу поступовий.
В полтавських відкладах виділяється три горизонти:
1. Горизонт зеленувато-сірих або жовтувато-сірих тонкозернистих кварцевих пісків з глауконітом. Тут же виділяються окремі лінзи, збагачені важкими мінералами, вміст деяких іноді досягає промислового. Потужність горизонту 5—8 м.
2. Нижче зеленувато-сірих глин залягає горизонт жовтувато-сірих, дрібнозернистих пісків потужністю 15—20 м. В південній частині цього горизонту і на північ від нього приурочений нижній горизонт рудоносних пісків полтавської світи.
3. В покрівлі відкладів полтавської світи залягає горизонт тонкодисперсних кварцевих пісків з строкатим забарвленням. Верхній горизонт пісків полтавської світи складається з тонких переміжних горизонтальних верств. Потужність верхнього горизонту 3—7 м. З цим горизонтом пісків зв'язане основне оруденіння. Вміст концентрату важких мінералів в цих пісках коливається від 10 до 100—150 кг/м3 і становить у середньому по горизонту майже 40 кг/м3.
Серед важких мінералів в відкладах полтавської світи переважають ільменіт (54,43 %). В меншій кількості присутній дистен-силіманіт (15,74 %): рутил+лейкоксен (14,56 %); ставроліт — (6,71 %); циркон — (4,56 %); турмалін.
На всій площі Самотканського родовища на відкладах полтавської світи залягають піски сарматського ярусу. Контакт пісків полтавської світи, які залягають нижче, горизонтальний, різкий. В пісках сарматського ярусу виділяють три горизонти:
1. Нижній — безрудні піски потужністю 4 м.
2. Середній — представлений сильно збагаченими рудними пісками потужністю 4-8 м.
3. Верхній — представлений менш збагаченими пісками потужністю до 8 м.
Вміст концентрату важких мінералів в пісках сарматського ярусу коливається від 10 до 1 600 кг/м3. Найбільш високий вміст концентрату важких мінералів спостерігається в центральних частинах полос.
На відкладах сарматського ярусу в межах водорозділових просторів залягають червоно-бурі глини. Контакт нерівний. Вище червоно-бурих глин залягають суглинки.
Четвертинні відклади представлені палево-жовтими лесовидними і безструктурними жовто-бурими суглинками.
Рудоносні піски Малишевського родовища в різній степені збагачені важкими мінералами. Розподілення мінералів в рудоносній товщі нерівномірне. Особливо високий вміст їх у рудоносних пісках сарматського ярусу, де в центральній частині рудного тіла відмічається витримана по ширині і простяганню зона сильно збагачених пісків, яка вміщає до 500 кг і більше концентрату мінералів на кубічний метр піску. В периферії рудного покладу сарматського ярусу вміст важких мінералів постійно зменшується переходячи в рядові, а потім в некондиційні руди.
Для рудоносних пісків полтавської світи характерно видержаний вміст важких мінералів. Спостерігається видержаний пласт з вмістом 30—50 кг/м3 концентрату важких металів.
Загальні запаси дистен+силіманіт в цих рудах по родовищу на 01.01.1998 р. становлять по категоріях А+В+С1 — 20 923 тис. т, погашено 48,4 тис. т. Загальні запаси промислових кондиційних руд Малишевського родовища на 01.01.1998 р. по категоріях А+В+С1 — 157 541 тис. т. Погашено 2 560 т.
Див. також
Примітки
- Дочірнє підприємство Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат Державної акціонерної компанії "Укрполіметали[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 1 листопада 2012.
- [ttp://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/Zumt/ Записки Українського мінералогічного товариства]
Джерела
- Паламарчук М. М., Горленко І. О., Яснюк Т. Є. Географія мінеральних ресурсів Української РСР. — К.: Рад. школа, 1985. — 135 с.
- Астахов А. С. Экономическая оценка запасов полезных ископаемых. — М.: Недра, 1981. (рос.)
- Вигдергауз Л. И. и др. Строительные материалы Украины, Днепропетровская область. (Минерально-сырьевая база). — К. : Изд-во «Будівельник», 1964.(рос.)
- Григорович М. Б., Немировская М. Г. Минеральное сырье для промышленности строительных материалов и его оценка при геологоразведочных работах. — М. : Изд-во «Недра», 1974.(рос.)
- Сахно С. С., Душенко И. С., Сахно Г. Д. Минерально-сырьевая база строительных материалов Украины. Днепропетровская область. — К. : Изд-во треста «Киевгеология», 1974.(рос.)
- Бачай Л.В, Гурський Д. С., Веселовський С. Г., Лазуренко В.І Головні геолого-промислові типи титанових і цирконієвих розсипних родовищ України та умови їх утворення // мінеральні ресурси України. — 1998 — № 3. — С. 10-13
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malishivske Samotkanske rodovishe kompleksnih titano cirkonovih rozsipiv rozsipne rodovishe ilmenit rutil cirkonovih piskiv u Dnipropetrovskij oblasti na pravomu berezi r Dnipro v verhiv yah nevelikogo jogo pritoku r Samotkan nepodalik mista Vilnogirsk Vidkrite u 1954 roci rozroblyayetsya z 1961 r vidkritim sposobom Na danij moment 2012 rik osnovne dzherelo sirovini dlya Vilnogirskogo girnicho metalurgijnogo kombinatu yedine rodovishe takogo tipu sho rozroblyayetsya na teritorij Ukrayini Malishevske titano cirkoniyeve rodovisheTip Rozsipne rodovisheKrayina UkrayinaRegion Kam yanskij rajonZagalnij opisMalishivske rodovishe ye priberezhno morskim rozsipishem pohovanim u pishanih vidkladah poltavskoyi seriyi i sarmatskogo yarusu neogenu Shirina pokladiv 0 3 1 0 km dovzhina do 20 km za potuzhnosti 5 10 m u serednomu 7 9 m Vazhka frakciya stanovit vid 10 15 do 100 150 kg m3 Serednij vmist cirkonu v rudnomu pisku 7 6 kg m3 5 1 kg m3 dioksidu cirkoniyu Sklad mineraliv vazhkoyi frakciyi zminenij ilmenit 44 rutil lejkoksen tonkokristalichna sumish oksidiv titanu 16 cirkon 9 6 disten silimanit 13 turmalin 9 zalishok inshi minerali u nevelikih kilkostyah u tomu chisli blizko 0 1 karata na 1 m3 dribnih almaziv Na misci pereroblyayut cirkonovij i chastkovo ilmenitovij koncentrati Rutilovij i osnovnu chastinu ilmenitovogo koncentrativ nadsilayut spozhivacham bez pererobki V cirkoni z koncentratu Malishivskogo rodovisha mistitsya 64 3 67 sumi ZrO2 HfO2 vmist HfO2 v cij sumi 1 6 1 9 Inshi domishki itrij i lantanoyidi 0 14 0 64 U 0 02 Th 0 01 Priblizno 2 5 cirkonovogo koncentratu skladaye metamiktnij riznovid malakon totozhnij do cirkonu uranovih rud deyakih rodovish Centralnoukrayinskoyi uranovorudnoyi provinciyi zvidki jmovirno cej riznovid i pohodit U comu cirkoni vmist HfO2 syagaye 2 3 pidvishenij takozh vmist R205 Y TR i deyakih inshih elementiv zokrema U i Th Isnuye mozhlivist vidilyati cej riznovid cirkonu v samostijnij visokogafniyevij produkt oskilki vin maye pidvishenu magnitnu sprijnyatlivist Na danij chas 2012 rik zapasi rodovisha vidpracovani priblizno na 40 Prote i ti 60 sho zalishilisya zabezpechuvatimut stale dobuvannya priblizno na 40 rokiv Rudonosni piski rodovisha priurocheni do vidkladiv sarmatskogo yarusu i poltavskoyi sviti Vidkladi poltavskoyi sviti v mezhah rodovisha shiroko poshireni Voni zalyagayut gorizontalno na vidkladah harkivskogo yarusu yaki v svoyu chergu na okremih dilyankah pidstilyayutsya vidkladami kiyivskogo i buchakskogo yarusiv Kristalichni porodi na rodovishi zanureni do glibini 80 160 m Prirodnih vihodiv voni ne utvoryuyut Skladeni kristalichni porodi v centralnij chastini rodovisha osadochno efuzivnim kompleksom porid Verhovcevskoyi grupi magnitnih anomalij yakij predstavlenij amfibolitami epidiabazami hlorit amfibolovimi kvarc sericitovimi i sericit hloritovimi slancyami serpentinitovimi i kvarc magnetitovimi porodami Ci porodi utvoryuyut smugu vityagnenu v submeridialnomu napryamku v seredini yakoyi roztashovana centralna chastina Samotkanskogo rodovisha V shidnij i zahidnij chastini rodovisha poshireni siri plagiograniti i yihni migmatiti Na kristalichnih porodah zalyagaye tovsha osadochnih vidkladiv buchakskogo yarusu potuzhnistyu 38 m Buchakskij gorizont perekrivayetsya zelenuvato sirimi glinami kiyivskogo yarusu Vidkladi harkivskogo yarusu na rodovishi shiroko rozpovsyudzheni i predstavleni yaskravo zelenimi glaukonit kvarcevimi piskami Kontakt poltavskih vidkladiv z pidstilayuchimi porodami harkivskogo yarusu postupovij V poltavskih vidkladah vidilyayetsya tri gorizonti 1 Gorizont zelenuvato sirih abo zhovtuvato sirih tonkozernistih kvarcevih piskiv z glaukonitom Tut zhe vidilyayutsya okremi linzi zbagacheni vazhkimi mineralami vmist deyakih inodi dosyagaye promislovogo Potuzhnist gorizontu 5 8 m 2 Nizhche zelenuvato sirih glin zalyagaye gorizont zhovtuvato sirih dribnozernistih piskiv potuzhnistyu 15 20 m V pivdennij chastini cogo gorizontu i na pivnich vid nogo priurochenij nizhnij gorizont rudonosnih piskiv poltavskoyi sviti 3 V pokrivli vidkladiv poltavskoyi sviti zalyagaye gorizont tonkodispersnih kvarcevih piskiv z strokatim zabarvlennyam Verhnij gorizont piskiv poltavskoyi sviti skladayetsya z tonkih peremizhnih gorizontalnih verstv Potuzhnist verhnogo gorizontu 3 7 m Z cim gorizontom piskiv zv yazane osnovne orudeninnya Vmist koncentratu vazhkih mineraliv v cih piskah kolivayetsya vid 10 do 100 150 kg m3 i stanovit u serednomu po gorizontu majzhe 40 kg m3 Sered vazhkih mineraliv v vidkladah poltavskoyi sviti perevazhayut ilmenit 54 43 V menshij kilkosti prisutnij disten silimanit 15 74 rutil lejkoksen 14 56 stavrolit 6 71 cirkon 4 56 turmalin Na vsij ploshi Samotkanskogo rodovisha na vidkladah poltavskoyi sviti zalyagayut piski sarmatskogo yarusu Kontakt piskiv poltavskoyi sviti yaki zalyagayut nizhche gorizontalnij rizkij V piskah sarmatskogo yarusu vidilyayut tri gorizonti 1 Nizhnij bezrudni piski potuzhnistyu 4 m 2 Serednij predstavlenij silno zbagachenimi rudnimi piskami potuzhnistyu 4 8 m 3 Verhnij predstavlenij mensh zbagachenimi piskami potuzhnistyu do 8 m Vmist koncentratu vazhkih mineraliv v piskah sarmatskogo yarusu kolivayetsya vid 10 do 1 600 kg m3 Najbilsh visokij vmist koncentratu vazhkih mineraliv sposterigayetsya v centralnih chastinah polos Na vidkladah sarmatskogo yarusu v mezhah vodorozdilovih prostoriv zalyagayut chervono buri glini Kontakt nerivnij Vishe chervono burih glin zalyagayut suglinki Chetvertinni vidkladi predstavleni palevo zhovtimi lesovidnimi i bezstrukturnimi zhovto burimi suglinkami Rudonosni piski Malishevskogo rodovisha v riznij stepeni zbagacheni vazhkimi mineralami Rozpodilennya mineraliv v rudonosnij tovshi nerivnomirne Osoblivo visokij vmist yih u rudonosnih piskah sarmatskogo yarusu de v centralnij chastini rudnogo tila vidmichayetsya vitrimana po shirini i prostyagannyu zona silno zbagachenih piskiv yaka vmishaye do 500 kg i bilshe koncentratu mineraliv na kubichnij metr pisku V periferiyi rudnogo pokladu sarmatskogo yarusu vmist vazhkih mineraliv postijno zmenshuyetsya perehodyachi v ryadovi a potim v nekondicijni rudi Dlya rudonosnih piskiv poltavskoyi sviti harakterno viderzhanij vmist vazhkih mineraliv Sposterigayetsya viderzhanij plast z vmistom 30 50 kg m3 koncentratu vazhkih metaliv Zagalni zapasi disten silimanit v cih rudah po rodovishu na 01 01 1998 r stanovlyat po kategoriyah A V S1 20 923 tis t pogasheno 48 4 tis t Zagalni zapasi promislovih kondicijnih rud Malishevskogo rodovisha na 01 01 1998 r po kategoriyah A V S1 157 541 tis t Pogasheno 2 560 t Div takozhKorisni kopalini Dnipropetrovskoyi oblastiPrimitkiDochirnye pidpriyemstvo Vilnogirskij derzhavnij girnicho metalurgijnij kombinat Derzhavnoyi akcionernoyi kompaniyi Ukrpolimetali nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 17 lipnya 2017 Procitovano 1 listopada 2012 ttp www nbuv gov ua Portal natural Zumt Zapiski Ukrayinskogo mineralogichnogo tovaristva DzherelaPalamarchuk M M Gorlenko I O Yasnyuk T Ye Geografiya mineralnih resursiv Ukrayinskoyi RSR K Rad shkola 1985 135 s Astahov A S Ekonomicheskaya ocenka zapasov poleznyh iskopaemyh M Nedra 1981 ros Vigdergauz L I i dr Stroitelnye materialy Ukrainy Dnepropetrovskaya oblast Mineralno syrevaya baza K Izd vo Budivelnik 1964 ros Grigorovich M B Nemirovskaya M G Mineralnoe syre dlya promyshlennosti stroitelnyh materialov i ego ocenka pri geologorazvedochnyh rabotah M Izd vo Nedra 1974 ros Sahno S S Dushenko I S Sahno G D Mineralno syrevaya baza stroitelnyh materialov Ukrainy Dnepropetrovskaya oblast K Izd vo tresta Kievgeologiya 1974 ros Bachaj L V Gurskij D S Veselovskij S G Lazurenko V I Golovni geologo promislovi tipi titanovih i cirkoniyevih rozsipnih rodovish Ukrayini ta umovi yih utvorennya mineralni resursi Ukrayini 1998 3 S 10 13