Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маленкий горбань — оповідання українського письменника Спиридона Черкасенка. Опубліковане в 1912 році в збірці «Маленький горбань та інші оповідання». В оповіданні розповідається про невеликого на зріст та горбатого хлопчака, який своєю щирістю та добротою робить все кращим.
| Маленкий горбань | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | Оповідання | |||
| Форма | оповідання | |||
| Автор | Черкасенко Спиридон Феодосійович | |||
| Мова | українська мова | |||
| Написано | 1910 | |||
| Опубліковано | 1912 | |||
| Видання | «Маленький горбань та інші оповідання» | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Персонажі
- «Павлик» — горбатий хлопчик
- «Дід Антип» — дідусь Павлика
- «Мама» — неня Павлика
- «Дівчатка» — подруги Павлика
- «Захарко» - хлопчик-пустун
- «Тітка Явдоха» - мама Захарка
- «Хлопці» - компанія слобідських хлопчаків
Сюжет
Вся сюжетна канва оповідання побудована на епізодах з життя маленького хлопчака Павлика. В усіх шести розділах (з яких складається це оповідання) читач розкриває для себе характер та особливості маленького українського хлопчини, який через свою фізичну ваду мусить притерпіти домагання довколишніх та залишитися дитиною з відкритою душею та з чистими й благородними помислами.
Розділ I
Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою. Ген далі до залізниці зібралась доросла молодь: парубки в червоних, синіх, зелених, жовтих сорочках під пояс, у піджаках і новеньких картузах, в гарних чоботях з блискучими халявами; дівчата в різнобарвних спідницях, у вишиваних сорочках, у намисті й стрічках, у новеньких хусточках — водять короля, співаючи пісень під гармошку, а деякі сидять просто на траві, дивляться на вигадливий танок, балакають, лущать насіння. Малеча, ближче до хат, захоплена своїм, — дівчатка, окремо, хлопчики окремо. Дівчатка, порозсідавшись невеличкими купками, граються в крем’яхи; хлопці, поділившись на дві лави, змагаються в м’яча. Якого не прийнято, той сидить тут, осторонь, і з цікавістю стежить за грою. []
Це розділ «Знайомство» - в ньому автор змальовує нам картину із життя шахтарської слобідки часів початку ХХ-го століття. Згодом, автор починає знайомити читача з головним героєм твору - Павликом. Цей хлопчак жив разом зі своєю мамою (ненею) та дідусем на окраїні слобідки. Але не це стало причиною його відлюдькуватості, важка хвороба і вроджена вада - горб, ось основна причина чому однолітки цуралися, зчаста, цього хлопчини. Та поміж цього людського нерозуміння, Павлик знаходив в собі сили не звертати на це уваги й вперто крокував назустріч негодам й, згодом, знаходив все більше собі прихильників.
Помагав Павликові в цьому світі його дід Антип, який дуже переймався долею онука й силкувався, за будь-що, підставити своє плече - підтримуючи хлопчину:
Малеча, ближче до хат, захоплена своїм, — дівчатка, окремо, хлопчики окремо. Дівчатка, порозсідавшись невеличкими купками, граються в крем’яхи; хлопці, поділившись на дві лави, змагаються в м’яча. Якого не прийнято, той сидить тут, осторонь, і з цікавістю стежить за грою. ....Старому було ніяково. Не від того він був, щоб потішити онука. Незважаючи на його страшний, химерний горб, дід дуже любив хлопця. Але він гаразд знав вдачу всіх отих Захарків, Проньок та інших, знав, що за великим Павликовим горбом діти ще не вміють побачити чудового серця його, тому боявся, що пустуни зобидять хлопця: вже не раз доводилося йому, йдучи з роботи, рятувати Павлика й скубти за чуба напасників.
— Я, дідусю, до дівчат. ....Коли дід Антип з Явдохою, Захарковою матінкою, прийшли до хати, то, здивовані, зупинилися на порозі. Захарко з Павликом сиділи обойко долі й, сміючись весело, любенько грались у крем’яхи.....
Дорікаючи місцевим розбишакам, дід повчав Павлика, як поводитися та спонукав його до пошуків прихильності в дитячому товаристві. І першими, з ким заприятелював Павлик, виявилися дівчатка, яким було цікаво з Павликом, адже:
 |
|  |
Розділ II
А казочки-оповідки в Павлика, вдійсності, виходили ладними, адже це були материнські історії - просякнуті любов'ю та добротою. Саме в 2-му розділі автор детальніше знайомить читачів з Павликом та його ненею. Спиридону Черкасенку вдалося показати духовне єднання матері та сина. І читачу стає зрозумілим, хто виплекав в цьому хлопчакові такі достойні чесноти: доброту, справедливість, приязність та щирість.
| |
| |
Слухаючи материнські оповіді, хлопчак переносився в зовсім інший світ, ним нафантазований та додуманий. І не біда, що цей світ був лише в його снах - хлопчак ним підміняв ту сіру та брудну реальність, яка чимраз частіше стукала в його двері. Тому, Павликові фантазії та материнські казки стали тим оберегом, що хоронив хлопчака та формував його добру вдачу.
Розділ III
Розділ, в якому читач мандрує дитячими забавками на околиці слобідки і разом з Павликом та шахтарськими дітьми забавляється в степу. Тут же дізнаємося про суперечливі стосунки між дітьми (особливо в середовищі хлопчиків, в яких примат сили - був домінуючим) і спостерігаємо першу сутичку між Захарком (місцевим бешкетником) та Павлусем. І в цьому короткому епізоді автор змалював щирість та співчуття, як Павлика так і дівчаток.
| |
| |
Наприкінці розділу автор змальовує шахтарський степ, очима маленької дитини. Разом з Павликом ми бачимо й відчуваємо як співає жаворонковий український степ, піднявшись над ним, в хлопчакових в мріях та казках, і милуючись його безкрайністю та принадами.
Розділ IV
В цьому розділі цілком описана прикра подія, яка мала місце в степу. Бавлячись в степу, хлопчаки захопилися пошуками жаворонкових гнізд, адже їх задиркувати верховода Захарко, задумав нову прикрість - вишукувати пташенят жаворонків та знущатися з них та роздирати їх. Павлусю до сліз було шкода пташок, та зупинити, фізично, розбишаку Захарка він був неспроможний. І хоч цього разу в гніздах були лише яйця. Захарко невгамовувався, він запропонував помітити високими паличками місця гнізд й через кілька днів прийти та понищити їх. Павлусь чув ту розмову та не міг погодитися на такі нелюбдські примхи Захарка, тому він зметикував, що тому протиставити:
| |
| |
Та, невдовзі, Захарко вислідкував Павлика й накинувся на нього з кулаками та нещадно побив, що інші хлопчаки заледве відтягли його з Павликового тіла і цей епізод оповідання стає ключовим. Кульмінацією розділу (а відтак і оповідання) стає сутичка двох дуже несхожих хлопчаків — слабосилого, вразливого Павлика-горбаня і задерикуватого верховоди хлопців Захарка — як сутичка добра і зла. І нехай боязкий і нерішучий Павлик набагато слабкіший за гнівного Захарка, але своєю душею він сильніший, величніший, його благородний вчинок (зі спасінком жайворонкових гнізд) запам'ятається всім надовго і не тільки своїм чистим і лагідним серцем але й рішучістю та самопожертвою в обстоюванні правильних вчинків.
Розділ V
Розділ цілком присвячений наслідкам «пташиного конфлікту». Читачі пізнають чергові найкращі сторони характеру Павлика, натомість, Захарко в їх очах постає вже не таким хоробрим, а навпаки - боягузом, що набідокурив. А невдовзі, вже Павлусь відійшов та потеплішав, оскільки одразу відчув щиру турботу дівча, нені та діда:
| |
| |
Розділ VI
Це розділ-розв'язка. Уже зранку Павлик прокинувся од ранкового сонечка, що заграло йому на видочку цілим снопом золотистого, сіяючого проміння, ніби віщувало йому хороший день. Все почалося коли дід привів шкодника Захарка та почав гримати на нього. А Захарко таки виявився справжнім боягузом, героєм він був поміж слабкіших, а ось супроти діда (в спину якому насміхався, в 2-му розділі), у нього аж колінця трусилися:
| |
| |
Передісторія та мораль твору
Ми не завжди задумуємося, що насправді важливіше — краса зовнішня чи внутрішня. Надто, коли йдеться про людину, що має фізичні вади. Але це люди, що так само хочуть повноцінно жити, які мають надзвичайно щиру вразливу душу й добре серце. Саме такий хлопчик є героєм оповідання Спиридона Черкасенка «Маленький горбань». Невиключено, що в своїй педагогічній діяльності Спиридон Черкасенко зустрічав такого прототипа і завдяки своєму літературному хисту - зумів відобразити його та поєднати з тогочасним (за царату) шахтарським буттям.
Маленький хлопчак, Павлик, народився з жахливим горбом на спині, адже його батько був п'яницею. Але він так любить життя, що вміє радіти з тих крихіт буденності, які його оточують. На початку оповідання автор показує, як маленький каліка із захопленням слідкує за грою в м'яча, як щиро сміється - ніби світиться. Дуже прикро, що за більшістю ігор Павлик може лише спостерігати, адже хлопці цураються його, зневажаючи, через фізичну ваду.
Хлопчик зростає із мамою й дідом Антипом, який дуже любить онука і є його поводирем в житті. Власне, дід бачить усю несправедливість ставлення до маленького каліки, розуміючи, що в житті таким людям нелегко. Дід «гаразд знав вдачу всіх отих Захарків, Проньок та інших, знав, що за великим Павликовим горбом діти ще не вміють побачити чудового серця його, тому боявся, що пустуни зобидять хлопця: вже не раз доводилося йому, йдучи з роботи, рятувати Павлика й скубти за чуба напасників». Чудово усвідомлював старий і те, що поки він і донька живуть на цьому світі, доти й є кому захистити Павлика.
Прихильність автора до героя зображається теплотою та приязністю впродовж всього твору. Його очі глибокі, добрі, променисті, але одсвічують далеко захованим тихим смутком. Через своє каліцтво хлопчик зростає самотнім, його уяву розважають ненині казки. Ті казки справляють на маленьку душу велике враження, і Павлик яскраво уявляє ліс та доповнює їх, по своєму, із його «хижими звірями й сердешними беззаступними зайчиками». Очевидно, саме таким беззахисним зайчиком судилося в житті бути й маленькому горбаню. Павлик дуже любить звірят, пташок і часто плаче й, навіть, зомліває, коли хлопці розбивають пташині гнізда або скручують голови немічним пташенятам. Для нього незрозумілою і неприйнятною, протиприродною є жорстокість однолітків. Тому коли він бачить, що Захарко встромляє палички біля пташиних гнізд, щоб потім знайти й розорити їх, його душа противиться такому, бунтує - хлопчик потихеньку виймає ті палички, аби врятувати пташенят.
Тут же, автор знайомить читачів з антиподом Павликовим - ним виступає розбишака Захарко. Навіть портретна деталь у характеристиці обох хлопців ніби протиставлена — мрійливі чисті блакитні очі Павлика і хижі чорні, які горять злістю, мов у вовченяти, Захаркові. Такі хлопчики, як Захарко, звикли доводити свою правоту силою, не задумуючись про наслідки, тому він б'є фізично слабшого Павлика.
Натомість, хоч і скривджений, Павлик переживає за Захарка, так само, як тільки-но за малих пташенят. Чиста, добра душа хлопчика не приймає, насилля, а може, малий усім серцем хоче вірити, що Захарко виправиться, стане кращим. Найгіршим є те, що зірвиголова навіть не кається, а лише боїться, що дід Антип його відлупцює. Тоді наскільки благородним видається вчинок Павлика, який кидається захищати Захарка і, згодом, пропонує йому погратися разом, аби врятувати того від покарання. Таким чином автор розв'язує даний конфлікт й показує, як доброта та щирість малюка розтоплює кригу злоби та егоїзму, винайшовши в опоненті найкращі його сторони. Але так і не зрозуміло, а чи при першій нагоді Захарко зможе, знову, так само легко, образити чи побити маленького горбаня?
Розв'язка твору такою і залишається... відкритою. Читач, надалі, нічого вже більше не дізнається про подальшу долю Павлика. Але такий маленький епізод із життя слобідського хлопчака змушує замислитися про важку долю довірливого, доброго й беззахисного каліки, якому, на жаль, трапиться на шляху ще багато злих, нещирих, егоїстичних людей, готових у будь-який момент познущатися з хлопця.
Схожі за сюжетом оповідання, казки
- (драма) - На шахті »(1909, збірка оповідань) - «Вони перемогли» (1917, збірка оповідань) - «Твори», (1920-1922, поезії в трьох томах) - «Про що тирса шелестіла…» (1916, драма) - «Земля» (драма)
Видання та адаптації
- Оповідання вважається хрестоматійним і входить до багатьох хрестоматій та збірок української літератури.
- Українські підприємці видають аудіо-адаптації повідання «Маленький горбань»
- Оповідання «Маленький горбань» Спиридона Черкасенка детально вивчають в українській школі на уроках української літератури (воно введене в обов'язкову шкільну програму).
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 24 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 червня 2012.
Посилання
оповідання «Маленький горбань» на «Вікіджерелах» [Архівовано 1 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Черкасенко С. Маленький горбань : оповідання / Спиридон Черкасенко. – Укр. шк. 1917. – 16 с. [ 27 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malenkij gorban opovidannya ukrayinskogo pismennika Spiridona Cherkasenka Opublikovane v 1912 roci v zbirci Malenkij gorban ta inshi opovidannya V opovidanni rozpovidayetsya pro nevelikogo na zrist ta gorbatogo hlopchaka yakij svoyeyu shiristyu ta dobrotoyu robit vse krashim Malenkij gorbanZhanrOpovidannyaFormaopovidannyaAvtorCherkasenko Spiridon FeodosijovichMovaukrayinska movaNapisano1910Opublikovano1912Vidannya Malenkij gorban ta inshi opovidannya Cej tvir u VikidzherelahPersonazhi Pavlik gorbatij hlopchik Did Antip didus Pavlika Mama nenya Pavlika Divchatka podrugi Pavlika Zaharko hlopchik pustun Titka Yavdoha mama Zaharka Hlopci kompaniya slobidskih hlopchakivSyuzhetVsya syuzhetna kanva opovidannya pobudovana na epizodah z zhittya malenkogo hlopchaka Pavlika V usih shesti rozdilah z yakih skladayetsya ce opovidannya chitach rozkrivaye dlya sebe harakter ta osoblivosti malenkogo ukrayinskogo hlopchini yakij cherez svoyu fizichnu vadu musit priterpiti domagannya dovkolishnih ta zalishitisya ditinoyu z vidkritoyu dusheyu ta z chistimi j blagorodnimi pomislami Rozdil I Veselo j shumlivo na vigoni za shahtarskoyu slobidkoyu Gen dali do zaliznici zibralas dorosla molod parubki v chervonih sinih zelenih zhovtih sorochkah pid poyas u pidzhakah i novenkih kartuzah v garnih chobotyah z bliskuchimi halyavami divchata v riznobarvnih spidnicyah u vishivanih sorochkah u namisti j strichkah u novenkih hustochkah vodyat korolya spivayuchi pisen pid garmoshku a deyaki sidyat prosto na travi divlyatsya na vigadlivij tanok balakayut lushat nasinnya Malecha blizhche do hat zahoplena svoyim divchatka okremo hlopchiki okremo Divchatka porozsidavshis nevelichkimi kupkami grayutsya v krem yahi hlopci podilivshis na dvi lavi zmagayutsya v m yacha Yakogo ne prijnyato toj sidit tut ostoron i z cikavistyu stezhit za groyu dzherelo Ce rozdil Znajomstvo v nomu avtor zmalovuye nam kartinu iz zhittya shahtarskoyi slobidki chasiv pochatku HH go stolittya Zgodom avtor pochinaye znajomiti chitacha z golovnim geroyem tvoru Pavlikom Cej hlopchak zhiv razom zi svoyeyu mamoyu neneyu ta didusem na okrayini slobidki Ale ne ce stalo prichinoyu jogo vidlyudkuvatosti vazhka hvoroba i vrodzhena vada gorb os osnovna prichina chomu odnolitki curalisya zchasta cogo hlopchini Ta pomizh cogo lyudskogo nerozuminnya Pavlik znahodiv v sobi sili ne zvertati na ce uvagi j vperto krokuvav nazustrich negodam j zgodom znahodiv vse bilshe sobi prihilnikiv Pomagav Pavlikovi v comu sviti jogo did Antip yakij duzhe perejmavsya doleyu onuka j silkuvavsya za bud sho pidstaviti svoye pleche pidtrimuyuchi hlopchinu Malecha blizhche do hat zahoplena svoyim divchatka okremo hlopchiki okremo Divchatka porozsidavshis nevelichkimi kupkami grayutsya v krem yahi hlopci podilivshis na dvi lavi zmagayutsya v m yacha Yakogo ne prijnyato toj sidit tut ostoron i z cikavistyu stezhit za groyu Staromu bulo niyakovo Ne vid togo vin buv shob potishiti onuka Nezvazhayuchi na jogo strashnij himernij gorb did duzhe lyubiv hlopcya Ale vin garazd znav vdachu vsih otih Zaharkiv Pronok ta inshih znav sho za velikim Pavlikovim gorbom diti she ne vmiyut pobachiti chudovogo sercya jogo tomu boyavsya sho pustuni zobidyat hlopcya vzhe ne raz dovodilosya jomu jduchi z roboti ryatuvati Pavlika j skubti za chuba napasnikiv Ya didusyu do divchat Koli did Antip z Yavdohoyu Zaharkovoyu matinkoyu prijshli do hati to zdivovani zupinilisya na porozi Zaharko z Pavlikom sidili obojko doli j smiyuchis veselo lyubenko gralis u krem yahi Dorikayuchi miscevim rozbishakam did povchav Pavlika yak povoditisya ta sponukav jogo do poshukiv prihilnosti v dityachomu tovaristvi I pershimi z kim zapriyatelyuvav Pavlik viyavilisya divchatka yakim bulo cikavo z Pavlikom adzhe voni j spravdi lyubili z nim gratis divitis u jogo zhurni sini ochi sluhati jogo povazhnu povchalnu movu koli vin shos rozpovidav yim abo roz yasnyuyuchi yak treba gratis abo rozkazuyuchi yakus cikavu pobrehenku chi dovgu zaplutanu kazochku Rozdil II A kazochki opovidki v Pavlika vdijsnosti vihodili ladnimi adzhe ce buli materinski istoriyi prosyaknuti lyubov yu ta dobrotoyu Same v 2 mu rozdili avtor detalnishe znajomit chitachiv z Pavlikom ta jogo neneyu Spiridonu Cherkasenku vdalosya pokazati duhovne yednannya materi ta sina I chitachu staye zrozumilim hto viplekav v comu hlopchakovi taki dostojni chesnoti dobrotu spravedlivist priyaznist ta shirist Posidzhu sokoliku posidzhu Lyagaj moya ditino I kazochku rozkazhesh I kazochku rozkazhu A pisenki spivati ne tre e ba nadimaye gubenyata j mahaye ruchkoyu Pavlik Pisenki ne treba pidtakuye nenya Pisenki taki sumni Sumni moya ditino Sluhayuchi materinski opovidi hlopchak perenosivsya v zovsim inshij svit nim nafantazovanij ta dodumanij I ne bida sho cej svit buv lishe v jogo snah hlopchak nim pidminyav tu siru ta brudnu realnist yaka chimraz chastishe stukala v jogo dveri Tomu Pavlikovi fantaziyi ta materinski kazki stali tim oberegom sho horoniv hlopchaka ta formuvav jogo dobru vdachu Rozdil III Rozdil v yakomu chitach mandruye dityachimi zabavkami na okolici slobidki i razom z Pavlikom ta shahtarskimi ditmi zabavlyayetsya v stepu Tut zhe diznayemosya pro superechlivi stosunki mizh ditmi osoblivo v seredovishi hlopchikiv v yakih primat sili buv dominuyuchim i sposterigayemo pershu sutichku mizh Zaharkom miscevim beshketnikom ta Pavlusem I v comu korotkomu epizodi avtor zmalyuvav shirist ta spivchuttya yak Pavlika tak i divchatok Smerti chi zhittya pitav Zaharko pidnyavshi nad hlopcem kulaka Vin chuv i bachiv sho tak roblyat i kazhut boryukayuchis dorosli parubki ta j sobi oto robiv tak samo Hlopec plakav pid nim Oblish ne chipaj jogo guknuv na Zaharka Pavlik i laden buv i sobi zaplakati Ov zaregotav Zaharko Chi ne zastupnik z yavivsya Naprikinci rozdilu avtor zmalovuye shahtarskij step ochima malenkoyi ditini Razom z Pavlikom mi bachimo j vidchuvayemo yak spivaye zhavoronkovij ukrayinskij step pidnyavshis nad nim v hlopchakovih v mriyah ta kazkah i miluyuchis jogo bezkrajnistyu ta prinadami Rozdil IV V comu rozdili cilkom opisana prikra podiya yaka mala misce v stepu Bavlyachis v stepu hlopchaki zahopilisya poshukami zhavoronkovih gnizd adzhe yih zadirkuvati verhovoda Zaharko zadumav novu prikrist vishukuvati ptashenyat zhavoronkiv ta znushatisya z nih ta rozdirati yih Pavlusyu do sliz bulo shkoda ptashok ta zupiniti fizichno rozbishaku Zaharka vin buv nespromozhnij I hoch cogo razu v gnizdah buli lishe yajcya Zaharko nevgamovuvavsya vin zaproponuvav pomititi visokimi palichkami miscya gnizd j cherez kilka dniv prijti ta ponishiti yih Pavlus chuv tu rozmovu ta ne mig pogoditisya na taki nelyubdski primhi Zaharka tomu vin zmetikuvav sho tomu protistaviti Za kilka hvilin hlopci znajshli she odne gnizdo j ustromili kolo nogo palichku Shukali she Pavlik sidiv na travi j zamisleno ne klipayuchi divivsya v zemlyu Vin dumav pro te yak priletit ptashka pobachit sho ptashenyat ditok nemaye v gnizdechku j zhalibno pishatime bitimetsya krilcyami sirenkim tilcem ob zemlyu j shukatime shukatime A yih nemaye yih Zaharko zabrav i porozdirav yak rozdirav vidranih gorobenyat Pavlik zdrignuvsya j hutko pidvivsya Pobachivshi sho hlopci odijshli get vin vismiknuv iz zemli palichku kolo gnizdechka j zakinuv yiyi v travu Potim ne pospishayuchi pishov do drugoyi Ta nevdovzi Zaharko vislidkuvav Pavlika j nakinuvsya na nogo z kulakami ta neshadno pobiv sho inshi hlopchaki zaledve vidtyagli jogo z Pavlikovogo tila i cej epizod opovidannya staye klyuchovim Kulminaciyeyu rozdilu a vidtak i opovidannya staye sutichka dvoh duzhe neshozhih hlopchakiv slabosilogo vrazlivogo Pavlika gorbanya i zaderikuvatogo verhovodi hlopciv Zaharka yak sutichka dobra i zla I nehaj boyazkij i nerishuchij Pavlik nabagato slabkishij za gnivnogo Zaharka ale svoyeyu dusheyu vin silnishij velichnishij jogo blagorodnij vchinok zi spasinkom zhajvoronkovih gnizd zapam yatayetsya vsim nadovgo i ne tilki svoyim chistim i lagidnim sercem ale j rishuchistyu ta samopozhertvoyu v obstoyuvanni pravilnih vchinkiv Rozdil V Rozdil cilkom prisvyachenij naslidkam ptashinogo konfliktu Chitachi piznayut chergovi najkrashi storoni harakteru Pavlika natomist Zaharko v yih ochah postaye vzhe ne takim horobrim a navpaki boyaguzom sho nabidokuriv A nevdovzi vzhe Pavlus vidijshov ta poteplishav oskilki odrazu vidchuv shiru turbotu divcha neni ta dida Ba yakij Ah vin parshivec Nu strivaj zhe ya tebe doskochu nachuvajsya Mij horoshij mij lyubij Bolit sinu de bolit turbuvavsya did Pavlik movchav i tiho stognav ta zaplyushuvav ochi yak duzhe znemozhenij Jomu ne tak bolilo yak zlyakavsya vin Sam lagidnij sumirnij vin davno ne mig zrozumiti vid chogo vse te lihe i vono zavzhdi lyakalo jogo Koli vin uglediv buv yak gorili zlistyu mov u vovchenyati hizhi chorni ochi Zaharkovi to azh zomliv z zhahu Rozdil VI Ce rozdil rozv yazka Uzhe zranku Pavlik prokinuvsya od rankovogo sonechka sho zagralo jomu na vidochku cilim snopom zolotistogo siyayuchogo prominnya nibi vishuvalo jomu horoshij den Vse pochalosya koli did priviv shkodnika Zaharka ta pochav grimati na nogo A Zaharko taki viyavivsya spravzhnim boyaguzom geroyem vin buv pomizh slabkishih a os suproti dida v spinu yakomu nasmihavsya v 2 mu rozdili u nogo azh kolincya trusilisya Ne bu u udu oj ne budu Pavlik hutko skotivsya z lizhka j plachuchi pidbig do dida Vin vin ne bude Didusyu ridnesenkij vin vin Pavlik zahlipav Ottakoyi rozviv rukami zdivovanij did To ce j ti plachesh Vin ne bude govoriv Pavlik utirayuchi slozi Ta yak zhe teper bude hvilyuvavsya starij To ce vihodit podaruvati jomu Horoshe dilo Vin tobi j golovu kamenyukoyu prosadit a jogo za ce po golivci Didusyu veselo guknuv Pavlik pobachivshi starogo vin Zaharko zovsim ne serditij vin garnij Mi teper chasto gratimemosya z nim A a nu sho ti jomu skazhesh lyasnuv did z oburennya ob poli rukami Jogo vishpariti slid A vin ga Nu shastya mayesh posvarivsya did na Zaharka palcem a titka Yavdoha laskavo smiyalas kriz slozi Peredistoriya ta moral tvoruMi ne zavzhdi zadumuyemosya sho naspravdi vazhlivishe krasa zovnishnya chi vnutrishnya Nadto koli jdetsya pro lyudinu sho maye fizichni vadi Ale ce lyudi sho tak samo hochut povnocinno zhiti yaki mayut nadzvichajno shiru vrazlivu dushu j dobre serce Same takij hlopchik ye geroyem opovidannya Spiridona Cherkasenka Malenkij gorban Neviklyucheno sho v svoyij pedagogichnij diyalnosti Spiridon Cherkasenko zustrichav takogo prototipa i zavdyaki svoyemu literaturnomu histu zumiv vidobraziti jogo ta poyednati z togochasnim za caratu shahtarskim buttyam Malenkij hlopchak Pavlik narodivsya z zhahlivim gorbom na spini adzhe jogo batko buv p yaniceyu Ale vin tak lyubit zhittya sho vmiye raditi z tih krihit budennosti yaki jogo otochuyut Na pochatku opovidannya avtor pokazuye yak malenkij kalika iz zahoplennyam slidkuye za groyu v m yacha yak shiro smiyetsya nibi svititsya Duzhe prikro sho za bilshistyu igor Pavlik mozhe lishe sposterigati adzhe hlopci curayutsya jogo znevazhayuchi cherez fizichnu vadu Hlopchik zrostaye iz mamoyu j didom Antipom yakij duzhe lyubit onuka i ye jogo povodirem v zhitti Vlasne did bachit usyu nespravedlivist stavlennya do malenkogo kaliki rozumiyuchi sho v zhitti takim lyudyam nelegko Did garazd znav vdachu vsih otih Zaharkiv Pronok ta inshih znav sho za velikim Pavlikovim gorbom diti she ne vmiyut pobachiti chudovogo sercya jogo tomu boyavsya sho pustuni zobidyat hlopcya vzhe ne raz dovodilosya jomu jduchi z roboti ryatuvati Pavlika j skubti za chuba napasnikiv Chudovo usvidomlyuvav starij i te sho poki vin i donka zhivut na comu sviti doti j ye komu zahistiti Pavlika Prihilnist avtora do geroya zobrazhayetsya teplotoyu ta priyaznistyu vprodovzh vsogo tvoru Jogo ochi gliboki dobri promenisti ale odsvichuyut daleko zahovanim tihim smutkom Cherez svoye kalictvo hlopchik zrostaye samotnim jogo uyavu rozvazhayut nenini kazki Ti kazki spravlyayut na malenku dushu velike vrazhennya i Pavlik yaskravo uyavlyaye lis ta dopovnyuye yih po svoyemu iz jogo hizhimi zviryami j serdeshnimi bezzastupnimi zajchikami Ochevidno same takim bezzahisnim zajchikom sudilosya v zhitti buti j malenkomu gorbanyu Pavlik duzhe lyubit zviryat ptashok i chasto plache j navit zomlivaye koli hlopci rozbivayut ptashini gnizda abo skruchuyut golovi nemichnim ptashenyatam Dlya nogo nezrozumiloyu i neprijnyatnoyu protiprirodnoyu ye zhorstokist odnolitkiv Tomu koli vin bachit sho Zaharko vstromlyaye palichki bilya ptashinih gnizd shob potim znajti j rozoriti yih jogo dusha protivitsya takomu buntuye hlopchik potihenku vijmaye ti palichki abi vryatuvati ptashenyat Tut zhe avtor znajomit chitachiv z antipodom Pavlikovim nim vistupaye rozbishaka Zaharko Navit portretna detal u harakteristici oboh hlopciv nibi protistavlena mrijlivi chisti blakitni ochi Pavlika i hizhi chorni yaki goryat zlistyu mov u vovchenyati Zaharkovi Taki hlopchiki yak Zaharko zvikli dovoditi svoyu pravotu siloyu ne zadumuyuchis pro naslidki tomu vin b ye fizichno slabshogo Pavlika Natomist hoch i skrivdzhenij Pavlik perezhivaye za Zaharka tak samo yak tilki no za malih ptashenyat Chista dobra dusha hlopchika ne prijmaye nasillya a mozhe malij usim sercem hoche viriti sho Zaharko vipravitsya stane krashim Najgirshim ye te sho zirvigolova navit ne kayetsya a lishe boyitsya sho did Antip jogo vidlupcyuye Todi naskilki blagorodnim vidayetsya vchinok Pavlika yakij kidayetsya zahishati Zaharka i zgodom proponuye jomu pogratisya razom abi vryatuvati togo vid pokarannya Takim chinom avtor rozv yazuye danij konflikt j pokazuye yak dobrota ta shirist malyuka roztoplyuye krigu zlobi ta egoyizmu vinajshovshi v oponenti najkrashi jogo storoni Ale tak i ne zrozumilo a chi pri pershij nagodi Zaharko zmozhe znovu tak samo legko obraziti chi pobiti malenkogo gorbanya Rozv yazka tvoru takoyu i zalishayetsya vidkritoyu Chitach nadali nichogo vzhe bilshe ne diznayetsya pro podalshu dolyu Pavlika Ale takij malenkij epizod iz zhittya slobidskogo hlopchaka zmushuye zamislitisya pro vazhku dolyu dovirlivogo dobrogo j bezzahisnogo kaliki yakomu na zhal trapitsya na shlyahu she bagato zlih neshirih egoyistichnih lyudej gotovih u bud yakij moment poznushatisya z hlopcya Shozhi za syuzhetom opovidannya kazki drama Na shahti 1909 zbirka opovidan Voni peremogli 1917 zbirka opovidan Tvori 1920 1922 poeziyi v troh tomah Pro sho tirsa shelestila 1916 drama Zemlya drama Vidannya ta adaptaciyiOpovidannya vvazhayetsya hrestomatijnim i vhodit do bagatoh hrestomatij ta zbirok ukrayinskoyi literaturi Ukrayinski pidpriyemci vidayut audio adaptaciyi povidannya Malenkij gorban Opovidannya Malenkij gorban Spiridona Cherkasenka detalno vivchayut v ukrayinskij shkoli na urokah ukrayinskoyi literaturi vono vvedene v obov yazkovu shkilnu programu Primitki Arhiv originalu za 5 grudnya 2015 Procitovano 24 chervnya 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 28 chervnya 2012 Posilannyaopovidannya Malenkij gorban na Vikidzherelah Arhivovano 1 chervnya 2012 u Wayback Machine Cherkasenko S Malenkij gorban opovidannya Spiridon Cherkasenko Ukr shk 1917 16 s 27 veresnya 2018 u Wayback Machine