Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мали́нівка — село, у Гощанській селищній громаді Рівненського району Рівненської області. Колишній центр Малинівської сільської ради з населенням у 662 особи (2007).
| село Малинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район |  Рівненський район |
| Громада | Гощанська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1577 |
| Населення | 662(2007) |
| Площа | 11,14 км² |
| Густота населення | 64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35422 |
| Телефонний код | +380 3650 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°40′07″ пн. ш. 26°40′46″ сх. д. / 50.66861° пн. ш. 26.67944° сх. д.Координати: 50°40′07″ пн. ш. 26°40′46″ сх. д. / 50.66861° пн. ш. 26.67944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 235 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35400, Рівненська обл., Рівненський р-н, селище Гоща, вул. Незалежності, буд. 72 |
| Карта | |
  Малинівка | |
 Малинівка | |
| Мапа | |
| | |
Існує кілька версій походження назви Коростятин. За однією з них, пан поселив людей на місці сучасного села Малинівка, щоб ті до князівського двору плели личаки (здирали кору — кору стинали). Поселення це належало в той час Дорогобузькому князеві. Інша версія, що пан який володів селом був дуже злим і його прозвали Коростою, звідки й пішла назва Коростятин.
Перекази доносять до нас відгомін страшних нашесть ворогів: кочовиків, половців, монголо-татар тощо. Після одного з особливо руйнівних нападів, люди, які вціліли, рознесли по нашому краю звістку: Користь стятий (знищений, зруйнований). Прийшов час, село знову стало наповнюватись людом, а назвали його Коростятин.
Історія
Перша письмова згадка — 1577 р. в описі Луцького замку як володіння луцького старости Семашка. Наступні письмові свідчення датуються 1594—1596 рр. Найбільша їх кількість припадає на лютий 1596 р. 2 лютого Остафей Слуцький, сотник гетьмана Лободи (спільник Северина Наливайка) з товаришами, «бєглими слугами на іменіє Коростятин напав», людей поранив, а їх майно пограбував. Під час переслідування сам був застрелений, а багато із його товаришів спіймані.
Ще одна згадка про село Коростятин датується 7 березня 1596 року. Але основні події, описані в документі, тосуються сіл Щекічин та Друхова, на які напало військо Лободи в кількості 200 осіб, що складалося з межирицьких міщан і селян навколишніх сіл. Вони забрали худобу та знову пограбували маєтки Семашка.
На початку XVII ст. в самому центрі (сьогоднішній орієнтир) села діє валяна фабрика. Точно відомо, що вона виробляє продукцію у 1812 році, адже на ній було закуплено валянок для російської армії дві тисячі пар. Коли збудована, хто володів нею — невідомо. Вже авторові цих строк пощастило знайти місце цієї споруди. Цегла, яка була знайдена там, датується 1805—1806 рр.
Припиняє свою діяльність ця валяна фабрика десь у 1846—1847 рр. у зв'язку з нестачею води для крутіння колеса. Недалекі від нас часи, але відомостей, пояснень якихось знайти неможливо.
З 1810 року в Коростятині починає діяти католицький костел.
Активну участь узяли коростятинці у визвольних битвах 1917—1920 рр. за незалежність України. З розповіді старих людей, оскільки якихось архівів поки що знайти не вдалося, дізнаємося про загибель тридцяти осіб в армії УНР та Петлюри. Кілька коростятинців були з Юрком Тютюнником у всіх його військових операціях.
Відомо, що йдучи на Варшаву у 1920 р., будьонівці вскочили в Коростятин та Воронів, захопили зненацька двох петлюрівців, які були поранені й поправляли своє здоров'я. Ніякої небезпеки для переможців вони не становили. Однак, як не просили за них родичі, більшовики замордували їх перед селом чином: відрізуючи вуха та язики, багнетами повиколювавши очі, зробивши з них мучеників за волю та Україну. Могила їх збережена на кладовищі досі.
Недовгим було національне піднесення 20-х років. У 1921 році з приходом інших завойовників розпорядженням польського воєводи у Коростятині запроваджується у школі польська мова.
Розповідають, що під час голодомору на більшовицькій Україні в 1932—1933 рр. в Коростятині постійно проживало кілька десятків чоловік східняків, яких місцеві люди, знаючи потаємні стежки, переводили через кордон, підгодовували, давали на дорогу харчі.
Після приходу в 1939 році червоних «визволителів», зважаючи на міцну організацію членів КПЗУ, яких перереєстрували у ВКП/б/, вже в 1940 р. створюється колгосп імені 8 Березня. Голова був присланий із району.
Зразу ж нові господарі взялися за так званих «куркулів». Вивезли в Сибір сім'ї Дмитра Шандрука, Івана Сірочука та інших. Головна їхня провина була в тому, що вони мали по 10—12 гектарів землі, по парі коней та, найголовніше, хати криті були бляхою, а не соломою. Так коростятинці познайомилися з «визволителями».
Наступив 1941 рік. Розпочалася війна. У перші ж дні було забрано польовими військоматами до армії кілька десятків чоловік із Коростятина та Воронова. Однак швидкий наступ гітлерівців дозволив їм повернутися додому. Як «гарматне м'ясо» їх не встигли використати на початку військових дій на нашій території. Вдруге забрано було цих та інших військовозобов'язаних в 1944 році. На фронтах Другої світової війни билося понад вісімдесят мешканців сіл Воронів та Коростятин. Одні воювали в лавах Червоної Армії, інші — в УПА. У 1946 році недалеко від села в урочищі Кадубища на другий день Водохреща відбувся бій між сотнею отамана Очмани та загоном енкаведистів, які підійшли сюди із трьох сторін Гощі, Тучина, Пустомит. Відступати воїнам УПА було нікуди. З вигуками «Слава Україні» вони піднімались, вистрілявши всі патрони, і падали уже навіки під вогнем більшовицьких завойовників. Однак настав уже вечір, і кільком бійцям вдалося вирватися звідти живими. Над рештою ворог також не поглумився, очевидно, боячись темряви. Енкаведисти відійшли. Тоді посеред ночі місцеві люди вбитих забрали й поховали на кладовищі в Мощонах. Довго про це не знали. Лише нещодавно точно було визначено місцезнаходження цих могил на кладовищі і їх освячення.
У 1946 році в Коростятині знову почала діяти російська православна церква.
У 1950 році вдруге відновлює свою діяльність колгосп 8 Березня.
У 1952 році він об'єднується з воронівським колгоспом «Вільне життя», і отримує назву колгосп імені Дзержинського. І лише за самостійної України зникає з карти села ім'я цього чекіста.
До 1963 року село мало назву Коростятин.
Господарство зазнає різних реформувань, перейменувань і реорганізовується наприкінці 90-х років XX ст. в пайгосп «Малинівський». Багато малинівчан вирішують припинити членство в колгоспі та організувати свої одноосібні господарства.
На 1 січня 2007 року в селі Малинівка проживало 662 жителі, є 218 дворів. Але село старіє, Так, наприклад, у 2000 році народилось лише 6 малят, а померла 31 особа. А у 2006 році народилося всього лише 4 малюків.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Гощанської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гощанського району, село увійшло до складу новоутвореного Рівненського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 706 | 99.02% |
| російська | 7 | 0.98% |
| Усього | 713 | 100% |
Відомі люди
- Томілін Володимир Юрійович (1990—2015) — старший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни, загинув під час боїв за Мар'їнку.
![image]()
Пам’ятник воїнам-односельчанам, с. Малинівка
Посилання
- Погода в селі Малинівка [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Міщук О. А. Історія села Малинівка.
- . https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali nivka selo u Goshanskij selishnij gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Kolishnij centr Malinivskoyi silskoyi radi z naselennyam u 662 osobi 2007 selo MalinivkaKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Goshanska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1577Naselennya 662 2007 Plosha 11 14 km Gustota naselennya 64 osib km Poshtovij indeks 35422Telefonnij kod 380 3650Geografichni daniGeografichni koordinati 50 40 07 pn sh 26 40 46 sh d 50 66861 pn sh 26 67944 sh d 50 66861 26 67944 Koordinati 50 40 07 pn sh 26 40 46 sh d 50 66861 pn sh 26 67944 sh d 50 66861 26 67944Serednya visota nad rivnem morya 235 mMisceva vladaAdresa radi 35400 Rivnenska obl Rivnenskij r n selishe Gosha vul Nezalezhnosti bud 72KartaMalinivkaMalinivkaMapa Malinivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Malinivka Isnuye kilka versij pohodzhennya nazvi Korostyatin Za odniyeyu z nih pan poseliv lyudej na misci suchasnogo sela Malinivka shob ti do knyazivskogo dvoru pleli lichaki zdirali koru koru stinali Poselennya ce nalezhalo v toj chas Dorogobuzkomu knyazevi Insha versiya sho pan yakij volodiv selom buv duzhe zlim i jogo prozvali Korostoyu zvidki j pishla nazva Korostyatin Perekazi donosyat do nas vidgomin strashnih nashest vorogiv kochovikiv polovciv mongolo tatar tosho Pislya odnogo z osoblivo rujnivnih napadiv lyudi yaki vcilili roznesli po nashomu krayu zvistku Korist styatij znishenij zrujnovanij Prijshov chas selo znovu stalo napovnyuvatis lyudom a nazvali jogo Korostyatin IstoriyaPersha pismova zgadka 1577 r v opisi Luckogo zamku yak volodinnya luckogo starosti Semashka Nastupni pismovi svidchennya datuyutsya 1594 1596 rr Najbilsha yih kilkist pripadaye na lyutij 1596 r 2 lyutogo Ostafej Sluckij sotnik getmana Lobodi spilnik Severina Nalivajka z tovarishami byeglimi slugami na imeniye Korostyatin napav lyudej poraniv a yih majno pograbuvav Pid chas peresliduvannya sam buv zastrelenij a bagato iz jogo tovarishiv spijmani She odna zgadka pro selo Korostyatin datuyetsya 7 bereznya 1596 roku Ale osnovni podiyi opisani v dokumenti tosuyutsya sil Shekichin ta Druhova na yaki napalo vijsko Lobodi v kilkosti 200 osib sho skladalosya z mezhirickih mishan i selyan navkolishnih sil Voni zabrali hudobu ta znovu pograbuvali mayetki Semashka Na pochatku XVII st v samomu centri sogodnishnij oriyentir sela diye valyana fabrika Tochno vidomo sho vona viroblyaye produkciyu u 1812 roci adzhe na nij bulo zakupleno valyanok dlya rosijskoyi armiyi dvi tisyachi par Koli zbudovana hto volodiv neyu nevidomo Vzhe avtorovi cih strok poshastilo znajti misce ciyeyi sporudi Cegla yaka bula znajdena tam datuyetsya 1805 1806 rr Pripinyaye svoyu diyalnist cya valyana fabrika des u 1846 1847 rr u zv yazku z nestacheyu vodi dlya krutinnya kolesa Nedaleki vid nas chasi ale vidomostej poyasnen yakihos znajti nemozhlivo Z 1810 roku v Korostyatini pochinaye diyati katolickij kostel Aktivnu uchast uzyali korostyatinci u vizvolnih bitvah 1917 1920 rr za nezalezhnist Ukrayini Z rozpovidi starih lyudej oskilki yakihos arhiviv poki sho znajti ne vdalosya diznayemosya pro zagibel tridcyati osib v armiyi UNR ta Petlyuri Kilka korostyatinciv buli z Yurkom Tyutyunnikom u vsih jogo vijskovih operaciyah Vidomo sho jduchi na Varshavu u 1920 r budonivci vskochili v Korostyatin ta Voroniv zahopili znenacka dvoh petlyurivciv yaki buli poraneni j popravlyali svoye zdorov ya Niyakoyi nebezpeki dlya peremozhciv voni ne stanovili Odnak yak ne prosili za nih rodichi bilshoviki zamorduvali yih pered selom chinom vidrizuyuchi vuha ta yaziki bagnetami povikolyuvavshi ochi zrobivshi z nih muchenikiv za volyu ta Ukrayinu Mogila yih zberezhena na kladovishi dosi Nedovgim bulo nacionalne pidnesennya 20 h rokiv U 1921 roci z prihodom inshih zavojovnikiv rozporyadzhennyam polskogo voyevodi u Korostyatini zaprovadzhuyetsya u shkoli polska mova Rozpovidayut sho pid chas golodomoru na bilshovickij Ukrayini v 1932 1933 rr v Korostyatini postijno prozhivalo kilka desyatkiv cholovik shidnyakiv yakih miscevi lyudi znayuchi potayemni stezhki perevodili cherez kordon pidgodovuvali davali na dorogu harchi Pislya prihodu v 1939 roci chervonih vizvoliteliv zvazhayuchi na micnu organizaciyu chleniv KPZU yakih perereyestruvali u VKP b vzhe v 1940 r stvoryuyetsya kolgosp imeni 8 Bereznya Golova buv prislanij iz rajonu Zrazu zh novi gospodari vzyalisya za tak zvanih kurkuliv Vivezli v Sibir sim yi Dmitra Shandruka Ivana Sirochuka ta inshih Golovna yihnya provina bula v tomu sho voni mali po 10 12 gektariv zemli po pari konej ta najgolovnishe hati kriti buli blyahoyu a ne solomoyu Tak korostyatinci poznajomilisya z vizvolitelyami Nastupiv 1941 rik Rozpochalasya vijna U pershi zh dni bulo zabrano polovimi vijskomatami do armiyi kilka desyatkiv cholovik iz Korostyatina ta Voronova Odnak shvidkij nastup gitlerivciv dozvoliv yim povernutisya dodomu Yak garmatne m yaso yih ne vstigli vikoristati na pochatku vijskovih dij na nashij teritoriyi Vdruge zabrano bulo cih ta inshih vijskovozobov yazanih v 1944 roci Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni bilosya ponad visimdesyat meshkanciv sil Voroniv ta Korostyatin Odni voyuvali v lavah Chervonoyi Armiyi inshi v UPA U 1946 roci nedaleko vid sela v urochishi Kadubisha na drugij den Vodohresha vidbuvsya bij mizh sotneyu otamana Ochmani ta zagonom enkavedistiv yaki pidijshli syudi iz troh storin Goshi Tuchina Pustomit Vidstupati voyinam UPA bulo nikudi Z vigukami Slava Ukrayini voni pidnimalis vistrilyavshi vsi patroni i padali uzhe naviki pid vognem bilshovickih zavojovnikiv Odnak nastav uzhe vechir i kilkom bijcyam vdalosya virvatisya zvidti zhivimi Nad reshtoyu vorog takozh ne poglumivsya ochevidno boyachis temryavi Enkavedisti vidijshli Todi posered nochi miscevi lyudi vbitih zabrali j pohovali na kladovishi v Moshonah Dovgo pro ce ne znali Lishe neshodavno tochno bulo viznacheno misceznahodzhennya cih mogil na kladovishi i yih osvyachennya U 1946 roci v Korostyatini znovu pochala diyati rosijska pravoslavna cerkva U 1950 roci vdruge vidnovlyuye svoyu diyalnist kolgosp 8 Bereznya U 1952 roci vin ob yednuyetsya z voronivskim kolgospom Vilne zhittya i otrimuye nazvu kolgosp imeni Dzerzhinskogo I lishe za samostijnoyi Ukrayini znikaye z karti sela im ya cogo chekista Do 1963 roku selo malo nazvu Korostyatin Gospodarstvo zaznaye riznih reformuvan perejmenuvan i reorganizovuyetsya naprikinci 90 h rokiv XX st v pajgosp Malinivskij Bagato malinivchan virishuyut pripiniti chlenstvo v kolgospi ta organizuvati svoyi odnoosibni gospodarstva Na 1 sichnya 2007 roku v seli Malinivka prozhivalo 662 zhiteli ye 218 dvoriv Ale selo stariye Tak napriklad u 2000 roci narodilos lishe 6 malyat a pomerla 31 osoba A u 2006 roci narodilosya vsogo lishe 4 malyukiv 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 722 r vid Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Goshanskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Goshanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Rivnenskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 706 99 02 rosijska 7 0 98 Usogo 713 100 Vidomi lyudiTomilin Volodimir Yurijovich 1990 2015 starshij serzhant ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv pid chas boyiv za Mar yinku Pam yatnik voyinam odnoselchanam s MalinivkaPosilannyaPogoda v seli Malinivka 16 grudnya 2011 u Wayback Machine Mishuk O A Istoriya sela Malinivka https www kmu gov ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih